Фактором прискорення розвитку творчо-краєзнавчої діяльності в нашому дослідженні виступав педагогічно-краєзнавчий науковий гурток. Основна мета роботи гуртка – сприяння в підготовці фахівця до організації початкового навчання через поглиблене вивчення і розробку актуальних проблем педагогічного краєзнавства. Ця мета досягалася:
· залученням студентської молоді до дослідницької роботи в галузі педагогічного краєзнавства;
· вихованням творчого підходу до вирішення наукових проблем;
· прищепленням навичок самостійної роботи і наукового мислення (самостійного вибору джерел, вивчення та аналізу спеціальної літератури, вивчення і узагальнення педагогічно-краєзнавчого досвіду вчителів початкових класів, уміння робити усні та письмові повідомлення про результати дослідження та ін.).
Враховуючи інтереси студентів з даної проблеми, нами були визначені основні напрямки роботи гуртка:
а) вивчення досвіду передових учителів краю з проблем початкового навчання;
б) дослідження особливостей роботи навчально-виховних закладів краю;
в) вивчення місцевих звичаїв і традицій з метою використання в навчально-виховному процесі початкової школи;
г) вивчення місцевих предметів та явищ, що становлять педагогічну цінність.
Кожен член гуртка визначався з темою і програмою з науково-дослідної роботи. Якщо студент займався тією діяльністю, яка йому цікава і відповідає його індивідуальності, то здебільшого, досягає позитивних результатів, проявляє елементи творчості. У свою чергу досягнення студента – передумова результативності подальших занять у напрямку поглиблення наукового пошуку. Гурток при цьому має для особистості особливу значимість, стає важливим фактором її формування.
Подальша робота організовувалась індивідуально з кожним студентом. Завдання підбиралися таким чином, щоб майбутні педагоги могли вдосконалювати свої вміння працювати з літературою, спостерігати за педагогічними явищами у шкільній практиці, діяльністю майстра-педагога, узагальнювати результати педагогічного спостереження. На кожного члена гуртка заводилась облікова картка.
Засідання гуртка проводились 1-2 рази в місяць. На них розглядались організаційні та поточні питання: розподіл тем серед членів гуртка, рекомендації студентських робіт на конкурс, наукові конференції, проведення підсумків роботи. Як показав наступний хід експериментальної роботи, на одному з перших занять доцільно підготувати гуртківців до пошукової роботи як в теоретичному, так і в практичному плані. Суттєву роль у цій підготовці відігравала організована нами виставка бібліографічної, довідкової і краєзнавчої літератури, ознайомлення з різними типами енциклопедій, словників, бібліографічних вказівників. Це сприяло розширенню кругозору студентів, розвитку їхніх інтересів, вплинуло на активізацію наукової творчості молодих спеціалістів. Велику допомогу в цій справі нам надали працівники бібліотеки та співробітник архівів.
Заслуховувалися короткі повідомлення студентів із проблеми дослідження – огляди місцевих газет, журналів, посібників, методичних рекомендацій, новин педагогічної науки, досліджень відомих науковців та вчителів краю.
Засідання гуртка неодноразово відбувалося спільно з засіданням музею. Це обумовлювалося тим, що окремі напрямки діяльності музею співпадають з діяльністю педагогічно-краєзнавчого наукового гуртка, завданнями досліджень студентів-гуртківців. Зокрема це такі напрямки:
· збір навчально-методичних матеріалів (підручники, документи про освіту, засоби навчання, народознавчі матеріали, фольклор, мистецтво, народні промисли тощо);
· вивчення, узагальнення та поширення досвіду музейної справи в закладах освіти;
· пропаганда музеями історичного досвіду з питань національного шкільництва, навчання і виховання;
· допомога педагогічним колективам закладів освіти у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами;
· сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу закладів освіти;
· розвиток творчих інтересів студентської молоді до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної та природоохоронної роботи;
· проведення наукових конференцій.
Учасники гуртка залучались до роботи музею через складання історико-етнографічної довідки про місцевість, де проживають, участь у розробці й проведенні пошуку конкретної теми, виступ на науковій конференції, часткове оформлення експозиції музею, складання плану його роботи та інше.
Зазначена робота музею сприяла розширенню загальноосвітнього кругозору і краєзнавчих знань студентів, формувала в них науково-пізнавальні краєзнавчі інтереси і професійні уміння та навички, організовувала на суспільно-корисну діяльність.
На завершальному етапі дослідження студента-гуртківця організовувалось обговорення результатів. З цією метою члени гуртка заздалегідь повідомляли про обговорення дослідження, призначалися один-два офіційних рецензенти, що готували відгуки на роботу в письмовій формі. Такий підхід сприяв розвитку дослідницької активності, оскільки для постійного росту активності необхідна громадська оцінка прояву.
4. Результативність проведеної роботи
Дослідно-пошукова робота членів гуртка дозволила збагатити музей освіти і педагогіки цікавими матеріалами. Крім того, гуртківцями постійно готувався та поновлювався стенд “Увага, досвід !”, на якому відвідувачі могли побачити фотографію вчителя, опис його досвіду, методичні рекомендації, відповідні ілюстрації, а також познайомитися з результатами досліджень майбутніх педагогів-краєзнавців.
Однією з ефективних форм гурткової роботи виступав диспут. Основною умовою проведення диспуту був вільний обмін думками, доброзичливість повага і коректність. Так, диспут про школу майбутнього передбачав обговорення таких питань: матеріальна база школа, режим, форми організації навчання, наочні засоби, позакласна та позашкільна робота, взаємодія школи, сім’ї та громадськості. Студенти-гуртківці – активні учасники наукових конференцій, педагогічних конкурсів та олімпіад, школи майбутніх учителів, методичних об’єднань учителів початкових класів.
Педагогічно-краєзнавчий науковий гурток помітно вплинув на професійне становлення майбутніх фахівців. У ході опитування нами були виявлені найбільш типові судження студентів з цього приводу :
· заняття в гуртку значно розширюють кругозір;
· отримана в гуртку інформація дозволяє доповнити і деталізувати педагогічні знання;
· студент-гуртківець постійно знаходиться і курсі подій і відкриттів у галузі педагогічної науки;
· заняття в гуртку сприяють оволодінню навичками самостійної роботи;
· оволодіння навичками самостійної роботи допомагає готуватися до семінарських, практичних та лабораторних занять;
· виробляється вміння знаходити необхідний навчальний і науковий матеріал, критично його аналізувати, вміння працювати з джерелами та літературою;
· робота в гуртку сприяє творчому зростанню кожного учасника.
Студенти усвідомлювали позитивний вплив гуртка на їхнє професійне становлення, що, в свою чергу, було одним із мотивів, який заохочував працювати в ньому.
Список використаної в роботі літератури
1. Абасов А. М. Основні етапи розвитку вітчизняного краєзнавства // Український історичний журнал. – 1969. - № 12
2. Тронько П.Т. Історичне краєзнавство на Україні у 20-30-х роках // Репресоване краєзнавство 20-30 рр. – ХРВВ, 1991.
3. Толстов С. П. Студенчество и краеведение. – М., 1930