| Тема заняття: | Складні випадки правопису великої букви | |
| Мета заняття: | ||
Дидактична | повторити та закріпити правила правопису, навчитися складати таблиці, укомплектувати теоретичний матеріал | |
| Виховна – | виховувати повагу до слова | |
| Розвиваюча – | Розвивати мислення, уміння виділяти основне | |
| Вид заняття: | Практичне заняття | |
| Форма проведення заняття: | Виконання вправ | |
| Методичне забезпечення: | картки, опорні конспекти | |
| Література: | ||
| Обов’язкова: | Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997. Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К., 1995 Український правопис.-К., 1994. | |
| Додаткова: | Збірник диктантів.-Д., 1999. Беляєв О.М. Українська мова/Підручник для 10–11 кл.-К., 1998. Орфографічний словник української мови. – К., 1999. | |
| Технічні засоби навчання | комп’ютер | |
епіграф: Не ганьби все підряд без пуття,
Бо на світі той наймудріший,
Хто найдужче любить життя.
В. Симоненко
Хід заняття
великий літера правопис власний
1. Організаційний момент
1.1 Привітання студентів. Перекличка.
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.
2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
3. Мотивація навчання (пригадуємо вивчене на попередньому занятті, з’ясовуємо необхідність вивченої теми)
4. Актуалізація опорних знань – пригадуємо правила, вивчені в школі
З великої літери пишуться:
1. Перше слово, яким починається речення після крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, що стоять у кінці попереднього речення: Ой яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс, Є ще і байрак (Підс.). Шопена вальс… Ну хто його не грав і хто не слухав? (Рил.).
2. Перше слово після знака оклику, яким відокремлюється звертання: Прекрасний Києве на предковічних горах! Многострадальному хвала тобі, хвала! (Рил.).
3. Слово, що йде за знаком оклику після вигуку: Ой горенько! Косо моя/ Косо моя золотая! (Л. Укр.).
4. З великої букви пишуться ремарки, які вказуюсь на ставлення слухачів до якоїсь особи, інші ремарки, %) стоять після закінченого речення: Мова – категорія Загальнонародна, вона характеризує відмінності народів, а не суспільних класів («Сучасна українська літературна мова»). Мова є духовне надбання усього народу, всієї нації… (Там же); Катря. Мамо, цитьте! (Прислухається). Хтось іде до нас; може, лікар? (Біжить з тривогою; дивиться за ворота) (Стар.).
Примітка. З великої букви також пишеться перше слово рубрики тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою; перше слово прямої мови після двокрапок; початкове слово постанови, резолюції, протоколу; після двокрапки за словами «Слухали», «Ухвалили» в про-токолі. (Довідкова література з цього питання: «Український правопис», «Довідник з українського правопису».)
Велика буква у власних назвах
1. З великої букви пишуться індивідуальні імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей, назви дійових осіб байок, казок, драматичних творів. У подвійних (потрійних і т.д.) іменах і прізвищах з великої букви пишеться кожне слово (окремо або через дефіс): Іван Якович Франко, Артем (Федір Андрійович Сергєєв), Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка), Ярослав Мудрий, Зіновій-Богдан, Мавка, Перелесник, Лебідь, Щука і Рак, Івасик-Телесик, Дід Мороз, Хо, Вернигора, Квітка-Основ'яненко, Вольфґанґ-Амадей, Франклін Делано Рузвельт, Вільгельм Фрідріх Гегель.
Примітка.
З малої букви пишуться імена, які вживаються як загальні назви людей: меценат, робінзон, донжуан. Коли власні імена ще не втратили свого індивідуального значення, але вживаються як загальні, то пишуться з великої букви: наші майбутні Макаренки і Сухомлинські. Назви одиниць виміру, конкретних предметів, утворені від власних імен, пишуться з малої букви: ампер, ом, кулон, дизель (двигун), рентген (апарат, процедура), максим (кулемет), френч (одяг). Скорочені позначення одиниць виміру пишуться з великої букви: А – ампер, К – кельвін, Н – ньютон.
2. У романських і германських прізвищах та іменах артиклі, прийменники, частки ван, да, дас, де, даль, дер, дю, ла, ле, фон тощо пишуться з малої букви і окремо від інших складових частин: Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, Лопе де Вега, Женні фон Вестфален, фон дер Штольц.
Примітка.
Артиклі, прийменники, частки пишуться з вели кої букви, якщо вони разом з другою частиною становлять одне слово (Вандервальде, Декорт, Дюбуа, Лафонтен, Фонвізін), якщо в мові-ори-гіналі пишуться з великої літери (Ле Корбюзье, Де Голль).
3. В арабських, тюркських та інших східних назвах осіб з великої букви пишеться початкова частка Ібн: Ібн Сіна, Ібн Русте.
Частини власних імен аль, аш, ас, ад, ель, ес, бей, бек, заде, зуль, паша, шах, огли, оглу пишуться з малої букви і, як правило, через дефіс: аль-Біруні, Омар-аш-Шаріф, Ібрагім-бей, Турсун-заде, Ізмаїл-паша, Мелік-шах, Кер-огли, ес-Зайят.
4. Усі частини корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських, японських прізвищ та імен пишуться окремо і з великої букви: Кім Ір Сен, Хо Ші Мін, Нгуєн Конг Хоан, Наборі Семи, Курахара Корехіто.
5. З великої букви пишуться індивідуальні міфологічні та релігійні найменування: Прометей, Молох, Перун, Зевс, Венера, Магомет, Будда. Якщо міфологічні індивідуальні назви вживаються як загальні, то пишуться з малої букви (аполони і венери), з малої букви пишуться також видові міфологічні назви (русалка, муза, німфа, сирена).
6. З великої букви пишуться умовні власні імена в договорах і актах: Договірні Сторони, Уряд, Надзвичайний і Повноважний Посол, Автор.
7. З великої букви пишуться присвійні прикметники, якщо вони виражають індивідуальну належність людині: Вірин, Галин, Олексіїв, Петренків.
Присвійні прикметники, що входять до складу назв, які мають значення «пам'яті», «імені», також пишуться з великої букви: Шевченківська конференція, Макаренківські читання.
Присвійні прикметники пишуться з малої букви, якщо мають у своєму складі суфікс – ськ – чи входять до складу фразеологічних одиниць: франківські рукописи, горьківський стиль, гордіїв вузол, піфагорова теорема, сізіфова праця.
8. З великої букви пишуться клички тварин: Рябко, Мурка, Каштан, Гнідий, Лиса, Ряба. Назви порід тварин пишуться з малої букви: білий леггорн, азербайджанський гірський меринос, сибірська лайка, вівчарка, пінчер.
9. У спеціальній літературі з великої букви пишуться назви сортів рослин: Білий налив, Шпанка рання (вишні), Лісова красуня (груші), Ренклод (сливи).
10.3 великої букви пишуться астрономічні назви: Земля, Місяць, Сатурн, Венера, Юпітер, Великий Віз, Велика Ведмедиця, Чумацький Шлях.
11. Назви частин світу у прямому значенні пишуться з малої букви: схід, захід, північ, південь, південний захід, північний схід тощо. Якщо ці назви входять до складу територіальних найменувань, то пишуться з великої букви: Далекий Схід, країни Заходу, Південне Полісся, народи Крайньої Півночі.
12. Назви морів, озер, річок, гір тощо, крім родових назв, які вживаються у прямому значенні, пишуться з великої літери: Антарктида, Говерла, Москва-ріка, озеро Світязь, Скандинавський півострів, Північний полюс, Чорне море.
Якщо складова частина найменування втратила своє пряме значення, то пишеться з великої літери: Великі Луки, Ясна Поляна, Булонський Ліс, Золотий Ріг.
Службові слова, що входять до складних географічних найменувань, пишуться з малої літери і виділяються дефісом: Комсомольськ-на-Амурі, Ростов-на-Дону, Ріо-де-Жанейро, Па-де-Кале.
13. У назвах геологічних і водних басейнів, родовищ корисних копалин неродові назви пишуться з великої букви: Дніпровський басейн, Кременчуцьке водосховище, Курська магнітна аномалія, Волго-Донський канал, Чіатурське родовище.
14. У вітчизняних назвах вулиць, площ, парків, гаїв їх родові означення пишуться з малої літери: вулиця Шевченка, Львівська площа, Першотравневий парк, проспект Перемоги.
Примітка.
Так само з малої букви пишуться у назвах вулиць слова брід, узвіз, яр, вал. ворота, міст: Кузнецький міст, Андріївський узвіз, Цимбалів яр, Добрий шлях, Верхній вал.
15. У назвах шляхів, залізниць, каналів, вокзалів, станцій, портів, пристаней тощо усі слова, крім родових, пишуться з великої букви: Одеська автострада, Київський вокзал, Військово-Осетинська дорога, Південно-Західна залізниця, аеропорт Бориспіль (але бориспільський аеропорт), пристань Канів.
16. У назвах районів, сільрад, шкіл, радгоспів тощо з великої букви пишеться тільки перше слово: Рожищенський район, Любченська сільрада, Переспинська середня школа, Тарасівський радгосп.
17. У назвах держав усі слова пишуться з великої букви: Угорська Республіка, Республіка Індія, Сполучені Штати Америки, Французька Республіка.
18. У назвах міжнародних об'єднань, союзів держав, а також у назвах міжнародних організацій усі слова, крім родових, пишуться з великої букви: Антанта, Балканські країни, Скандинавські країни, країни Близького Сходу, Всесвітня Рада Миру, Організація Об'єднаних Націй, Товариство Червоного Хреста й Червоного Півмісяця (але південні республіки, північні країни).
19. З великої літери пишуться неофіційні назви держав, міст, одиниць територіального поділу інших географічних об'єктів: Волинь, Закарпаття, Київщина, Підмосков'я, Полісся, Російська Федерація, Славутич (Дніпро), Лівобережна Україна.