Смекни!
smekni.com

Досвід роботи вчителя фізичної культури Кобеляцької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. О. Гончара Золотухіна О.В. (стр. 1 из 7)

Девіз: Якщо твої плани розраховані на рік –

Сій зерно, якщо на десятиріччя –

Сади дерева, а якщо на ціле життя –

Віддай дітям часточку своєї душі –

Навчай їх.

Моє кредо

У своїй педагогічній роботі, я намагаюся вчити дітей, здобувати знання, слідкувати за своїм здоров’ям, приймати самостійно рішення, відповідати за них, добиватися результатів і поставленої мети.

Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою його діяльністю, а засобом розвитку дитини.

В кожній дитині я бачу Людину, вірю в неї, в її розум, добре серце, безкорисливість і неповторність,тому до кожної дитини намагаюсь знайти індивідуальний підхід, стати не просто вчителем, а й товаришем.

Так хочеться, щоб мої вихованці мали добру душу і серце , чуледо людського болю, мали добре здоров’я, були ввічливі та поважали старших.

Перевагу надаю ненав’язливим порадам, методу відстрочки, який дає змогу учням краще підготуватися та розумно підкоритися вимогам; поважаю індивідуальність кожного учня, шукаю або створюю привід похвалити учня, порадіти за досягнення як самому, так і всім класом.


Досвід роботи вчителя фізичної культури Кобеляцької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. О. ГончараЗолотухіна Олега Валерійовича

Здоров’я дитини – багатство України

Педагоги й лікарі визначають недостатність руху, коли йдеться про руховий режим школярів. Протягом дня школярі сидять за партою в класі, біля телевізора, виконуючи домашні завдання і читаючи, від 5,5 до 8,5 годин. Отакий мало рухомий спосіб життя, звичайно, позначається негативно на здоров’ї. З давніх давен люди використовували фізичні вправи з метою попередження захворювань та активізації життєвих процесів організму. Гімнастика, плавання й обливання водою різної температури слугують людям як оздоровчі заходи. Давньогрецький учений Гіппократ вважав гімнастику, свіже повітря і прогулянки важливими чинниками здоров’я й довголіття. Ніщо так не виснажує і не руйнує організм людини, як тривала фізична бездіяльність, стверджував Аристотель. А відомий філософ і математик Піфагор назвав фізичну культуру і спорт важливими помічниками в розумовій діяльності людини. Він мав для цього підставу, адже сам був видатним атлетом і досяг олімпійських висот,узявши участь в Олімпійських іграх з панкратіону (поєднання елементів боротьби з кулачним боєм). Піфагор виборов першість.

Існує багато засобів впливу на організм людини,це – ходьба й біг, стрибки й метання, ігри й плавання, ранкова гімнастика, пересування на лижах, катання на ковзанах та ін. Може виникнути запитання: які ж фізичні вправи найкорисніші, які з них краще впливають на організм?

Вчені, лікарі і спортивні педагоги вважають, що тільки різноманітні фізкультурні засоби, вправи з багатьох видів спорту можуть сприяти фізичному розвитку людини, зміцненню її здоров’я.

Сучасні темпи життя вимагають від учнів, щоб вони змолоду дбали про своє фізичне вдосконалення, мали знання в галузі гігієни і медичної допомоги, вели здоровий спосіб життя, самостійно займалися фізичними вправами.

Для розв’язання цих завдань у загальноосвітній школі передбачена організація щоденних занять учнів фізичною культурою (на уроках, у гуртках фізичної культури,спортивних секціях).

Збереження і зміцнення здоров’я учнів, особливо в наш час, потребують конкретного вирішення. Неможливо бути здоровим і всебічно розвиненим без систематичних занять фізичною культурою . Дві, три години занять фізичною культурою на тиждень передбачені навчальними програмами, не вирішують цієї нагальної проблеми. По – перше, неможливо здійснити індивідуальний підхід; по – друге, недостатня рухова активність; по – третє, не виконуються гігієнічні вимоги. Діти повинні мати восьми – десяти годинне рухове навантаження і при цьому додержуватися гігієнічних норм ,тобто: прийняти душ, переодягнутись, може, трохи відпочити та інше. Школа, а тим більше багато комплектна, не маєможливостей забезпечити ці потреби. Чому?

· По-перше, це прив’язка до розкладу занять. Далеко не всім учням (не всім класам ) є можливість поставити урок фізкультури останнім, щоб піти відразу додому або, не поспішаючи залишитись у школі, щоб по черзі прийняти душ (якщо такий є ). А між уроками це зробити взагалі неможливо.

· По-друге, коштів, щоб забезпечити обов’язкове проведення 6 – 10 уроків фізкультури на тиждень немає і не скоро буде .

· По-третє, дотримання режиму харчування. Після сніданку на першому уроці чи навпаки безсилля на останньому майже не дає шансів для повноцінного уроку.

· По-четверте, це неможливість справжнього диференційного підходу, тому що шкільний клас – це і хлопці, і дівчата, це і високий рівень фізичного розвитку, і слабкий, і підготовча група, і спеціальна група, і зовсім звільнені від занять учні, але вони також потребують уваги.

Але є можливість досягти найкращих умов для оздоровлення дітей, є розробка програми з фізичної культури для багатокомплектних шкіл, яку розробив і вже 4 роки працює за нею учитель фізичної культури ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Комсомольська Полтавської обл. Біліченко В.А.

Оригінальність цієї програми полягає в тому, що вдалося уникнути штампу розподілу годин “приблизно порівну“ за видами програми, а також застосувати рівні завдання і вимоги для груп з різним рівнем фізичної підготовки з врахуванням статевих особливостей. Також така система дала змогу вирішити деякі проблеми, а саме:

а) 8 – 10 годинне фізичне навантаження учнів на тиждень, що відповідає вимогам їх фізичного розвитку;

б) виконання гігієнічних вимог після занять фізичною культурою;

в) відповідність розподілу фізичного навантаження фізичній підготовці, віковим та статевим особливостям;

г) з’являється сенс вчителю для творчого підходу до занять, поскільки можна готувати дітей до змагань на рівні спортивних шкіл;

д) демократизація і гуманізація при виборі учнями спортивних секцій;

е) поєднання уроків фізичної культури з позакласними та позашкільними роботами, що є невід’ємною частиною тренувального процесу, тобто об’єднання системи фізичної культури і спорту в єдину систему з загальними плануванням і загальними інтересами;

ж) зацікавленість дітей, які будуть бачити свої результати комусь подібними , цікавими на протязі навчання в школі.

І це все може стати основою для розвитку масової фізичної культури і спорту в школі і взагалі. Для реалізації цієї програми була запропонована така форма (схема) організації завдань:

1. Винесення уроків фізичної культури поза розкладом, що дає змогу особисто вчителю фізичної культури правильно планувати час занять фізкультури в режимі для учнів.

2. Скласти з усієї паралелі класів списки учнів окремо за статевою ознакою, виявити стан здоров’я, заняття в спортивних секціях, інші заняття. У результаті такого аналізу ми отримали таку групу хлопців (яка відповідає кількості учнів в класі) і таку ж групу дівчат. Ці групи наказом по школі були переведені на індивідуальні форми навчання при виконанні необхідних умов. Після цього кількість класів відносно до кількості груп скоротилась на 2 (тобто 4 години) далі за рахунок одностатевих груп можна довести кількість учнів у групі до максимального. А ще відняти повністю звільнених дітей і дітей спецмедгрупи, а також з урахуванням певної відсутності дітей з різних причин. Це ще маємо 1 – 2 години. Таким чином, одержуємо всього 3 – 4 години які переносяться для занять з дітьми високого і середнього фізичного розвитку (а це 4 – 6 години на тиждень). У дітей підготовчої групи 2 – 3 години. У результаті з 9 класів однієї паралелі ми одержали 3 групи хлопців і 3 групи дівчат.

Матимуть місце випадки, коли діти підготовчої групи, піднявши рівень своєї фізичної підготовки, або покращивши здоров’я, переходитимуть до основної групи.

Взагалі, можна твердо говорити про позитивний результат як у фізичній підготовці учнів, так і в вихованні культури занять.

Ставлячи перед собою мету, досягти найкращих умов для оздо-ровлення дітей, а також підвищення їх духовних та фізичних можли-востей, я все частіше зупиняюсь на думці про далеко невичерпані можли-вості методики в системі фізичної культури учнів, а також самої системи фізичної культури в загальноосвітніх школах. Багатокомплектність шкіл є унікальною можливістю для організації занять з фізичної культури дітей нашого міста, тобто можна вести мову про об’єднання фізичного виховання під єдиний дах в інтересах міста та держави. Винайдена ідея дає можливість з наукової позиції підійти до розробки програми для дітей відповдно до їх фізичної підготовки, вікових, статевих особливостей.

Оригінальність цієї програми полягає в тому, що планується на конкретного учня або ученицю. Тобто у вчителя з’являється стимул творчої праці. Програма дає можливість вирішити декілька проблем:

· гігієна занять фізичною культурою;

· 8-10 годинне фізичне навантаження на тиждень, що відповідає вимогам їх фізіологічного розвитку; творчий підхід до поєднання класної, позакласної та позашкільної роботи з фізичної культури та спорту;

· відповідність фізичного навантаження фізичній підготовці та статевим ознакам;

При розробці програми малось на увазі те, що маючи велику кількість учнів, а також необхідну кількість вчителів фізичної культури можна створити групи згідно з їх статевими ознаками та фізичними особливостями. А маючи такі групи з фізичної культури,можна займатися за програмою спортивних шкіл, тобто досягати певної мети в окремих видах спорту, для зручності відвідування занять з фізкультури, а також додержання вимог гігієни уроку були винесені поза розкладом, а учням, які займались в спортивних секціях міста, дозволено, за узгодженням з адміністрацією, перейти на індивідуальний графік занять. Додаткові години з’явились за рахунок скорочення кількості груп відносно до кількості класів, а також перерозподілу годин для груп з різними фізичними можливостями та відношенням до груп здоров’я.