Смекни!
smekni.com

Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку (стр. 4 из 6)

Результати тестування можна подивитися в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівень розвитку механічної пам’яті.

слово Настя 5,5 років Катя 5,5 років Валерія 5 років Анжела 6,5 років
1 раз 2 раз 3 раз ч-з год. 1 раз 2 раз 3 раз ч-з год. 1 раз 2 раз 3 раз ч-з год. 1 раз 2 раз 3 раз ч-з год.
Рік + + +
Слон + + + + + + + + + + + +
М’яч + + + + + + + + + +
Мило + + + + + + + + +
Сіль + + + + + + + + + +
Кінь + +
Рука + + + + + + + + + +
День + + + +
Весна + + + + + + + + + +
Син + + + + +
Всього 7 6 7 5 2 5 5 4 5 3 2 4 5 4 7 4

Як видно з таблиці, жодна з дівчат не показала високий рівень розвитку механічної пам’яті. Але майже всі запам’ятали після першого прочитання 5 і більше слів. Майже в усіх знижувалася кількість згаданих слів при наступних прочитаннях. Це пояснюється тим, що в дітей недостатньо розвинена увага й здатність тривалий час концентруватися на поставленому завданні, особливо, якщо їхня зацікавленість знижується.

Також був проведений тест на визначення рівня мисленевої пам’яті. Він допомагає встановити готовність дитини до роботи з графічним матеріалом, взагалі до навчання. Тестувалася та сама група дітей, що і у попередньому дослідженні. Основна задача тесту – виявити, чи зможе дитина запам’ятовувати слова за допомогою малюнків.

Групі дітей по черзі називалися слова, і давався час на те, щоб вони намалювали малюнок на це слово або словосполучення (10-15 сек.). Після цього діти йшли на інше заняття, і їх увага не концентрувалася на цьому завданні. Через одну годину дітям віддали їх малюнки і попросили згадати слова.

Список слів та словосполучень (рос. мовою):

грузовик;

умная кошка;

темный лес;

день;

веселая игра;

капризный ребенок;

хорошая погода;

сильный человек;

наказание;

интересная сказка.

Результат у двох дітей (6,5 років і 5 років) був дуже хорошим, що свідчить про достатній рівень розвитку мисленевої пам’яті і взагалі про те, що вони зрозуміли завдання. Ці діти назвали всі слова і словосполучення лише за деякими неточностями. (див. додаток 1-2).

Двоє інших дітей зрозуміли завдання вірно, їх малюнки були чіткими і лаконічними, але через одну годину вони не змогли майже нічого згадати, а просто описували зроблені малюнки. Це непоганий рівень запам’ятовування, але потребує додаткових занять з розвитку логічної пам’яті. Дитина вже розуміє, що малюнок може бути засобом запам’ятовування, але асоціації встановлюються ще неміцні. (див. додаток 3-4).

Також були проведені тести на розвиток уваги у дітей недільної школи від 5 до 7 років.

Перший тест – на визначення розвитку уваги. Дитині дається аркуш із надрукованими літерами крупним шрифтом. Дитині пропонується за п’ять хвилин знайти визначену літеру і закреслити її олівцем, продивляючись строки зліва направо. Якщо дитина за цей час опрацювала 400 знаків і більше, допустила 5 помилок і менше, то її увага і концентрація – в нормі.

Результати тестування показали середній рівень здатності до концентрації уваги, вищі результати були в тих дітей, яким взагалі притаманна посидючість і наполегливість. Деякі не могли зосереджено працювати 5 хвилин. (Див. додатки 5-9).

Другий тест – на визначення здатності розподіляти увагу під час ігор і занять.

Дітям читають вголос невелике речення, одночасно голосно і чітко стукаючи олівцем по столу. Діти повинні переказати текст і порахувати число ударів. Хороший рівень, коли дитина впоралася з обома завданнями без помилок.

Результати тестування показали хороші результати у більш старших дітей, з більш досконалою нервовою системою, а також у тих, які взагалі люблять різні незвичні вправи. Загалом рівень здатності розподіляти уваги у дітей 5-7 років виявився середнім і низьким.

Визначення рівня розвитку мовлення та уяви проводилося у формі вільних бесід, спілкувань із дітьми.

Дослідження показало досить низький рівень розвитку мовлення й уяви. В більшості випадків в дітей виникали труднощі з описом малюнка. Навіть якщо це була ілюстрація знайомої казки, діти відповідали одним-двома словами. Більшість дітей 5-6 років не змогла придумати історію про знайомі предмети, або вигадати неіснуючу тварину.

Дуже часто на запитання: «Яка твоя улюблена казка?» діти відповідали «Не знаю». Загалом дітей, спроможних підтримати бесіду, придумати щось цікаве, розповісти зміст мультфільму, який щойно подивилися, виявилося лише троє серед десяти (дві дівчинки по 5 років і хлопчик 4 роки). Про цих дітей відомо, що батьки приділяють їм достатньо уваги, читають з ними, спілкуються.

В основної маси дітей є пробіли в розвитку мовлення, уяви. Серед них дівчинка семи років, в якої є проблеми із вимовою багатьох звуків, і це не виключення.

Причиною такої ситуації є те, що більшість дітей дома в основному проводить неконтрольовано час перед телевізором, або граються самі. Батьки не приділяють дітям належної уваги, не грають разом з ними в ігри, їм не цікаво проводити час із своїми дітьми. Діти не бувають ні в театрах, ні в музеях, хоча проста прогулянка містом, навіть перегляд дитячого фільму разом з батьками і послідуюче обговорення дадуть надзвичайно більше, ніж додаткові заняття з педагогами із розвитку мовлення.

Таке становище призводить до того, що молодші школярі зазнають великих труднощів із читанням, запам’ятовуванням, взагалі із розвитком мислення і здатністю до навчання.

2.2 Прийоми розвитку пам’яті та уваги

Розвиток пам’яті в молодшій школі.

Бiльшiсть учнів, щоб запам’ятати матеріал, обмежуються його багаторазовим читанням. Повторні сприймання потрiбнi, але дають належний ефект тільки тоді, коли поєднуються з всебічним продумуванням сприйнятого.

Основними прийомами змістового запам’ятовування матеріалу є:

- асоцiювання, активiзацiя уявлень, конспектування матеріалу, який сприймають. Усi цi прийоми використовують в тісному взаємозв’язку.

Нетрадиційні прийоми розвитку словесно-логічної пам’яті:

- переазати іншими словами. Береться певна, неважка за змiстом фраза. Учням потрiбно прослухавши фразу, запропонувати декiлька варiантiв передачi цiєї ж думки iншими словами. При цьому жодне iз слiв даної фрази не повинно вживатись в запропонованих учнями фразах. Важливо також слiдкувати, щоб при цьому не змiнювався змiст основної фрази, щоб зберiгалась основна думка.

Ця вправа спрямована на розвиток вмiння оперувати словами, точно розумiти i запам’ятовувати тексти. Вiдомо, що критерiєм розумiння запам’ятовування чого-небудь є вiльна форма його вираження, тобто те, що ми добре розумiємо, ми можемо легко виразити, використовуючи рiзнi слова.

- утворення заголовкiв до тексту.

Психолог або ж учитель зачитує учням певний текст. Пiсля цього учням потрiбно пiдiбрати як можна бiльше заголовкiв, якi б вiдображали його змiст. Дана вправа розвиває здатнiсть виражати суть уривку тексту однiєю фразою. Таке вмiння лежить в основi таких сильних прийомiв розумiння i запам’ятовування, як складання плану тексту. Педагог чи психолог повиннi знати, що чим бiльше розвинуте таке вмiння, тим легше засвоюються тексти.

- скорочення розповiдi.

Психолог зачитує учням текст. Завдання учнiв у тому, щоб змiст розповiдi вiдтворити максимально стиснуто, використовуючи лише два-три речення, i в них – жодного зайвого слова. При цьому – суть, основна думка розповiдi, повиннi залишитись. Всi другоряднi моменти та деталi слiд вiдкинути.

Дана вправа особливо корисна для тих, в кого мислення i пам’ять не видiляються чiткiстю та високою органiзованiстю, хто чiпляється за дрiбницi, не доходячи до головного, або постiйно змiшуючи головне з другорядним. Вона вчить чiтко фiксувати лише суть, а все другорядне вiдкидати.

Вправи на розвиток образної пам’яті.

В процесi навчання учнi повиннi використовувати можливостi власної уяви та фантазій, знову ж таки з метою пiдвищення рiвня вiдтворення та й взагалi покращення успiшностi. Про реальнiсть цього може пiдтвердити досвiд вiдомої «Школи ейдетики», та застосування нею методiв розвитку пам’ятi, образного мислення, уяви.

Як відомо, майже всi люди мають ейдетичну здатнiсть (здатнiсть уявляти яскравi образи). Бiльше того, деякi вченi вважають, що ейдетизм – закономiрна стадiя розвитку дитини, пiк ейдетизму припадає на 7 – 11 рокiв. Вважається, що у дорослих вiн виражений набагато слабше, i лише у деяких ця здатнiсть зберiгається упродовж життя. Таким чином використання ейдетичного запам’ятовування є, на нашу думку, цiлком доцiльним у навчаннi молодших школярiв.

Кожен iз нас знає, що коли ми повертаємось на якесь мiсце, то згадуємо (уявляємо) те, що, здавалось, забули. Ми в такому випадку можемо пригадати багато подробиць (свiй настрiй, запах повiтря, думки) i т.д.

Отже, природно, iнформацiя пов’язується з мiсцем її виникнення.

За допомогою цього методу наші учнi запам’ятовували iнформацiю рiзного характеру, як змiст так i дати певних подiй. Учням лише потрiбно пояснити суть такого запам'ятовування. Вони мають зрозумiти, що їхнє завдання у тому, щоб створити асоцiативний зв’язок мiж зрозумiлим їм текстом та тим предметом, який вони бачили в момент аналiзу даного тексту. Даний предмет (чи то стiна, чи стiл, чи крiсло) в свою чергу може послужити опорою в пригадуванні