Етап "Узагальнення й систематизація знань". Учитель перевіряє, як засвоїли учні на уроці народні прикмети зміни погоди. Учні виконують вправу на картці. Яскраві зірки взимку . . . /на мороз/. Миготять зірки на небі . . . /на сніг/. Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева й каркає, то ... /бути хурделиці/. Кімнатні птахи перед заметіллю ... /мовчать/.
Метод лабораторного досліду. Сьомий клас. Тема уроку "Українські куманці. Використання глини в побуті, мистецтві. Гончарство в Україні. Вірші й пісні про гончарів".
Етап "Сприйняття і осмислення нових знань". Учитель показує, як глинокопи визначали гончарну глину. Приносить на урок гончарну глину та звичайну й проводить дослід: гончарна глина не розчиняється у воді, якщо її не збовтувати.
Метод трудові дії. Восьмий клас.
Тема уроку "Випікання паски. Малювання писанок".
Етап "Формування творчих умінь і навичок учнів". Учитель учить готувати паску, малювати писанку.
Репродуктивні методи
1.Метод інструктажу. Дев’ятий клас.
Тема уроку "Кушнірство. Вичинка шкір - стародавнє слов’янське ремесло. Способи вичинки шкіри. Вироби з натуральної шкіри. Умови праці кушніра".
Етап "Сприйняття й осмислення нових знань".
Учитель пояснює способи обробки шкіри: Обробка овечої шкіри складається з кількох етапів: шкіра поосушується, вимочується в ямі з водою, очищається уламком коси від міздрі та знову вимочується 9 днів у розчині з борошна, висівок і солі. Потім шкіру просушують, намащують глиною та змочують розчином. Після цього її ключують /розгинають/, натирають крейдою й знову вичитають міздрю, для чого шкіра розтягується на дерев’яній рамі . Волові й конячі шкіри спочатку обробляють сумішшю вапна та попелу, потім з них здирають шерсть і вишкрібають міздрю. Шкіру видублюють у хлібному квасі з дубовою корою від одного до п’яти місяців. Після дубіння шкіра просушується, фарбується й змащується дьогтем.
2. Метод ілюстрації. Сьомий клас.
Тема уроку "Млин, його використання й призначення. Умови праці мірошника. Пісні й легенди про мірошника".
Етап "Сприйняття й осмислення нового матеріалу". Учитель малює схему будови млина та показує її на уроці, учні з’ясовують, як працюють різні деталі млина і як відбувається процес переробки зерна на борошно.
3. Метод пояснення. Шостий клас.
Тема уроку "І рушник вишиваний на щастя дала". Вишивання, його види. Символічне значення рушника. Нитки для вишивання, кольори. Пісні про рушник".
Етап "Сприйняття й осмислення нових знань".
Учитель пояснює символіку вишивки, учні додають власні міркування. Приміром: Таємницю життя приховує в собі лілея - символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Якаю пильно придивитися до контурів геометричного узору рушника, то можна помітити силуети двох пташок - знак любові та парування. Крім квітів, невід’ємною частиною орнаменту є також листок і пуп’янок - нерозривна композиція триєдності. Вона символізує народження, розвиток та неперервність життя. В орнаменті лілею неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він - магічний, тому й благословляє пару на створення сім’ї. Адже хрест є прадавнім символом поєднання сонячної батьківської та вологої материнської енергій. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які теж символізують плідність. Чому саме лілея є жіночим символом? А тому, що вона сама є суттю вологої енергії. Це підтверджує й давня назва цієї квітки - крин. Порівняймо цю назву зі словом того самого кореня - криниця.
4. Метод практичного тренування. П’ятий клас.
Тема уроку "Декоративна обробка дерева. Вирізування народних іграшок а дерева груші. Практичне заняття".
Етап "Формування творчих умінь і навичок учнів".
Вчитель виявляє наявні в учнів уміння щодо обробки дерева й формує нові.
Проблемно-пошукові методи
Метод проблемного викладу. П’ятий клас.
Тема уроку "Сей світ, як маків цвіт". Мак - улюблена рослина українців. Використання маку в господарстві. Оспівування його в народній творчості".
Етап "Мотивація навчальної діяльності".
Учитель пояснює учням проблеми наркоманії, з’ясовує, що вони знають про ці проблеми, а потім звертається до них із таким, наприклад, закликом:
- людина, яка вживає наркотики, у більшості випадків потрапляє до них безповоротно в психічну і фізичну залежність. Статистичні дані свідчать, що найчастіше діти починають пробувати наркотики в 12 років, тобто з шостого класу. Чому? Та тому, то вони мало знають про трагічну долю наркомана. Адже спочатку вживання наркотиків - це спосіб провести час із задоволенням, а потім на них чекає неминуче погіршення стану здоров’я, сильні, часом смертельні больові шоки. Часто наркомани йдуть на злочин, адже треба десь добувати гроші для придбання наркотиків. А після злочину їх чекає страшне життя за в’язничними гратами. Отже, наркоман - це й нещасна, й небезпечна людина, як для своєї сім’ї, так і для суспільства. А які xвoрi діти народжуються в батьків-наркоманів - дебіли, шизофреніки, епілептики!.. Хоч як дивно, але нині з метою боротьби з наркоманією забороняють сіяти мак, скошують його. То скошується краса нашої землі.
2. Евристичний метод. Восьмий клас.
Тема уроку "Підсумки літньої фольклорно - етнографічної практики. Проведення учнями екскурсії у шкільному кабінеті народознавства для учнів молодших класів".
Етап "Перевірка домашнього завдання". Учні розповідають про знайдені експонати, про те, як саме знайшли їх на літніх канікулах, про записані фольклорні твори тощо.
3. Дослідницький метод. Дев’ятий клас.
Тема уроку "Екологія та ми. Здоров’я природи - наше здоров’я". Етап "перевірка домашнього завдання". Учні проводять колективні дослідження екологічного стану своєї місцевості /річки, лісу, вулиці, повітря/.
Логічні методи
1.Метод індукції. Сьомий клас.
Тема уроку "Український національний характер. Почуття честі та національної гідності.
Урок обміну думками. Практичне заняття".
Етап "Актуалізація опорних знань". Учні узагальнюють свої поняття про український національний характер, використавши знання з трьох попередніх уроків про українських гетьманів.
2. Метод дедукції. Восьмий клас.
Тема уроку "Діти України. Права дитини".
Етап "Сприйняття й осмислення нового матеріалу". Кожен учень називає власні права, що з них він може практично скористатися в реальному житті, а не ті, що існують лише в писаних законах про права дитини.
3. Метод аналогій. П’ятий клас.
Тема уроку "Рідне поле". Вивчення творчості народної художниці Катерини Білокур".
Етап "Узагальнення й систематизація навчального матеріалу". Учні вчаться ставити себе на чуже місце /в даному випадку на місце квітів/ і, дивлячись на себе ніби збоку, помічати власні недоліки. Дівчинка, висока на зріст в комірці з пелюсток мальви, читає такий, наприклад, вірш:
Тягнуся віками до сонця,
п’ю тепле проміння ясне,
росту в квітнику під віконцем,
звуть мальвою люди мене.
Як свічки різнокольорові
колись мої предки цвіли,
як символ добра і любові
до цеї святої землі.
Ми вмієм привабити око –
величні, високі, стрункі.
Садіть, діточки, нас частіше,
як оберіг долі садіть.
Любіть нас від предків не гірше
й нащадкам своїм збережіть.
Методи самостійної роботи
1. Метод самостійної роботи з книгою . Дев’ятий клас.
Тема уроку "Княгиня Ольга".
Етап "Актуалізація опорних знань". Учні, прочитавши вдома книги
Т. Бабицької "Княгиня Ольга", Р.Іванченко "Зрада, або як стати володарем", "Отрута для княгині" та іншу літературу про княгиню Ольгу, діляться в класі знаннями відповідних історичних фактів.
2. Метод самостійної роботи з приладами. Восьмий клас.
Тема уроку "Народна астрономія".
Етап "Узагальнення й систематизація знань". Учитель розповідає учням про сучасні й стародавні прилади для спостереження за нічним небом.
Метод самостійної роботи з об’єктами праці.
П’ятий клас. Тема уроку "Писанкарство. Яйце в міфології та обрядах. Розвиток писанкарства в Україні. Техніка виготовлення. Символіка орнаменту. Великодні іти з писанками. Малювання писанок.
Практичне заняття".
Етап "Сприйняття й осмислення нового матеріалу". Вчитель вибрав цей метод для того, щоб учні самостійно виготовили писанку. Діти приносять чисте біле куряче яйце, пензлик, віск, свічку, скляні баночки з широкими шийками, фарби, малий пензель, серветку, олівець, лак, гумові рукавички та стояк на яйця. Вимивають яйце, витирають серветкою. Вибирають узор і тупим олівцем геометрично ділять яйце впродовж. Набивають малу кількість воску в головку пензля й підігрівають над полум’ям свічки. Довгими й рівними лініями покривають гарячим воском усі частини узору, які мають залишатися білими. Віск охоронятиме шкаралупу яйця від інших фарб. Віск має вільно й гладко випливати з головки пензля /коли віск стане твердим, його треба знов нагріти/. Потім обережно кладуть яйце на ложку й опускають у баночку жовтої фарби. Яйце повинно залишитися у фарбі протягом трьох-п’яти хвилин. Відтак вибирають яйце з фарби й легенько витирають чистими серветками. На жовтій шкаралупі покривають воском усі ті частини узору, які мають залишитися жовтими, і кладуть яйце в жовто –гарячий колір. Так і продовжують - покривають послідовні частини узору воском5 і занурюють у фарбу - від найсвітлішої до найтемнішої /від жовтої до жовтогарячої, червоної, коричневої й чорної/. Якщо в узорі є маленькі частинки, які мають бути блакитними або зеленими, малим пензлем фарбують їх, витирають серветкою й покривають воском. Ціле яйце не можна класти в блакитну або зелену фарбу тому, що це зашкодить дальшому процесові. Наприклад, після зеленої дуже важко одержати бажаний відтінок червоної фарби. Після закінчення всього процесу занурюють яйце в найтемнішу фарбу, переважно чорну. Вибирають і витирають чистою серветкою. Тримаючи писанку над свічкою, розплавляють віск на малій частині яйця і витирають серветкою. Так продовжують частинами доти, доки на яйці не залишиться воску. Закінчену писанку покривають лаком і кладуть на стояк, щоб вона просохла. Стояком може бути просто дошка з набитими цвяхами. Лак зберігає кольори писанки і робить шкаралупу яйця менш крихкою.