Державний компонент (розробляє Міністерство освіти і науки України). Має забезпечити соціальне необхідний для кожної людини обсяг і рівень знань, умінь і навичок. Він складається з таких предметів і курсів (освітні галузі): «Суспільствознавство» — історія України, всесвітня історія, українознавство, основи суспільствознавства, права, економіки, «Людина і світ». «Мови і література» — українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література, література і мова національних меншин. «Культурознавство» — мистецтво, художня культура, основи етики і естетики. «Природознавство» — природознавство, фізика і астрономія, хімія, біологія і екологія, географія. «Математика» — математика, алгебра, геометрія. «Фізична культура і здоров'я» — фізична підготовка, допризивна підготовка юнаків, безпека життя і діяльності людини, валеологія. «Технології» — трудове навчання, виробничі технології, основи виробництва, інформатика. На державний компонент припадає 80% навчального часу, з яких 35% відведено на вивчення суспільно-гуманітарних навчальних дисциплін, 25 — природничо-математичних, 16 — оздоровчо-трудових, 5% — естетичних наук.
№ п/п | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень за ступенями навчання | ||||||||||||||
| І ступінь | II ступінь | ІІІ ступінь | ||||||||||||||
| 3-річна ПШ | 14-річна ПШ | |||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | |||
| Обов'язкові предмети | Інваріативна частина | |||||||||||||||
| 1 | Українська мова | 8,5 | 8 | 8 | 7,5 | 7,5 | 7 | 7 | 5 | 4 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | |
| 2 | Українська література | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 | 4 | 3 | |
| 3 | Зарубіжна література | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | ||||||||
| 4 | Іноземна мова | 4 | 3 | 3 | 3 | 2,5 | 2 | 2 | ||||||||
| 5 | Математика, основи Інформатики | 5 | 5 | 5 | 4 | 4 | 4 | 4 | 4,5 | 4,5 | 4,5 | 4,5 | 4,5 | 5 | 5 | |
| 6 | Історія України | 1 | — | 1 | 2 | 2 | 2 | 1,5 | ||||||||
| 7 | Всесвітня Історія | 2 | 1 | 1 | 1 | 1,5 | 2 | |||||||||
| 8 | Правознавство | 1,5 | ||||||||||||||
| 9 | Географія | 2 | 2 | 2 | 2 | 1,5 | ||||||||||
| 10 | Навколишній світ Природознавство, рідний край | 1 | 1,5 | 1,5 | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 | 1 | — | — | — | — | — | — | |
| 11 | Біологія | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | |||||||||
| 12 | Фізика | 2 | 2 | 3 | 3 | 4 | ||||||||||
| 13 | Хімія | — | 2 | 2 | 2 | 2 | ||||||||||
| 14 | Музика, образотворче мистецтво | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | — | — | — | |
| 15 | Фізкультура, ДПЮ | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3,5 | 4 | |
| 16 | Трудове навчання | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| 17 | Охорона життя І здоров'я | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 05 | 05 | 0,5 | 0,5 | 05 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |
| Разом | 20 | 20 | 20 | 18 | 18 | 18 | 18 | 26 | 28 | 30 | 32 | 32 | 31 | 31 | ||
| Варіативна частина | ||||||||||||||||
| Предмети та курси за вибором, факуль тативи, додаткові заняття | 4 | 5 | 5 | 6 | 6 | 5 | 5 | 4 | 5 | 5 | 5 | 5 | 7 | 7 | ||
| Гранично допустиме навантаження (на 1 учня) | 22 | 23 | 23 | 21 | 22 | 23 | 23 | 29 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 36 | ||
| Всього | 24 | 25 | 25 | 22 | 23 | 24 | 24 | 30 | 33 | 35 | 37 | 37 | 38 | 38 | ||
Шкільний компонент. Охоплює вибірково-обов'язкові предмети, індивідуальні та групові заняття, курси за вибором і профільне навчання, факультативи. Цей резерв часу в середній загальноосвітній школі — 71 год. на тиждень (20,1%) від усього навчального часу. Резервом часу відає шкільна рада, яка використовує його для задоволення потреб дітей в організації компенсуючих і розвиваючих знань з окремих предметів, введення нових курсів, поглибленого і профільного їх вивчення, занять учнів за індивідуальними програмами. Шкільний компонент повинен враховувати регіональні особливості й умови, в яких працює школа. Зокрема, мову національностей у місцях їх компактного проживання відповідно до Закону України «Про освіту».
Типові навчальні плани встановлюють сумарне гранич-но допустиме навчальне навантаження учнів, тобто кількість навчальних годин на рік: 1—2 класи — 700; 3—4 класи — 790; 5 клас — 860; 6—7 класи — 890; 8—9 класи — 950; 10—12 — 1030 годин.
Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності починається у День знань — 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня не може бути меншою 175 робочих днів, II—III ступенів — 190 робочих днів без урахування часу на складання іспитів, тривалість яких не повинна перевищувати трьох тижнів.
Структуру навчального року (за семестрами) й тривалість навчального тижня встановлюють загальноосвітні навчальні заклади в межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою. Тривалість канікул у загальноосвітніх навчальних закладах упродовж навчального року не може бути меншою ЗО календарних днів.
На основі типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають робочі плани на поточний навчальний рік, в яких відображено особливості організації навчально-виховного процесу в них.
Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його навчальною програмою.
Навчальна програма — документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навичок, які необхідно засво'Іти, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.
Навчальні програми повинні мати високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу, втілювати виховний потенціал, генералізувати навчальний матеріал на основі фундаментальних положень сучасної науки, групувати його навколо провідних ідей і наукових теорій, не містити надто ускладненого і другорядного матеріалу, реалізовувати міжпредметні зв'язки та ідею взаємозв'язку науки, практики і виробництва, формувати вміння і навички учнів з кожного предмета.
До навчальних програм додають пояснювальні записки, що розкривають основні завдання викладання предмета, особливості організації й методів навчальної діяльності, форми зв'язку класної та позакласної роботи, зміст практичних і лабораторних занять, систему вироблення вмінь і навичок як результат викладання предмета.
Відповідно до навчальних програм створюють підручники і навчальні посібники.
Підручник — книга, яка містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни, викладені згідно з цілями навчання, визначеними програмою І вимогами дидактики.
Головне його призначення — допомогти учням самостійно закріпити і поглибити знання, здобуті на уроці.
Навчальний посібник — книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості.
До навчальних посібників належать збірники задач і вправ, хрестоматії, словники, довідники, атласи та ін. Цей допоміжний дидактичний матеріал сприяє зміцненню пізнавальних і практичних умінь, прищеплює навички самостійної роботи.
Підручник повинен забезпечити науковість змісту матеріалу, точність, простоту і доступність його викладу, чіткість формулювання визначень, правил, законів, ідей, точну й доступну мову тексту, правильний розподіл навчального матеріалу за розділами і параграфами. Найважливіший матеріал мусить бути проілюстрований схемами, малюнками, відповідно структурований та оформлений шрифтами.
Для успішного використання підручника в навчальному процесі і вчитель, і учні повинні орієнтуватися в його структурі. Підручник складається з двох компонентів: текстового і позатекстового. Перший компонент — основний, додатковий і пояснювальний тексти. До другого належать: а) апарат організації засвоєння; запитання і завдання; інструктивні матеріали (пам'ятки, зразки розв'язання задач, прикладів); таблиці; підписи-пояснення до ілюстративного матеріалу; вправи; б) ілюстративний матеріал (фотографії, малюнки, плани, картки, креслення та ін.); в) апарат, орієнтування (вступ, зміст, бібліографія).
Зміст навчального матеріалу в підручнику може формуватися за генетичним (в історичній послідовності), логічним (відповідно до сучасної логічної структури конкретної науки), психологічним (з урахуванням пізнавальних можливостей учнів) принципами, пов'язаними між собою.
Зміст підручника складається з таких компонентів: а) основні факти, принципи, засоби й нові відкриття в науці, доступні учням відповідного типу закладу; б) світоглядно-методологічні та виховні ідеї, зокрема моральні й естетичні ідеали, які можна сформувати конкретним навчальним матеріалом; в) методи наукового мислення і дослідження, що сприяють засвоєнню навчального матеріалу; г) знання з історії науки і творчої діяльності її видатних представників, які стимулюють інтерес учнів; ґ) уміння і навички, що випливають з конкретного навчального змісту або необхідні для його засвоєння; д) розкриття прийомів мислення, логічних операцій, які учень має засвоїти у процесі вивчення змісту підручника.