Відомий педагог І.Я. Лернер класифікував загально-навчальні вміння на 4 групи:
1) організаційні (19 умінь);
2) практичні навчальні вміння (30 умінь);
3) інтелектуальні навчальні вміння (54);
4) психолого-характерологічні (13) [68, 4].
Ю.К. Бабанський, засновник теорії оптимізації навчання, узагальнив різні підходи і визначив 3 великі групи умінь:
1) навчально-організаційні;
2) навчально-мовленнєві;
3) навчально-інтелектуальні.
Охарактеризуємо ці види загально-навчальних умінь [2, 134–135].
1. Навчально-організаційні вміння та навички:
· розуміти мету діяльності, визначену вчителем;
· самостійно визначати мету діяльності й завдання для її досягнення;
· розуміти цінність часу та вміти його розподіляти;
· здатність працювати різними темпами;
· планувати послідовність виконання завдання;
· уміння зосереджувати увагу на одному об'єкті навчальної діяльності;
· розподіляти увагу між різними об'єктами навчальної діяльності;
· змінювати план діяльності в зв'язку зі зміною умов виконання;
· складати алгоритм виконання діяльності;
· організовувати робоче місце;
· організовувати навчальну діяльність у взаємодії (у парі, малій групі);
· прогнозувати результат власної діяльності, докладати зусилля для його досягнення.
2. Навчально-інформаційні вміння та навички:
·швидко актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію;
·самостійно шукати нову інформацію з різних джерел;
·вміння користуватися інформаційно-комунікативними технологіями;
·користуватися каталогами, складати бібліографію;
·користуватися різноманітною довідковою літературою;
·працювати з графіками, схемами, таблицями, картинами;
·складати план, тези виступів, доповідей, статей;
·знати і застосовувати прийоми швидкого читання;
·використовувати прийоми розуміння тексту (структурування, ставлення пізнавальних запитань, «діалог» з актором тощо);
·працювати самостійно з підручником (розуміти будову книги і призначення всіх елементів апарату орієнтування в текстах розділів, тем, параграфів; будувати процес самонавчання за певним завданням); знати й вдаватися до прийомів смислового групування матеріалу; знати як і вміти упорядковувати та відтворювати інформацію (план, алгоритм, таблиця, схема, класифікація, стислий переказ тощо);
·вміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності;
·досконало застосовувати загально-мовленнєві вміння й навички.
3. Навчально-інтелектуальні та творчі вміння:
· аналізувати різні навчальні об'єкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві ознаки: типові й одиничні, різнобічно аналізувати один об'єкт;
· порівнювати (зіставляти й протиставляти, здійснювати повне порівняння); встановлювати тотожність;
· виділяти головні ознаки, об'єкти, якості; виділяти головне в явищах, процесах діяльності;
· визначати й пояснювати сутність поняття;
· формулювати висновок-узагальнення;
· абстрагувати й конкретизувати означення, загальні висновки тощо;
· визначати межі дії засвоєних понять, способів тощо;
· встановлювати та пояснювати причиново-наслідкові зв'язки;
· доводити та спростовувати судження;
· висловлювати аргументовані критичні судження й думки, вилучати зайве;
· групувати й класифікувати за певними ознаками;
·самостійно вести спостереження за різними предметними об'єктами, за різними навчальними дійми та процесами;
· мати на достатньому рівні практичні загально-навчальні вміння (вимірювальні, обчислювальні, графічні, конструктивні тощо);
· застосовувати прийоми довільної уваги, знати прийоми запам'ятовування;
· виявляти пізнавальну трудність і формулювати її як задачу, проблему;
· формулювати пізнавально-проблемні запитання;
· встановлювати зв'язки між новими та засвоєними знаннями;
· застосовувати аналогію як засіб засвоєння нового;
· уявляти та прогнозувати (вміти висловлювати припущення, здогадки, гіпотези), моделювати, доповнювати, продовжувати, перетворювати;
· знати сутність та вміти використовувати експериментальні вміння;
· генерувати варіанти розв'язування задачі, проблеми;
· знаходити до однієї задачі кілька правильних відповідей.
В.Ф. Паламарчук обґрунтувала систему розвитку в учнів основної школи мисленнєвих умінь [55, 24].
У початковій освіті України від середини 80-х років ХХ століття запроваджено міжпредметну програму «Формування загально-навчальних умінь і навичок», яка охопила 4 великі групи: організаційні, загально-мовленнєві, загально-пізнавальні, контрольно-оцінні (О.Я. Савченко [62; 64]).
Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння ними загально-навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал); загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів) [64, 188–189].
Згадані види загально-навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов'язкового обліку попереднього рівня оволодіння ним.
У 1 класі формуються наступні загально-пізнавальні уміння і навички:
1) організаційні вміння і навички: добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримувати єдиних вимог до оформлення письмових вправ; розрізняти основні елементи навчальної книжки (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою; дотримувати правильної постави під час читання і письма;
2) загально-мовленнєві вміння і навички: говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, зв'язно (трьома-чотирма реченнями) передати почуте, побачене; з повагою звертатися до вчителя, учнів;
3) загально-пізнавальні вміння: виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, смак тощо; знаходити у двох об'єктів однакові, схожі і різні зовнішні ознаки; зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати зміни в спостережуваних об'єктах за орієнтирами, вказаними вчителем; зробити (з допомогою вчителя) висновок-узагальнення після виконання навчального завдання;
4) контрольно-оцінні вміння: знайти фактичну помилку в ході зіставлення результатів власної роботи зі зразком; оцінювати наслідки своєї діяльності за орієнтирами, даними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, чого уникати в наступній роботі та ін.) [56, 6–7].
У 2 класі формуються такі загально-пізнавальні уміння і навички:
1) організаційні вміння і навички: дотримувати режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань; самостійно добирати необхідне навчальне приладдя і підтримувати порядок на робочому місці; орієнтуватися в тривалості праці; додержувати певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя (з чого почну, що зроблю потім, чим закінчу); користуватися підручником (знайти потрібний за змістом матеріал; орієнтуватися в умовних позначеннях), дидактичним і роздатковим матеріалом, підрядковими примітками і словником, лінійкою і трикутником; своєчасно підготуватися до уроку; переключатися з одного виду роботи на інший; дбайливо ставитися до своїх і чужих речей;
2) загально-мовленнєві вміння і навички: зосереджено слухати вчителя й товаришів, говорити не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення; виділяти під час читання та слухання важливі за змістом слова; відтворювати послідовність подій і відображених у тексті дій, явищ, з допомогою вчителя ставити запитання до окремих речень, уривків;
3) загально-пізнавальні вміння: виділяти в предметах ознаки та якості, розрізняючи їх за значущістю (головні, постійно притаманні об'єкту, і другорядні, які за певних обставин можуть з'являтися, а за інших – зникати); встановлювати тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами; визначати з допомогою вчителя найістотніші ознаки у виконуваній роботі; встановлювати логічну послідовність викладу подій; застосовувати деякі прийоми смислового заучування (встановлювати логічну і часову послідовність); виконувати логічне групування об'єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучати «зайвий» серед чотирьох-п'яти однорідних);
4) контрольно-оцінні вміння: перевіряти результати праці своєї і товариша за орієнтирами, даними вчителем (алгоритмічні приписи, словничок, зіставлення зі зразком тощо) [56, 7–8].
У 3 класі формуються такі загально-пізнавальні уміння і навички:
1) організаційні вміння і навички: додержуватись встановленого порядку під час виконання самостійних завдань; під керівництвом учителя визначати мету роботи і план її виконання; виконуючи різні види завдань, орієнтуватися у тривалості часу та доцільності його використання; розрізняти в тексті абзаци і новий рядок; орієнтуватися в методичному апараті підручника (у змістовому навантаженні основних позначень);
2) загально-мовленнєві вміння і навички: говорити в належному темпі, дотримуючи інтонування; слухати читання, розповідь учителя або товаришів з елементами змістового сортування матеріалу, виділяти нові факти, розпізнавати невідоме; встановлювати послідовність подій та їх причинно-наслідкових зв'язків; відповідати «своїми словами», ставити запитання до тексту, пояснення вчителя, товаришам під час опитування, переказувати прочитане, зв'язно й послідовно описувати побачене, почуте; міркувати взаємозв'язними судженнями (трьома-чотирма);