Смекни!
smekni.com

Специфіка використання наочності в період навчання грамоти (стр. 2 из 4)

Під час навчання грамоти використовують, серії картин, за якими під керівництвом учителя діти складають невеликі оповідання.

к у ш е з н
м а ш и н а
с о г і п у
к о с н л и
л и м о и и

Велика увага приділяється розвитку фонетичного слуху, тобто вмінню розпізнавати окремі звуки в мовному потоці, виділяти їх зі складів, слів. Фонетичний слух необхідний як для успішного читання, так і для граматичного письма. Від того, як буде для дитини розкрито звукову дійсність мови, будову звукової форми слова, залежатиме не лише засвоєння грамоти, а й усе наступне засвоєння мови граматики і пов’язаної з нею орфографії. Тому навчати грамоти доцільно різними слуховими вправами. Найцінніше невичерпне джерело - усна народна творчість, завдяки якій активізується пізнавальна діяльність дітей, збагачується словниковий запас, формується самостійне мислення, розвиваються творчі здібності, спостережливість, інтерес до рідного слова.

Систематичне і постійне використання всіх жанрів фольклору сприятиме всебічному вихованню дітей, збагачуватиме їхню мову зразками народної мудрості.

У дидактичному матеріалі до уроків навчання грамоти для кожної букви, яка позначає голосні чи приголосні звуки (тверді або м’які), дібрано вірші, де влучуваний звук часто повторюється.

Класовод звертається до учнів: " Уважно послухайте і скажіть, який звук найчастіше повторюється." Учні називають звук, чітко вимовляють його за вчителем самостійно (колективно, групами, поодинці). На основі спостереження за активним усвідомленням артикулюванням й акустичними властивостями відносять цей звук до голосних чи приголосних встановлюють спосіб позначення його фішкою.

(●, - , =)

Потім виконують вправи на впізнання виділеного звука у заданих словах (звучить на початку, в середині чи в кінці слова), аналізують звукові моделі слів (подані в Букварі чи запропоновані вчителем усно): самостійно добирають слова з виучуваними звуками.

Звукова робота - основа навчання грамоти шестирічних школярів. Оволодіння необхідними операціями зі звуками в цей період сприяє формуванню повноцінних навичок читання. Уміння встановлювати послідовність звуків у слові допомагає уникати найчастіше уживаних помилок учнями 1-2 класів на пропуск, зміну, переставляння букв під час письма. Загалом оволодівати нормами літературної вимови, артикуляційними навичками.

З початковим навчання грамоти шестирічних школярів виникає потреба спеціального аналізу звукової сторони мовлення. В цей період у них формуються такі початкові фонетичні уявлення і поняття, "звуки мовлення ", " голосні ", "приголосні ", "тверді, та м’які приголосні", "склад ", "наголос".

Ще Ушинський розробив і вивів у шкільну практику цілу систему підготовчих звукових вправ, які передують вивченню букв, намітив прийом аналітико-синтетичної роботи. Багато з них використовуються у наш час.

Аналіз і синтез - протилежні, але однаково, важливі способи пізнання, взаємо пов’язані в ході звукової роботи.

1.1 Наочність, як один із найкращих методів навчання учнів

Уточнення на уроці взагалі, а в молодших класах особливо, є невід’ємною частиною навчального процесу. Чим більше органів чуття бере участь в акті сприймання, тим міцніше і швидше засвоюють діти новий матеріал.

Ушинський К. Д пише, як уже було сказано: " Дитина... мислить, фарбами, барвами, звуками, відчуттями взагалі." Тому не треба позбавляти дітей цієї можливості, а сприяти формуванню понять у них на основі конкретних предметів, уявлень, фактів.

Найбільш поширеним видом унаочнення є класи дошка, на якій вчитель чи учень записують слова, речення для аналізу, креслять схему чи малюнок. Красиве зразкове письмо вчитель на дошці - це теж вид унаочнення, учні й самі пишуть, красиво на дошці та в зошитах, коли вчитель привчає їх до цього письма на дошці.

Використання кольорові крейди, виділення способом підкреслень, або особливим шрифтом допоможе учням звернути увагу на те, що вчитель наголошує, що є головним в даному матеріалі. Дошка також служить унаочненням, коли на ній учитель креслить схему, таблицю, або пише завдання для учнів. Тому має значення зорова, моторна пам’ть, коли учні і бачать написано чи накреслено, і спостерігають процес його написання.

Розділ 2. Використання наочності у першому і третьому класі, з використанням загадок, приказок, скоромовок і ребусів, як вид наочності

2.1 Застосування наочності у 1 класі

Із практики заслуженої вчительки України О.М. Маринич.

Робота з учнями 1 класу вимагає від учителя старанної, ґрунтовної підготовки до кожного уроку. Готуючись до навчального року вчитель повинен ознайомитися з майбутніми учнями, з програмним матеріалом і підручними, перепитуючи методично літературу і виготовляти ілюстративний матеріал. Як відомо, одноманітні, нудні уроки породжують у дітей втому, сприяють порушенню робочої дисципліни. Враховуючи психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, широко використовують дидактичний матеріал.

Крім наявних у школі наочних посібників, виготовляють вчителі саморобні прилади, а саме: таблички з словниками, абак пересувних складів гербарії з листя і квітів, ілюстративний альбом з кольорованими малюнками.

Користуючись таким альбомом дуже зручно, зібрати в ньому малюнки легко розшиваються, що дає без утруднень зосереджувати матеріал на певну тему в одному місці.

Ілюстративний альбом з року в рік удосконалюється доповнюється і стає значимим допоміжним матеріалом до читання.

На кожну букву подають окремий малюнок, що наклеюється на картон. Під малюнком у кишеньках, зберігаються друковані і рукописні букви і повне слово, в якому виділяють новий звук. Таблиці з наклеєними малюнками можна використовувати на уроках письма, під час аналізу окремих слів та їх складових частин. Демонструється спочатку друкована, а потім рукописна буква.

Щоб полегшити роботу з новим звуком, до букваря додано кольорові малюнки, за якими проводять бесіди. Наприклад до букви нподано кольоровий малюнок, на якому зображено шкільне подвір’я, частину будинку школи, за ним видніється садок. Після цього вчитель говорить де є буква "ка" і за вчителем повторяють учні. Добре ознайомившись з цим звуком переходять до характеристики букви к. Спочатку показують друковану велику букву К, потім кожному учневі дають цю ж букву малого розміру. Діти розглядують її і вкладають у відповідну кишеньку. Далі знаходять цю букву на сторінці букваря. Щоб краще запам’ятати цю букву пропонується дітям намалювати у повітрі пальцем, або скласти паличками. Підбирають художні тексти де є буква "к". Учні підкреслюють дану букву. Під час роботи вони змагаються хто більше підкреслить букв. Увага дітей активізується. При цьому працюють різні види пам’яті: слухова, зорова, моторна.

В роботі над складами використовують абаки рухомих складів

(малюнок №)

го ло во
ма ми на
до ли ки
ло па ра

Наприклад при вивчанні букв вчителі можуть використовувати малюнковий словник. Тобто діти мають альбом і у ньому наклеюють малюнки тварин, птахів, назви предметів, які зображають певну вивчену букву, до цієї букви складають, а потім демонструють віршики загадки. Наприклад для букви "к":

Про кота.

Коло бабусі

Сидить у кожусі

Проти печі гріється

Без водички миється.

Отже вчитель з таким словником може легко повторювати в кінці уроку вивчену букву.

2.2 Використання таблиць як наочність у третьому класі

Важливим засобом підвищена ефективності навчання дітей, розвитку їхній самостійності, зацікавленості рідною мовою є застосування на уроках унаочнення, зокрема таблиць.

Для молодших школярів таблиці з мови мають відповідати сучасним вимогам розвивального навчання. Вони мусять містити значний за обсягом матеріал і сприяти активному засвоєнню знань з мови, а також загальному розумовому розвитку дітей. Таблиці, особливого до уроків повторення й узагальнення програмового матеріалу, слід виготовляти з урахуванням елементів програмування і проблемного навчання. Так, у третьому класі на початку року повторюється тема "Звуки і букви. Алфавіт".

Третьокласники не тільки повторяють те, що вивчили у 1-2 класах, а й систематизують знання, практично усвідомлюють звуки і букви як сегменти "системи систем", отже, поглиблюють і закріпляють вивчене раніше.

Для систематизації знань третьокласників учитель ставить перед ними, наприклад, завдання проаналізувати і зробити висновки:

чим відрізняється група букв і, и, о, е, у, а від групи букв є, ю, я;

чим подібні буква ї до букв є, ю, я і чим відрізняється від них;

які букви можуть стояти після апострофа (скільком звукам такі букви відповідають - одному чи двом);

де у слові стоять букви я, ю, є що передають по одному звукові [a], [у], [е].

Ці і подібні запитання активізують інтелектуальну діяльність учнів. Таблиця ж допоможе їм вести самостійний пошук. Третьокласники, скажемо, дійдуть висновку, що букви є, я, ю передають по два звуки, якщо стоять на початку слова, після апострофа і після голосного.

Голосні букви і звуки.