Смекни!
smekni.com

Загальна характеристика мультимедійних засобів як методу музичного виховання (стр. 3 из 3)

Таким чином, готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен уявляти, які навчальні завдання він переслідує цим епізодом, якими засобами він досягне їх реалізації.

Однією з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К. Ушинського: «Дитяча природа вимагає наочності. Навчіть дитину яким-небудь п'яти невідомим їй словам і вона буде довго й марно мучитися над ними; але пов'яжіть із картинками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складну картину, і вона вас розуміє швидко... Якщо ви входите у клас, від якого важко добитися слова (а таких класів у нас немало), почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно».

Використання наочності тим більше актуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. Проте досягти очікуваного ефекту можна при дотриманні певних вимог до подання наочності, які окреслює Г. Аствацатуров.

1. Упізнаваність наочності, яка повинна відповідати письмовій або усній інформації.

2. Динаміка подання наочності. Час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідати навчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами.

3. Продуманий алгоритм відеоряду зображень. Пригадаймо уроки, де вчитель закривав (перевертав) підготовлені наочні посібники, щоб показати їх у необхідний момент. Це було вкрай незручно, віднімало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедіа дають учителеві можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Учителеві досить детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимально великим.

4. Оптимальний розмір наочності. Причому це стосується не лише мінімальних, а й максимальних розмірів, які теж можуть негативно впливати на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Учителеві слід пам'ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора в жодному випадку не відповідає оптимальному розміру зображення великого екрану проектора.

5. Оптимальна кількість представлених зображень на екрані. Не слід захоплюватися кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному. [106]

При підготовці навчального епізоду перед учителем обов'язково постане проблема подання друкарського тексту. На думку Г. Аствацатурова необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту:

- структура;

- об'єм;

- формат.

Текст з екрану повинен виступати як одиниця спілкування. Він має або підлеглий характер, що допомагає вчителеві підсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, яку вчитель навмисно не озвучує. Природно, коли на екрані з'являються визначення термінів, ключові фрази. Часто на екрані ми бачимо своєрідний тезовий план уроку. У такому разі головне не перестаратися.

Давно очевидно, що великий об'єм тексту погано сприймається з екрану. Учитель повинен прагнути по можливості замінити друкований текст наочністю. По суті, це теж текст, але поданий іншою мовою. Важливим є й те, як буде представлений друкований текст з екрану. Так само, як і наочність, текст повинен з'явитись у заздалегідь продуманий учителем час. Учитель або коментує поданий текст, або підсилює подану ним усну інформацію. Дуже важливо, щоб учитель у жодному випадку не дублював текст з екрану. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації, яка надходить.

Хоча можливі й випадки, коли дублювання друкованого тексту вчителем або учнем дидактично виправдане. Такий прийом використовується в початковій школі, коли вчитель досягає комплексного підходу в навчанні, підключаючи різні канали сприйняття. Дублювання друкованого тексту обов'язкове також у будь-якому віці при проведенні мультимедійних дидактичних ігор. Цим учитель досягає рівних умов для всіх учнів: як тих, хто легше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоює інформацію друкованого тексту. [106]

Займаючись підготовкою мультимедійного уроку, Г. Аствацатуров вказує на те, що розробник повинен мати хоч б елементарні уявлення про колір, колірну гаму, що може успішно позначитися на проекуванні колірного сценарію навчального епізоду. Не слід нехтувати рекомендаціями психологів, дизайнерів про вплив кольору на пізнавальну діяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількості кольорів на екрані тощо. Слід звернути увагу й на те, що колірне сприйняття на екрані монітора і на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок необхідно готувати насамперед з розрахунком на екран проектора.

Важливе значення має й використання на уроці звуку. Звук може грати роль:

- шумового ефекту;

- звукової ілюстрації;

- звукового супроводу. [106]

Як шумовий ефект звук може використовуватися для привернення уваги учнів, переключення на інший вигляд навчальної діяльності. Наявність мультимедійної колекції звукових ефектів зовсім не означає обов'язкове їх вживання. Шумовий ефект має бути дидактичний виправданим. Наприклад, у разі проведення мультимедійної дидактичної гри уривчастий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговорення поставленого запитання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення і необхідності подання відповіді.

Використання звукових ілюстрацій є важливим елементом мультимедійного уроку музики. Зважаючи на те, що школи здебільшого не забезпечені якісними музичними інструментами, на яких можна музичні ілюстрації на належному рівні, вчителі не завжди володіють високопрофесійними виконавськими навичками, використання мультимедії значно значно поліпшує сприйняття музичного матеріалу, який вивчається на уроці.

Нарешті, звук може грати роль навчального звукового супроводу наочного зображення, анімації, відеоролика. У цьому випадку вчителеві слід ретельно зважити, наскільки раціонально використовувати на уроці звуковий супровід.

Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовувати в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації та анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів в реальному часі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця, може допомогти багатовимірна рухлива фігура, анімація, кадроплан, відеосюжет і багато іншого. Проте при використанні відеоінформації не слід забувати про збереження темпу уроку. Відеофрагмент має бути гранично коротким за часом, причому вчителеві необхідно попіклуватися про забезпечення зворотного зв'язку з учнями. Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися низкою запитань розвиваючого характеру, що викликають дітей на діалог, коментування того, що відбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнів у пасивних глядачів.

Отже, даючи загальну характеристику мультимедійним засобам як методу музичного виховання можемо підсумувати наступне:

- під мультимедійною технологією розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей;

- мультимедійним називаємо такий урок, на якому використовують багатосередовищне подання інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп'ютера;

- мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів, певний набір усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод;

- готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, вчитель повинен уявляти, які навчальні завдання він переслідує цим епізодом, якими засобами він досягне їх реалізації.

Список використаних джерел

1. Апраксина О. А. Методика музикального воспитания в школе: Учебное юсобие. -М.: Просвещение, 1983.-224 с.

2. Верещагіна А., Жовчак 3. Навч. посібник з музики для першого класу загальноосвітньої школи за методом ладової сольмізації. - К., 1977.

3. Газман О. С, Харитонова Н. Е. В школу с игрой: Книга для учителя. -М.: Просвещение, 1991. - 96 с.

4. Кабалевський Д. Про трьох китів та інші цікаві речі. - К.: Муз. Україна,1973.-190с.

5. Леонтович М. Практичний курс навчання співу у середніх школах України / 3 педагогічної спадщини композитора. Упор. Л.О. Іванова. - К.: Муз. Україна, 1989. - 136с.

6. Олексюк О. Музична педагогіка: Навчальний посібник. – К.: КНУКіМ, 2006. – 188 с.

7. Островський В.М., Сидір М.В. Вчимося музики. 1 клас. Посібник-зошит для загальноосвітніх навчальних закладів. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. - 2007. - 64 с.

8. Печерська. Е., Петрова Н. Урок музики в контексті культуротворчості // Початкова школа. - 2006. - № 4. - С. 27-29.

9. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. - Тернопіль: Богдан, 2000. -215 с.

10. Ростовський О, Хлєбнікова Л. Які почуття передає музика //Початкова школа. -2001.-№ 9.-С. 39-42.

11. Сисоєва С. О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. - К.: Поліграф книга, 1996. - 406 с.

12. завдання на уроках музики // Початкова школа. - 1997. -№ 6.-С. 30-33.

13. Уланова С. І. Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури // Художня освіта і проблема виховання молоді. 36. наук, статей. - К.: Міносвіти України, ІЗМН, 1997. - С. 3-11.

14. Черноиваненко Н. М., Дмитриева Л. Г. Методика музыкального воспитания в школе. - М.: Просвещение, 1989. - 207 с.