2. Підкресли, які з перелічених предметів можуть бути причиною пожежі. Яблуко, бенгальські вогні, пісок, саморобні обігрівальні прилади, цеглина, сірники.
3. Запишіть, яких правил безпеки потрібно дотримувати у коридорі на перерві.
4. Чому не можна гасити електричні прилади водою?
Завдання, які ми розробили для 2 зрізу знань учнів:
1. Доповни речення. Водій погано бачить пішохода за таких умов:_______________.
2. Запиши, яких правил безпеки потрібно дотримуватися біля залізничної колії.
3. Намалюй знак, що попереджає пішоходів і водіїв, що дорога слизька, та знак, що забороняє рух пішоходів.
4. Чому небезпечні для пішоходів місця виїздів машин з дворів?
Завдання, які ми розробили для 3 зрізу знань учнів:
1. З’єднай стрілочками правила поведінки пасажира
| Посадка і висадка з громадського транспорту... | ...бути обережним, не штовхатися, не лізти під колеса. |
| У салоні автобуса, тролейбуса потрібно... | ...відволікати увагу водія, бешкетувати, смітити. |
| У салоні автобуса, тролейбуса не можна... | ...сидіти або стояти, тримаючись за поруччя. |
| Під час посадки і висадки потрібно... | ...здійснюється тільки на зупинці. |
2. Чому не можна притулятися до дверей у поїзді метро?
3. Доповни речення. Стрибати з транспорту, що рухається________.
4. Намалюй дорожні знаки, що позначають місце зупинки пасажирського транспорту.
Критеріями якості знань були правильність і повнота відповіді. Ми вважали, якщо учні виконали правильно усі чотири завдання, то вони досягли високого рівня знань та умінь. Якщо учні допустили 1 помилку, то вони досягли достатнього рівня знань, якщо учні допустили 2 помилки, то вони досягли середнього рівня знань та умінь. Учні, що допустили 3 помилки, досягли низького рівня знань та умінь.
Результати досягнення учнями рівня знань відображені у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Результати навчальних досягнень учнів
| №зрізу знань | Кількість учнів, що досягли рівня знань ( у %) | |||||||
| високого | достатнього | середнього | низького | |||||
| Е.клас | К.клас | Е.клас | К.клас | Е.клас | К.клас | Е.клас | К.клас | |
| 1 | 6(27%) | 4(16%) | 8(37%) | 6(27%) | 6(27%) | 10(43%) | 2(9%) | 3(14%) |
| 2 | 6(27%) | 5(21%) | 9(41%) | 6(27%) | 6(27%) | 11(48%) | 1(5%) | 1(4%) |
| 3 | 7(32%) | 6(27%) | 9(41%) | 7(30%) | 6(27%) | 10(43%) | - | - |
Дані таблиці свідчать про те, що в учнів експериментального класу краще сформовані знання, уміння і навички, ніж в учнів контрольного класу. Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики використання самостійних робіт у процесі вивчення навчального курсу «Основи здоров'я» у 3 класі початкової школи.
Висновки з розділу ІІ
Навчальний курс «Основи здоров'я» містить значні можливості для організації самостійної навчальної діяльності учнів початкових класів. Проте самостійне засвоєння учнями певної суми знань про здоров’я є не самоціллю, а лише засобом для досягнення усвідомлення значення здоров’я, вироблення ціннісного ставлення до нього, а також бажання і вміння його підтримувати.
Підручник з курсу «Основи здоров'я » для 3 класу володіє значними пізнавальними можливостями з точки зору організації самостійних робіт різних видів. Самостійна навчальна діяльність учнів на уроках полягає в тому, що вони аналізують, встановлюють взаємозв'язки, роблять висновки тощо. Для самостійного вивчення за підручником пропонується матеріал, що не спричиняє значних труднощів, або засвоєння якого підготовлене роботою на попередніх уроках.
З метою формування знань в учнів початкових класів необхідно здійснювати керівництво процесом виконання самостійних робіт на основі алгоритмів розумової діяльності. Останнє передбачає здійснення певної сукупності педагогічних впливів, вибраних з усіх можливих на основі певної інформації про процес навчання та його закономірності, спрямованих на ефективне засвоєння знань учнями відповідно до програми або мети навчання. Найпоширенішими є два напрямки педагогічного керівництва – прямий та опосередкований.
У процесів експериментального дослідження ступінь самостійності на уроках визначався в кожному конкретному випадку, але в цілому самостійність у роботі учнів постійно зростала. Виконану самостійну роботу ми перевіряли, оцінювали й підводили підсумки.
Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Аналіз проблеми організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення курсу «Основи здоров'я» у педагогічній літературі дав змогу з’ясувати, що самостійна робота в початкових класах є обов’язковим компонентом навчального процесу. Її значення, зміст, місце на уроці, тривалість проведення, способи керівництва визначаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів.
Систематичне використання самостійних робіт, включення учнів у пошукову діяльність є одним із основних напрямів активізації навчання молодших школярів, що сприяє підвищенню інтересу учнів до навчального предмета, формуванню самостійності як риси характеру молодших школярів.
У результаті дослідження з’ясовано, що під самостійною роботою розуміють таку активну навчально-пізнавальну діяльність учнів, яка виконується без безпосередньої участі вчителя, але за його завданням у спеціально відведений час і під його керівництвом. При цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої в завданні мети, використовуючи свої зусилля та висловлюючи в тій чи іншій формі результати власних дій.
Класифікацію самостійних робіт проводять за різними критеріями: за дидактичною метою (підготовчі, навчальні, перевірні); за навчальним матеріалом (пов’язані зі спостереженнями, постановкою дослідів, вимірюваннями, роботою із підручником і т. ін.); за характером навчальної діяльності (робота поданим зразком, за правилом чи системою правил, творчими завданнями); за способом організації (фронтальна, групова, індивідуальна); за рівнем творчості (репродуктивні і пошукові).
Як навчальна діяльність самостійна робота має свою структуру, яку можна відобразити у вигляді трьох послідовних етапів: підготовчий; виконавчий; контрольний. Для кожного етапу характерні певні навчальні операції. Підготовчий етап включає в себе аналіз завдання, пошук способів розв'язання, планування; виконавчий - це власне виконання завдання з врахуванням його специфіки; на контрольному етапі здійснюється контроль вчителя, самоконтроль учнів і самооцінка. Певні види самостійних робіт можуть містити усі або деякі із цих етапів, а ефективність розвитку самостійності молодших школярів залежить від наявності у завданнях максимальної кількості структурних елементів самостійної роботи.
Аналіз педагогічної літератури дав змогу з’ясувати основні вимоги до проведення самостійних робіт: відповідність змісту самосійних робіт вимогам навчальних програм; посильність самостійних робіт для учнів; дотримання принципу свідомості при їх виконанні; організація самостійних робіт у визначеній системі; підготовка учнів до виконання самостійних робіт; спостереження вчителя за ходом виконання школярами самостійної роботи і надання їм необхідної допомоги при виникненні труднощів; обов'язкова перевірка виконання учнями самостійних робіт; вироблення навички самоконтролю у школярів під час роботи; здійснення індивідуального підходу до учнів в процесі організації самостійної роботи.
Під час планування самостійної роботи вчителі повинні визначити її місце в структурі уроку, передбачити труднощі, які можуть виникнути під час роботи у різних групах дітей; правильно визначити зміст і обсяг завдань, форму їх подачі; тривалість самостійної роботи. Також потрібно дібрати потрібний дидактичний матеріал та знайти раціональний спосіб перевірки роботи, враховуючи, що результативність самостійної роботи значною мірою залежить від способу постановки навчального завдання.
Самостійна робота у початкових класах повинна бути різноманітною за формою та змістом, вносити у процес засвоєння знань елемент новизни, заохочувати до різнобічного вивчення предметів, використання різних форм порівняння, аналізу, узагальнень, конструювання й переконструювання навчального матеріалу. Загальний процес використання самостійних робіт на уроках «Основи здоров'я» повинен спрямовуватися на перехід від оперування теоретичними положеннями до практичного їх використання, здатності обґрунтовувати свої дії та критично оцінювати виконане навчальне завдання.
Виділяють два способи керування самостійною роботою: непрямий, при якому учні оволодівають досвідом пошукової діяльності через поступове ускладнення змісту пізнавальних завдань, об'єднаних у певну систему; поетапного керування: вчитель спочатку називає прийом виконання завдання, розкриває його операційний склад, потім спрямовує учнів на створення індивідуального досвіду самостійного використання цього прийому для розв'язування подібних завдань. Нарешті, учні використовують засвоєний прийом самостійно в новій ситуації.
На основі аналізу навчальної програми та підручника з курсу «Основи здоров'я» (3 клас) виявлено, що у підручнику та програмі закладені великі можливості щодо організації самостійної роботи учнів на уроках з природознавства.
Розроблено комплекс завдань для самостійної роботи учнів на уроках курсу «Основи здоров'я» у 3 класі. При його розробці ми керувались такими вимогами: комплекс повинен охоплювати різні види роботи учнів ( з підручником, дидактичними картками, роздатковим матеріалом тощо); за формою завдання повинні бути різними, щоб працювали різні види сприймання і пам’яті: зорова, слухова, моторна; завдання повинні бути посильні для учнів; у змісті завдань повинні бути відображені різні типи пізнавальної діяльності учнів; при розробці завдань необхідно враховувати принцип зростання складності; комплекс повинен сприяти підвищенню рівня самостійності учнів; для підтримання уваги, розширення її обсягу молодшим школярам пропонувалися завдання, виконання яких потребує поєднання розумових дій з практичними; завдання для самостійної роботи пропонувалися в системі в межах кожного уроку. Кожне наступне завдання повинно логічно зв’язуватися з попереднім матеріалом, бути спрямованими на досягнення мети уроку.