Особливість творчого мислення учнів - виникнення "ідеї" (принципу) вирішення задачі. Напрямок творчого пошуку обумовлено вихідними даними задачі, що обмежують межі припустимих відхилень, створюють деякі рамки творчого пошуку. У межах же умови задачі може бути закладено кілька шляхів руху до відповіді. По цьому важливо знайти і вибрати принцип раціонального рішення, "ідею" підходу до рішення. Пошук принципу здійснюється і при рішенні репродуктивної задачі, але він відрізняється від пошуку при рішенні продуктивної задачі. Ці розходження укладені в тім, що при рішенні репродуктивної задачі принцип закріплений у типовому варіанті задачі. Він нерухомий. У цьому випадку в задачі потрібно побачити подібність з типовим зразком. Вибір принципу рішення продуктивної задачі - вільний. Він не обмежується "рамками" умови типової задачі. У творчій задачі обмеження можуть випливати з її умови лише в сполученні з такими факторами: рівень сформованості загальних і спеціальних знань і його особисті психологічні особливості.
Творче мислення учнів тісно зв'язано з критичністю і самокритичністю. При рішенні творчої задачі в значно більшій мері, чим при рішенні репродуктивної, виявляється критичний підхід до процесу і результату. Оскільки пошук результату у творчій задачі можна здійснити декількома способами, те учневі має бути вибрати кращий, раціональний. Вибір здійснюється за допомогою критичного аналізу кожного з них шляхом пред'явлення до способу і результату визначених вимог. При цьому критерієм цінності ходу і результату рішення знову таки є не шаблон (типова задача), а більший або менший збіг одержуваного результату з тим, що задано, тобто з умовою задачі.
Ми говоримо "більших або менше" тому, що в деяких видах творчих задач (коли результатом є нечислове вираження, а деталь, механізм, пристосування) можливе подальше поліпшення досягнутого результату.
Творче мислення учнів характеризується тим, що воно має тенденцію до удосконалювання. Як і репродуктивне, Творче мислення в ході його активізації здобуває нові якісні ознаки в процесуальних і результативних показниках, тобто в ході навчання удосконалюється процес творчого рішення задачі і продукт його. Стосовно до технічного творчого мислення учнів це означає, що вони виявляються в стані вирішити більш складні задачі, а також пропонувати більш оригінальні конструкції - у них більше новизни, менше елементів репродуктивності.
Матеріали експериментального дослідження показують, що в ході спрямованого навчання й у результаті рішення учнями спеціально розробленої системи продуктивних задач, що поступово збільшується труднощів, учні роблять яскраво видимі зрушення. Це просування виявляється в декількох показниках. Насамперед слід зазначити удосконалювання аналізу умови задачі. Спочатку учні недостатньо вникають у вимоги, що пред'являє умову. В експерименті контрольної і, що констатує, експериментальної груп значний відсоток неправильного пошуку принципу рішення саме через незадовільний аналіз самої задачі: учні не виділили чітко ті параметри, що могли і повинні були лягти в основу пошуку рішення.
Одним з показників просування учнів у вирішенні творчих задач і розвитку творчого мислення є встановлення нових зв'язків і алгоритмів, що не мали місця раніше.
Психологія творчості говорить про те, що це, насамперед, вміння встановлювати нові зв'язки між явищами, частинами, елементами і т.д. Творче мислення - це не копіювання (навіть широких, загальних) ознак, а виявлення "спонтанних" можливостей установлення зв'язків і відносин, що виявляється в оригінальному, "своєму" вирішенні задачі [5].
Практична робота учнів в процесі теоретичного і практичного навчання веде до зростання використання „свого” власного підходу до вирішення задачі. Спостерігається яскраво виражене прагнення знайти оригінальне вирішення задачі. Навіть тоді, коли викладач показував зразок, учні заявляли про те, що вони зроблять по-іншому, придумають інакше. Дійсно, у самостійних роботах виявлені оригінальні пропозиції.
"Просування" учнів у вирішенні творчих задач і в розвитку їх продуктивного мислення виявилося також у тому, що вони в процесі вирішення задачі залучали комплексно і комбінували знання і навички, отримані на уроках технічної праці. З засвоєнням нових знань збільшувалися можливості учнів використовувати по-новому евристичні методи і розширювалася сфера їх творчих можливостей. Новий зміст сприяло формуванню прагнень і здібностей до постійного пошуку нових комбінацій.
Творча праця в будь-якій області сучасного виробництва припускає постійні переходи від вивчення основ науки до практичного застосування техніки і технологічних процесів, від вивчення техніки до її установки і налагодження, від налагодження встановленого устаткування до удосконалення його, від практичних знань, умінь і навичок до узагальнених понять основ науки, техніки і технології виробництва. Унаслідок цього творчому характерові трудової діяльності властиві специфічні особливості, що випливають із сутності процесу конкретного виду професійної праці. Критерієм професійної підготовленості учня виступає результативність (продуктивність) його праці, наявність реальної здатності узагальнювати й удосконалювати свій практичний досвід.
Технічне мислення являє собою такий рівень розвитку інтелекту, що дає можливість знаходити нове, оригінальне, що представляє суспільну цінність, вирішення виробничої проблеми. Тому нині необхідно розвивати технічне творче мислення в учнів.
Напрямки дослідження технічного мислення основані на вивченні єдності образного і понятійного мислення.
Приймаючи тезу про єдність і взаємопроникнення основних компонентів технічного мислення в його загальній структурі за вихідну, ми приймаємо, що образний компонент займає в цій структурі проміжну позицію між поняттям і дією.
В змісті образного компонента, можна виділити три складових взаємозалежних структурних елементи образу: сукцесивні (поетапні) схеми-представлення про окремі частини об'єкта; симультанні, або "внутрішні" просторові схеми об'єкта; уявлення про спосіб дії, тобто про характер і структуру практичних дій (побудова зображення, монтаж об'єкта).
Найбільш ефективним способом формування в учнів технічного творчого мислення являється робота над вирішенням системи виробничо-технічних задач продуктивного характеру в процесі теоретичного і практичного навчання. При цьому найкращий результат досягається тоді, коли зміст цих задач відбивають зв'язки між загальноосвітніми, загально-технічними і спеціальними циклами навчальних дисциплін. Це забезпечує цілеспрямоване вивчення учнями розділів навчальних дисциплін, що представляють собою фундамент успішного оволодіння прийомами професійної діяльності широкого діапазону.
Оволодіння учнями осмисленим раціональним використанням прийомів розумової діяльності - основа для можливості творчого комбінування знань, умінь і навичок при рішенні продуктивних виробничо-технічних задач.
Евристичні методи і прийоми є засобом самоорганізації і саморегуляції розумової діяльності людини в процесі рішення продуктивної задачі. Евристичний метод значно активізує протікання розумових процесів, операцій, комбінаторику знань, що актуалізуються завдяки застосуванню цих методів і функціонування яких цими методами направляється і регулюється.
1. Беспалько Б. И, Развитие технологического мышления учащихся. — В кн.: Опыт подготовки рабочих металлообрабатывающих профессий. — М.: Высшая школа, 1966, С. 25 — 30.
2. Василевская А. М., Пономарева Р.А. Развитие технического творческого мышления у подростков и юношества. – К.: Вища школа, 1982. – 144 с.
3. Василевская А. М. Некоторые вопросы методики решения продуктивных задач в процессе производственного обучения. — В кн.: Дидактика производственного обучения. — М.: Высшая школа, 1973, С. 336 — 357.
4. Гольдин И. И. Формирование в процессе проблемного обучения рациональных способов решения конструктивно-технических задач. — О проблемном обучении, 1969, вып. 2, С. 9 — 20.
5. Дидактика производственного обучения/Под ред. О. Ф. Федоровой. — М.: Высшая школа, 1973. — 418 с.
6. Зыкова В, И. Опыт формирования интеллектуальных умений у старших школьников при решении практических задач. — Вопросы психологии, 1966, № 3, с. 117 - 129.
7. Ительсон П. Б. Основы методики профессионального обучения школьников. — М.: Учпедгиз, 1968. — 230 с.
8. Калошина И.П. Проблемы формирования технического мышления. – М., 1974. – 185 с.
9. Качнев В. И. Развитие конструкторско-технологичаских знаний, умений у подростков в процессе трудового обучения. — Советская педагогика, 1963, № 10, с. 61 - 69.
10. Ковальский М. И. Производственное обучение учащихся средней школы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.
11. Кудрявцев Т. В., Якиманская И. С. Развитие технического мышления учащихся. — М.: Высшая школа, 1964. — 88 с.
12. Кудрявцев Т. В. Внедрение принципа проблемности в обучение. — М.: Высшая школа, 1968. - 65 с.
13. Кудрявцев Т. В. Психология технического мышления. — М.: Просвещение, 1975. - 303 с.
14. Левитов Н. Д. О психологических компонентах технической деятельности. — Вопросы психологии, 1958, № 6, с. 181 — 190.
15. Михайлов А. А, Техническое творчество школьников. - М.: Просвещение, 1969. - 207 с.
16. Пирьов Г. Д. Понимание и гипотеза в процессе решения технических задач. — Вопросы психологии, 1975, № 1, с. 20 — 29.
17. Психология решения учащимися производственно-технических задач. — М.: Просвещение, 1965. — 254 с.
18. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. — М.: Педагогика, 1973. - 428 с.
19. Секей Л. Продуктивные процессы в обучении и мышлении. — В кн.; Психология мышления. М.: Прогресс, 1963, с. 366 — 386.
20. Страхов И. С. Психология труда. - М.: Учпедгиз, 1963. - 240 с.
21. Сорокин Н. Развитие технического мышления учащихся. - Профессионально-техническое обучение, 1969, № 2, с. 9 - 12,
22. Федорова О. Ф. Некоторые вопросы активизации учащихся в процессе теоретического и производственного обучения. — М.: Высшая школа, 1970. -300 с.
23. Чебышвва В. В. Психология трудового обучения. — М.: Просвещение, 1969. - 303 с.
24. Шведов А. Активизация учащихся на уроках производственного обучения. — Профессионально-техническое образование, 1965, №2,с. 8 — 10.
25. Якиманская И. С. Формирование интеллектуальных умений в процессе производственного обучения. — М.: Высшая школа, 1979. — 88 с.