Смекни!
smekni.com

Методи навчання школярів на уроках іноземної мови (стр. 8 из 9)

2. Формування фонетичних, лексичних, граматичних навичок як основи для розвитку мовних вмінь.

3. Оволодіння мовним матеріалом, діями і операціями з ним в мовленні відбувається поетапно і завершується створенням стереотипів лінгвістичних знаків (звуків, букв, морфем, слів, словоформ, словосполучень, структурних моделей, речень), представлених в слухових, зорових образах. Воно здійснюється шляхом мовних і мовленнєвих вправ із значним переважанням останніх; при цьому, основна увага надається одномовним вправам.

Наукова організація навчального процесу припускає циклічність його елементів, дотримуючись розумних меж, єдність задач аудиторних, лабораторних і домашніх видів роботи, варіативність ланок системи навчання і гнучкість управління з боку вчителя, облік індивідуальних особливостей учнів, а також рішення проблеми кількісної і якісної конкретизації бажаних результатів навчання на фонетичному, лексичному, граматичному і мовному рівнях і необхідність навчити учнів самостійно працювати над іноземною мовою.

Подальше вдосконалення методів, які використовуються в теперішній час – задача важлива і актуальна. Про це свідчать матеріали науково-методичних конференцій, науково-експериментальна розробка методичних проблем, що проводиться в нашій країні і за кордоном. Навчання іноземним мовам стало предметом обговорення в міжнародному масштабі. Невипадково в завершальному акті наради по безпеці і співпраці в Європі, що проходив в Гельсінкі влітку 1975 року, поміщені розділи «Іноземні мови і цивілізації» і «Методи викладання». В цьому акті висловлена необхідність заохочувати вивчення іноземних мов і цивілізацій як важливий засіб для розширення спілкування між народами, для їх кращого ознайомлення з культурою кожної країни, а також для зміцнення міжнародної співпраці.

3. Питання вибору методів навчання

У традиційній практиці навчання вчитель більшу частину уроку пояснює, ілюструє, запитує, ставить завдання за зразком і дуже мало часу відводить на активну пізнавальну діяльність учнів. Проблемні, дослідницькі та практичні методи використовуються недостатньо. Звідси слабкий розвиток самостійного мислення учнів, віддання ними переваги стереотипним рішенням, невміння вибирати ефективні прийоми роботи з пізнавальними об’єктами та підручником.

Яким чином методи навчання можуть допомогти у вирішенні цих проблем? Перший і найголовніший принцип, який можна запропонувати творчому вчителю, такий: «Все, що бажаєш спитати, спитай!». Насправді, якщо ставити питання учням, це буде сприяти їхній активності, а інколи значно зекономить час вчителя, особливо у тих випадках, коли учням вже відоме те, про що він хотів сказати. Але не завжди метод питань такий корисний. Наприклад, захопившись запитаннями і відповідями, учні можуть не усвідомити проблему комплексно та системно, як це може бути зроблено за допомогою лекції.

Вибір методів навчання визначається багатьма факторами:

- змістовними цілями освіти;

- особливостями навчального курсу;

- метою уроку;

- можливостями учнів;

- засобами навчання, що є в наявності, та часом, який відведено;

- чому віддає перевагу вчитель;

- особливостям дидактичної системи, що ним використовується, тощо.

В особистісно орієнтованому навчанні основним фактором вибору методів навчання є завдання організації продуктивної діяльності учнів.

Кожного разу, підбираючи форми і методи навчання, треба спитати: що саме, який освітній продукт буде створено учнями під час заняття? Цей продукт повинен стосуватися теми, що вивчається, бути посильним та цікавим учням, гармонійно співвідноситися з їхніми індивідуальними можливостями та інтересами.

На вибір методів навчання впливає і знання вчителем індивідуальних можливостей школярів. Наприклад, якщо в учня розвинені уява та образне мислення, то він потребує опори на наочність. Під час занять такого учня треба заохочувати до малювання, а план лекції можна запропонувати скласти у вигляді образів-символів.

На вибір методів та засобів навчання впливають також особливості навчального курсу та конкретного навчального матеріалу. Предмети гуманітарного циклу містять достатньо різноманітних проблем, які не потрібно спеціально конструювати. Предмети з чіткими логічними зв’язками і постулатами (математика, мови) мають менше можливостей для постановки проблем, разом з тим вони дозволяють застосовувати логічні методи навчання.

Вибір методів навчання залежить від характеру зв’язків елементів навчального матеріалу. Якщо нове знання пов’язано з попереднім опосередковано і може бути виведено через ланцюжок міркувань, то краще застосувати проблемні і дослідницькі методи. У разі необхідності забезпечити умови (середовище) для вирішення учнями освітніх проблем учитель може просто повідомляти необхідну інформацію, не витрачаючи зайвого часу на її пошук учнями.

Тобто репродуктивні методи стають у пригоді тоді, коли немає значущих освітніх цілей і об’єктів, а є потреба у передачі учням необхідної для їхньої основної роботи інформації або технології діяльності.

Не менш важливим є також фактор часу. Організація проблемного або еврестичного навчання потребує більше часу, але забезпечує дуже важливі освітні процеси, навчає учнів продуктивної діяльності.

У психолого-педагогічній літературі виділено немало причин, що впливають на вибір методів навчання. В таблиці вони зведені в ієрархічну систему.

Ієрархія чинників, що впливають на вибір методів

Чинник Вплив чинника Місце
Мета навчання. Рівень навчання, який необхідно досягти 0,90 1
Рівень мотивації навчання 0,86 2
Реалізація принципів, закономірностей навчання 0,84 3
Об'єм вимог і змісту, які необхідно реалізувати 0,80 4
Кількість і складність учбового матеріалу 0,78 5
Рівень підготовленості учнів 0,70 6
Активність, інтерес учнів 0,65 7
Вік. Працездатність учнів 0,62 8
Сформованість учбових навиків. Учбова тренованість і витривалість 0,60 9
Час навчання 0,55 10
Матеріально – технічні, організаційні умови навчання 0,50 11
Вживання методів на попередніх уроках 0,40 12
Тип і структура заняття 0,38 13
Взаємостосунки між вчителем і що вчаться, які склалися в процесі учбової праці (співпраця і авторитарність) 0,37 14
Кількість учнів в класі 0,36 15
Рівень підготовленості вчителя 0,35 16

Можна виділити шість загальних умов, які визначають вибір методу навчання:

1. Закономірності і принципи навчання, які витікають з них.

2. Зміст і методи певної науки взагалі і предмету, теми зокрема.

3. Цілі і задачі навчання.

4. Навчальні можливості школярів (вікові, рівень підготовленості, особливості класного колективу).

5. Зовнішні умови (географічні, виробниче оточення).

6. Можливості вчителів (досвід, рівень підготовленості, знання типових ситуацій процесу навчання).

Вибираючи методи навчання, не слід виходити з того, що оскільки пошукові методи ефективні для розвитку мислення, то всі уроки необхідно робити тільки проблемними. Кожний урок не може бути проблемним, але кожний урок повинен забезпечити особистісно освітнє зростання учня.

Формування мислення – важливе, але не єдине завдання навчання, тому необхідні методи навчання, які розвивають емоційну, моральну, духовну сфери. Для навчання важливі всі рівні пізнання і всі види та типи дидактичних форм і методів навчання. Вчителю потрібно завжди пам’ятати, що обов’язковим складником будь-яких методичних систем та класифікацій є так звані традиційні (тобто пасивні) форми та методи навчання. Використання в навчальній практиці тільки активних та інтерактивних методів та технологій навчання не може бути самоціллю.

Висновок

В курсовій роботі розглянуті методи навчання, їх класифікація, методи навчання іноземній мові, проблема вибору методів навчання.

Навчання як взаємодія вчителя і учня обумовлено як його метою – забезпечити засвоєння молодшим поколінням накопиченого суспільством соціального досвіду, втіленого в змісті освіти, так і можливостями учнів до моменту навчання. Тому метод навчання як спосіб досягнення мети є системою послідовних і впорядкованих дій вчителя, організуючого за допомогою певних засобів практичну і пізнавальну діяльність учнів щодо засвоєння соціального досвіду, що становить джерело і аналог складової частини змісту освіти.

Діяльність учнів щодо засвоєння змісту освіти здійснюється в різноманітних формах навчання, характер яких обумовлений різними чинниками: цілями і задачами навчання; кількістю учнів, охоплених навчанням; особливостями навчального процесу; місцем і часом навчальної роботи учнів; забезпеченістю підручниками і навчальними посібниками та ін.

Методи навчання історичні: народжуються, розвиваються, замінюються один іншим залежно від рівня розвитку суспільства, виробництва, науки і освітньої теорії і практики.

Види змісту освіти, його функції у формуванні особи, способи його обумовлюють і методи навчання даному виду змісту або його частини. Таким чином, загально дидактичні методи навчання не винаходяться, не конструюються, а виводиться як наслідок об'єктивних властивостей зміст освіти і способів його засвоєння.

Список літератури

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. Радянська школа. – К. 1983.

2. Бабанський Ю.К. Методи навчання в сучасній загальноосвітній школі. – М.: Педагогіка, 1985

3. Вибір методів навчання в середній школі. /Під ред. Ю.К. Бабанського. – М.: Педагогіка, 1981.