Порівняння фізичної підготовленості сільських і міських школярів (стр. 6 из 7)

Серед хлопців 8-9 років з дисгармонійним розвитком переважають ті, які мають дефіцит маси тіла, а серед дисгармонійно розвинутих дівчат - ті, які мають надлишок ваги.

Порівняння середніх даних цих груп за антропометричними ознаками показало, що міські більш високорослі. В них відносно більші поздовжні, а в сільських - широтні розміри тіла.

Таблиця 3.7 Деякі антропометричні показники учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл (сільські)

Показники	Статична велич.	Хлопці	Дівчата
Довжина тіла	М δ±	138,39 (129- 146)	136,68 (131 - 140)
Маса тіла	М δ±	33,13	31,04 (26,9-36,5)
Окружність грудної клітки	М δ ±	68,92 (60 -72)	66,12 (74-61)
Спірометрія	М δ ±	1705,8 (1400 -2250)	1674,34 (1300-2030)
Динамометрія	М δ ±	18,38 (15 -21)	17,37 (20 - 12)
Життєвий індекс	М δ ±	56,18	52,37

Таблиця 3.8 Деякі антропометричні показники учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл (міські)

Показники	Статична велич.	Хлопці	Дівчата
Довжина тіла	М δ ±	140,57 (128 - 149,5)	138,62 (132- 143)
Маса тіла	М δ ±	31,5 (26,3 – 35,5)	29,58 (25,8 -34,2)
Окружність грудної клітки	М δ ±	64,47 (61 - 71)	64,58 (59-71)
Спірометрія	М δ ±	1900,0 (1500-2380)	1700,2 (1350 -2150)
Динамометрія	М δ ±	17,27 (15 -20,5)		16,27 (11 - 19,2)
Життєвий індекс	М δ ±	58,3		54,3

Згідно отриманих даних довжина тіла у міських школярів в середньому на 2,1 см більші, ніж у сільських. Достовірно більші показники динамометрії і окружності грудної клітки у сільських школярів. Індивідуальний аналіз також показав, що серед міщан частіше зустрічаються високорослі.

Життєвий індекс - відношення життєвої ємності легень (мл) до маси тіла (кг), який показує, який об'єм повітря з ЖЕЛ приходиться на кожний кілограм маси і який характеризує функціональні можливості системи дихання, у дітей міських шкіл був достовірно більшим.

Рисунок 3.3 Порівняння деяких анторопометричних показників учнів молодших класів Львівської області

Порівнюючи отримані дані з такими ж самими даними 25-річної давності, можна зробити певні висновки про зміни, що сталися в цих показниках. За цей період часу пройшли певні зміни, що найбільше відбиваються, наприклад в довжині і масі тіла дітей. В середньому ріст дітей як сільських, так і міських збільшився приблизно на 1,2 - 1,4 см. Це ж стосується і ваги дитини - вага збільшилася також приблизно на 0,5 - 0,7 кг. Тут можна вести мову про акселерацію, яка розпочалася вже давно [13]. Збільшення темпу життя, його інтенсивності, організація життя, все це призводить до збільшення інтенсивності росту дітей, передчасному статевому дозріванню, що тим самим відбивається і на вазі дитини. Проте все ж таки поздовжні розміри тіла збільшуються швидше, ніж поперечні (довгі кінцівки, вузькі плечі).

Щодо фізичної підготовленості, то найбільш помітні зміни є у силових якостях, які покращилися в порівнянні з минулими даними на 5% . Що стосується решти показників, то значної різниці не виявлено, хоча у всіх якостях також спостерігається певне їхнє збільшення,

Порівнявши показники фізичної працездатності, ми знайшли тут певну тенденцію до їх погіршення, що може бути зумовлено як екологічними факторами, так і умовами навколишнього середовища, погіршенням умов соціального життя [26].

Так в середньому абсолютні показники працездатності погіршилися в середньому на 2% — 7 кгм/кхв, а показники відносних величин на 3% - 0,3 кгм/хв/кг. Це дані приведені для міських хлопців, приблизно така ж ситуація є і у іншого контингенту досліджуваних.

Висновки

При дослідженні в комплексному підході фізичного розвитку (за загальноприйнятою схемою Кунака В.В. [7]), його гармонійності, моторики (тести: човниковий біг 4x9, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, підйом і сід і т.д.) і фізичної працездатності (степ-тест РWС170 по Карпману в модифікації Абросімової, проба Руф'є) міських (27) і сільських (25) школярів молодших класів Львівської області дозволили нам вирішити ряд теоретичних і практичних питань.

Дані про морфо-функціональний стан досліджуваних показують, що більшість молодших школярів (80% міських і 90% сільських) мають гармонійний розвиток. Серед хлопчиків з дисгармонійним розвитком переважають ті, які мають дефіцит маси тіла, серед дисгармонійно розвинутих дівчат - ті, які мають надлишок ваги.

Аналіз даних про фізичний розвиток молодших школярів Львівської області підтвердив загальну біологічну закономірність росту і розвитку дітей, яка відмічена у аналогічної вікової групи інших зональних районів.

Аналіз групового антропометричного профілю дітей молодшого шкільного віку вказує на те, що сільські школярі мають гармонійний середній розвиток, в той час, як міські - негармонійний, а саме: при зрості вище середнього маса тіла і окружність грудної клітки співпадає середнім стандартним даним.

Не дивлячись на багаточисельність робіт з фізичного розвитку школярів, багато питань, які мають як теоретичне, так і практичне значення, залишаються не вирішеними. Насамперед спірним на даний час являється питання про особливості фізичного розвитку міських і сільських школярів.

Як показали наші дані і дослідження міські школярі більш високорослі. У них відносно більші поздовжні, а у сільських широтні розміри. Довжина тіла у міських більша в середньому на 2,3 см, серед них частіше зустрічаються високорослі.

Сільські учні відрізняються більшою масою тіла, більшим об'ємом грудної клітки, більш сильною мускулатурою згиначів кисті і розгиначів тулуба.

Як відомо, один з ведучих теоретиків вчення про фізичний розвиток людини. В.В.Бунак розуміє цей розвиток як комплекс морфо-функціональних якостей, і особливу увагу звертав на "закономірні взаємозв'язки зміни ознак, як структурних, так і функціональних. Без встановлення цих закономірностей неможливо дати морфо-фізіологічну оцінку індивідуума чи групи" [7].

В наших дослідженнях ми не знайшли закономірного зв'язку таких параметрів, як окружність грудної клітки і спірометрії - функціональні зміни не співпадають об'єму їх грудної клітки при відносно більшій, в порівнянні з сільськими школярами, спірометрії, об'єм грудної клітки у міських - менший. Можливо це протиріччя може бути пояснено дослідженнями Нікітюка Б.А. (1972), який довів, що на морфологічні особливості людини середовищі біологічні фактори мають більший вплив, ніж соціальні, в той час, як на функціональні системи більше впливають соціальні фактори.

Важливе практичне і теоретичне значення має вивчення розвитку рухових функцій дітей, для вивчення яких застосовувалися контрольні тести, які дають можливість оцінити рівень розвитку основних фізичних якостей учнів.

Результати цих досліджень дозволили нам науково обґрунтувати диференційований підхід до учнів з різною соматичною зрілістю, розділити дітей всередині класу на 3 групи:

І) сильна; 2)середня; 3)слабка

При порівнянні з літературними даними моторика львівських молодших школярів може бути оцінена як середня і вище середньої.

Виявлені достовірні різниці у сільських і міських школярів. Так, показники підйому в сід, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, стрибок в довжину з місця були кращими у хлопчиків сільських шкіл. У дівчат таких закономірностей нами не виявлено.

Таким чином, сільські хлопчики відрізняються добре розвинутою мускулатурою тулуба, рук, ніг, чого не можна сказати про прудкість. Результати в тесті 4x9були кращими у міських школярів, як хлопчиків, так і у дівчаток.

Для оцінки реакції організму на фізичне навантаження, для об'єктивного оцінювання функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної систем дитини і його працездатності, з допомогою тесту PWC170 визначалася фізична працездатність учнів молодших класів.

Найбільші прирости працездатності молодших школярів відмічаються у віці від 8 до 9 років. В цей період проходить швидкий ріст м'язів, збільшення валової працездатності. Крім того виявлено, що у акселератів відносні величини PWC170 менші і складають 10,5 - 11,5 кг/м на 1 кг ваги тіла, в той час, як у дітей з середнім рівнем розвитку складає 13,0 - 14,0 кг/м на 1 кг ваги тіла.

Таким чином, на функціональні системи більше впливають соціальні фактори - праця сільських школярів.

Значить, зробимо коротке узагальнення.

1. Виявлені особливості фізичного розвитку міських і сільських школярів: міські школярі більш високорослі. В них відносно більші поздовжні, а у сільських - широтні розміри. Сільські школярі відрізняються більшою масою тіла, більшим об'ємом грудної клітки, більш сильнішою мускулатурою.

У міських і сільських школярів відсутні закономірності взаємозв'язку змінності структурних (об'єм грудної клітки) і функціональних (життєва ємність легень) ознак.