• зміна співвідношення між прагматичним та загальнокультурним компонентами освіти на всіх її рівнях. Пріоритетними повинні стати проблеми розвитку загальної культури людини, формування у неї наукових форм системного мислення;
• зміна змісту та методології навчального процесу, яка передбачає акцентуацію вивчення фундаментальних законів природи і суспільства, створення принципово нових навчальних курсів, зорієнтованих на формування цілісних уявлень про наукову картину світу, на формування здібності виходити на системний рівень її пізнання;
• забезпечення практичної реалізації тріади "екологічне виховання -екологічне навчання - екологічна освіта". Всі частини цієї тріади є взаємопов'язаними, всі вони складають основу формування у людства екологічного світогляду, що базується на усвідомленні необхідності збереження оптимального для життя середовища, яким є Земля [11, 10-
Нові підходи до змісту освіти вимагають якісного оновлення і побудови навчальних програм. Пошук шляхів перебудови навчальних програм є предметом постійної уваги освітян. Зокрема, на Міжнародній конференції з питань розвитку змісту освіти ( МБО, Женева, 1998), були сформульовані такі принципи їх організації: відкритий характер, варіативність, гнучкість, інтеркультурність, адаптованість до регіональних особливостей, інтегративність.
Конкретними шляхами реорганізації змісту освіти, характерними для сучасних освітніх реформ у більшості країн є:
• посилення уваги до вивчення математики, що здійснюється як екстенсивним шляхом (кількісне зростання навчального часу для вивчення дисципліни), так і інтенсивним (структурна перебудова програм курсу
з включенням нових наукових досягнень, наданням програмам якостей гнучкості, відкритості, варіативності);
-посилення уваги до вивчення іноземних мов, зумовлене активізацією глобалізаційних тенденцій. Вивчення іноземної мови розглядається як засіб посилення конкурентноздатності особистості на ринку праці, так і як засіб активізації міжкультурного спілкування та співробітництва. У цілому ряді країн вивчення іноземних мов введене до змісту навчання у початковій школі;
- посилення уваги до екологічної освіти, метою якої є формування в учнів навичок осмислення фактів та наукових ідей, предметом яких слугує оточуюче середовище як у локальному, так і у глобальному вимірах та їх застосування у повсякденному житті;
- запровадження у зміст освіти предметів та тем міждисциплінарного характеру. Таких, наприклад, як громадянознавство та вільна праця (Палестина); соціальна освіта (Мальта); виховання споживача, ціннісна освіта, трудові експериментальні програми (Індія) тощо. На рівні початкової та базової освіти така практика має за мету надання знанням з різних галузей науки цілісного, інтегрованого характеру, запобігання перевантаженості навчальних планів. Значна частина таких предметів, у тому числі і з названих, спрямована на формування ціннісних орієнтацій демократичного суспільства;
- активізація вивчення економічних та технічних дисциплін, інформаційних технологій з метою успішного вступу у світ праці, запобігання школою маргіналізації як власного статусу, так і статусу своїх випускників
Одним з провідних напрямів якісної перебудови освітньої системи К. перехід від концепції підтримуючого навчання до концепції випереджаючого навчання. Принципи практичної реалізації такого переходу є •найбільш наочними для системи вищої освіти. За концепцією підтримуючого навчання підготовка спеціалістів здійснюється головним чином на основі вимог сьогоднішнього дня, без урахування того, що вимагатиметься від нього у майбутньому. Основна частина навчального часу При навчанні за такою системою витрачається на вивчення традиційних знань. Вивчення прагматичних знань, тобто професійна підготовка з обраної спеціальності, складає, як правило, 15-20% від загального обсягу навчального навантаження. Що ж стосується нових знань, які потрапляють в освітню систему безпосередньо в процесі навчання, їх частка не перевищує 5-7%. Час, що призначається на розвиток творчих здібностей людини і її здібностей до самоосвіти є ще більш незначним.
Випереджаюче навчання навпаки орієнтоване на майбутнє, на ті умови життя та професійної діяльності, в яких випускник вузу опиниться
ся після його закінчення. Такий підхід є надзвичайно актуальним, оскільки, як відомо, значна частина знань застаріває вже протягом 3-5 років Тому головна увага у навчальному процесі за такою концепцією звернена на розвиток творчих якостей спеціаліста, його здібностей до самостійних дій в умовах невизначеності, а також розвиток навчальних здібностей до набуття нових знань та навичок, оволодіння сучасними методами отримання, накопичення, класифікації та передачі знань.
В системі випереджаючого навчання значна кількість навчального часу відводиться для вивчення нових фундаментальних знань, процесів та технологій, інформація про які повинна надходити в освітню систему різними каналами взаємодії з системою науки, банками даних та знань науково-технічної інформації. Тому важливою умовою реалізації системи випереджаючої освіти є її тісний зв'язок з наукою. Освіта повинна бути "вбудованою" в систему наукових досліджень. Для науки такий зв'язок є гарантією більш якісної підготовки майбутніх вчених.
Важливим імперативом часу є залучення до освітнього процесу системи знань у галузі інформатики, її засобів та методів. Розвиток цивілізації відбувається у напрямі інформаційного суспільства, у якому об'єктами та результатами праці більшості населення будуть не матеріальні цінності, а, головним чином, інформація та наукові знання. Вже сьогодні діяльність значної частини населення у розвинутих країнах пов'язана з процесами обробки та передачі різного роду інформації, що примушує людей вивчати та використовувати відповідні інформаційні технології. З огляду на важливість проблеми використання інформаційних технологій (ІТ) у навчальному процесі розглянемо її докладно.
3. Інформаційно-технологічний підхід до вирішення проблеми
Із застосуванням у навчальному процесі ІТ фахівці пов'язують. перш за все, надії на підвищення якості навчання. Наприклад, їх застосування дозволяє підвищити ефективність практичних та лабораторних занять з природничих дисциплін не менш, як на 30%, об'єктивність контролю знань учнів - на 20-25%. Успішність у контрольних групах, що навчаються з застосуванням ІТ, у порівнянні з тими, де у навчанні застосовували традиційні методи, вище у середньому на 0,5 бала (за п'ятибальною системою оцінки). При застосуванні комп'ютерної підтримки у вивченні іноземних мов швидкість накопичення словникового запасу збільшується у 2-3 рази [11,15-16].
При оцінці впливу застосування ІТ на ефективність навчального процесу враховують і той факт, що вони впливають не тільки на процесуальний його аспект, а й на зміст освіти.
151Застосування ІТ дозволяє вирішувати ряд принципово нових дидактичних завдань:
вивчати процеси та явища у мікро- та макросвіті, всередині складних технічних та біологічних систем на основі використання засобів комп'ютерної графіки та комп'ютерного моделювання;
розглядами у зручному для вивчення масштабі часу різноманітні фізичні, хімічні, біологічні та соціальні процеси, що реально відбуваються з дуже великою або дуже малою швидкістю.
ІТ дозволяє включити до навчальних планів лабораторні заняття з використання комп'ютерних моделей, які імітують процеси функціонування дуже дорогого, навіть унікального обладнання, що є недоступним для .навчальних закладів. Отже мова йде і про економічну ефективність застосування ІТ (хоча і гіпотетичну).
Провідними видами комп'ютерних навчальних програм, що використовуються сьогодні у більшості країн світу, у тому числі і в Україні, та їх дидактичними функціями є:
комп'ютерний підручник - програмно-методичний комплекс, який забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ. Як правило поєднує в собі якості підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму;
контролюючі програми - програмні засоби, призначені для перевірки та оцінки знань, умінь та навичок;
Тренажери - слугують для формування та закріплення різного роду навичок. Як правило вони включають засоби для перевірки досягнутих результатів та можливості зміни тренуючих впливів (їх швидкості, інтенсивності, складності тощо);
ігрові програми - забезпечують додаткові, у порівнянні із навчальними програмами, дидактичні можливості. На думку експертів найбільш ефективними є ділові ігри, що орієнтовані на отримання кращих результатів у вирішенні складних однотипних задач конкуруючими групами учнів. Спілкування, що виникає у процесі такої роботи, є однією специфічних форм самовиразу особистості у процесі інформаційної взаємодії з комп'ютером та колегами. Спеціалісти відмічають особливу роль розважальних ігрових програм, які здійснюють реальний вплив на формування світогляду сучасних підлітків, що вже конкурує з такими соціальними інститутами, як сім'я, школа, етнос;
предметно-орієнтовані середовища - програми, які моделюють мікро-і макросвіти, об'єкти якого-небудь середовища, їх властивості і наочне уявлення, співвідношення між об'єктами, операції над ними. Учні керують об'єктами середовища з метою досягнення дидактичної мети, поставленої викладачем, або проводять дослідження, цілі та завдання
якого ставлять самостійно. Навчальне моделювання сприяє унаочненню навчання, а вивчення процесів у їх динаміці - більш глибокому та свідомому засвоєнню навчального матеріалу.