Дослідження педагогічних явищ і процесів мають ураховувати такі їх характерні риси:
а) неоднозначність їх перебігу: результати навчання, розвитку і виховання залежать від одночасного впливу багатьох чинників;
б) неповторність педагогічних процесів: під час повторного дослідження педагог має справу вже з іншим «матеріалом», навіть попередні умови не вдається зберегти;
в) участь у педагогічних процесах людей усіх вікових категорій (тому експерименти, що суперечать моральності й етичним нормам, забороняються);
г) об'єктивні висновки у процесі дослідження можливі лише за умови багаторазових спостережень, в усередненій, узагальненій формі.
6 Зв’язок педагогіки з іншими науками.
Зв'язок педагогіки з іншими науками відбувається в різних напрямах.
По-перше, це спільність об'єктів (понять, закономірностей, концепцій, предметів, процесів, критеріїв, методів).
По-друге, взаємодія, взаємовплив, взаємопроникнення, інтеграція педагогіки та інших наук.
По-третє, педагогіка спирається на ідеї інших наук (людина формується у діяльності — з філософії), використовує методи дослідження інших наук (анкетування — із соціології), результати досліджень інших наук (насамперед психології); проводить дослідження спільно з іншими науками; дає замовлення іншим наукам на дослідження певних явищ.
Педагогіка пов'язана з багатьма науками: філософією (етикою), соціологією, естетикою, психологією, анатомією і фізіологією людини, економічними науками, етнологією, педіатрією, кібернетикою тощо.
Міжпредметні зв'язки педагогіки з іншими науками дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси:
Філософські науки допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, забезпечують оперативною інформацією про зміни в науці й суспільстві, коригуючи спрямованість виховання. Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка — ефективність виховних впливів, які зумовлюють зміни у її внутрішньому світі й поведінці. Кожен розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології. Анатомія і фізіологія людини є основою для розуміння її біологічної сутності — розвитку вищої нервової діяльності, першої і другої сигнальних систем, розвитку та функціонування органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем.
Економічні науки дають змогу простежити вплив закономірностей розвитку виробничих відносин, економічних процесів, навчання й виховання.
Етнологія вказує на національні особливості людей, які завжди є представниками певних етнічних груп.
Соціологія допомагає у пізнанні таких систем суспільства, як сім'я, школи різних типів, трудові колективи, формальні та неформальні групи, юнацька субкультура тощо, використовуючи фактичний матеріал для раціональної організації навчання й виховання.
Використання досліджень кібернетики дає можливість сконструювати і застосувати в педагогічному процесі навчальні та контрольні машини.
На сучасному етапі педагогіка покликана вирішувати, зокрема, такі завдання:
а) вдосконалення змісту освіти;
б) вироблення принципово нових засобів навчання, навчального обладнання;
в) підготовка підручників відповідно до вдосконалення змісту освіти;
г) комп’ютеризація праці вчителя;
ґ) вироблення нових і модернізація наявних форм і методів навчання;
д) підсилення виховної ролі уроку; е) вдосконалення змісту й методики виховання;
є) удосконалення політехнічної підготовки учнів, їх професійної орієнтації та підготовки до праці;
ж) вироблення шляхів демократизації та гуманізації життя й діяльності школи.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про освіту» № 1060-ХІІ від 23.05.1991 зі змінами і доповненнями
2. Державна Національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття) – К.: 1992
3. Макаренко А. С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7 и т. – К.: 1954 – Т. 5. – Т. 9 – 109 с.
4. Мешко О. І., Янкович О.І., Мешко Г. М. історія української школи і педагогіки. – Тернопіль, 1999.
5. Фіцула М. М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: «Академія», 2000. – 544 с.