Особливо важливу роль слуху в опануванні людиною мови. При відсутності слуху або його значному зниженні дитина спонтанно (тобто самостійно, без спеціального впливу ззовні) не володіє звуковим мовленням, так, як втрачена можливість сприймати мову оточуючих її людей як необхідні звукомовні приклади для наслідування. Відсутність або малорозвинутість мови веде, в свою чергу, до порушення в розвитку інших пізнавальних процесів і, головним чином, мовно-логічного мислення.
В оточенні нормально чуючих ровесників дитина з важким порушенням слуху потрапляє в положення соціальної ізоляції, так як ускладнюється її повноцінна участь в іграх, інших видах суспільної діяльності.
Часто і сімейне виховання дитини, яка страдає ураженням слухової функції, відрізняється рядом особливостей (надмірне піклування, жалість або, навпаки, роздратованість, грубість батьків) негативно відбиваючись на її вихованні.
Таким чином стійке порушення слуху як первинний дефект приводить до цінного ряду вторинних відхилень в розвитку, яке торкається як пізнавальної діяльності, так і особистості дитини в цілому.
В залежності від ступеня вираження дефекту слухової функції і від часу втрати (або різкого зниження) слуху всіх дітей з порушенням слуху ділять на три групи: глухі, пізнооглохлі, слабочуючі. Якщо у дитини глибоке стійке двостороннє порушення слуху являється вродженим або набуте в ранньому дитинстві до того, як у нього сформувалась мова, таких дітей називають глухими.
Пізнооглохлі – діти, які втратили слух на більш пізніх етапах, після того, як мова уже сформувалась, і тому зберегли її в тому або іншому ступені.
Слабочуючими (тугоухими) називають дітей з частковою слуховою недостатністю різної степені вираженості, яка являється причиною порушення мовного розвитку.
Причини порушення слуху можуть бути вродженими і набутими.
Вроджені порушення слуху спостерігаються у 25-30% глухих (у слабочуючих рідше) і можуть бути викликані як генетичними факторами так і (що трапляється частіше) різними хвороботворними впливами на плід під час вагітності (такі інфекційні захворювання матері як грип, кір, споживання під час вагітності алкоголю, або деякі медичні препарати, травми плоду...).
Набуті дефекти слуху можуть бути викликані отруйними діями на слуховий аналізатор деяких хімічних промислових і лікарських препаратів, які потрапляють в організм дитини.
Стійкі набуті порушення слухової функції викликають і різні травми голови (як природові так і отримані на більш пізніх етапах розвитку дитини).
Загальний темп психічного розвитку глухих дітей уповільнюється. Але створення спеціальних корекційних умов виховання, сприяє тому, що поступово їх психічний розвиток можна вирівняти.
У багатьох глухих дітей порушенні функції вестибулярного апарату.
При легко вираженій тугоухості і достатньому розвитку мови слабочуючі діти можуть навчатись у масовій школі, але тут для них потрібно створити спеціальні педагогічні умови, засновані на глибокому розумінні дійсних причин затруднень дитини в навчанні. В ряді випадків невстигаючих в масовій школі слабочуючих дітей неправильно відносять до категорій аномального дитинства (розумово-відсталих, логопатам), в силу чого вони можуть потрапити до невідповідних специфічним особливостям їх розвитку умови корекційно-педагогічної дії. Якщо тип спеціального дитячого закладу не відповідає особливостям аномальної дитини, умови його виховання не дозволяють досягти успіхів у його особистому розвитку.
Не дивлячись на різноплановий негативний вплив глухоти на розвиток дитини, навіть при самих тяжких враженнях слухової функції при збереженому інтелекті можливий всебічний розвиток особистості глухих. Під впливом соціальних факторів (головним чином спеціальне навчання), проявляючи наполегливість в подоланні труднощів на шляху свого розвитку, особи з стійким порушенням слуху досягли значних успіхів в різних сферах діяльності.
Серед глухих і слабочуючих немало талановитих літераторів, художників, спортсменів і це говорить про те, що наполегливість допомагають жити повноцінним життям, відчуваючи радість від творчої праці. Неможливо, торкнувшись цієї теми не згадати всесвітньо відомих людей, таких як – В'ячеслав Скоромохов – багаторазовий переможець Всесвітніх літніх ігор глухих, Олімпійських ігор, Чемпіонатів Європи з легкої атлетики, Фаїна Антонова, яка встановила нові світові рекорди по метанню диска і штовхання ядра, Василь Панін – багаторазовий чемпіон України, СРСР серед глухих з вільної боротьби. Цей список нескінченний. І нам слід тільки вклонитись над мужністю, відвагою цих людей.
Зниження слуху - проблема соціальна. Спілкування, обмін інформацією, швидкість і якість переданих повідомлень відіграють величезну роль у житті людства. Відсутність чи обмеженість здатності спілкуватися, говорити та сприймати мовлення, звуки з оточення, навіть, якщо зниження слуху сталося у зрілому віці, впливає на подальший спосіб життя. Для людей багатьох професій - журналістів, акторів, бізнесменів зниження слуху призводить до втрати професіоналізму у сфері його діяльності. За статистикою, на усвідомлення цієї проблеми втрачається 6-7 років, а це дуже багато.
Батьки, діти яких мають незначне зниження слуху, не завжди помічають це (так як і деякі лікарі). У школі такій дитині важко вчитися - ніхто не здогадується, що неуважність, відповіді не до речі можуть бути результатом недочування. Учня відправляють на задню парту як невстигаючого, щоб не заважав іншим. А із збільшенням відстані голос вчителя важко повністю почути всім, не тільки слабочуючим. Дослідження, проведене у США, засвідчило, що серед другорічників американських шкіл 25% мають зниження слуху на одне вухо. Аналогічне дослідження у Московській області (Росія) виявило зниження слуху більш, ніж у половини другорічників. Дітей перетворили у відстаючих просто через те, що вчасно не обстежили і не забезпечили слуховим апаратом.
Проблеми багатьох літніх людей вдома - почути дзвінок у двері, телефон, будильник, голоси онуків. А для членів сім'ї - навпаки - як зробити тихіше звук радіо на кухні чи у серіалі, що дивиться бабуся. Такі ситуації можуть викликати емоційну напругу: хтось ображається що всі навколо тихо і нерозбірливо говорять, інші - на неуважність при їх звертаннях: - Я вже третій раз тобі повторюю!
У країнах з високорозвиненими технологіями постійно ведеться робота, спрямована на вдосконалення спеціальних технічних засобів звукопередавання та звукопідсилення, впровадження їх у навчальний процес та повсякденне життя людей із зниженим слухом.
Всі сучасні електронні пристрої для нечуючих можна умовно розділити на декілька груп. До першої відносяться слухові апарати та системи колективного (аудиторного) користування. Вони підсилюють та передають мовлення та інші звуки, що безпосередньо оточують слухача. До другої - апаратура по візуалізації процесу усного мовлення, перетворення його у друковану форму на екрані (субтитри).
До третьої групи відноситься апаратура яка корисна всім - чуючим та нечуючим. Це різноманітні проекційні установки, комп'ютери та інші так звані технічні засоби навчання. Також сюди відносять побутові пристрої - телефони з підсилювачами, світлові та вібраційні сигналізатори дзвінків та інших звуків, вібробудильники тощо.
В першій групі приладів найбільш поширеними є індивідуальні слухові апарати (СА), що можуть забезпечити нечуючим постійне звукопідсилення протягом усього дня. Однак треба мати на увазі, що для потреб комфортного слухового сприймання необхідно, щоб людина з СА знаходилася на відстані не більше, ніж 1,5-2 метра від викладача або іншого промовця, інакше сторонні шуми та відлуння будуть ускладнювати процес сприймання словесної мови, вимагатимуть підвищення рівня гучності, що веде до швидкого стомлення та відчуття дискомфорту.
В навчальних закладах неможливо забезпечити оптимальну відстань для кожного учня, студента. Щоб запобігти цьому та покращити умови звукосприймання, в класах, аудиторіях та інших учбових приміщеннях використовуються безпровідні портативні FM-системи. В усьому світі вони зараз використовуються як основний вид спеціалізованої звукопідсилюючої апаратури, що забезпечує значне поліпшення прослуховування в умовах сильного шуму, відлуння або на великій відстані. Принцип їх дії дає можливість широкого використання як і в спеціалізованих дошкільних закладах, в учбовому процесі шкіл, так і в вищих навчальних закладах, де разом навчаються чуючі та нечуючі студенти, в домашніх умовах, на вулиці тощо.
Звукопідсилююча FM-система побудована за модульним принципом, основними елементами її є портативний FMмікрофон-передавач та FM-приймачі студентів. Ці пристрої невеликі за розмірами, фіксуються на одязі. Приймачі можуть бути інтегровані в одному корпусі з кишеньковими або завушними СА. При використанні FM-систем мовлення викладача на відстані десятків метрів сприймається учнем так само ясно і чітко, як і на відстані 0,15 м від нього, тобто на відстані від промовця до мікрофону. Кожна FM-система має власну радіочастоту, тому декілька передавачів не заважають один одному, в той же час, їх можна налаштувати на однакову частоту, коли заняття ведуть декілька викладачів.
FM-система
FM-системи створюють комфортне акустичне середовище для осіб з вадами слуху, надають найліпші умови для спілкування, сприймання мовлення за рахунок забезпечення оптимального, однакового рівня звуку незалежно від відстані між викладачем та студентом, розміру приміщення, його акустичних характеристик, рівня оточуючого шуму. Звичайно, що FM-системи використовуються і на позааудиторних заняттях, вдома, на вулиці, під час екскурсій, культурних заходів, бо ніяким чином не прив'язані до якогось одного приміщення. Тому використання FM-систем найбільше сприяє розвитку навичок спілкування людей з вадами слуху.