Смекни!
smekni.com

Формування інформаційного пакету спеціальності "Облік і аудит" (стр. 5 из 5)

Нормативні навчальні дисципліни:

Облік в екологічній діяльності Вороновська О.В. доцент
Управлінський облік Без верхня Ю.В. доцент
Аудит Сахно Л.А. доцент
Облік в переробних підприємствах Трачова О.П. доцент
Організація обліку Левченко О.П. Ст. викладач
Галузевий облік Харчик О.П. Ст. викладач
Фінансовий облік Голуб Н.О. асистент
Облік у банках Ковтун Л. Є. асистент
Контроль і ревізія Ілляшенко К.В. асистент
Теорія аудиту Михайлова М.М. асистент
Облік зовнішньоекономічної діяльності Пеньова О.В. асистент
Історія бухгалтерського обліку Терновський В.О. асистент
Облік у ф/г Сокіл О.Г. асистент
Управлінський облік Семенов О.О. асистент
Теорія бухгалтерського обліку Орел А.В. асистент

Організаційні форми та методи навчання:

На кафедрі “Облік і аудит” використовуються різні методи навчання. Серед них Лекції

Практичні заняття Семінарські заняття

Курсові роботи

Реферати Виробнича практика Самостійне навчання

Методи контролю результатів навчання.

На кафедрі “Облік і аудит” для оцінки знань студентів використовуються наступні методи порубіжного контролю результатів навчання:

Екзамени Залік Захист КР чи реферату Для поточного контролю результатів навчання існує практика проведення контрольних, самостійних робіт, програмованого контролю, тестів і т.п.

По закінченню всього навчання студенти повинні:

Скласти порубіжний міждисциплінарний екзамен по спеціальності

Розробити та захистити дипломний проект чи роботу Система оцінювання.

На кафедрі “Облік і аудит”, як і на інших кафедрах академії використовується чотирьохбальна система оцінка результатів навчання:

“відмінно” - відмінні знання з незначними помилками “добре” - добрі знання зі значними помилками “задовільно” - знання мінімуму “незадовільно” - потрібна додаткова підготовка У випадку недиференційованої оцінки використовується альтернативна шкала (“Зараховано”/ “Не зараховано”)

Розподіл кредитів ECTS

Кредити ECTS потрібно розподіляти за принципом "від найбільшого до найменшого".

За відправну точку потрібно брати повну структуру програми і звичайну модель курсів, які студент повинен буде пройти у навчальному році, щоб завершити кваліфікацію в рамках офіційної тривалості навчання. Розподілення кредитів для індивідуальних блоків курсу на основі принципу "від найменшого до найбільшого" є дуже складним і може збільшити кількість кредитів до 60 на рік, роблячи, таким чином, перезарахування кредитів дуже важким.

Необхідно уникати використання дробових чисел у рейтингах кредитів (наприклад, 1,82 кредитів) або, принаймні, обмежувати до використання половинок кредитів. Хоча з математичної точки зору це, можливо, і правильно, така точність може створити проблеми, оскільки навряд чи більшість навчальних закладів вважатимуть за необхідне визначати кредити з такою точністю.

У модульних програмах, де всі розділи курсу є рівноважливими, або де діє система кредитів, що базується на навчальному навантаженні студента, все, чого вимагається, - це застосувати коефіцієнт конверсії. Наприклад, норвезька ступенева система є модульною і кредитною, що базується на 20 кредитах на навчальний рік. Щоб конвертувати норвезькі кредити у кредити ECTS, треба просто помножити числову величину норвезького кредиту на коефіцієнт 3, щоб одержати еквівалент оцінки кредиту ECTS.

Для інших систем кредитів, що базуються виключно на годинах аудиторної роботи, застосування коефіцієнта конверсії може ще бути доречним, за умови врахування усіх інших вищеназваних елементів навчального навантаження.

Концепція ECTS повинна забезпечувати гнучкість, і це стосується розподілення кредитів. До компетенції закладів належить демонстрація цілісного підходу до розподілення кредитів між схожими програмами навчання.

Кредити ECTS призначаються для розділів курсу, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс, задовольняючи всі необхідні вимоги стосовно оцінювання. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ECTS просто за відвідування занять чи проведення часу за кордоном - вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, визначені у закордонному закладі, щоб продемонструвати, що вони виконали заявлені навчальні завдання для даного розділу курсу. Процедура оцінювання може проводитися у різноманітних формах: письмові чи усні екзамени, курсова робота, поєднання цих двох чи інших засобів таких, як презентації на семінарах.

ПЛАН-ГРАФІК

учбового процесу ф-ту О і А

ВИСНОВКИ

Завдяки досягненням останніх декількох років освітні процеси, що відбуваються в Європі, набули більш конкретного характеру, що відповідає сучасним реаліям розвитку країн Європейської спілки та її громадян. Отже, зростає розуміння все більшої частини політичного й академічного світу в потребі встановлення якісно тісних зв’язків у цілій Європі, яка розвивається, у формуванні й зміцненні її інтелектуального, культурного, соціального й науково-технологічного потенціалу.

Запровадження кредитно-модульної системи як фактора стимулювання до ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання, є важливим чинником ефективного навчання. Відзначена зручність запровадження модульного навчання для вирішення проблем узгодження змісту освіти в ланцюжку середня освіта-вища школа-післядипломна освіта. Тобто полегшена реалізація ідеї створення умов для неперервного навчання протягом життя, що також цікавить Європейські країни.

Таким чином перехід до Болонського процесу навчання у вищих навчальних закладах країни дасть можливість студентам навчатись за європейськими стандартами, що обумовить їх визнання за кордоном.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. - 2000. - № 3. - Том XXV.

2. Вища освіта України і Болонський процес. За ред.В.Г. Кременя, Тернопіль, 2004. - 384 с.

3. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению // Вестник высшей школы: Alma mater-2000. -№6.

4. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. - К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2003. - 200 с.

5. Кремень В.Г. Болонський процес: зближення, а не уніфікація // Дзеркало тижня. № 48(473). - 13-19 грудня 2003.

6. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность - цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. - 2000. - № 26. - С.13-18.

7. Матеріали науково-практичного семінару "Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації". - Львів: Вид-во "Львівська політехніка", 21-23 листопада 2003. - 111 с.

8. Методичні рекомендації щодо впровадження в аграрних ВНЗ України 3-4 рівнів акредитації окремих нормативних і навчально-методичних матеріалів з кредитно-модульної системи організації навчального процесу. За ред.С.М. Кравченка.К.: 2005. - 56 с.

9. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: матеріали до І лекції. За ред. М.Ф. Степаненка та ін.К.: 2004. - 24 с.

10. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003-2003 р. р. За ред.В.Г. Кременя, Тернопіль, 2004. - 147 с)

11. Реформа высшего образования в Нидерландах // Голландский институт в Санкт-Петербурге: http: // www. holinst. spb. ru.

12. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. Болонський процес у фактах і документах. - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В. Гнатюка, 2003. - 52 с.

13. www. mon. gov. ua/

14. www.tspu.edu.ua/

15. www.osvita.org.ua/

16. www. bologna-berlin2003. de/pdf/bologna_declaration. pdf/

17. www. bologna-berlin2003. de/pdf/prager_kommunique. pdf/