Клуб юних математиків працює по плану, який склав вчитель, який веде в ньому основну роботу, і затвердженому після вільного обговорення на засіданні штабу.
В школі для роботи клубу виділяється одно із класних приміщень. В клубі повинні бути зосереджені різні математичні, логічні ігри, шахи , шашки, література з цікавої математики. На видному місці повинна знаходитись математична газета, запитання, задачі математичної вікторини, списки переможців конкурсів по математиці, конверти для запитань дітей з підписами “Запитуйте – відповідаємо” і інші. В клубі у відповідному місці повинні бути зосереджені вимірювальні інструменти і різноманітні матеріали ( папір, фарби, клей, пензлики, кольорові олівці і інше), які необхідні для виконання членами клубу різних видів робіт. Всіма цими матеріалами завідує один із членів клубу.
Клуб юних математиків працює щонеділі. В ці дні члени клубу збираються, щоб випустити математичну газету або роблять підбір матеріалів для конкурсів, оформляють відповідні стенди, для проведення репетицій інсценіровок, проведення математичних
і логічних ігор тощо. В ці звичайні дні робота клубу проводиться під керівництвом старшокурсників, одержують консультації вчителів. Однак контроль за результатами роботи членів клубу в ці дні здійснює вчитель, який продивляється оформлення газети , стенду, зміст запитань і задач для конкурсів та інше.
Один чи два рази на місяць проводиться збір членів клубу юних математиків. Такі збори проходять під керівництвом учителя. На зборах вчитель проводить заняття , аналогічні позакласним груповим заняттям з математики чи занять гуртка. Якщо членами клубу будуть учні з різною підготовкою, з різних класів початкових, то ці заняття можуть проводити 2-3 вчителя з відповідними віковими групами.
Один раз в півроку в клубі проводиться змагання між командами паралельних класів. В першому півроку проводять змагання між командами третіх класів, а в другому півріччі між командами других класів. До змагання команди готуються задовго до призначеного дня. Увесь сценарій по проведенню змагання штаб клубу готує також раніше, розподіляючи ролі між командами. Члени штабу на цих змаганнях утворюють судову комісію. Кожній команді можна дати визначену назву.
Примірний сценарій змагання.
1. Турнір капітанів.
(З допомогою вчителя кожний капітан завчасно підготував по три запитання, які він запропонує капітану другої команди).
2. Змагання команд.
(Першій і другій команді 2 запитання ставить ведучий. Відповідають із команди той, хто перший підняв руку).
3. “Аукціон”.
(Під такою назвою проходить змагання між командами, зміст якого в тому, щоб за 5 хвилин , переказати, як можна більше лічилок, загадок, цікавих фактів, пов’язаних з математикою із серії “Чи знаєте ви...”.
атрибутом аукціону в руках ведучого є деревяний молоток. При першому ударі молотка ведучий питає: “Хто ще добавить лічилку?” якщо команда мовчить, робить ще удар і запитує: “Не згадав хто не будь ще?” як тільки відповідь не пролунає ведучий робить 3 удари і оголошує число названих лічилок. Ударом молотка також дається сигнал про закінчення 5 хвилинного строку).
4. Конкурс смикали.
( Особливість цього виду змагань заключається в тому, що команди заздалегідь готують для другої команди по 3-5 загадок, запитань. Під час конкурсу запитання команди ставлять по черзі. На поставлене запитання хто-небудь з другої команди повинен дати відповідь зразу ж.
Якщо відповіді на яке-небудь запитання не буде, то роз’яснення повинен дати той , хто поставив його. Виграє та команда, яка поставила більш оригінальні запитання, задачі, загадки і яка дала найбільшу кількість правильних відповідей на запитання другої команди).
5. Колективний виступ команди.
( Капітан першої команди оголошує, що команда виконає “Пісеньку про арифметику”. Капітан другої команди оголошує вірш-жарт “Трикутник і квадрат”).
2.6 Математика на екскурсіях.
В безпосередньому навчальному процесі екскурсія являє собою один із методів наглядного навчання. Екскурсія є також одним із видів позакласної роботи з математики.
В початкових класах школи проводяться як спеціальні математичні екскурсії і екскурсії на природу, на виробництво. Математичні екскурсії мають задачу ознайомити дітей з різними методами вимірів на місцевості, з простими вимірювальними приборами і практичним застосуванням їх. Під час цих екскурсій діти вчаться вправляться у вимірюванні відстаней на око, у вимірах відстаней до недоступних точок і інше.
До виходу на місцевість в класі вчитель демонструє процес провішування, або з допомогою звичайних вішек, або на столі.
При виході на місцевість вчитель ділить клас (членів гуртка) на бригади по 5-6 чоловік. Для кожної бригад беруть комплект вішек, колочків, рулетку і т. д. Бригадам дають окремі завдання по вимірюванню певних відстаней (в 40-50 м ), поміж крайніми точками яких попередньо повинно було провести провішування прямих ліній.
Відомо, що відстані в десятки метрів поміж якимись точками на місцевості можна виміряти правильно тільки при умові, якщо ці виміри проводять по прямій лінії. Як же помітити великий відрізок прямої на місцевості? Цей спосіб і називається провішуванням, сутність якого заключається в тому, що на місцевості не суцільна пряма, а окремі точки цієї прямої. Точками прямої служать короткі колочки, забиті в землю, або довгі колочкі, які називають віхами . чим частіше ці колочки будуть поставлені, тим легше орієнтуватися по прямій при вимірюванні.
Під час екскурсії на місцевість можна навчити дітей визначати середню довжину свого кроку, а потім вимірювати відстані кроками. Для цього заздалегідь вимірюють відстань, наприклад в 20 м.
Потім кожна дитина вільним кроком проходить дану відстань чотири рази, запам’ятовуючи чи записуючи кількість кроків. Ці числа додають і одержану суму ділять на 4. так вони дізнаються, скільки кроків в середньому кожний з них робить на відстані 20 м. Нарешті поділивши 20 м на одержане середнє число кроків, знаходять довжину свого кроку в дециметрах чи сантиметрах.
Математичні екскурсії корисно використовувати для розвитку у дітей окоміру. В житті часто доводиться вимірювати відстані очима. Наприклад, шофер повинен при русі від другої машини на відомій дистанції, на відомій відстані до зупинки він повинен загальмувати і т. д. І ці відстані їм визначаються тільки на око. Певні навики у вимірах на око потрібні кожній людині.
Найбільш доцільні такі виміри на око, коли відстань, висота, довжина предмета оцінюються шляхом порівняння з видимим і уже відомим значенням величини. Якщо відомо, що відстань між телеграфними стовпами складає 50 м, то знаходячись на прямій дорозі, уздовж якої ідуть телеграфні стовпи, діти можуть визначити відстань до окремих дерев, до мосту, до будівлі, розміщених біля дороги. Для цього вони можуть порахувати кількість проміжків між стовпами від місця, де стоять, до окремого дерева, або до мосту, чи до будівлі край дороги. Помноживши 50 м на одержане число проміжків, знаходять відстань до перекислених об’єктів. Аналогічно можна визначити відстань між предметами, які розташовані на дорозі, яка йде під прямим кутом до направлення нашого погляду і вздовж якої поставлені телеграфні стовпи.
Орієнтуватися у визначенні відстаней можна також, користуючись таблицею розрізнення предметів. Бажано, щоб діти поступово знайомились з цією таблицею і в результаті практичного її використання запам’ятовували окремі її дані.
Користуючись таблицею потрібно зважати на умови в яких проводиться спостереження. Наприклад, предмети будуть здаватися ближче, чим на самому ділі єсть: 1) вони яскраво освічені;
2) між предметом, який спостерігається, і учнем немає інших предметів (при вимірюванні відстані у відкритому полі;
3)предмет розміщений на горі і його видно на фоні неба;
4) здовжений предмет розміщений вертикально, а не горизонтально.
Навпаки, предмети будуть здаватися далі, чим на самому ділі: 1) під час дощу і туману; 2) якщо між предметом, який спостерігається і учнем знаходяться проміжні предмети; 3) якщо спостерігач на горі, а предмет під горою.
Предмети З якої відстані видні
Заводські димарі 15 км
Села , великі будинки 8 км
Групи окремих будинків 5 км
Вікна в будинках 4 км
Димарі на покрівлях 3 км
Окремі дерева і одинокі люди 2 км
Кілометрові стовпи 1 км
Стовпи дерев 850 м
Оправи віконних рам 500 м
Рухи рук 400 м
Черепиця і дошки на покрівлі 200 м
Обличчя людей, ґудзики на сукні 150 м
Вираз обличчя 100 м
Очі 60 м
Білки очей 20 м
Для вироблення вміння визначати розміри на око в умовах місцевості корисно проводити вправи, коли розміри предметів чи відстані спочатку визначаються на око, а потім ці результати перетворюють інструментальними вимірами. Останні вправи корисно організовувати у формі гри – змагання.
На математичних екскурсіях діти набувають нові знання, тому в процесі екскурсії думка їх працює напружено, увага зосереджена. Це зобов’язує вчителя при плануванні екскурсії передбачити не тільки час на рух і освітню частину її, але і на відпочинок, який повинен бути розумно організованим. На екскурсію передбачається не більше 1.5 годин, з котрих 30 хвилин відводиться на 2 перерви. В хвилини відпочинку корисно організовувати рухливі і не рухливі ігри.