Смекни!
smekni.com

Пам'ять серця (до 65 річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників) (стр. 2 из 2)

Додому повернувся знесилений. Страшенно хотілося спати. Ні, спати не можна. Треба дочекатися світанку, треба побачити прапор першим – цей символ боротьби і непереможності.

Пів дня тріпотів червоний прапор. Тисячі людей бачили його, раділи і святкували річницю Жовтня.

Гітлерівці рискали весь день, але того разу не знайшли людину, яка повісила прапор.

Його схопили пізніше, коли разом з іншими підпільниками підривали німецькі ешелони. Схопили вночі в лютому 1942 року. Над арештованими довго знущалися, керівнику організації випалили очі, а Сашкові під нігті заганяли голки, кусачками рвали губи.

28 лютого 1942 року Сашка і його 11 товаришів розстріляли німці. Сашкові було 16 років. Він був наймолодший.

Пісня «На безымянной высоте»

Сценка

(Стіл, завалений документами. За ним сидить зморений воєнком)

Воєнком

Наступний! (піднімає голову)

Знову ти. Скільки можна казати: не ходи сюди, не беруть в армію таких як ти, маленький ще. Ну, подивися на себе, гвинтівка і та вища на зріст.

Хлопчик

Ви… це не маєте права. Чуєте, не маєте права! У мене батько на війні загинув, і старший брат у госпіталі поранений лежить. Хто ж тепер воювати буде? Я буду! І не потрібна мені ваша гвинтівка, я в танкісти піду, там маленькі потрібні.

Не підпишете, я знову прийду. Ходитиму, доки не підпишете!

Воєнком

Добре, хлопче, іди, воюй. Тільки живим повертайся. Живим, чуєш!

Ведучий. Рідна земля! Скільки пісень виспівано про неї під час відпочинку після бою, скільки за неї пролилось крові у жорстоких боях.

Запалали огні над долиною синього неба,

Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти.

Україно моя, мені в світі нічого не треба,

Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.

(А.Малишко)

Учень

Тільки зіткнувшись з подвигом, можна зрозуміти всю велич душі захисників Вітчизни, пройнятися ціною Перемоги. Молоде покоління повинно вивчати війну у пам’ятниках, по книжках, тоді буде й пам’ятати про неї.

Фото Савур Могили, пам’ятника Загиблим героям у роки ВВв парк «Ювілейний» м. Шахтарська (бесіда).

Ведучий

65 років відокремлюють нас від подій, пов’язаних з Великою Вітчизняною війною. Для людини – це досить великий відрізок часу, але тільки одна мить для історії. Ті, хто пішов на фронт шістнадцятирічними, уже по 81 року. І це наймолодші. У багатьох є не тільки внуки, а й правнуки, що навчаються в школах.

Пісня «Если б не было войны»

Ведучий

На території Донецької області війна залишила криваве згарище, попелище. Понад 250 тисяч мешканців області не повернулися з війни. Після війни в пам'ять про загиблих, про події в роки війни поставили 1338 пам’ятників, великих і маленьких, складних і невибагливих обелісків і пірамідок.

Спас Анастасія, м. Донецьк (написала у 5 класі)

У кожнім місті, в кожнім парку

Сліди історії стоять.

З граніту зроблені солдати

Нам про минуле хочуть розказати.

І кожен з них розповідає

Про ті події, ті роки,

Коли фашисти роздирали

Країну нашу на шматки,

Коли дорослішими стали,

Дізнались ми про кобзарів,

Які країну прославляли

І нам про волю проспівали.

Так знов воскресла Україна,

Змогла піднятися з колін!

Тому завмер із автоматом

І став безсмертним її син.

Та пам’ятники не мовчать!

Завжди нагадують людині,

Яким героєм був солдат,

Ми пам'ятаємо це й донині.

Тепер стоять вони у бронзі і граніті –

Такі всі юні, як були колись.

Ти пам’ятай про них, мій юний друже,

І низько до землі вклонись!

Учень

Війна… Скажи це слово – і побачиш, як у наших вкритих сивиною бабусь та дідусів відразу зникне посмішка, на лобі з’являться глибокі зморшки, а в очах неймовірна гіркота.

Учень

Війна. У цьому слові – біль та сум матерів, стогін пораненого, сльози сиріт. Це чорна ганебна сторінка в історії людства. Це події, від яких несвідомо здригаєшся та тихесенько молишся, щоб таке більше ніколи не повторилося.

Учень

Війна скінчилася 65 років тому, але час не зміг зменшити болю. Ми будемо пам’ятати тих, хто ніколи не повернеться. Їхній подвиг назавжди залишиться у наших серцях.

Вічна пам'ять загиблим і довголіття, здоров’я живим!


Список використаної літератури

1. Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах: Донецька обл.. Книга перша, 2, 3. Науково-документальні нариси. – Донецьк: видавництво КП «Регіон», 2004

2. Пам'ять заради майбутнього. Спогади. Видання друге, доповнене.: - К.: 2003 – 568с

3. Українська література: Підручник для 7 кл.загальноосв.навч.закл. – К.: Освіта, 2007. – 352 с.

4. Українська література: Хрестоматія для 11 кл. сер. Навч.закладів/ Упоряд. Р.В.Мовчан, Ю.І.Ковалів. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000.

5. Духовні криниці. Українська література (перша третина ХХ століття): Хрестоматія для 10 кл.загальноосвіт.навчальних закл.Частина ІІ/ Упоряд.Г.Ф.Семенюк, П.П.Хропко. – К.: Школяр, 2004

6. Стус Василь. Феномен доби (Сходження на Голгофу слави). – К., 1993

7. Говорят погибшие герои: Предсмертные письма советских борцов против немецко-фашистских захватчиков (1941 – 1945гг.) / Сост. В.А.Кондратьев, З.Н.Политов. – 7-е изд., доп. – М.: Политиздат, 1982. – 287 с., ил.