Смекни!
smekni.com

Шляхи формування навичок каліграфічного письма (стр. 3 из 3)

Вчитель мусить знати, що успішність з каліграфії великою мірою залежить також від раціонального використання відведеного часу на цю роботу, а також від оптимальної організації процесу навчання. Каліграфічне письмо багато в чому залежить від правильного написання великих букв. Ці букви мають свої конструктивні особливості, учні успішно засвоюють їх на уроках письма. Попередньо слід зазначити, що літеру слід розглядати під керівництвом класовода, порівнювати з друкованою і обов'язково з рукописною, внаслідок чого діти знаходять спільні та відмінні елементи. Тільки після такої роботи необхідно пояснювати її написання.

Звичайно, при написанні тієї чи іншої букви учні можуть припускатися помилки або неточності. Щоб цього не відбулося, класоводу слід навчити дітей уміло виправляти помилки при написанні букви. По-перше, вчитель може взяти руку дитини в свою і, спрямовуючи її при письмі, пояснювати написання букви. В такому разі вчитель допоможе координувати рухи руки, а в дитини краще буде працювати зорова і рухомоторна пам'ять. По-друге, завдяки вмілому використанню вчителем усіх прийомів письма діти можуть точніше запам'ятати конфігурацію букви, а письмо під рахунок дасть змогу відчути плавність та розміреність при написанні, тобто дасть уявлення про правильний і ритмічний рух руки в процесі письма.

При виправленні графічних помилок можна запроваджувати прийом наведення червоним кольором правильної структури букви на неправильному її накресленні. По-третє, виправляти помилки треба тільки шляхом закреслення і надписування зверху, бо зразок пишемо на початку рядка чи на полі зошита. Ні в якому разі не можна брати помилку в дужки, адже дужки - це пунктуаційний знак. Крім того, не можна обводити по написаному кілька разів.

На всіх заняттях з письма доцільно повторювати складні випадки написання букв і буквосполучень, приділяти максимум уваги запису букв, складів, слів під диктовку, правопис яких не розходиться з вимовою. Якщо записуємо речення чи зв'язний текст, то спочатку слід читати його в цілому (для ознайомлення), а потім за частинами. В кінці читається текст чи речення з метою перевірки записаного. Якщо в реченні зустрічаються важкі для написання слова, їх доцільно виписати на дошку, розібрати і тільки тоді запропонувати запис в зошиті.

Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: "Звуки [с], [с'], позначення їх буквою "ес", тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви. Основна частина уроку, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів (див. додаток 1).

Уже в період навчання грамоти виконувані учнями графічні вправи, пов'язані з засвоєнням конфігурації рукописної літери, повинні спрямовуватися на досягнення більш перспективної мети - формування у школярів орфографічно правильного письма. А тому загальна структура уроку письма, на якому вивчається нова буква, підпорядковується найважливішому принципові навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом - "від звука до букви". Це означає, що перед графічними вправляннями в написанні літери учні мають виконати ряд аналітико-синтетичних вправ зі звуками, які позначаються на письмі даною буквою.

На уроці письма виконується також робота, пов'язана із розвитком мовлення і мислення школярів, приділяється значна увага виробленню у них умінь і навичок загально-навчального характеру, зокрема працювати всім класом в однаковому темпі, ритмічно.

У післябукварний період учні під керівництвом вчителя формують власний почерк, виробляють практичні навички зразкового письма в зошиті і на класній дошці, засвоюють прийоми правильного написання букв, раціонального поєднання їх у словах, вправляються в написанні слів і речень. Однак насамперед школярі повинні уже добре засвоїти назви всіх елементів, що утворюють букви.

Для того, щоб учні навчились писати красиво та правильно, особливу увагу слід приділити перевірці зошитів і аналізу учнівських робіт, тому рекомендуємо, по-перше, показувати кращі зошити. Вони можуть бути розміщені на класній дошці чи на спеціально відведеному місці для виставки учнівських робіт; по-друге, працювати на кожному уроці над виправленням типових помилок, обов'язково робити аналіз, вказуючи на помилки, причини їх та методику виправлення; по-третє, проводити індивідуальну роботу (аналіз, подання зразків, проведення додаткових консультацій з дітьми). Закріплюючи графічні навички, передусім потрібно зупинитись на правилах письма. Все це слід систематично контролювати, бо від цього в багатьох випадках залежить накреслення букв.

Загальним недоліком у навчанні графіки письма є поспішність, що спричинює до поверхового засвоєння техніки безвідривності, а це згодом гальмуватиме прискорене письмо. Ось чому при закріпленні тієї чи іншої букви необхідно звернути увагу на основні елементи: звідки починати писати кожну частину букви, де закінчувати її, як поєднувати одну букву з іншими в словах. Діти повинні також засвоїти, що майже всі елементи малих букв сполучаються між собою на середині робочого рядка, а великі букви в більшості випадків - на верхній рядковій лінії.

Вдосконалюючи навички письма у післябукварний період, вчитель може звертатись до дітей з різними запитаннями-завданнями, наприклад: відшукати ті букви в рядку, які написані краще, добре розглянути їх і написати рядок правильно; подивитись на дошку (таблицю), проаналізувати разом з учителем безвідривно написані елементи букв чи самі букви і виконати в зошиті рядок такого самого безвідривного письма.

Особлива увага під час формування графічних дій має приділятися повному усвідомленню того, що робить дитина. Для цього в зошитах пропонують завдання на зіставлення і порівняння графічних ліній з оточуючими предметами. Зіставляючи їх, дитина успішніше засвоюватиме програмовий матеріал, легше входитиме в навчальну діяльність. Ігрові форми подачі завдань на кожній сторінці зошита, зміст навчальних цікавих ситуацій привертатимуть увагу шестирічного учня, змушуватимуть його аналізувати, синтезувати, робити посильні висновки, а звідси - розвиватимуться мова і мовлення дитини, міцнішими ставатимуть навички звукового аналізу слів - спільної основи читання і письма, формуватимуться правильні рухові дії.