оздоблювати вироби, які виготовляють учні. Автор вважає, що виготовляючи на уроках ті чи інші вироби поряд з технологічними і технічними в рівній мірі вирішуються і художньо-конструкторські задачі, навіть якщо вони не вирізняються в самостійні. Учні, виготовляючи виріб, прагнуть надати йому красивого вигляду. Для цього вчитель дає їм завдання, що полягає у розробці орнаменту, форми, способу оздоблення свого майбутнього виробу. В ході практичних занять учні виготовляють виріб і оздоблюють його власноруч розробленим орнаментом [2,39].
При виборі форм та методів роботи з учнями на уроці особливу увагу необхідно звертати на застосування засобів, що активізують самого учня: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад матеріалу та інші. Використовуючи ділові, рольові та інші ігри як засіб розвитку творчої активності учнів, учитель вирішує ряд завдань:
− цілеспрямовано знайомить школярів із змістом професії;
− розкриває учням специфіку професійної діяльності;
− розвиває вміння співвіднести свої інтереси і здібності з вимогами професії;
− досягає відповідності навчальних та пізнавальних інтересів з професійними;
− формує активну позицію школярів в оволодінні професією, виховує потребу реалізувати свої інтереси в діяльності.
При цьому особливу увагу треба звертати на розвиток самостійності творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили учнів [4,5].
Серед розроблених методів творчої діяльності найбільш ефективними і відомими в сучасній літературі з питань технічної творчості є: метод мозкового штурму, морфологічний аналіз, метод фокальних об'єктів, основи теорії розв'язування винахідницьких задач тощо [3,19].
Отже, проблема розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання є на сучасному етапі актуальною у передовому педагогічному досвіді кращих вчителів трудового навчання, методистів, які пропонують застосовувати з цією метою різноманітні шляхи і методи, зокрема:
− використання на заняттях з трудового навчання природних матеріалів;
− колективне обговорення індивідуальних творчих завдань;
− диференціювання виробничо-технічних задач;
− використання технічної документації з неповними даними;
− застосування художньо-конструкторських задач;
− застосування методів творчої діяльності.
Висновки
Трудове навчання – предмет державного компонента змісту освіти, який включає відомості з основ техніки, технології, економіки і організації сучасного виробництва. Воно має відповідати вимогам життя, запитань.
Отже, з погляду теорії діяльності особливістю трудового є тісне поєднання навчання з продуктивною працею. Усі знання, які здобувають учні, відразу ж знаходять застосування, а вся практична діяльність є суспільно корисною. Навчання, під час якого теорія пов’язується з продуктивною працею, має якісно іншу загальноосвітню і виховну цінність. При значній економії часу і зусиль, крім самого оволодіння знаннями і вміннями, такий зв’язок забезпечує розширення і закріплення значення для потреб людини.
Іншою особливістю практичної діяльності школярів у трудовому навчанні є продуктивний, а не тренувальний характер. Це позитивно впливає на мотиваційну основу навчання, дає змогу залучити до активної діяльності всіх без винятку учнів.
Слід враховувати, що пізнавально– практична діяльність учнів у трудовому навчанні грунтується на тісному зв’язку з основами наук. Це сприяє розвитку інтересу дітей до вивчення інших шкільних предметів, а значить, і вирішення загальноосвітніх завдань школи. Важливу роль у здійсненні таких загальноосвітніх завдань, як розумовий і фізичний розвиток, моральне та естетичне виховання учнів, формування їхнього світогляду в цілому. Це досягається завдяки специфічним особливостям змісту трудового навчання.
Систематична участь учнів у колективних трудових процесах створює основу для виховання таких важливих для сучасної людини якостей, як комунікативність, взаємодопомога, сприймання здорового духу суперництва.
У процесі формування технологічних понять і вмінь учнів краще засвоюють закономірності розвитку природи та суспільства і включаються в активну діяльність. Поєднання навчання з продуктивною працею забезпечує дієвість їхніх поглядів і переконань, сприяє досягненню єдності світогляду та повсякденної практичної поведінки.
Підвищення ефективності трудового навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах значною мірою залежить від професійної майстерності, компетентності вчителя, його творчого підходу до організації навчально-виховного процесу.
Отже, завдання, які повинні виконувати учні, мають відповідати загальноосвітнім програмам з трудового навчання, можливостям навчального закладу, місцевим традиціям і враховувати інтереси школярів. Дуже важливо поєднувати засвоєння умінь – обробки різних доступних матеріалів з виготовленням корисних виробів для школи, сім’ї, ремонтом навчально – наочних посібників, тощо.
При вирішенні завдань даної проблеми, ми пересвідчились, що систематичне використання на практиці знань, умінь та навичок якими повинні володіти учні дає змогу створити їм уявлення про предмети праці, технічний процес, знаряддя та організацію праці з певної сфери людської діяльності, формувати відповідні вміння, навички та якості особистості, притаманні трудівнику й громадянину суверенної України.
Отже, зміст навчання за будь – яким видом трудової діяльності визначається з дотриманням основних дидактичних вимог (науковість, доступність, посильність, реалізація внутрішньо предметних і міжпредметних зв’язків, політехнічна спрямованість, врахування статевих та регіональних особливостей).
Використана література
1. Дидактичні засоби і навчальна техніка. Комплексна програма державної національної програми “Освіта. (Україна ХХI століття)”.Проект. Укл. В. П. Волинський, А. М. Гуржій, Г. О. Козлакова. – К. : ІСДО, 1994. – с. 40 ; 1981. №11. – с. 13 – 19.
2. Дубова Н. Мотивація творчої діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2004. - №2. – с.8 – 10.
3. Зайцева О. Творча діяльність як засіб розвитку професійних інтересів школи у процесі трудового навчання. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 1999. – Вип.1 5 – 8 с.
4. Лернер И.А. Дидактические основи методов обучения. – М.: Педагогіка, 1981. – 185с.
5. Морев О. Формування загальнотрудових умінь у різних дидактичних системах трудового навчання. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. - №5. – с.51 – 53.
6. Пантелеева Р. Изготовление сувениров как возможность виразить свое „Я”: (педагогу дополнительного образования) /Р. Пантелеева, В.Гайнулина // Воспитание школьников. – 2004. - №4. – с.27 – 32.
7. Тхоржевський Д. Концепція “Трудове навчання” у 12 – річній загальньоосвітній школі. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – Вип. 2 3 – 5 с.
8. Фіцула М.М.. Педагогіка. Навчальний посібник. – К.: Академвидав. – 2005.