Смекни!
smekni.com

Вплив стилю педагогічного спілкування вчителя на процес формування пізнавальної активності старшокласників на уроках загальної біології (стр. 6 из 9)

При плануванні уроків враховувалась специфіка нашого педагогічного експерименту і в розробку уроків включалися елементи демократичного стилю спілкування, методи, прийоми та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів.

Наведемо текст розробленого нами уроку.

Урок з теми «Роль кисню та води в життєдіяльності організмів»

Мета та завдання:формувати поняття про роль кисню та води в життєдіяльності організмів; вивчити властивості кисню та води та з’ясувати їх фізіологічну роль для життєдіяльності організмів; виховувати науково-матеріалістичний світогляд, розвивати вміння аналізувати, робити висновки.

Тип уроку: комбінований


Хід уроку

І. Оголошення теми, постановка завдань урокуОтже, ми продовжуємо вивчати тему «Неорганічні речовини» і сьогодні ми з'ясуємо з вами роль кисню та води в життєдіяльності організмів. Тож запишіть будь-ласка тему уроку.ІІ. Перевірка домашнього завдання(але перш ніж ми перейдемо до розгляду нового матеріалу, давайте згадаємо, що ми вже знаємо про неорганічні речовини живих організмів):1. Назвіть біологічне значення фосфору в живих організмах.2. Біологічне значення натрію…3. Калію…4. Кальцію…5. Хлору…6. Феруму 7. Замалюйте на дошці та поясніть структуру молекули води.8. Що таке вільна та зв’язана вода?9. Дайте характеристику гідрофільних, гідрофобних речовин, амфіфільних речовин10. Що таке гідрофільні і гідрофобні речовини, амфіфільні речовиниІІІ. Актуалізація опорних знаньОбговорення питань: «Яку роль відіграє кисень у природі», «чому саме вода є найпоширенішою речовиною на Землі»ІV. Мотивація нових знаньВідомо, що без їжі людина могла прожити більше 70 днів, без води людина не може прожити більше 10 днів. А що вже говорити про кисень, який є складовим компонентом повітря, яким ми дихаємо. Без нього нетренована людина не може прожити навіть і 5 хвилин. Які ж такі надзвичайно важливі функції виконують в організмі кисень і вода, якщо без них людина досить швидко помирає. Це ми і з'ясуємо впродовж уроку.V. Первинне сприйняття, осмислення і засвоєння нових знань.Кисень – це окисник поживних речовин у процесі дихання тварин, рослин, грибів і багатьох бактерій, під час якого виділяється енергія, необхідна для життєдіяльності всіх клітин організму. Без кисню можуть існувати лише порівняно нечисленні види, які живуть у без кисневих умовах і поповнюють свої енергетичні запаси за рахунок родіння.Хтось із вас знає, що таке бродіння?Бродіння – це анаеробний процес розпаду молекул (найчастіше глюкози) на простіші продукти. Шляхом бродіння енергію отримують більшість мікроорганізмів, які існують у без кисневому середовищі. Врезультаті бродіння виділяється значно менше енергії, ніж при диханні, і при цьому також утворюється рад побічних продуктів бродіння (наприклад, етиловий спирт). Є організми, які можуть жити тільки за наявності в атмосфері вільного кисню, який вони використовують як окисник. Їх називають аеробами.Проте є на Землі й такі організми, які одержують енергію за відсутності в атмосфері вільного кисню шляхом прискореного, але не повного розщеплення поживних речовин (деякі прокаріоти, найпростіші, гельмінти). Їм для життя кисень не потрібний і тому їх називають анаеробами. Проте, кисень може виявитися і шкідливим для живого організму, якщо він є окисником ДНК та інших життєво важливих компонентів клітини. Тому в клітин виробився механізм захисту від його шкідливої дії.Вода також є дуже важливим та необхідним компонентом живих організмів (на дарма ж перше життя на землі зародилося саме у воді, і вміст води в різних організмів коливається в межах 70-99 %).Які ж функції води в живих організмах?1. Метаболічна ф-я – вода є полярним розчинником, середовищем для біохімічних реакцій, кінцевим продуктом багатьох хім. реакцій;2. Транспортна – вода забезпечує перенесення молекул всередині клітини, з однієї клітини до іншої.3. Терморегуляторна – забезпечує рівномірний розподіл тепла всередині організму, а під час потовиділення у тварин і транспірації у рослин охолоджує організм;4. Вода як реагент. Вода може вступати як реагент, тобто вступати безпосередньо у хімічні реакції. Вода наприклад є джерелом водню в процесі фотосинтезу.5. Механічна функція. Вода практично не стискається, що є дуже важливим для надання форм соковитим органам і тканинам. У рослин вода зумовлює тургор клітин, а в деяких тварин (круглих і кільчастих червів та голкошкірих) виконує опорні функції як гідростатичний скелет.VІ. Вторинне вивчення та закріплення нових знань(У друкованих зошитах учні виконують завдання на розрахунок вмісту води у власному організмі)Визначення вмісту води у власному організміМета: навчитися розраховувати орієнтовний вміст води у власному організміОбладнання і матеріали: довідкова таблицяІ.Теоретична частина. Для виконання практичних розрахунків учні ознайомлюються із даними довідкової таблиці

ІІ. Практичні дослідження

1. Розрахуйте вміст води у власному організмі

2. Вільна вода складає 95 % від загальної кількості води в клітинах, а структурована (зв’язана) – до 5 %. Розрахуйте орієнтовно вміст вільної та структурованої води у власному організмі.

3. Розрахуйте орієнтовно вміст води у головному мозку (який складає 2,2 % від маси тіла)

Зробити висновок щодо того, скільки води міститься загалом у організмі, скільки вільної і зв’язаної води. Із чим пов’язана різна кількість води у різних органах тіла. Як змінюється вміст води в організмі з віком т з чим це пов’язано.

VIІ.Узагальнення і систематизація нових знань

1. Перелічіть основні функції води.

2. Чим саме зумовлений шкідливий вплив кисню на організм.

VIІІ. Підведення підсумків уроку

Роль води в життєдіяльності організмів визначається її унікальними хімічними та фізичними властивостями, пов’язаними передусім із полярністю молекул, високою теплоємністю, теплопровідністю, здатністю устоювати водневі зв’язки.

Кисень – головний окисник поживних речовин у процесі дихання аеробних організмів, в процесі якого виділяється енергія, необхідна для життєдіяльності організмів

ІХ. Д/З Прочитати параграф 1. Дати відповідь на запитання в кінці параграфа. Підготуватися до контрольної роботи з теми неорганічні речовини.

До побачення.

Тема записана на дошці

Індивідуальне

опитування учнів

Обговорення питань

Постановка проблемної ситуації

Розповідь учителя з елементами бесіди

Запитання до учнів

Фронтальна бесіда.

Запис у зошит

Виконання

роботи в друкованих зошитах

Опитування учнів

Заключне слово вчителя або когось із учнів

Д/з записане на дошці

Аналізуючи проведений нами урок, можемо сказати, що загалом урок пройшов вдало. Цьому сприяло те, що с структурі уроку активно проводилося спрямування змісту уроку до думок учнів шляхом створення проблемної ситуації на початку уроку, шляхом бесід з учнями в процесі вивчення нового матеріалу. Також добре пройшла практична робота учнів, чому сприяло попереднє пояснення цілей та завдань уроку, попереднє коментування ходу виконання роботи.

Далі ми проводили уроки також із максимальним залученням учнів впродовж уроку в обговорення матеріалу уроку, зі створенням на уроці активної робочої атмосфери, поясненням матеріалу із використанням цікавих фактів що існують в природі. Це досить добре активізувало пізнавальну активність учнів на уроці. Додатковим засобом активізації слугувало виконання та спостереження за лабораторним дослідом.

Наведемо розробку наступного уроку

Урок з теми «Різноманітність та функції ліпідів»

Мета та завдання: сформувати в учнів поняття про структуру, властивості, різноманітність та біологічну роль ліпідів; розвивати вміння спостерігати, аналізувати, робити висновки; виховувати науково-матеріалістичний світогляд.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: лабораторний

Базові поняття і терміни: ліпіди, жири, фосфоліпіди, стероїди

Хід уроку

І. Оголошення теми, постановка завдань урокуМи продовжуємо з вами вивчати органічні сполуки і сьогодні вивчимо такий клас органічних речовин, як ліпіди, вивчимо їх будову, різноманіття, властивості та біологічну рольІІ. Актуалізація опорних знаньОбговорення питань «Яка речовина міститься в насінні соняшника та яке її значення для рослини». «Яка речовина запасається в горбах верблюда і чому він її запасає»ІІІ. Мотивація нових знаньОтже, як бачите, жири (а точніше скажемо ліпіди) – це також дуже важливі складові живих організмів. Насправді ліпідів значно більше і виконують вони в організмі найрізноманітніші дуже важливі біологічні функції. А які ж саме – це ми і з'ясуємо протягом уроку.На уроці ми також виконаємо лабораторну, на якій визначимо деякі властивості органічних речовин, які вже нам відоміІV. Первинне сприйняття, осмислення і засвоєння нових знань.Під терміном ліпіди хіміки об’єднують жири і жироподібні речовини. Головний критерій, за яким ці речовини об’єднали в одну групу є те, що вони не розчиняються в полярних розчинниках, але добре розчиняються в неполярних розчинниках: ефірі, бензині, хлороформі, спирті і в інших.Ця властивість споріднює всі ліпіди. А за своєю структурою вони доволі істотно відрізняються між собою. Таким чином ліпіди – це органічні сполуки з різною структурою, але спільними властивостями: не розчиняються у воді, але розчиняються в неполярних розчинниках.У живих організмах зустрічаються різні ліпіди, зокрема жири, фосфоліпіди, стероїди. Усі вони виконують важливі біологічні функції.Найпоширеніші і найвідоміші серед ліпідів – жири.Зазвичай вміст жиру в клітині становить близько 10 % (від сухої речовини). Проте, є клітини, у яких міститься близько 90 % жиру. У тварин такі клітини перебувають під шкірою, у грудних залозах, сальнику. Жир міститься у молоці всіх ссавців. У деяких рослин велика кількість жиру зосереджена в насінні і плодах (соняшник, коноплі, волоський горіх).За хімічною структурою жири являють собою складні молекули трьохатомного спирту гліцерину та трьох залишків високомолекулярних жирних кислот.Жирні кислоти – це органічні сполуки, до складу яких входить карбоксильна група (СООН) та довгий вуглеводневий хвіст (R):

Усі жирні кислоти поділяють на дві групи: насичені, тобто ті, які не містять подвійних зв’язків між атомами карбону, а мають лише одинарні зв’язки між атомами карбону (С-С) у вуглеводневому хвості і ненасичені, тобто ті, які містять подвійні зв’язки (С=С).