Смекни!
smekni.com

Методика проведення спостережень учнів за змінами в природі (стр. 6 из 6)

Спрямовуючи думку учнів у необхідне русло, педагог дає завдання поспостерігати, як і чим живляться птахи, бджоли, павуки у траві, на деревах і кущах. Підводить дітей до висновку, що всі істоти живляться, і запитує, що знають учні про живлення рослин. Що беруть рослини з ґрунту? Чому в нього вносять добрива?

Так само актуалізуються знання другокласників про здатність усього живого до росту. За допомогою вчителя вони підсумовують: рослини, як і тварини, люди - живі, бо вони живляться, ростуть, дихають, розвиваються. Щоб діти зрозуміли, в чому полягають взаємозв'язки між живим і неживим, класовод ставить проблемне запитання: "Чи можуть існувати живі організми без неживої природи? Що їм необхідно для життя?". Пропонує загадку: "Всі його люблять, усі на нього чекають, а хто подивиться, кожен скривиться" (Сонце). За що ж усі люблять Сонце? Вислухавши відповіді, вчитель уточнює: "Життя без Сонця неможливе. Якщо воно перестане світити, зелені рослини загинуть, бо вони не можуть жити без тепла й світла. Тваринам нічим буде живитись. Все живе замерзне від холоднечі. Проте цього не станеться, бо Сонце - зірка, яка випромінює у простір силу-силенну тепла й світла. Воно набагато більше від Землі, та через велику відстань здається маленьким."

Після цього - вправи на застосування набутих знань. їм доцільно надати ігрової форми, скажімо, запропонувати вказати "зайве" серед предметів, що їх учитель називає (небо, Сонце, будинок, пісок - що зайве? Чому? Дуб, камінь, вода, повітря - що зайве? Чому? та ін.).

Щоб діти краще вчилися групувати живі й неживі об'єкти, також доцільно провести гру. Для цього клас розподіляється на дві команди, призначається ведучий, який швидко називає різні об'єкти. Коли назве живий об'єкт, діти піднімають руку вгору, коли неживий - присідають. Хто помилився, виходить із гри. Перемагає та команда, в якій залишиться більше учнів.

Додаток Г

Предметний урок на тему "Термометр".

Мета: продовжувати формування поняття "осінь", ознайомлювати учнів із методикою спостережень за природою і працею людей восени; ознайомити учнів з будовою термометра і навчити їх користуватися ним; виховувати бережливе ставлення до природи; розвивати спостережливість, мислення.

Обладнання: краєвиди літа і осені, зразок класного "Календаря природи і праці людей", на столі вчителя склянки з теплою і холодною водою, пробірка з корком, у який вставлено скляну трубочку, термометри для вимірювання температури повітря, води і медичний, а також модель термометра. Хід уроку.

I. Повідомлення теми і завдання уроку.

II. Бесіда з використанням краєвидів літа і осені. Запитання:

1. Розкажіть про погоду влітку. А яка погода сьогодні? 2. Які зміни ви помітили з приходом осені? 3. Розгляньте краєвиди літа і осені. Які зміни відбулися в житті рослин? чому? 4. Що ви помітили, спостерігаючи за комахами влітку і восени? 5. Що змінилося в поведінці птахів? 6. Які зміни відбулися в праці людей на городах, полях, садах з приходом осені?

III. Ознайомлення учнів із змістом спостережень протягом осені. Вчитель пропонує учням прочитати за підручником завдання: "Восени спостерігайте". Після цього знайомить їх із зразком класного "Календаря природи і праці людей". Вчитель пояснює дітям, що вони продовжуватимуть спостереження і будуть занотовувати їх у зошиті і календарі. Щодня з дозволу вчителя черговий учень буде записувати те, що учні спостерігали в природі і праці людей. До календаря додаватимуться кращі роботи учнів (твір, малюнок, загадка, запитання і відповіді), а також різні дрібні натуральні об'єкти: рослини та їхні органи (плоди, листки, квітки), а також комахи тощо. У кишеньку під назвою "У світі цікавого" учні вкладатимуть опис явища або пристосування рослин і тварин до певного середовища, який прочитали в книжці, журналі чи спостерігали самі. До календаря бажано прикріплювати вирізки з місцевої газети про працю людей. Учитель заздалегідь заготовляє основу для календаря. На уроці повідомляє, що оформлятимуть його ті учні, які чергують у класі, і відразу після обговорення з учнями доручає черговому занести до календаря дані про температуру, стан неба, силу вітру (тихий, слабкий, помірний, сильний), про стан рослин, поведінку тварин, працю людей.

IV. Бесіда. Для кращого розуміння учнями принципу роботи термометрів слід дати їм поняття про властивості рідин розширюватися при нагріванні і стискатися при охолодженні. Перед проведенням досліду створити таку проблемну ситуацію.

Запитання: що відбудеться з водою, якщо її доверху налити в чайник або інший посуд і поставити на вогонь? чому вода виливається з чайника? поясніть причину цього явища.

V. Демонстрування досліду, вчителем на виявлення властивості рідин розширюватися при нагріванні і стискуватися при охолодженні. Учитель за допомогою запитань керує пізнавальною діяльністю учнів. Запитання: що ви помітили? чому рівень води при нагріванні підвищився, а при охолодженні знизився? який висновок треба зробити з дослідів? після того як учні зроблять висновок (при нагріванні вода розширюється, а при охолодженні стискується), вчитель записує його на дошці, а учні в зошитах.

VI. Розповідь учителя про властивість рідин розширюватися під час нагрівання і стискатися під час охолодження. Такі властивості, крім води, мають й інші рідини: олія, гас, спирт, рідкий метал - ртуть. Цю властивість рідин людина використовує в приладах для вимірювання температури - термометрах. Під час розповіді вчитель демонструє термометри і звертається до учнів, пропонуючи їм сказати, де той або інший термометр використовує людина. Будову термометра вчитель спочатку пояснює на одному з термометрів, потім на моделі. На моделі зручно пояснювати і основний принцип роботи приладу. Температура записується за допомогою умовних знаків. Наприклад, десять градусів тепла записується так: +10°, а п'ять градусів холоду так: -5° (кружечком біля цифри замінюють слово "градус").

VII. Практична робота учнів. На моделі термометра учні фіксують запропоновану їм температуру повітря. Потім учитель пропонує кільком учням виміряти температуру повітря (в класі, коридорі, на вулиці), свого тіла і води (в акваріумі, водопроводі). Результати спостережень один з учнів записує на дошці, а інші в зошитах.

VIII. Закріплення знань. Як пояснити таке явище: у морозний день хлопчик приніс повну пляшку олії, через деякий час олія потекла по стінках пляшки, частина вилилася. Чому? Учням дається завдання записати в зошиті цифрами: два градуси тепла, десять градусів морозу, прочитати словами температуру тіла +36,6°, температуру повітря -12°, +15°, -5° та ін.

IX. Підсумки уроку, завдання додому. Продовжувати вести спостереження за природою і працею людей. Уважно читати статтю "Термометр", відповісти на запитання і виконати завдання. Збирати плоди та насіння для підгодівлі птахів узимку. Допомагати дорослим збирати врожай.