Дослідницька технології потребує використання відповідальних дидактичних засобів непрямого і перспективного керування роботою школярів, що забезпечували б напрямок їхньої діяльності на пошуках пояснень і доказів закономірних зв’язків і відношень фактів і процесів, що їх можна експериментально спостерігати або теоретично аналізувати. Домінуючим при цьому повинно бути самостійне використання учнями наукових методів пізнання, що забезпечували б формування їхніх знань у єдності з дослідницькими здібностями.
3. Мета і завдання дослідницької технології
Мета застосування дослідницької технології в навчанні – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальний діяльності; об’єднати розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компонентну, творчу особистість.
Для досягнення цієї мети потрібно сформувати стійкий інтерес учнів до пізнання світу і дослідницької діяльності, забезпечити високий рівень їх дослідницьких умінь і навичок, знання дослідницьких процедур і методик, розуміння ціннісної ролі досліджень в удосконаленні знань людства.
Застосовуючи дослідницькі технології, можна вирішити низку спеціальних педагогічних завдань:
- використати дослідницькі методи у вивченні учнями предметів шкільної програми;
- застосувати дослідження під час ознайомлення школярів окремими явищами, процесами, фактами;
- допомогти учням у засвоєнні комплексу дослідницьких заходів, формувати їхні дослідницькі уміння та навичок;
- прищеплювати учням інтерес до навчальних і наукових досліджень;
- формувати в школярів розуміння того, що їхнє навчання наближається до наукового пізнання;
- розвивати дослідницьку складову у світогляді учнів;
- Формувати в школярів уявлення про дослідницьку стратегію в пізнавальній діяльності;
- Збагачувати творчі спроможності учнів на основі формування їхнього дослідницького досвіду;
- вивчати та аналізувати індивідуальні особливості формування дослідницького досвіду учнів, його впливів на їх інтелектуальний розвиток і виховання;
- освоєння вчителем дослідницького підходу до розкриття змісту шкільної програми з навчального предмета, до розподілу часу на вивчення окремих тем і розділів програмного матеріалу, до встановлення між предметних зв’язків, до вибору доцільної методики організації дослідницько-пізнавальної діяльності учнів.
4. Ключові слова
Пізнання, дослідження, метод дослідження, дослідницька технологія, спостереження, порівняння, моделювання, конструювання, гіпотеза, експеримент, систематизація, узагальнення.
5. Понятійний апарат
Гіпотеза – наукове припущення, висунуте для пояснення яких-небудь явищ.
Дедуктивний метод – спирається на дедукцію, тобто висновки за правилами логіки.
Дослідження – процес вироблення нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Характеризується об’єктивністю, доказовістю, точністю, відтворюваність. Має два рівні – емпіричний і теоретичний.
Дослідницький метод – шлях дослідження, теорії, навчання.
Дослідницькі технологія – сукупність дослідницьких процедур у певній галузі виробництва, науки, науковий опис засобів виробництва, пізнання.
Експеримент – дослід, відтворення об’єкта пізнання, перевірка гіпотези.
Засіб – прийом, засіб, знаряддя, сукупність пристосувань для здійснення діяльності.
Індуктивний метод – сприяє на індукцію, тобто умовивід від окремих фактів до якої гіпотези.
Інструментарій – сукупність знарядь, механізмів, приладів, пристосувань, пристроїв, що застосовуються для різноманітних дослідницьких операцій і вимірів.
Конструювання – процес побудови якогось приладу, проекту, механізму, плану, схеми.
Матеріали – а) засоби, предмети, речовини, призначені для виготовлення чого-небудь; б) джерела, зведення, які служать основою для чогось; в) збирання документів з якогось питання.
Моделювання – дослідження яких-небудь явищ і процесів шляхом побудови і вивчення їхніх моделей.
Пізнання – зумовлений розвитком суспільно-історичної практики процес відображення і відтворення дійсності в мисленні; взаємодія суб’єкта й об’єкта, результатом якого є нове знання про світ.
Порівняння – зіставлення для встановлення схожості, розбіжності.
Прийом – окрема дія, виконання, спосіб у здійсненні чого-небудь.
Прилад – пристосування, спеціальний пристрій, апарат для виконання якої роботи, регулювання, контролю.
Процес – послідовна зміна явищ, станів у розвитку чого-небудь.
Спостереження – цілеспрямоване сприйняття, зумовлене завданням діяльності.
Узагальнення – висновок, що відображає основні результати, перехід на вищий щабель абстракції шляхом виявлення загальних ознак (властивостей, відношень, тенденцій розвитку) предметів розглядуваної галузі.
6. Зміст технології
Більшість предметів шкільного курсу спираються на знання, здобуті у процесі дослідження у тій чи іншій науковій галузі. Наука продовжує розвиватися на основі нових досліджень, учасниками яких при відповідній підготовленості можуть стати і сьогоднішні школярі.
Елементарну дослідницьку підготовку учнів покликала здійснювати школа, тому що саме в період учнівства набуття людиною знань і пізнавальних умінь, у т. ч. і дослідницьких, відбувається систематизовано, у тісній єдності, в умовах природного взаємостимулювання, у гармонії з розвитком творчих здібностей, на основі інтенсивного формування психологічних функцій особистості. Розвиток дослідницького, творчого потенціалу учнів необхідно передбачати в самій моделі освіти.
Використання технології навчання як дослідження припускає можливість: визначати мету і зміст навчальних досліджень з конкретних предметів навчальної програми; добирати завдання і визначати характер дослідницької практики залежно від періоду навчання (по класах).
Учителю слід орієнтуватися на розвиток дослідницької мотивації учнів, визначити зміст і рівень сформованості дослідницьких умінь і навичок учнів. Йому необхідно врахувати паралельність (відповідно до змісту навчальних предметів) і послідовність (відповідно до періоду навчання і характеру засвоєння навчальної програми) формування дослідницьких орієнтирів, умінь і навичок. Важливим є визначення ролі і значення дослідницької діяльності учнів в освоєнні конкретного навчального предмета відповідно до галузі наукових знань.
Наведемо варіанти навчання дослідницької діяльності.
Варіант Д.Г.Левітеса (узагальнення дидактичних розробок учених і педагогів-практиків):
знайомство з літературою;
виявлення (бачення) проблеми;
постановка (формулювання) проблеми;
з’ясування незрозумілих питань;
формулювання гіпотез;
планування і розробка навчальний дій;
збирання даних (накопичення фактів, спостережень, доказів);
аналіз і синтез зібраних даних;
зіставлення даних і умовиводів;
підготовка до написання повідомлень;
виступи з підготовленими повідомленнями;
переосмислення результатів у ході відповідей на запитання;
перевірка гіпотез;
побудова нових повідомлень;
побудова висновків і узагальнень.
Варіант В. А. Бух валова
1. Систематизація наукової інформації.
2. Аналіз наукової інформації.
Методи розв’язання проблеми:
- побудова моделі проблеми;
- розв’язання проблеми на основі її модулі з використанням одного або декількох методів (аналіз протиріч, системний аналіз, вепольний аналіз).
Узагальнена модель навчання дослідження
| Зіткнення з проблемою |
| Збирання даних – «верифікація» |
| Збирання даних експерименту |
| Побудова пояснення |
| Аналіз ходу дослідження |
| Висновки |
Дослідницьку технологію можна обрати як прохідну для конкретної школи. В цьому випадку адміністрація школи наприкінці навчального року, що безпосередньо передує навчальному періоду її повномасштабної реалізації, звертається до предметно-методичних комісій. На етапі планування, тісно узгодивши зміст навчального предмета і мету його вивчення за навчальними роками, вони повинні розробити комплекс дослідницьких завдань. На початку наступного начального року проводиться педрада щодо узгодження «предметних блоків» дослідницької мети. Дальша робота здійснюється на основі неухильної орієнтації на поставлену мету.
Навчально-дослідницькі завдання і, отже, зумовлений ними навчальний процес повинні бути підпорядковані гарантованому досягненню результатів. Тому в процесі реалізації дослідницької програми слід здійснювати постійний контроль поточних результатів, вносити вчасні корективи, що ведуть до більш упевненого досягнення поставленої мети. Наприкінці навчального року слід оцінити здобуті результати і розробити програму навчальних досліджень за предметами навчання на майбутній навчальний рік. Основою технології побудови начального процесу повинен бути оперативний зворотний зв’язок, який слід організувати так, щоб він пронизував увесь процес навчання школярів. Якщо дослідницька технологія обирається основою для вивчення визначеного предмета або в роботі окремого вчителя, то всі подані вище операції повинні здійснюватися з урахуванням цієї специфіки.