Смекни!
smekni.com

Методичні основи використання пояснювально-ілюстративного виду навчання при вивченні курсу "Основи економіки" (стр. 4 из 4)

В поурочних планах рекомендується визначати тему і мету уроку, здійснення міжпредметних зв'язків, методи і прийоми проведення уроку, види навчальної роботи учнів, матеріал і завдання для вправ, практичних або лабораторних робіт, наочні посібники. Розглянемо схему тематичного плану, подану в таблиці 1.


Таблиця 1. Тематичний план викладання курсу «Основи економіки»

№ з/п Назва теми Всього, годин Примітки
1. Вступ до економіки. 3 Учні ознайомлюються з предметом та методами дослідження, розглядають основні проблеми економіки, класифікують об'єкти економічних відносин.
2. Економіка домашнього господарства. 7 Учні ознайомлюються з суттю економічних проблем та інтересів, змістом домашнього як економічного суб'єкта.
3. Економіка підприємства (фірми). 8 Вивчаються процеси виробництва на підприємстві, основні види та зміст підприємницької діяльності, основні складові менеджменту, маркетингу.
4. Національна економіка. 9 Структура національної економіки. Основні економічні показники, господарювання на мікрорівні, складові фінансово-грошової системи країни, соціальний захист населення, адміністративні та економічні методи державного регулювання.
5. Світова економіка. 8 Структура міжнародної економіки. Основні економічні показники, господарювання на макрорівні, складові фінансово-грошових систем різних країн та міжнародний розподіл праці.
Всього - 35

Методична підготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на нього, коли подає новий матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їхнім знанням з основ наук.

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань.

Велике значення має ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих шкіл. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, вибирати об'єкти роботи, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях. Передові вчителі систематично стежать за новою методичною літературою, вивчають висвітлений у ній передовий досвід і застосовують його в своїй роботі.

При підготовці до уроку враховують: а) провідні мотиви, інтереси учнів до даного предмету, ставлення їх до уроків вчителя; б) рівень сформованості уміння вчитися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання; в) рівень активності учнів на уроках; увага і дисциплінованість; г) уміння застосовувати їх знання на практиці; д) здібності кожного, потенційні можливості; е) можливості використання ТЗН та наочності; є) працездатність самого вчителя; ж) санітарно-гігієнічні умови майбутнього уроку.

Поурочний план (приклад поурочного плану на декілька тем з курсу наведено в Додатку А) передбачає: а) дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним; б) назву, тип і мету уроку; в) структуру уроку; г) його зміст; д) методи і прийоми роботи вчителя і учнів; е) навчальне обладнання і домашнє завдання [15, с.46].

Підготовка вчителя до уроку закінчується складанням плану-конспекту уроку (Додаток Б), структура якого залежить від його типу. Класифікація уроків за освітньою метою найзручніша для їх аналізу й планування. Складаючи календарний чи тематичний план, учитель розподіляє уроки за окремими розділами і темами відповідно до освітньої мети, від якої залежить і тип уроку. Розглянемо таку типологію уроків: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок формування умінь і навичок; 3) урок комплексного застосування знань, умінь і навичок; 4) урок узагальнення і систематизації знань; 5) урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь і навичок; 6) комбінований урок. Якщо вивчаються поняття закони, теорії і ставиться мета свідомого й міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань. [2, с. 55-68,78]

Підготовка вчителя до пояснювально-ілюстративного виду навчання займає досить багато часу, оскільки необхідно знайти певну інформацію, яку можна використати для демонстрації. Потім необхідно визначити кількість ілюстрацій, відобразити їх, підібрати картинки, фото. Проте задля хорошого результату проведення уроку, справжній вчитель готовий затратити багато часу.

Якщо ознайомитися з практичним станом проблеми можна засвідчити, що в умовах широкого використання сучасного пояснювально-ілюстративного виду навчання у навчальному процесі обов'язковий обсяг знань, умінь та навичок педагога, що визначає кінцевий результат навчання основ спілкування з комп'ютером та іншими ілюстративними матеріалами, повинен включати:

- знати як завантажити програму MS Power Point;

- вміти створювати надпис;

- вміння вставляти авто фігури, малюнки та фотографії;

- вміння застосовувати ефектів анімації до об'єктів слайда;

- вміння настроювати перехід слайдів.

Застосувавши пояснювально-ілюстративні технології проведення уроку в експериментальному класі, можна отримати кращі результати, ніж в звичайному. Учні мають свідомо засвоювати теоретичний матеріал, активніше працювати в групах та краще впоратися з діловою грою.

Враховуючи можливі результати експериментальної роботи, хочемо наголосити, що пояснювально-ілюстративний урок досягає максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів та малюнків. Важливо, коли текст з екрану або просто малюнок чи макет є самостійною одиницею інформації, яку вчитель не озвучує, а просто коментує.

Проте при використанні наочної інформації дуже легко відступити від теми уроку та перетворити учнів у пасивних глядачів. Щоб цього уникнути, слід піклуватися про забезпечення зворотного зв'язку з учнями.

Безперечно, мультимедійні засоби навчання мають перевагу над іншими. Результати дослідження свідчать, що використання інформаційних технологій:

- підвищує рівень професійної культури;

- зменшує трудоємкість процесу контролю і консультування;

- розвиває плідну співпрацю з учнями;

- підвищує рівень функціональної письменності у сфері інформаційних технологій;

- дає можливість самореалізації і самоствердження; - підвищує авторитет вчителя серед учнів.

Інформаційні технології підвищують інформативність навчального матеріалу, ефективність навчання, додають йому динамізм і виразність.


ВИСНОВОК

Пояснювально-ілюстративний вид навчання призначений для забезпечення розуміння учнями суті матеріалу, який вивчається.

Крім того, цей вид навчання ґрунтується на особливостях сприймання, а це означає, що учитель має знайти такі способи дії, які б виводили учня і не тільки на правильне розуміння матеріалу, який вивчається, а й сприяли б формуванню правильних, повних і чітких уявлень про об´єкт і предмет вивчення.

Пояснювально-ілюстративний метод має забезпечити правильне сприйняття матеріалу, тобто забезпечити формування уявлення про предмет вивчення і створити відповідну основу для формування понять. Оскільки метод навчання в руках учителя — своєрідний засіб досягнення цілей навчання, то учитель, використовуючи цей інструмент, відразу повинен отримати інформацію про ступінь досягнення цілі навчання, здійснити оцінку запланованого й отриманого результату та внести корекційні впливи. Але умовою для цього є отримання необхідної діагностичної інформації.

У пояснювально-ілюстративному методі чи не найважливіше забезпечити одночасне поєднання усного пояснення з демонструванням, ілюстрацією зразків, прикладів, моделей тощо. Бо саме таке поєднання включає в діяльність ліву і праву півкулі головного мозку, що сприяє актуалізації навчального досвіду людини і формує пізнавальний образ об´єкта вивчення.

Характерною рисою пояснювально-ілюстративного виду навчання є те, що воно надає практично необмежені можливості для самостійної та спільної творчої діяльності вчителя та учнів.

Застосування пояснювально-ілюстративних матеріалів не повністю змінює методику проведення навчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші та раціональніші методичні прийоми.

Єдиним недоліком є те, що підготовка вчителя до пояснювально-ілюстративного виду навчання займає досить багато часу, оскільки необхідно знайти певну інформацію, яку можна використати для демонстрації.

Отже, підсумуємо всі характерні особливості пояснювально-ілюстративного методу навчання.

1. Метод виконує функцію забезпечення засвоєння змісту навчання на рівні розуміння.

2. В його основі лежить психологічна закономірність засвоєння, суть якої в сприйманні навчальної інформації і створенні на цій основі асоціацій.

3. Дії вчителя зводяться до переведення дискретної одиниці актуальних знань у блок оперативної пам´яті.

4. Дії учнів зводяться до встановлення зв´язку між невідомим, новим, з відомим, старим, до порівняння одного з іншим.

5. Оцінка ефективності дій учителя й учнів ґрунтується на оцінці учнівського вміння порівнювати, переводити інформацію з однієї мови на іншу, тлумачити, наводити свої власні приклади тощо.