У роботі С.Ю. Пащенко „Підготовка соціальних педагогів до організації освітньо-дозвіллєвої діяльності учнівської молоді" (2000 р.), авторка теоретично та методично обґрунтувала положення щодо організації підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності в освітньо-дозвіллєвій сфері.Соціальний педагог має бути підготовленим до організації освітньо-дозвіллєвої діяльності, тому що в закладах освіти він здійснює роботу по залученню підлітків до молодіжних організацій; волонтерської роботи в різних соціальних службах; різноманітних акцій, гуртків, спортивних секцій, екскурсій, виставок, конкурсів тощо.
О.В. Пономаренко у своєму дослідженні „Формування професійно-етичної культури соціального педагога" (2001 р.) розробила морально-психологічну модель соціального педагога, яка включає такі цінності: творчий характер і соціальна значущість його праці, можливість самореалізації, любов і прихильність до дітей, тактовність і толерантність, доброзичливість, справедливість, принциповість, здатність правильно оцінити внутрішній стан іншої людини, співчувати, співпереживати, бути прикладом для наслідування, стимулювати чи втішати людину, добирати необхідний стиль спілкування, самостійність і творчість у прийнятті рішень тощо. Авторка вважає, що ці якості можуть проявлятися лише завдяки усвідомленої, цілеспрямованої й соціально орієнтованої діяльності спеціаліста.
На нашу думку, високий рівень таких якостей у соціального педагога забезпечить можливість налагоджувати ефективну соціально-педагогічну взаємодію з учнями, бути контактним не лише з дітьми, а й з батьками та колегами.
О.І. Гура в науковій праці „Педагогічні умови формування професійних комунікативних якостей соціального педагога" (2001 р.)зазначає, що професійні комунікативні якості соціального педагога є базовими, інтегративними характеристиками, які визначають продуктивність реалізації всіх функцій професійної діяльності спеціаліста.
У своєму дослідженні О.Я. Межирицький „Підготовка студентів до соціально-педагогічної діяльності в умовах сільської місцевості" (2003 р.) обґрунтував, що зміст навчання студентів – майбутніх соціальних педагогів, обов'язково повинен ураховувати регіональний аспект, а навчальні програми загальнопедагогічних дисциплін мають містити навчальні матеріали, які відбивають специфіку соціально-педагогічної роботи в залежності від мезофакторів міського або сільського середовища.На нашу думку, соціальний педагог загальноосвітнього навчального закладу має враховувати не тільки регіональний аспект, але й специфіку соціально-педагогічної роботи з різними цільовими групами дітей та дорослих.
Певний інтерес становить наукова праця Л.В. Боднар „Професійна підготовка соціальних педагогів із застосуванням електронних засобів навчання" (2006 р.), яка відзначає, що електронні засоби навчання у професійній підготовці соціальних педагогів - це програмні продукти, створені з метою одержання студентами соціально-педагогічних знань, умінь, навичок і формування особистісних якостей, що сприяють підвищенню ефективності навчального процесу. Соціальний педагог, працюючи в закладах освіти, має володіти комп'ютерними методами набору, зберігання й обробки інформації, а також використовувати сучасні освітні технології у своїй професійній діяльності.
У дисертації М.О. Малькової „Формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками"(2006 р.) наведено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання наукової проблеми формування готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з підлітками девіантної поведінки. В основу концептуальних положень, що відображають сутність та особливості цього процесу, покладено ідею про розробку й реалізацію педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів до цієї професійної діяльності.
Ця проблема для нас є вагомою, оскільки соціальний педагог здійснює взаємодію з девіантними підлітками в загальноосвітніх навчальних закладах. Задля вирішення цієї проблеми соціальний педагог проводить щомісячну роботу Ради профілактики закладу освіти, бере участь у засіданнях Служби у справах дітей, проводить бесіди з профілактичної роботи з підлітками девіантної поведінки за участі представників ССД тощо).
Заслуговують на увагу висновки дисертаційного дослідження О.І. Москалюк „Формування професійної спрямованості у майбутніх соціальних педагогів" (2007 р.). На думку авторки запорука успішної підготовки майбутніх соціальних педагогів, ефективність формування профспрямованості у студентів спеціальності "Соціальна педагогіка", залежить від використання широкого діапазону засобів, які б впливали на її розвиток і формування, а також від педагогічних умов: забезпечення чіткої орієнтації навчального процесу на професійну діяльність соціального педагога; використання у навчальному процесі форм і методів активного моделювання професійної діяльності соціального педагога; залучення студентів до пошукової діяльності по розв'язанню актуальних проблем у роботі соціальних педагогів; створення сприятливої емоційної атмосфери для активного професійного самовираження тощо.
У дослідженні З.П. Бондаренко „Організація волонтерської роботи майбутніх соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу" (2008 р.) відзначається, що волонтерська робота майбутніх соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу – важлива складова підготовки студентів до професійної діяльності.Студенти-волонтери здійснюють реалізацію просвітницько-профілактичних програм та соціально-рекламних кампаній зі здорового способу життя, запобіганню наркозалежності, ВІЛ-інфікування тощо. Здійснюючи соціально-педагогічну діяльність вони набувають знань, умінь і навичок. Практичний досвід волонтерської роботи допоможе майбутнім соціальним педагогам сприяти розвитку соціальних ініціатив, організовувати змістовне дозвілля підлітків загальноосвітнього навчального закладу.
О.В. Лісовець у своєму дослідженні „Формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими та молодіжними організаціями"(2008 р.)розробив модель професійної діяльності соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, складовими якої є: об'єкт діяльності (громадські дитячі та молодіжні організації); суб'єкт діяльності (соціальний педагог); мета діяльності (сприяння створенню та функціонуванню громадських дитячих та молодіжних організацій та перетворенню їх на ефективний соціально-виховний інститут); функції соціального педагога (діагностична, прогностична, консультативна, захисна, профілактична, соціально-перетворювальна, організаційна); напрями роботи соціального педагога (проведення соціально-педагогічної діагностики; здійснення профілактичної діяльності; надання соціально-педагогічної допомоги членам організації; сприяння соціально-педагогічній діяльності громадської організації; надання допомоги керівництву організації у створенні і реалізації спеціальних програм і проектів; налагодження взаємодії дитячих та молодіжних організацій з іншими соціальними інститутами, адміністративними органами; сприяння формуванню колективу в організації).
У своїй монографії „Особистісний розвиток майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки" (2008 р.) Р.Х. Вайнола розкриває такі важливі аспекти як: проблема професійної підготовки майбутнього соціального педагога в педагогічній теорії; сучасні моделі професійної підготовки соціального педагога в контексті його особистісного розвитку; особливості особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі його професійної діяльності; особистісні якості соціального педагога як професійний інструментарій тощо.
Підводячи підсумки загальнонауковому аналізу, можемо стверджувати, що проблема підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності є актуальною, а дослідження вищеназваних науковців є базовими, на яких будується й розвивається професійна підготовка фахівців у вищому навчальному закладі.
В останні десятиліття виконано фундаментальні наукові дослідження, у яких розглянуто різноманітні аспекти підготовки майбутнього соціального педагога до професійної діяльності.
У результаті аналізу було виділено два напрямки наукових досліджень. До першого належать дослідження теоретико-методичних основ професійної підготовки соціального педагога, інший спрямований на формування професійних якостей соціального педагога та підготовку його до окремих напрямів соціально-педагогічної діяльності.
3. Становлення особистості студента як суб`єкта навчально-професійної діяльності
Професійне становлення особистості - це складний, багатоплановий і багаторівневий процес, який на етапі навчання у вищому навчальному закладі має головне завдання – сформувати готовність суб’єкта до професійної праці. В останні роки інтерес до процесу професіоналізації на етапі навчання у вищому навчальному закладі виріс у зв’язку зі зміною стратегій, моделей, змісту навчання, посилення тенденцій особистісно-орієнтованого підходу в освіті, в тому числі і професійній.
Повноцінний розвиток студента, як особистості і професіонала, на етапі навчання багато в чому залежить від успішності вирішення основних протиріч системи професійної вузівської підготовки, до числа яких відносяться:
- протиріччя між абстрактним предметом учбово-пізнавальної діяльності і реальним предметом професійної діяльності, яка засвоюється;
- протиріччя між цілісністю змісту професійної діяльності і оволодінням нею студентом через багатоманітність предметних областей (наук, учбових предметів):