Смекни!
smekni.com

Милозвучність української мови (стр. 4 из 4)

Адресний, адресний; варений, варений; господарський, господарський; бажаний, бажаний; деревина, деревина; твердити, твердити; назавжди, назавжди; ніколи, ніколи.

Поставте наголоси у словосполученнях.

За двома зайцями, два зайці, лютували шаблі, чотири шаблі, два дзеркала, стінка з дзеркалами, підписали договори, два договори, працьовиті сини, три сини, учені записки, дві записки, обмінювалися записками, пам'ятки архітектури, дві пам'ятки.

Цікаво знати

Слова, які не мають самостійного наголосу, називаються клітиками. Вони поділяються на дві групи: енклітики і проклітики. Слова, що передають наголос попередньому слову, називаються енклітиками, а ті,
що передають наголос наступному слову, – проклітиками. Наприклад: прочитав би, привітай же, на столі Інколи наголос може переходити з самостійного слова на службове. Тоді енклітикою стає повнозначне
слово. Наприклад: зо сміху, ні в кого.

Тести

♦ У котрому рядку всі слова мають наголошений другий склад?

1.Черпати, прошарок, забавка.

2.По-твоєму, перепустка, добуток.

3.Зібрання, воднораз, новина.

♦ У котрому рядку в усіх словах наголос падає на третій склад?

1.Дійовий, завчасу, чепурний.

2.Переділ, урочистий, обидва.

3.Навзнаки, рамено, сум'яття.

♦ У котрому рядку всі слова вживаються з паралельним наголошуванням?

1.Заголовок, посередині, перегук.

2.Користь, допризовник, відповісти.

3.Усмішка, гнівити, доповідач.

♦ У котрому рядку всі слова вживаються з паралельним наголошуванням?

1.Плугатар, зручний, постіль.

2.Вигода, первісний, різновид.

3.Договір, гумовий, зокрема.

♦ У котрому рядку всі слова вживаються з паралельним наголошуванням?

1.Виразний, байдуже, перенести.

2.Натроє, докір, затишок.

3.Досхочу, відомість, первоцвіт.

Гра «Мовна естафета».

Група поділяється на три команди. Представники кожної команди по черзі виходять до дошки і під диктовку вчителя записують по три слова, позначаючи наголос. Учень, який правильно виконав завдання, дістає 3 бали. За кожну допущену помилку знімається 1 бал. Перемагає та команда, яка набере найбільшу кількість балів.

Закладка, абияк, бешкет. Дочка, завжди, спокій. Полумисок, зайнятий, угруповання. Спина, заслання, дізнання. Затемна, чепурність, попихач. Хто-небудь, вибранець, горицвіт. Косинець, злидар, втришия. Чорнозем, житловий, платівка. їстівний, загадка, алфавіт. Поняття, піщаний, петля. Забавка, полиновий, удержати. Заморський, звукопис, ніякий. Мережа, приросток, очеретяний. Обруч, вітчим, грушевий. Літопис, бляшаний, напрочуд. Одинадцять, лещата, тетеря. Черговий, сум'яття, ознака Вимога, збірний, рукопис. Надлишок, щелепа, умовчати. Тезко, єретик, гнівний. Глиняний, солодощі, яловичина. Громадський, обіцянка, зовсім. Курятина, снідання, вигнанець. Дробовий, передпокій, залоза.

8. Закріплення знань студентів: усне опитування за матеріалом попереднього заняття

Основні вимоги до культури мовлення
Якості мовлення Правила мовлення
Змістовність Продумувати тему й основну думку висловлювання; підпорядковувати матеріал темі й основній думці; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого
Логічна послідовність Говорити й писати послідовно, забезпечувати смислові зв'язки між словами і реченнями в тексті, систематизувати дібраний матеріал
Багатство мовних засобів Використовувати різноманітні мовні засоби (слова, словосполучення, речення), уникати невиправданого повторення слів, однотипних синтаксичних конструкцій
Виразність Добирати слова й будувати речення так, щоб якнайкраще передати думку, бути оригінальним у висловлюванні
Точність Знати предмет мовлення й закони літературної мови, добирати слова й будувати речення так, щоб найточніше передати зміст висловлювання, правильно використовувати багатозначні слова, синоніми, омоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми
Доречність Ураховувати адресата висловлювання, як буде сприйняте сказане, за яких обставин відбувається спілкування
Правильність Дотримуватись орфоепічних, лексичних, фразеологічних, словотворчих, граматичних, орфографічних, пунктуаційних та стилістичних правил літературної мови

вимова мовлення український транскрипція

Грамотність і багатство мовлення

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, потрібно вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати різну літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі варіанти висловлювання. Багатство мовлення визначається смисловим насиченням слова, що створюється правильним і доречним застосуванням у мовленні синонімів, омонімів, паронімів, багатозначних слів.

Емоційне забарвлення текст отримує завдяки використанню різних суфіксів, фразеологізмів, прислів'їв, приказок. Значно збіднюють мову, роблять її невиразною штампи та канцеляризми. Наприклад: з якого питання? замість чому?; спрямувати увагу на виконання завдань замість старанно виконувати завдання. Такі вислови доречні лише в офіційно-діловому спілкуванні. Засмічують мову слова-паразити (так би мовити, значить, власне кажучи), паузи вагання (е-е…, гм…, той…, ну…), лайливі слова та нецензурні вислови, просторіччя тощо. Потрібно також доречно вживати терміни та іншомовні слова.

Зверніть увагу! Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.

І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Поясніть, чому пісню вважають душею народу.

ПІСНЯ-ПЕРЕМОГА

Коли Творець подарував Україні Пісню – пісенною стала Душа українців. З Піснею вони працювали, святкували, проводжали родаків до вогнищ предків, ставали удатнішими, славнішими.

Уже мала Пісня новонароджених донечок: Веснянку, Купайличку, Весільничку. Слава про те диво по всіх усюдах гордо котилася!

Не міг змиритися з такою красою, з таким успіхом Рода – Творця Чорнобог. Тож якось, коли вдосвіта Пісня з доньками молилася у своєму Храмі, незчисленне військо Темряви оточило їх, густим непроглядним мороком закрило від Ока Сонця.

– Побачимо, – мовив до Пісні Чорнобог, – як люди тебе люблять, як визволяти кинуться! А без живильної енергії світла ти хутко зачахнеш!

Спершу, і справді, усі лише слізно журилися, але скоро сміливіші рушили до Храму Пісні, який височів на найвищій горі. Та дорога була надзвичайно важкою. Люди терпіли холод, голод, ранилися об гостре каміння, зривалися в прірву… Слабодухі повернулися, мовляв: жили ж собі якось без пісень, то й далі проживемо. Але найвитриваліші і найхоробріші, ті, що усвідомили глибину, ширину, висоту сутності Людини, із запаленими факелами, свічками, з гілочками дерева верби (з неї вони майстрували бандури, вважали символом Матері Всесвіту і провісницею Весни) все ж дійшли до оточеного злими силами Храму, де на них оскаженіло накотився чорний Смерч. Погасив факели і свічки, крутив людей по землі, шматував одяг і тіло. Здавалося – це вже кінець… Та раптом вербові гілочки задзвеніли бандурно і… розквітли!

Це Сонце, почувши тривожну, сигнальну музику верби, послало на ті звуки свої промінці. Темрява ро зірвалася на шматки – і золотими потоками поллялося світло! Нажахані вояки Пітьми з криками рвонули навтікача.

А знесилена Пісня стріпнула веселковими крильми, злотострунним волоссям і заспівала, а разом з нею співали ледь живі люди. І від тої незнищенної енергії народилася ще одна донька Пісні – Пісня-Перемога

(Н. Петрук).

ІІ. Проаналізуйте текст стосовно дотримання в ньому вимог культури мовлення. Скористайтеся відповідною таблицею параграфа.

ІІІ. Складіть і запишіть план тексту. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Дотримуйтеся логічності та точності мовлення.

Мовленнєва ситуація

Прийшовши з магазину, хлопчик на обгортці одного з молочних продуктів прочитав уголос: «Продукція нашого заводу надзвичайно корислива».

- Ой, краще не їсти цієї продукції, – сказала бабуся.

- Чому? – здивувався онук.

- Бо вона в них «схильна до наживи».

Як ви думаєте, чому такий висновок зробила бабуся? Обґрунтуйте свою відповідь.

9. Коментар роботи студентів

10. Підсумок заняття:

Запитання

1. Чому українську мову називають повнозвучною і дзвінкозвучною? Чому про неї кажуть «співуча»?

2. Чим уподібнення звуків відрізняється від чергування?

3. Для чого мова потребує уподібнення і чергування звуків?

4. Чому відбувається спрощення у групах приголосних?

5. Що таке милозвучність? Що таке графіка і що таке орфографія?

6. Що таке пестливі форми слів? Наведіть приклади.

7. А що таке форми здрібнілості? Наведіть приклади.

11. Домашнє завдання:

Пояснити вислів: «Дотримання літературних норм наголосу надає мовленню органічної краси, високої естетичної довершеності.»

Іван Вихованець