Можливо, деякі колеги скажуть, а як же виконувати програму з гімнастики, легкої атлетики тощо?
Я у кожній грі використовую елементи, які відповідають шкільній програмі: атлетики, спортивних ігор, гімнастики.
Заняття на свіжому повітрі відбуваються ще цікавіше, вони дають ще більший простір фантазії. На спортивному майданчику юні колежани то міліціонери, то сміливі прикордонники, то вмілі рибалки, то герої казок.
Під час занять я використовую слова з народних пісень, творчість українських поетів.
Не забуваю я, звичайно, і про музичний супровід. Адже правильно дібраний музичний супровід у сучасних ритмах викликає у дітей бажання рухатися, насичує емоційне забарвлення занять.
Кожна нова тема уроку — це сюрприз для дітей, але діти часто просять повторити ту чи іншу гру чи вправу ще і ще раз. Усе це дає педагогу добру нагоду урізноманітнювати, ускладнювати вже відомі рухи, вдосконалювати вміння дітей. Особливо вони полюбляють ті заняття, де виконують вправи з предметами — обручами, кубиками, стрічками, м'ячами, скакалками тощо.
У тісній співдружності з мною працюють на заняттях учителі та вихователі групи подовженого дня (ГПД). Вони знають методику фізкультурних вправ, стежать за якістю виконання їх на уроках і на самопідготовці.
Взаємозв'язок у роботі вчителя фізкультури з учителями та вихователями ГПД дає змогу вирішити одне з головних питань — забезпечити якісний підхід до фізичного виховання молодших школярів.
Щоб підсилити режимні заходи школи з фізичного виховання учнів молодших класів, я після закінчення уроків (за складеним графіком) протягом 20-25 хвилин проводить з кожним класом спортивні години, або, як ми їх ще називаємо, "Ігранки". Це ігри, які тісно пов'язані з національними традиціями, обрядами, звичаями.
Граючись, діти засвоюють широкий набір рухових умінь, вчаться орієнтуватися у часі, просторі, оцінюють рівень м'язових зусиль. Проведення ігор після занять під керівництвом учителя — це також шлях до гальмування особистих негативних емоцій учнів, сприяння встановленню дружніх стосунків між однокласниками. На цих заняттях велика увага приділяється рухливим іграм, загально розвивальним вправам. У практику ввійшли походи до річки, в парк тощо.
Крім того, вихователь — з'єднуючий ланцюжок між учителем фізкультури і батьками. Саме тому я часто організовую спільні спортивні свята "Тато, мама і я — спортивна сім'я", "Ми — олімпійці", "В країні Спортляндії", "Козацькому роду нема переводу", "Парад військ", "Веселі старти", "Роби з нами, роби як ми, роби краще нас". Систематично проводяться Дні здоров'я, шкільні спартакіади, гурткова робота із загальної фізичної підготовки та видів спорту, фізкультурні дозвілля.
Учасниками всіх цих спортивних заходів є учні, вчителі, батьки. У комплексі така робота дає добрі результати. А головний ефект полягає в тому, що діти полюбили фізкультуру — вони не просто з радістю приходять на заняття, красиво і правильно виконують вправи, а й охоче обговорюють усе, пов'язане з їхніми спортивними успіхами. І щиро прагнуть, щоб ці успіхи були якнайкращими.
Ось так на моїх уроках діти граються, вигадують, творять свої казки, і водночас стають сміливішими, спритнішими, вмілішими.