Культурно-дозвіллєва діяльність дітей — це любительська діяльність, яка будучи пов’язаною з організацією їхнього вільного часу та відпочинку, виконує певну виховну мету через реалізацію соціально-педагогічної (забезпечення можливостей вільного обрання особистісно та суспільно спрямованих, корисних, цікавих і привабливих для них видів любительської діяльності); інформаційно-освітньої (стимулювання активного набуття дітьми знань самостійним шляхом; розвиток їхніх пошуково-творчих здібностей та вмінь; набуття ними навичок практичного застосування отриманих знань); творчо-розвивальної (актуалізація потреб дітей щодо творчого самовизначення та самовираження шляхом залучення їх до мережі дозвіллєвих науково-технічних гуртків, художніх і музичних студій, колективів ужиткового мистецтва та інших аматорських об’єднань з обов’язковою демонстрацією результатів творчої праці через організацію виставок, експозицій, концертів і т. ін.) та рекреаційно-розважальної (забезпечення фізичної розрядки особистості, зняття у неї інтелектуальної втоми і нервової напруги, збагачення позитивними емоціями) функцій.
Під організацією культурно-дозвіллєвої діяльності ми розуміємо двобічний процес, де органічно поєднуються опосередкований педагогічний вплив вихователя, учителя з активною самодіяльністю дітей, їхньою свободою при виборі видів і форм дозвілля та способів заповнення його змісту. Специфіка організації культурно-дозвіллєвої діяльності зумовлена особливостями її об’єкта (який одночасно є суб’єктом вільного вибору змісту, форм і видів дозвілля) — дітей, характером їхнього дозвіллєвого спілкування (високий рівень психологічної сумісності, взаєморозуміння і уваги; чуйність і емпатія; виключення безапеляційного вказівного тону) з вихователем, учителем (як носія соціокультурного досвіду і посередника поміж дитиною та культурою, тобто суб’єкта педагогічного супроводу й керівництва), змістом (“будівельний матеріал” для педагогічного проектування й засвоєння учнями) та засобами опосередкованого педагогічного впливу (форми, методи, прийоми).
Педагогічна праця вихователя або вчителя з організації культурно-дозвіллєвої діяльності реально проявляє свою сутність, з одного боку, як специфічна система, структура якої ґрунтується на єдності гностичного, проектувального, конструктивного, комунікативного й організаційного компонентів, а з іншого, — як безперервний процес, цілісний акт якого у своєму складі має чотири провідних етапи: орієнтувальний — підготовки (гностична й проектувальна функції); моделювальний — ухвалення (проектувальна та конструктивна функції); виконавський — реалізації (організаційна та комунікативна функції) й рефлексивний — контролю якості виконання ухвалених педагогічних рішень щодо організації культурно-дозвіллєвої діяльності дітей (гностична функція).
Список використаної літератури
1. Бабенко Н.Б. Культурно-дозвіллєва діяльність. Програма дисципліни – К.: Видавничий центр ДАКККМ. – 2001. – 28 с.;
2. Бойчев І.І. Аналіз ефективності підготовки майбутніх учителів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів // Наука і освіта. – Одеса, 2004. – №4. – С.78-81;
3. Бойчев І.І. Практикум з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів /Під ред. О.С.Цокур. — Одеса, 2003. – 16 с.;
4. Бойчев І.І. Професійна підготовка майбутніх учителів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів в контексті проблем педагогіки вищої школи //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). – Одеса, 2004. – Вип.12. – С.3-7;
5. Бойчев І.І. Специфіка педагогічної організації культурного дозвілля учнів //Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. – Ізмаїл, 2004. – Вип.17. – С.3-7;
6. Бойчев І.І. Стан проблеми підготовки майбутнього вчителя як менеджера сфери дитячого дозвілля в зарубіжній педагогіці //К.Д.Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти /Мат. міжн. наук.-практ. конф. – Одеса, 2004. — С.53-56;
7. Бойчев І.І. Щодо діагностики дозвіллєвої культури майбутніх фахівців //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). – Спецвипуск //Проблеми соціалізації майбутніх фахівців у контексті вимог Болонського процесу. – Одеса, 2004. – С.23-28;
8. Бойчев І.І. Щодо сутності сучасної концепції організації професійної підготовки майбутніх учителів //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). – Одеса, 2002. – Вип.4-5. — С.139-141;
9. Бойчев И.И. К вопросу педагогизации культурно-досуговой деятельности учащихся //Початкова школа українського подунав’я: минуле, теперішнє, майбутнє /Зб. мат. регіон. наук.-практ. конф. – Ізмаїл, 2001. — С.7-10;
10. Бойчев И.И. Формирование профессиональной готовности учителя к культурно-досуговой деятельности учащихся //Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. – Ізмаїл, 2002. – Вип.12. – С.33-36;
11. Бочелюк В. Й. Дозвіллєзнавство: навчальний посібник для вузів / В.Й. Бочелюк, В.В. Бочелюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 207 с.;
12. Брилін Б.А. Педагогічні проблеми організації вільного часу // Психологія і педагогіка. – 1996. – №4. – С. 72-76;
13. Гитов Б. А. Социализация детей, подростков и молодежи в сфере досуга. — Спб.: Изд-во ГУКИ, 2003. — 276 с.;
14. Дозвілля в Україні. Теоретичні та емпіричні аспекти: Монографія. – К.: Видавничий центр ДАКККМ. – 2003. – 224 с.;
15. Досуг несовершеннолетних – проблема для криминолога // Трудные судьбы подростков – кто виноват? – Москва, 1991. – С. 276-303;
16. Жарков А.Д. Культурно-досуговая деятельность как общественный феномен // Вестник МГУКИ. – 2003. — № 2. – С. 72-79;
17. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти. // Початкова школа. — 1996. — №2. — С. 12 – 24;
18. Культурно-досуговая деятельность: учеб. пособие / под науч. ред. А.Д. Жаркова, В.М. Чижикова. – М.: Изд-во МГУК, 1998.;
19. Куц О.С., Ружило О.В. Спосіб життя і дозвілля учнівської молоді в нових соціально-економічних умовах // Актуальні проблеми розвитку фізичної культури і спорту у ВМЗ України. – Львів, 1998. – С. 162-164;
20. Організація та методика культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина 1. Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності: Монографія. – К.: Видавничий центр ДАКККМ. – 2000. – 180 с.;
21. Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 408с.;
22. Понаморев, В.Д. Игровая технология праздничного досуга / В.Д. Понаморев. – Кемерово: Кузбассвузиздат, 1995;
23. Сасыхов А.В. Культурно-досуговая деятельность как социокультурный феномен. – К., 2002. – Ч.1. – 62 с.;
24. Современные технологии социально-культурной деятельности: учеб. пособие. – Тамбов: изд-во ТГУ им. Державина, 2002;
25. Соціологія вільного часу і дозвілля. Програма дисципліни – К.: Видавничий центр ДАКККМ. – 2002. – 25 с.;
26. Стрельцов Ю.А. Культурология досуга: Учебное пособие. – М.: МГУКИ, 2002. – 184 с.;
27. Тарасов, С.М. Игры для всех / С.М. Тарасов. – М.: Профиздат, 1991;
28. Тихоновская Г.С. Методика организации отдыха и развлечений в клубе / Г.С. Тихоновская. – М.: МГИК, 1991;
29. Черніговець Т.І. Дитяче дозвілля як предмет педагогічних студій //Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. пр. РДГУ. – Рівне.: РДГУ, 2000. — Ч.2. — С. 75 – 78.