Отже, гіпотеза дослідження підтверджена, завдання виконані, мета досягнута.
Список використаних джерел
1. Баюк А.Ф. Педагогічний словник / А.Ф. Баюк, М.І. Голдованський, Г.В. Поташнікова – Хмельницький: Вид-во Хмельницького Центру ДМСУ, 2006. – 93 с. – Режим доступу до словника: http://www.center.km.ua/old_version/metod_mat/6/6.html.
2. Брижатенко О. Можливості імітаційно-дидактичної гри у формуванні пізнавальної активності старшокласників / О.Брижатенко // Шлях освіти. – 2006. – №4. – С. 34-37.
3. Волкова Н.П. Педагогіка: [навчальний посібник] / Наталія Павлівна Волкова. – К.: Академія, 2001. – 212 с.
4. Воробйова С. Дидактична гра в процесі навчання/ С. Воробйова // Рідна школа. – 2002. – №10. – С.46-48.
5. Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови / А.Т. Гамалій. – К.: Рад. школа, 1980. – 112 с.
6. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології / Т. Долбенко // Рідна школа. – 2004. – № 10. – С 36-39.
7. Дон О. Дидактичні ігри / О. Дон // Шкільний світ. – 2001. – №35 – вересень. – С.5-7.
8. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності / О. Жорник // Рідна школа. – 2000. – №2. – С.26-28.
9. Кенеман А.В.Игра как ведущая деятельность ребенка/ под ред. Т. И. Осокиной. – М.: Просвещение, 1988. – 240 с.
10. Коротков И.М. Развивающие игри в школе: [в помощь учителям-предметникам] / И.М. Коротков. – К.: Просвещение, 1979. – 325 с.
11. Коротяєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів/ Б.І.Коротяєв. – К.:Рад. школа, 1971. – 285 с.
12. Корчак Я. Культура игры и детская литература / Я. Корчак // Дошкольное воспитание. – 1985. – № 5-6. – С. 46-48.
13. Кудикіна Н. Ігрова діяльність у початковій освіті / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.27-32.
14. Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.32-36.
15. Кукушин В. Ігрові технології на уроках / В.Кукушин // Відкритий урок. – 2006. – №11-12. – С.3-10.
16. Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості (історичний аналіз) / І.Мамчур // Рідна школа. – 2003. – №6. – С. 61-63.
17. П’ятакова Г.П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі: [навчально-методичний посібник для студентів та магістрантів вищої школи] / Г.П. П’ятакова, Н.М. Заячківська. – Львів: Видав.центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 55 с. – Режим доступу до посібника: http: //tourlib.net/books_others/pedtehno11.htm.
18. Саюк В. Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі / В. Саюк // Рідна школа. – 2005. – №7. – С. 50-52.
19. Ставаймо в коло: [збірник дитячих ігор/ упоряд. В.Г. Войта, Н.А. Лобода]. – К.: Молодь, 1989. – 150 с.
20. Сценарії уроків з неусталеною структурою: українська мова і література [упоряд. І. Мойсеїв]. – К.: Ред. загльнопед. газ., 2004. – 70 с.
21. Чорноморець І.М. Сучасний підручник як засіб реалізації ігрових технологій навчання в основній школі / І.М. Чорноморець // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. – К.: Педагогічна думка, 2006. – Вип.6. – С.185-193.
22. Швайко Г.С. Игри и игровые упражнения для развития культуры речи / под ред. В.В. Гербовой. – [2-е изд.]. – М.: Просвещение, 1988. – 140 с.
23. Щербина Д. Дидактична гра в системі особистісно-зорієнтованого навчання. // Педагогіка вищої та середньої школи. – Кривий Ріг, 2006. – вип.14. – С.254-256.
24. Щербина Д. Ігрове навчання як засіб активізації комунікативної позиції учнів. // Педагогіка вищої та середньої коли. – Кривий Ріг, 2007. вип.17. – С.353-358.
25. Яновская М.Г. Творческая игра в воспитании школьника: [методическое пособие для учителей] / М.Г. Яновская. – М.:Просвещение, 1987. – 230 с.
Додаток А
Анкета
1. Назвіть мету застосування дидактичної гри, або її елементів на уроці.
2. Які ігрові методи організації навчання Вам відомі?
3. Як часто Ви використовуєте методи ігрового навчання?
4. Чи вважаєте Ви використання ігрових методів навчання ефективним? Обґрунтуйте свою думку.
Додаток Б
Переказ на тему: Українські національні символи
Ми часто кажемо: сильний як ведмідь, хитрий як лис, стрункий як тополя. Тут ведмідь виступає символом сили, лис - хитрості, тополя - стрункості. А чи замислюємося ми над тим, яку роль у нашому житті відіграють символи? Озирнімося довкола - і ми побачимо безліч символічних позначень. Вони про щось повідомляють, до чогось закликають, про щось застерігають.
Найстародавніша символіка пов'язана з могутніми силами природи. У стародавні часи наші пращури вважали себе за язичників та називалися сонцепоклонниками. Тому не дивно, що мали вони свої тотеми-обереги, тотеми-амулети. Найчастіше тотемами були лелеки. Вони були символом вірності та краси, але наші пращури називали цих птахів не лелеками: вони дали їм прекрасну поетичну назву - Мати Сва.
Символами якоїсь країни можуть бути й природні об'єкти, наприклад, ріки, гори. Так стародавні єгиптяни обожнювали ріку Ніл, від якої залежало життя всієї країни. Вірмени вважали за священний символ свого народу гору Арарат, а хто не чув про Фудзі - об'єкт поклоніння японців?
Для українців же найвизначнішим національним символом є Дніпро. Саме Дніпро-Славутич оспіваний у численних піснях, думах, легендах. Дніпро - національна гордість, слава України.
В Україні є ще дуже багато різних природних об'єктів-символів, відомих і шанованих усім українським народом. Наприклад Говерла - гора, що височіє у Карпатах, а знають її по всій Україні, острів Хортиця - дорогий серцю кожного українця символ історії козацтва.
А наші архітектурні пам'ятки-символи?! Софійський собор, Золоті ворота у Києві, Києво-Печерська лавра. На жаль, війни й лихоліття понищили в Україні дуже багато чудових витворів людського духу. Треба не тільки шанувати те, що збереглося, а й прагнути відродити втрачене, бо «Забудеш рідний край - тоді твій корінь всохне».
Додаток В
Дидактична гра «Кола на воді»
дидактичний гра навчальний процес
Учні вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання,казку,веселу історію, вірш.
Наприклад:
С - сніжок - настав ранок, прокинулась сніжинка;
Т - танок - закружляла у веселому танку;І - іней - іней вкрив усе навкруги;
Н - небо - небо посилало сонячне проміння;
А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.
Гра «Мікрофон».
Обираються наступні діючі особи: репортер, глядачі (3-5осіб) і доповідачі (решта классу). Вчитель ставить питання, репортер підходить до учня і пропонує йому відповісти. Учень дає відповідь в мікрофон, який йому передає репортер (це може бути справжній мікрофон, макет, або будь-який предмет , який домовлено буде вважати мікрофоном). Глядаці оцінюють відповідь доповідача. І вчитель знову ставить питання.
Гра «Пізнай мене».
На столі розкладені картки зі словами папки, на яких під номерами написано терміни з теми, що вивчається. Учень має скласти систематичну папку, згрупувавши картки відповідно до термінів. Купок карток має вийти стільки, скільки термінів. Наприклад: термін «дієслово», до нього слова – вид, час, спосіб, особа, число; термін «словотвір» до нього слова – суфіксальний, префіксальний, …, лексико-семантичний, лексико-синтаксичний, адвербіалізіція, субстантивація і т.д.
Гра «Рецензисти кроссворду».
Вона полягає в наступному: класс ділиться на три групи (команди). Команди розміщуються напівколом обличчям до дошки. Кожна з команд по черзі пропонує тему, питання (слід поставити в якомога нестандартнішій формі) і відповідь – 1-ша команда пропонує тему, 2-га ставить питання і вказує межі і місце відповіді, 3-тя дає відповідь, потім 2-га пропонує тему, 3-тя – ставить питання, 1- ша – дає відповідь., і т.д.. Кожна відповідь записується.
Гра «Пелюстки ромашки».
На дошці висить декілька макетів ромашок з 7-ма пелюстками кожна. На пелюстках найрізноманітніші завдання, наприклад: подумайте…, згадайте…, уявіть…, іт.п. Учні пдходять до вчителя і обирають всою ( найдоцільніше – шляхом жеребкування). Потім учень тягне пелюстку, виймає її з ромашки і зі зворотної сторони читає завдання. Йде готуватися, а інший тим часом, тягне свою пелюстку і т.д. Кожен учень готується 3-5 хвилин. Поки перший відповідає вчителеві, інші готуються. Таким чином кожен учень виконує за урок декілька мислиннєвих операцій, а вчитель може перевірити рівень засвоєння знань і виявити прогалинини, якщо такі є.
Гра-естафета.
Учні класу діляться на команди по 3-4 чоловіки. На території виставлені пункти. На кожному пункті по проходженню іспиту вони отримують паперову зірку (медаль, яблуко …) на якій написана літера. Завдання гри – скласти слово-пароль. Пункти: пункт 1 – теоретичний (потребує відповіді на теоретичне питання), пункт 2 – експериментальний ( вирішення практичних завдань), пункт 3 – тестовий («великий світ усього» - відповіді на питання, що реалізують між предметні зв’язки), пункт 4 – народна мудрість ( завдання на матеріалах народної творчості, на кшталт продовжіть прислів’я…, відгадайте загадку…, іт.п.), пункт 5 – натхнення ( перевірка уміння творити – складіть три-, чотиривірш, зобразіть графічно і т.п.),пункт 6 – практичне застосування ( продемонструвати практичне застосування запропонованій темі, фразі, явищц мови…), пункт 7 – острів загадок (дається остання літера слова і учні мать скласти слово-пароль). Виграє та команда, яка найшвидше знайде зашифрований пароль.