Смекни!
smekni.com

Специфіка та типи уроку українського народознавства (стр. 2 из 3)

Урок українського народознавства - це основна форма організації навчальних занять, яка дає учням сукупність знань проукраїнський народ, його походження, розселення, історію, національну культуру, побут, сучасне життя. Він є безпосереднім продовженням і розвитком тих ідей, які несе в собі націоналі на школа України. Жодна інша форма навчальної праці не спроможна повністю замінити урок, виконати його функції.

Уроки народознавства бувають різних типів, залежно від головних завдань педагогіки народознавства:

1. Забезпечити учнів знаннями з українського народознавства;

2. Забезпечити учнів народознавчими навичками й уміннями:

3. Систематизувати знання учнів у логічній послідовності;

4. Навчити практично застосовувати знання, уміння, навички з народознавства;

5. Контролювати рівень народознавчих знань, умінь і навичок учнів для підвищення ефективності процесу навчання, й також коригувати діяльність учнів і способи керівництва цією діяльністю.

На жаль, неможливо присвятити окремі уроки кожному з цих завдань, окрім першого та другого (в деяких класах п’ятого), оскільки на вивчення народознавства виділяється одна година на тиждень. Тому всі ці завдання постають перед учителем на кожному уроці. У цьому й полягає величезна складність підготовки й проведення уроку народознавства, тому таківеликі вимоги ставляться до особистості та професійної майстерності вчителя. Труднощі побудови уроку народознавства полягають в тому, що вчитель повинен встигнути виконати на уроці всі дидактичні завдання, не збагнувши, що більшу частину уроку слід приділити засвоєнні нових знань чи навичок і вмінь учнів. Саме тому, готуючи урок, учитель мусить точно визначити час кожного етапу уроку й суворо дотримувались цих підрахунків.

У процесі викладання народознавства можна виділити чотири типи уроків.

1. Урок засвоєння нових знань

2. Урок засвоєння й застосування нових знань та вмінь.

3. Урок перевірки, оцінки та корекції знань, навичок і вмінь.

4. Урок сумісності дидактичних завдань (коли всі дидактичні завдання поєднуються в органічній структурі навчального процесу).

Розглянемо структуру кожного типу з приблизним розподілом часу на кожний етап.

Урок засвоєння нових знань

1. Оргмомент (1хв)

2. Засвоєння знань народного календаря "Святолік" (2хв).

3. Актуалізація опорних знань (2 хв).

4. Мотивація навчальної діяльності (2 хв).

5. Повідомлення теми і мети уроку(1хв)

6. Сприйняття й осмислення нового матеріалу (нових знань) (30хв).

7. Узагальнення й систематизація знань (10 хв).

8. Підведення підсумків навчальної діяльності (1хв).

9. Повідомлення домашнього завдання (1хв).

На такому уроці вчитель організовує навчально-пізнавальну діяльність учнів, направлену на свідоме й міцне оволодіння кожним учнем поняттями, принципами, законами знань і способами виконання дій. Засвоєння знань учнями залежить від особливостей особистості: сприйняття, пам’яті мислення, почуттів, волі, ставлення до дійсності, нахилів та інтересів, інтелектуального рівня, і обов'язково воно залежить від методики викладання знань, тобто від особистості вчителя,, його професійного рівня.

Завжди першим етапом будь-якого уроку єорганізаційний момент. Іноді вчителі навіть ігнорують його, навіть не включають до структури уроку. Але треба знати, що засвоєння знань учнями залежить від першої хвилини організації навчальної праці.

Оргмомент – це привітання з учнями, перевірка їх матеріальної та психологічної готовності до уроку й контроль присутності учнів науроці. За одну хвилину вчитель встигає привітатися, тактовно зробивши зауваження щодо вміння учнів зустрічати вчителя, їхнього зовнішнього вигляду та психологічної готовності до уроку, якщо це необхідно зробити. Потім відмічає в журналі відсутніх, дізнавшись про них у чергового учня, обов'язково поцікавившись причиною відсутності. За кілька секунд проходить між рядами, переконуючись, що в учнів на столі акуратно складені зошит, щоденник, є ручка, олівець, лінійка. Останнього можна й не робити щодня, якщо привчити учнів ретельно готуватися до уроку. Наступні етапи не потребують додаткових зауважень, оскільки Ви можете ознайомитися з ними самостійно, читаючи розробки уроків різних типів, зразки яких подано нижче.

Урок засвоєння й застосування нових знань і вмінь

Уміння – це використання набутих знань і навичок для вибору й здійснення прийомів дії відповідно до поставленої мети, тобто це здатність виконувати складну комплексну дію на основі засвоєння знань, навичок і практичного досвіду. Цей тип вибирається тоді, коли діти навчаються сімейному або святковому обряду, плетінню вінків, виготовленню іграшок…

Структура цього уроку така:

1. Оргмомент (2хв)

2. Засвоєння знань народного календаря(2хв)

3. Перевірка домашнього завдання(5хв)

4. Актуалізація опорних знань(2хв)

5. Мотивація навчальної діяльності(1хв)

6. Повідомлення теми і мети уроку(2хв)

7. Сприйняття й осмислення нового матеріалу(10хв)

8. Первинне застосування набутих знань(10хв)

9. Формування творчих умінь і навичок учнів(10хв)

10. Підведення підсумків навчальної діяльності(2хв)

11. Повідомлення домашнього завдання(2хв)

Етапи уроку іноді досить оригінально міняються місцями, тоді урок стає цікавішим.

Урок перевірки корекції знань та вмінь

Цей тип можна вибирати для проведення підсумкового уроку за семестр та рік. Використати його можна лише в початкових класах, де такі уроки заплановані в програмах з народознавства. Структура цього типу уроку така:

1. Оргмомент /1 хв/.

2. Актуалізація опорних знань за чверть чи за рік /6хв/

3. Повідомлення теми й мети уроку /2хв/.

4. Перевірка, корекція й оцінка знань та вмінь учнів /30 хв/.

5. Підбивання підсумків навчальної діяльності.

Урок сумісності дидактичних завдань

Він може мати різну структуру:перевага віддаватиметься тому завданню, що його вчитель визначить як головне на уроці. Якщо я повинна на уроці навчити учнів випікати паску /теоретично й практично/, то перевага віддається не засвоєнню нових знань, а розвитку вмінь та навичок учнів, бо для виготовлення тіста на паски необхідна ціла година. У такому випадку я ставлю цей урок останнім у розкладі, Після того, як зійде тісто, учні посадять його у піч і воно спечеться, аж тоді закінчиться урок. Я називаю цей урок "Великим уроком", бо печуться паски до Великодня, й учні не висловлюють незадоволення з приводу затримки їх у школі на додаткову годину. Навпаки, вони хваляться вчителям та учням: "Це пахнуть наші паски, печуться в шкільній пекарні",.


Схема аналізу уроку народознавства

Діяльність учителя Діяльність учнів
1 2
Мета і завдання уроку
1. Чи відповідають мета й завдання уроку загальній меті й завданням навчання й виховання? Місце даного уроку в системі інших уроків.2. Оцінка планування завдань уроку: чіткість формулювання навчальних, виховних завдань уроку, а також завдань для розвитку інтелекту, волі, емоцій, пізнавальних інтересів учнів. Оцінка взаємозв’язку дидактичних, виховних і розвиваючих завдань на різних етапах уроку.3. На чому акцентувалася увага учнів на уроці(поняття, причини, причинно-наслідкові зв’язки, прийоми)? 1. Наскільки мета уроку доступна й посильна для учнів?2. Які труднощі виникають в учнів при розв’язуванні завдань уроку?
Структура уроку
1. Яке місце займає даний урок у системі уроків?2. З яких етапів складається урок?3. Чи відповідає структура уроку його меті, типу, змісту?4. Чи забезпечена цілісність та завершеність уроку?5. Які відхилення від традиційної має структура уроку? Що стало причиною?
Методи навчання
1. Чи відповідають методи навчання меті, завданням і змісту уроку?2. Чи відповідають методи навчання особливостям учнів даного класу, рівню їх підготовки та засвоєння нового матеріалу?3. На якому рівні розвитку самостійної пізнавальної діяльності формуються знання й уміння учнів?4. Як вчитель домагався засвоєння нових знань та вмінь?5. Як керує вчитель пізнавальною діяльністю учнів, як активізує її за допомогою сучасних методів та форм навчання?

1

2
Вибір учителем навчального матеріалу, який виноситься на урок 1 2

1. Чи відповідає навчальний матеріал уроку йог меті, завданням?

2. Логічність викладу матеріалу, виділення головного в кожній частині.

3. Чи виділені в навчальному матеріалі основні дидактичні одиниці (факти, поняття, визначення) які учні повинні засвоїти?

4. чіткість і точність визначення понять, формулювань.

5. Чи не перевантажений навчальний матеріал зайвими фактами?

6. Чи правильно співвідносяться фактичний матеріал і теоретичні висновки?

7. Чи забезпечує матеріал уроку тематичні зв’язки ?

8. Чи сприяє матеріал розвитку мислення, мови, пам’яті, зацікавленості, самостійності, активності учнів?

9. Виховна направленість уроку

1.Чи підготовлені учні до сприйняття нового матеріалу?

2.Чи не перевантажені учні навчальним матеріалом?

3.Чи можуть учні при вивченні нового навчального матеріалу орієнтуватися на свій життєвий досвід?

1 2 Поведінка та взаємовідносини вчителя та учнів

1. Наскільки вміло учитель володіє класом?

2. Чи враховує учитель індивідуальні особливості класу?

1. Яке ставлення учнів до нового матеріалу?

2. Як учні реагують на вимоги вчителя?

3. Дисципліна учнів: чи були порушення, невиконання вимог учителя і причини цього?

Домашнє завдання

1. Обсяг домашнього завдання.