12. для своєї життєдіяльності потребують сонячного світла бактерії __.
За кожну правильну відповідь 0,5 бала.
ІУ. Рівень.
Дайте відповіді на запитання або обґрунтуйте відповідь.
1. які переваги має бактеріальна спора над живою бактерією?
2. запропонуйте способи знищення шкідливих бактерій у харчових продуктах.
3. порівняйте життєдіяльність ціанобактерій з іншими групами бактерій.
4. запропонуйте дослід, який зміг би довести існування бактерій у повітрі.
За кожну правильну відповідь 3 бали.
ІІІ. Рівень.
Вибери вірну відповідь:
1. за своїми розмірами відповідно до клітин інших організмів бактеріальні клітини:
а) такі самі; б) значно менші; в) трохи більші; г) набагато більші ніж клітини інших організмів.
2. масове розмноження бактерій на харчових продуктах:
а) спричинює їхнє гниття; б) сприяє їхньому консервуванню; в) полегшує людині засвоєння такої їжі; г) спричинює їхнє висихання.
3. за несприятливих умов бактерії перетворюються на:
а) бактеріальні спори; б) цисти; в) пилкові зерна; г) насінини.
4. зелене забарвлення мають бактерії, які:
а) спричинюють туберкульоз; б) живляться органічними рештками; в) здатні до фотосинтезу; г) живуть у кишечнику людини.
5. слизову капсулу бактерії утворюють:
а) за сприятливих умов існування; б) в разі несприятливих умов; в) за нестачі кисню; г) з метою захисту від висихання.
6. бактерії живуть:
а) у клітинах різних живих організмів; б) тільки на харчових продуктах; в) у будь-яких природних умовах; г) скрізь, де немає прямих сонячних променів.
7. людина добре засвоює рослинну їжу завдяки тому, що:
а) випиває багато води; б) додає в їжу сіль; в) у її кишечнику мешкають бактерії, що цьому сприяють; г) вживає її у вареному вигляді.
8. під час пастеризації молока його:
а) нагрівають до температури 30 – 40 0С; б) тримають у холодильнику; в) кип`ятять; г) нагрівають до температури не вище 80 0С.
9. кулясту форму мають клітини бактерій, які належать до групи:
а) бацил; б) вібріонів; в) стафілококів; г) коків.
За кожну правильну відповідь 1 бал.
ЖИВІ ОРГАНІЗМИ І ДОВКІЛЛЯ
УРОК 61 – 62
ТЕМА: СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ОРГАНІЗМІВ , ЙОГО ЧИННИКИ. ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИН.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ З ОСНОВНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ ЖИТТЯ ОРГАНІЗМІВ, ЧИННИКАМИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ВИЗНАЧИТИ ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИН
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: абіотичні фактори, світло, температура, вода, повітря, мінеральні речовини, біотичні фактори, антропічний фактор, багаторічні, однорічні та дворічні рослини.
ОБЛАДНАННЯ: зразки рослин, вирощених на світлі й у темряві, таблиці “Тіньовитривалі рослини лісу”, “Рослини лісу”, “Рослини мішаного лісу”; фотокартки: “Латаття біле”, “Кактус”, “Молодило звичайне”, “Купальниця європейська”, “Ряст”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.
Дидактична гра “Учимось писати конспектик” – учитель подає матеріал у вигляді схематичного конспекту який відтворює постійно на дошці, учні мають навчитися записувати схематичний конспект швидко та якісно, так щоб могли його пояснити в кінці уроку.
Розповідь учителя:
5. Екологічні групи рослин. (Розповідь учителя).
У природі в результаті тривалої (протягом багатьох мільйонів років) взаємодії рослин і зовнішнього середовища виникли різні життєві форми рослин. Життєва форма – це зовнішній загальний вигляд (габітус) рослинного організму, що склався протягом багатьох років при певних зовнішніх умовах. Кожна життєва форма пристосувалася до тих несприятливих умов зовнішнього середовища, у яких вона виростає. Життєві форми мають кілька класифікацій, в основу яких покладено різні ознаки. Широко використовується класифікація, в основі якої лежить зовнішній вигляд рослин. За цією класифікацією життєві форми бувають такі:
— Дерева;
— Чагарники;
— Чагарники;
— Напівчагарники;
— Рослини-“подушки”;
— Сукуленти;
— Ліани;
— Трав`янисті рослини;
— Мохи і нижчі рослини.
ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
Дидактична гра “Квартет” – для цієї гри необхідно велика кількість малюнків, листівок чи фотокарток. Їх необхідно розрізати та перемішати (розрізати необхідно так щоб усі частини рослин – стовбур, корінь, квітка, плід та ін. були відокремлені один від одного). Учні мають скласти цілу картинку з частинок.
ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Параграф 68.
ТЕМА: РОСЛИННІ УГРУПУВАННЯ.
МЕТА: ДАТИ ПОНЯТТЯ ПРО ГРУПИ РОСЛИН. ВИЗНАЧИТИ ЩО ТАКЕ РОСЛИННІСТЬ, ФЛОРА. ВИХОВУВАТИ БЕРЕЖНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: флора, рослинність, фітоценози.
ОБЛАДНАННЯ: таблиця “Різноманітність природи”, “Дерево і чагарник”, “Трав`янисті рослини”, “Рослини різної тривалості життя”.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ
Дидактична гра “Ромашка” – для цієї гри учитель виготовляє “Ромашку” пелюстки якої відриваються, на звороті пелюсток знаходяться запитання, відповіді на які дають учні. Першого учня викликає учитель, наступного той учень який відповідав біля дошки і так далі.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Рослини живуть не ізольовано один від одного, а спільно, утворюючи угрупування, фітоценози. Рослинне угрупування – це сукупність видів рослин на однорідній ділянці, що знаходяться в складних між собою: ліс, степ, луг і т. д. Для кожного рослинного угрупування характерний певний видовий склад, будова та ін. У лісі, на лузі, на болоті ростуть різні рослини. На лузі не буде чорниці, брусниці, малини. Це рослини лісу. Тимофіївка лугова, волошка лугова зустрічаються тільки на лузі, тому їх так і називають.
Усі рослини рослинного угрупування пристосовані до умов спільного життя, які тут склалися. Кожне рослинне угрупування знаходиться на певній території, тобто сюди входять такі рослини, які вимагають для свого життя подібних умов: ґрунт, вологість, освітлення, температура та ін. так, соснові ліси звичайно ростуть на піщаних ґрунтах, а дубові – на ґрунтах, багатих мінеральними речовинами. У кожнім рослинному угрупуванні звичайно є рослини, які переважають. Наприклад, на лузі – злаки, у сосновому лісі – сосни.
Займаючись вивченням рослин, постійно доводиться користуватися термінами “флора” і “рослинність”.
Флорою називають сукупність видів рослин, що живуть на певній території. Наприклад, можна говорити про флору України, флору Кавказу, флору Середньої Азії і т.д. різноманітна флора України. Це пояснюється її великою територією і різноманітністю природних зон – дидактична гра “Ланцюжок”. Учні мають називати, у формі ланцюжка природні зони заробляючи бали (змішані ліси, листяні ліси, лісостепи, степи, Крим, Карпати...).
Рослинність – це сукупність рослинних угрупувань, що існують на певній території.
ІУ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Кросворд” – необхідно скласти кросворд з даними словами:
— Екологія;
— Екологічні фактори;
— Біотичні фактори;
— Антропічний фактор;
— Життєва форма;
— Рослинне угрупування;
— Флора;
— Рослинність.
Після того як учні склали кросворди вони їх здають учителю. Учитель в свою чергу дає завдання учням підготуватися дома по використаних термінах.
У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Термінологічна робота.
Параграф 68.
УРОК 64
ТЕМА: ОХОРОНА РОСЛИН.
МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ ІЗ РОЛЛЮ РОСЛИН РІЗНИХ УГРУПУВАНЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ, А ТАКОЖ ІЗ ОСНОВНИМИ ЗАХОДАМИ ЩОДО ЇХ ОХОРОНИ.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: заповідники, заказники, національні парки, охорона природи, природні ресурси, Червона книга, Зелена книга, пам’ятник природи, заказник природи, заповідник, біосферний заповідник, природний національний парк, літоопис природи
ОБЛАДНАННЯ: карта світу, червона книга України, гербарні матеріали зникаючих чи вже зниклих рослин.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ.
Дидактична гра “Кросворд” (продовження минулого уроку) – учитель роздає ті кросворди, які були складені учнями на попередньому уроці (іншим дітям). Учні їх мають вирішити.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Розповідь учителя:
Життя людини неможливе без рослин, котрі дають нам кисень для дихання, їжу, забезпечують нас одягом, будівельними матеріалами, паливом, ліками. Однак дуже важливо розуміти, що можливості рослинного світу обмежені. Площа суходолу на нашій планеті не змінюється, а кількість населення постійно зростає. Отже, зростають і потреби в їжі, одязі, інших життєво необхідних предметах та сировині рослинного походження. Щоб задовольнити ці потреби і не завдати непоправної шкоди рослинному світу, людина, продовжуючи користуватися всіма дарами природи, повинна пам’ятати про необхідність збереження рослинних ресурсів (запасів) на певному рівні. Рослинні ресурси — це ті маса та кількість рослин, які на даний час існують у природі або вирощуються в сільському господарстві.
Використання ресурсів тих чи інших рослин також залежить від потреб людини. Наприклад, її потреби у деревині, тобто в деревах певних порід, набагато вищі, ніж потреби в плодах, наприклад, глоду. Тим часом запаси різних видів рослин неоднакові. Є такі види, як ожина сиза або кульбаба лікарська, котрі мають значні ресурси і трапляються повсюдно, а є такі цінні рослини, як, наприклад, журавлина, ресурси яких обмежені. Щоб рослини з обмеженими ресурсами не зникли зовсім, їх треба охороняти.
Є й такі рослини, що сьогодні ще не мають практичного значення для людини, але також трапляються дуже рідко. Наприклад, зозулині черевички не є ані їстівними, ані лікарськими. Однак ці рідкісні рослини також потребують охорони, адже вони є індикаторами екологічних умов. Спостерігається дуже чітка залежність між поширенням рідкісних рослин і стабільністю умов середовища, в якому вони зростають. Якщо з рослинного угруповання зникає певний вид рослин, то порушується екологічна рівновага. А це може спричинити зникнення інших видів, і не лише рослин, а й тварин (наприклад, комах-запилювачів). Унаслідок таких змін можуть бути зруйновані складні ланцюги живлення, які в природі формувалися протягом десятків тисяч років.