Народні ігри
Мак (гра-хоровод)
За допомогою лічилки діти вибирають з-поміж себе Мака. Потім, взявшись за руки, роблять коло. В середину кола сідає Мак та імітує рухами співаний текст. Діти співають:
Ой на горі льон, при долині мак.
Мак, маки, маківочки, мої любі паняночки!
Станьте ви так, як на горі мак.
Проспівавши раз, запитують у Маку:
Козачок, козачок, чи виорав на мачок?
Мак відповідає:
Виорав!
Козачок, козачок, чи посіяв мачок?
Посіяв!
Козачок, козачок, чи посходив мачок?
Посходив!
Козачок, козачок, чи нора полоть мачок?
Пора!
Козачок, козачок, чи цвіте вже мачок?
Цвіте!
Козачок, козачок, чи поспів мачок?
Поспів!
Козачок, козачок, чи пора трусить мачок?
Пора!
Після цього діти по-двоє повертаються обличчям один до одного, піднімають руки і б’ють один одного правою долонькою об праву, а потім лівою долонькою об ліву і т.д. Одночасно діти слідкують за Маком, який намагається тихенько вислизнути з кола. Хто його наздожене і зловить, той стає Мак, і гра продовжується.
Маківниці (гра-хоровод)
Діти утворюють коло (якщо дітей багато, то утворюють два кола, які під час гри рухаються в різні сторони), два-три гравці стають в середині кола і виконують ті ж рухи, що і всі діти, тобто імітують: посів маку „висівають” з пучки в рядочок, „полють" сапкою, „в’яжуть" (перев’язують один одної пояском чи стрічкою), „тереблять” (кулачком однієї руки постукують по долоньці другої, потім навпаки). Діти беруться за руки і перші два рядочки кожного куплету співають, рухаючись по колу, а два останні рядки повторюють двічі і супроводжують відповідними рухами, стоячи на місці.
По горі льон, льон,
По долині мак, мак,
Любі наші маківниці,
Сіяти би так, так.
По горі льон, льон,
По долині мак, мак,
Любі наші маківниці,
Полоти би так, так.
По горі льон, льон,
По долині мак, мак,
Любі наші маківниці,
А жати би так, так.
По горі льон, льон,
По долині мак, мак,
Любі наші маківниці,
Теребити б так, так.
По останніх словах ведучий вигукує: „Ой, розсипався! ” Діти, що були в середині великого кола, тікають і біжать до ведучого, а інші їх доганяють. Кого впіймають - забирають у своє коло, і гра продовжується. Виграє той, хто залишився в середині великого кола сам.
Примітка:
1. Ловити гравців можна лише за межами великого кола.
2. Гравця, що підбіг до ведучого і торкнувся його рукою, вже не ловлять.
Льон
Діти стають поруч один одного, а коли їх багато (десять і більше), то стають у два ряди обличчям один до одного на Відстані 2-3 метри. Запитання до матері співають, стоячи рівно, а, співаючи приспів, рухами показують, як виконувати те, про що йдеться в тексті. Якщо діти стоять у два ряди, то вони поводять себе так, ніби показують один одному, як саме треба виконувати дану роботу.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон брати?
Приспів: От так, от і так!
От і ось як, от і так!
При долині, при лужку,
При крутому бережку
Льон, мати, льон!
Льон, мати, льон!
Діти насипають насіння льону у фартушки.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон сіяти?
Приспів.
Набирають у жменьку насіння з фартушка і „сіють", описуючи рукою перед собою півколо, повільно роблять два кроки вперед і назад.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон вибирати?
Приспів,
Нахиляються вперед, „виривають” з коренем льон і кладуть поруч.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон молотити?
Приспів.
Присідають і „палицею” б’ють по купці льону.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон мочити?
Приспів.
Беруть у руки льон і „опускають у воду".
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон витягати?
Приспів.
Витягають льон „з води".
Скажи ж мені, моя маги,
Як той льон посушити?
Приспів.
Схиляються вперед і стелять - розрівнюють льон „на березі”.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон потерти?
Приспів.
Імітують процес руйнування твердої частини соломи і льону на терниці.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон брати?
Приспів.
Імітують рухи ноги і рук при роботі з прялкою, кужелем і веретеном.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон поткати?
Приспів.
Імітують роботу на домашньому ткацькому верстаті.
Скажи ж мені, моя мати,
Як той льон поносити?
Діти струнко випрямляються. Дівчатка стають навшпиньки, руками беруться за спіднички; хлопчики беруть руки в боки - всі, співаючи приспів, довільно повертаються то вліво, то вправо, демонструють нове гарне вбрання.
Грушка
Гра супроводжується хороводом. Одна дівчинка встає в центрі кола і відтворює рухи, про які йдеться в пісні:
Ой вийду я за вороточка, -
Свою грушку посаджу, посаджу.
Ой вийду я за вороточка, -
Свою грушку піділлю, піділлю.
Ой вийду я за вороточка, -
Моя грушка вже росте, вже росте.
Ой вийду я за вороточка, -
Моя грушка вже цвіте, вже цвіте.
Ой вийду я за вороточка, -
Моя грушка відцвіла, відцвіла.
Ой вийду я за вороточка, -
Моя грушка вже паліє, паліє.
Ой вийду я за вороточка, -
Свою грушку потрясу, потрясу.
Додаток Ж
У різні пори року приваблива земля (творчий проект)
Під час цього проекту кожен учень мав змогу виявити свої здібності. Клас було поділено на чотири групи: „Зима", „Весна", „Осінь", „Літо". Кожна група виготовляла свою емблему і оспівувала свою пору року. Підсумок дав змогу переконатися, що кожна пора року має власну, неповторну красу, Це діти підтвердили таночком, у якому закружляли всі пори року.