Смекни!
smekni.com

Метод проектів як один із сучасних методів навчання (стр. 8 из 8)

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ — це вибір шляхів і засобів для досягнення мети відповідно до висунутої гіпотези. У роботі може бути поставлено кілька завдань.

ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ — активна взаємодія з довкіллям, під час якої індивід виступає як суб'єкт, що цілеспрямовано впливає на об'єкт і тим самим задовольняє свої потреби.

ІНТЕГРУВАННЯ ЗНАНЬ — процес наближення, об'єднання окремих наук.

ІНТЕРЕС — ставлення особистості до предмета як до чогось для неї цінного, привабливого.

ПРОЕКТ— задум, план, намір, цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.

СУБ'ЄКТ ДІЯЛЬНОСТІ — індивід, який володіє свідомістю та волею, здатний діяти цілеспрямовано, який має потребу в діяльності та мотиви до виконання дій.

ПРОЕКТУВАННЯ (створення спільних проектів) — спосіб організації взаємодії учня та вчителя в навчально-виховному процесі, який об'єднує змістовий, процесуальний та методичний компоненти процесу навчання під час створення проектів — поетапної практичної діяльності для досягнення поставлених завдань.

ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРОЕКТИ – це проекти, які потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів.

ТВОРЧІ ПРОЕКТИ – це проекти, які не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

ІГРОВІ ПРОЕКТИ — учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЕКТИ спрямовані на збирання інформації про якийсь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.

ПРАКТИЧНО-ОРІЄНТОВАНІ ПРОЕКТИ — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, проект шкільного саду).

НАВЧАЛЬНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПРОЕКТИ — це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності й спрямована на досягнення спільного результату діяльності.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Алексюк А.М. Загальні методи навчання у школі. - К.: Рад. школа, 1973. 190 с.

2) Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. - К., 1980. – 205 с.

3) Асахова В.М. Нові методи навчання// Освіта України. - 1998. - 29 квітня. С. 7-8.

4) Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. — М., 1986. – 287 с.

5) Вільямс Р., Маклін К. Комп'ютери в школі: Пер. з анг./ За ред. В.Б.Распопова. — К., 1988. – 140 с.

6) Дидактика сучасної школи. /Під ред. Б.С.Кобзар,Н.В.Кумаріної та ін. - К.: Рад.школа, 1988. – 300 с.

7) Землянская Е. Обучение в сотрудничестве // Учитель — 2002. - № 3. – С. 12 - 14.

8) Зіньковський Ю. Перспективи розвитку професійно-технічної освіти. // Професійно-технічна освіта. – 2001. - № 4. – С. 19 – 21.

9) Лебедева Л.И., Иванова Е.В. Метод проектов в продуктивном обучении Педагогические технологии. — 2002. — №4. – С. 5 – 7.

10) Логвин В.Л. Метод проектів у контексті сучасної середньої освіти // У збірнику: Проекти, реалії, перспективи. — К., 2003. – 120 с.

11) Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. – М., 1977. 156 с.

12) Освітні технології: Навчально-методичний посібник /О.М.Пехота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. — К.: А.С.К., 2001. — 256 с.

13) Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія / С. О. Сисоєва, А. М. Алексюк. П. М. Воловик та ін.; За ред. С. О. Сисоєвої. -К.:ВІПОЛ, 2001. - 502 с.

14) Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації. // Рідна школа. - 1998. - № 12. - С. 3 - 17.

15) Психология индивидуальных различий: Тесты. — М., 1982. -

16) Симонов В.П. Диагностика личности и профессионального мастерства преподавателя: Учебное пособие для студентов педвузов, учителей и слушателей ФПК. — М., 1995. – 280 с.

17) Сікорський П. І. Теорія і методика диференційованого навчання. - Львів: СПОЛОМ, 2000. - 421 с.

18) Школа и новые информационные технологии. — М., 1990. – 170 с.

19) Щербак О. Підготовка педагогічних кадрів нової генерації – важлива умова модернізації професійної освіти. // Професійно-технічна освіта. – 2001. № 4. – С. 33 – 34.

20) Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. — М., 1979. – 298 с.