Смекни!
smekni.com

Методика викладання економічних дисциплін (стр. 2 из 4)

На другому етапі впровадження модульної технології викладач, оволодівши досвідом проектування й успішного втілення базової технологічної схеми інноваційного читання лекційного курсу, створює деталізований проект довершеної освітньої взаємодії із студентами за універсальною схемою.

Відтепер, якщо є достатня кількість академічних годин, програмний зміст кожного навчального модуля має пропорційно розподілятися між всіма етапами проблемно-модульних лекцій. У такий спосіб удосконалюється технологічний цикл навчання, в результаті чого вузівська лекція характеризуватиметься високим комунікативним впливом на студентську аудиторію.

Установчо-мотиваційна лекція – це:

- постановка нових академічних і культурних цілей та завдань;

- формування психологічної установки студентів щодо близької і далекої перспектив вивчення теми;

- презентація плану проблемно-пошукової діяльності на лекції;

- стимулювання прагнення кожного до успіху в спільній освітній діяльності з викладачем;

- порівняння та аналіз відомого й невідомого, очевидного і неочевидного;

- актуалізація внутрішніх мотиваційних резервів та пізнавальних інтересів студентства;

- моделювання проблемно-діалогічного поля сучасної науки; осмислення і грамотна постановка реальних проблем, актуальних питань розвитку окремої наукової сфери;

- введення студентів у новостворене понятійно-термінологічне поле; рефлексування припущень і гіпотез щодо правильності формулювання теоретичних проблем тощо.

Теоретично-пошукова лекціяце:

- мінімізація теоретичного матеріалу теми, зосередження на головному;

- актуалізація опорних знань і ментального досвіду студентів та відшукування їхніх зв’язків з невідомими знаннями;

- формування і переборення кожним студентом власних внутрішніх проблемних ситуацій, що спричинені єдиною навчальною проблемою;

- розумове зіткнення студента з особистісною невизначеністю, інтелектуальними труднощами, смисловими суперечностями;

- змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчальних діалогів, елементи дискусії і спору;

- висунення системи версій і гіпотез, їх обґрунтування; достатність різних проблемно-діалогічних форм демонстративного розумового) мисленнєвого процесу викладача і моделювання продуктивних пауз та позитивних емоцій студентської аудиторії;

- вибір оптимальних рівнів розв’язування студентами проблемних завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;

- презентований пошук причинно-наслідкових завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;

- презентований пошук причинно-наслідкових, функціональних та інших фундаментальних (теоретичних) зв’язків;

- авторське розкриття викладачем загальної логіки теоретизування, первинне осмислення здобутого наукового знання в контексті його соціально-культурного значення;

- розвиток у студентів оцінки і системи аргументованих доведень.

Консультативно-змістовна лекціяце:

- формування пошуково-змістовного поля пізнавальних дій і вчинків;

- система завдань і ситуацій для оцінки рівнів засвоєння і розуміння студентом актуального освітнього змісту;

- глибинне осмислення кожним фундаментальних залежностей як по суті закону теорії, поняття;

- корекція адекватності володіння студентами науковою інформацією, консультаційні послуги щодо досконалості оперування здобутими знаннями;

- проміжна рефлексія викладачем обраних форм і методів результативності навчання;

- керований пошук нових змістовних контекстів ситуативного використання опанованих наукових знань;

- стимулювання успіхів у конкретній освітній діяльності студентів; актуалізація соціально-нормативних труднощів і суперечностей як невідповідність між теоретичними знаннями і потребами їх практичного використання.

Соціально-адаптивна лекціяце:

- система вправ для вироблення вмінь, норм і навичок ефективної освітньої діяльності студентів;

- диференціація тематичних завдань, форм і методів потенційної навчально-регуляційної діяльності аудиторії; аналіз ситуацій умілого і невдалого практичного використання теоретичних знань;

- застосування здобутих наукових знань у типових і нетипових умовах; моделювання регуляційно-вольових зусиль студентів під час проходження ними соціальних програм, реалізації технологій, адаптації методик;

- творче перенесення знань у нові ситуації міжсуб’єктивної взаємодії; осмислення ефективності різних норм діяльності в нетипових ситуаціях;

- вироблення ефективних способів дії із соціальними нормами та діяльнісне оволодіння ними.

Системно-досвідна лекція це:

- актуалізація ментального досвіду студентів як цілісної світоглядної системи;

- створення сприятливих умов для вияву ціннісно-естетичного ставлення студентської аудиторії до здобутих знань і норм;

- уміння визначити місце теми у загальному змісті навчального курсу та вищої освіти в цілому;

- тестове або модульно-рейтингове оцінювання рівня володіння кожними програмними знаннями, уміннями, нормами і цінностями;

- встановлення взаємозв’язків і закономірностей між поняттями і явищами (аналіз і синтез), а також причинно-наслідкових, функціональних та інших зв’язків;

- постановка і концептуальне розв’язання кількох світоглядних проблем;

- оформлення систематизованих знань за допомогою знаково-графічних засобів (таблиці, моделі, схеми, малюнки, графіки, креслення);

- перехід від локальних узагальнень до широких, міжпредметних; проектування студентом свого міні-підручника, задачника чи іншого продукту освітньої діяльності.

Корекційно-рефлексивна лекціяце:

- опис ситуацій, які спричинюють розвиток творчої рефлексії, ціннісно-естетичної сфери особистості;

- зіставлення оцінки викладача та самооцінки студентів щодо їхніх академічних і культурних успіхів;

- обстоювання студентами привласнених етнонаціональних цінностей;

- самозвіт учасників навчання про усвідомлення освоєного набору норм і прийнятих цінностей у власному житті; особистий вибір та обстоювання кожним, починаючи з викладача, етнонаціональних вартостей і святинь;

- ситуації рефлексивного переструктурування особистісних знань, норм і цінностей у єдиному контексті персонального самоствердження;

- загострення проблеми духовного самовдосконалення особистості протягом життя і відшукання способів її пом’якшення;

- самоаналіз і самоусвідомлення викладачем і студентами міри збагачення власного ментального досвіду;

- обґрунтування актуальних морально-естетичних проблем, осмислення потреби їх розв’язання на особистісному рівні.

Культурно-підсумкова лекція – це:

- моделювання ситуацій самобутнього творення і продуктивного фантазування;

- підсумкове оцінювання рівня оволодіння студентською групою програмними знаннями, нормами, цінностями (групове опитування, тестування тощо);

- гуманізація міжособистісних взаємин в аудиторії через програмування чуттєвих переживань (художні взірці);

- свобода асоціативного мислення та уявлення викладача і студентів (малюнки, вірші, вироби тощо);

- сценічне копіювання етичних ситуацій і духовних вчинків; духовне збагачення особистості враженнями, смислами, образами;

- осмислення горизонтів професійного і культурного самовдосконалення молоді, соціальних умов самореалізації особистості.

Отже, у сучасних умовах роль лекції суттєво змінюється. Вона все більше виконує проблемно-настановчу функцію, яка забезпечує керування пізнавальною діяльністю студентів у процесі самопідготовки. У таких умовах необхідно керуватися принципом «Знати, щоб навчитись робити».

Методика підготовки, проведення та аналізу лекції

Педагогічним досвідом створені та існують вже відпрацьовані методики підготовки викладача до лекції. Вони включають такі етапи: аналітичний, стратегічний, тактичний, редакційний, аудиторний та контрольно-підсумковий.

Основною метою аналітичного етапу підготовки є визначення теоретичної концепції лекції: проблемний аналіз теми, формулювання основних питань, пошук відповідей на них, формулювання відповідей.

На стратегічному етапі готуються робочі тези, формулюється цільова установка, завдання та надзавдання, вибір засобів для активізації пізнавальної діяльності студентів під час проведення лекції.

Тактичний етап передбачає складання композиції лекції, підбір фактів, наочних матеріалів для візуального супроводження, вибір прийомів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів.

Редакційний етап включає читання вголос тесту лекції (для початківців), заміну незрозумілих слів, усунення повторів, штампів, спрощення мови. Середня довжина речення не повинна бути більше, ніж 15 слів.

Аудиторний етап підготовки до лекції передбачає орієнтацію на конкретну аудиторію слухачів, їх інтересів, настрою, можливу реакцію; розробку тактики встановлення з ними зворотного зв’язку.

Останній етап – контрольно-підсумковий. На ньому здійснюється самоаналіз змісту лекції, прогнозуються можливі питання, розробляються рішення поставлених проблемних питань.

Основними вимогами до відбору навчального матеріалу є такі:

- вибір питань відповідно до навчальних програм; відповідність сучасним тенденціям і закономірностям розвитку бухгалтерського обліку;

- виключення «інформаційного шуму» і зосередження уваги на основному матеріалі;

- використання найпередовішого практичного досвіду та проблем практиків щодо створення інформаційного продукту для використання можливостей підприємства;

- можливість створення опорних конспектів, засобів візуального супроводження лекції;

- можливість реалізації усіх принципів дидактики.