спрощення приголосний мова урок
Тема заняття: Складні випадки правопису слів з спрощенням в групах приголосних
Мета заняття:
ДидактичнаПовторити та систематизувати знання про спрощення в групах приголосних, закріпити знання про основні орфограми,
Виховна - Виховувати грамотну особистість
Розвиваюча -Розвивати та удосконалювати правописні вміння та навички Розвивати логічне мислені пам'ять, вміння узагальнювати вивчене, використовувати здобуті знання на практиці.
Вид заняття: Практичне заняття
Форма проведення заняття: Виконання вправ
Методичне забезпечення: картки, опорні конспекти
Література:
Обов’язкова: Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997.
Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995 Український правопис.-К.,1994.
Додаткова: Збірник диктантів.-Д.,1999.
Беляєв О.М. Українська мова/Підручник для 10-11 кл.-К.,1998.
Орфографічний словник української мови. - К., 1999.
Технічні засоби навчання комп’ютер
Хід заняття
1. Організаційний момент
1.1 Привітання студентів. Перекличка.
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.
2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
3. Мотивація навчання (пригадуємо вивчене на попередньому занятті, з’ясовуємо необхідність вивченої теми)
4. Актуалізація опорних знань – тестування
1. Визначте, у якому рядку в усіх словах відбулося спрощенняприголосних.
1. Форпостний, корисний, щасливий, улесливий, звісно.
2. Доблесний, усний, баластний, хвастливий, хворостняк.
3. Шістсот, провісник, вискнути, свиснути, гуснути.
4. Безвиїзний, власний, злісний, кістлявий, тижневий.
5. Ненависний, якісний, цілісний, месник, очисний.
2. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?
1. Ненависний, пестливий, хвастнути, свиснути, тижневий.
2. Власний, безвиїзний, злісний, гігантський, кістлявий.
3. Тріснути, масний, хворостняк, вискнути, писнути.
4. Ремісник, зап'ястний, навмисне, провісник, шістнадцять.
5. Серце, шелеснути, гуснути, цілісний, радісний.
3. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних.
1. Шістнадцять, чесний, рідкісний, ненависний, контрастний.
2. Обласний, рідкісний, свиснути, швидкісний, випускний.
3. Якісний, цілісний, хвастливий, тижневий, усний.
4. Улесливий, щасливий, пізній, якісний, шелеснути.
5. Бризнути, вісник, гуснути, шелеснути, тріснути.
5. Коментар відповідей та робіт студентів
6. Викладення та вивчення нового матеріалу (зміст позначених питань подається у вправах, які студенти мають виконувати)
В українській мові відбувається спрощення груп приголосних, що сприяє поліпшенню її мелодійності.
1. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають д і т, які при зміні слова з’являються: корисиний – користь, чесний – честь, поїзний – поїзд, щасливий – щастя, якісний – якість, улесливий – лестощі.
Виняток становлять слова: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять, в яких літера т зберігається.
Не відбувається спрощення у групі приголосних -стн-, в яких т зберігається, в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст чи -нт: аванпост – аванпостний, баласт – баластний, компост – компостний, контраст – контрастний, форпост – форпостний; студент – студентський.
2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при утворенні дієслів із суфіксом -ну-: брязк – брязнути, блиск – блиснути, писк – писнути, плюск – пл$снути, тріск – тр%снути.
Виняток: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути.
3. У групі приголосних -слн- випадає л: масний – масло, умисний – мисль, ремісник – ремесло.
Вправа 1. Утворіть від поданих іменників прикметники. З’ясуйте, в яких словах відбулося спрощення приголосних, а в яких — ні.
Честь — Контраст —
проїзд — користь —
баласт — пестощі —
щастя — тиждень —
зап’ястя — компост —
Вправа 2. На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені літери. Поясніть правопис слів.
Пристрас…ний, контрас…ний, прихвос…ні, сон…це, чес…ний, мес…ник, сер…це, студен…ський, фашис…ський, влас…ний, очис…ний, дилетан…ський, доблес…ний, кож…ний, повіс…ці, пос…лати, ровес…ник, свис…нути, совісн…ий, ус…ний, хрус…нути, ціліс…ний, словес…ний, виїз…ний, шіс…десят, зліс…ний, у кіс…ці, шіс…надцять, ях…смен, капос…ний, журналіс…ський, вартіс…ний, якіс…ний.
Вправа 3. Перекладіть речення українською мовою. Порівняйте правопис виділених слів у російській та українській мовах.
1. Когда мы возвращались обратно, лес совсем проснулся и ожил, и весь наполнился птичьим радостным гомоном (А.Куприн). 2. Кстати заговорил я о весне: весной легко расставаться, весной и счастливых тянет вдаль (И.Тургенев). 3. Нет ничего, что не касалось бы честных людей (МаксимГорький). 4. Стремглав наездники помчались (А.Пушкин).
Вправа 4. Утворіть від поданих слів прикметники та запишіть їх. Поясніть їх написання.
Кількість, область, честь, захист, якість, студент, кореспондент, вартість, совість, пропагандист, парламент, інтелігент, рецензент, диригент, сержант, інтурист, лейборист, сепаратист, соціаліст, колективіст, агентство, пристрасть, проїзд, радість, щастя.
Вправа 5. Утворіть від поданих слів іменники із суфіксом -ство(о). Запишіть ці слова, поясніть їх вимову й написання.
Президент, студент, практикант, педант, сектант, капітулянт, комедіант.
Вправа 6. Перекладіть слова і словосполучення українською мовою, поясніть їх написання.
І. Милитаристский, гигантский, бесстрастный, декадентский, ценностный, беспристрастный, очистный, доцентский, добросовестный.
ІІ. Позднее время; честный человек; здоровое сердце; весеннее солнце; костлявая рука; бесстрашный буревестник; ласкающий взгляд; вкусные налистники; шестнадцатый номер трамвая; предвестники перемен.
Вправа 7. Складіть речення з поданими словами, пам’ятаючи, що в них спрощення в групах приголосних на письмі не відбувається.
Журналістський, шістнадцять, хвастливий, пестливий, конт- растний, агентство, зап’ястний, гігантський, студентський, туристський.
7. Коментар роботи студентів
8. Підсумок заняття:
Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних, найчастіше зубних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.
1. Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимозі й на письмі: перстень — персня, честь — чесний; пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.
Винятки становлять:
а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, шістнадцять (у слові шістнадцять, як і в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає);
б) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний.
І. Радісна [радість] праця — ознака творчості. (Ю. Янов-ський.) 2. Треба битися тут і стояти, як належить чесним [честь] людям. (ТО. Яновський.) 3. Як це неможливо — бути щасливим [щастя], коли на світі страждає хоч одна дитина! (7. Жиленко.)
4.Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (77. Костенко.)
5.Мати увечері своїм пестливим [виняток] голосом нашепче дитині про любов до всього живого. (Панас Мирний.) 6. Вздовж дороги вервечкою розтягнулось шістнадцять [виняток] плугів. (ЛІ Стельмах.)
2. Групи приголосних скн, зкк і шчк спрощуються на сн, зн \ шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.
Але немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.
В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.
1. Де вони проходили, ніщо не брязнуло [брязк], не тріснуло [тріск], не хруснуло [хрускіт]. (О. Гончар.) 2. Гули під ними соснові дошки переправи. (О. Гончар.) 3. Сонце вже ховалося за Жовту гору дощок біля вагона. (Григір Тютюнник.) 4. Нестаток, і тяжка робота, і натуга зораліг зморшками [морщити] чоло. (І* Франко.) 5. Та що його питати: він ґав ловив та витрішки [витріщатися] продавав. (7. Котляревський.)
3. У вимові й на письмі відбувається спрощення ще в таких словах:
а) тижня, тижневий — від тиждень;
б) проїзний, виїзний, під'їзний і под.— із коренем -їзд-;
в) серце — при формі сердець;
г) ченця — родовий відмінок від чернець;
г) скатерка — від скатерть.
1. Після кількатижневих дощів, туманів та мряк вперше стало на годині. (О. Гончар.) 2. Від швидкого бігу калатало серце. (В. Собко.) 3. Біла скатерка на столі та помиті лави аж сяяли чистотою. (М. Коцюбинський.) 4. Пан звелів коней зупинити коло заїзного двору і повів* свою молоду у кімнати. (Марко Вовчок.) 5. По під'їзних дорогах ешелони везли бетон, залізо і граніт. (77. Пер-вомайський.)
4. Лише у вимові відбувається спрощення:
а) у групах приголосних стц, стч; невістка — невістці [не- в'іс'ц'і], невістчин [нев'ішчин], хустка — у хустці [хус'ц'і];