Смекни!
smekni.com

Позакласна та позашкільна виховна робота з народознавства (стр. 2 из 2)

І, нарешті,третій компонент сучасного виховного процесу, який уже завоював досить сильні позиції, - це різного спрямування релігійні концепції, що оперують добре розробленою методикою, технологією впливу на молоде покоління, теоцентричний, теологічний підхід до дитини, до її потреб і самовираження, до визначення її природи. Він відштовхується від красивих утопій, привабливих міфів, різного роду фетишів і табу, його ідеалом є заглиблення в себе. По суті, він, незалежно від свого спрямування, базується на авторитарній виховній традиції, де слово вчителя /вустами якого промовляє Бог/ - закон для учня. Концепції релігійного виховання здобувають в Україні все більше прихильників. Кожен із вищезгаданих напрямів виховання дитини має свої переваги й недоліки. Усі вони мають право на існування, мають прихильників і противників. Але виховання як соціальний феномен має об'єднувати загальна ідея, котра б згуртовувала всі напрями. Такою об’єднавчою ідеєю процесу виховання молоді має стати ідея гуманізму, тобто прагнення свободи, справедливості, діяльності, участі в усьому, що відбувається навколо, розвинуте почуття колективізму та ненасильства над довкіллям /адже віками людину привчали ставитися до природи, як до простого ресурсу людської діяльності, як до суб’єкта перетворення чи підкорення/. Ідея гуманності проголошує взаємодію, взаємовплив і взаєморозвиток людини й Природи, допомагає людині повідомити загальну мету, реалізувати унікальний сенс свого життя. Ідеї, що "рятують світ", народжуються, коти в них виникає реальне потреба. І народжуються вони серед "землеробів" освіти. Саме вчителі повинні прищепити їх дітям," щоб не переривалися гуманістична українська традиція, щоб політичні інтереси не впливали на культурні, просвітницькі традиції та перспективи. Пропоную ознайомитися з низкою авторських виховних заходів з українського народознавства, які просякнутіідеями піднесення ролі культурної праці, збереження природи, охорони матері й дитини, створення родинної культури, позитивного впливу релігії на формування світобачення учнів.

2. ФАКУЛЬТАТИВНІ ЗАНЯТТЯ

В умовах "розкріпачення" шкільного життя, вільного вибору педагогічними колективами, учителями напрямів, форм і методів роботи а учнями педагогіка українського народознавства стає стрижнем навчально-виховного процесу. Її зміст реалізується тими методами й прийомами, які адекватні йому, відповідають конкретним умовам /матеріальній базі, віковим і психологічним особливостям, рівню знань учнів та і н ./ школи, класу, подобаються вихованцям і гармонійно вписуються у вітчизняні педагогічні, культурно-історичні традиції. Народознавчі підходи в роботі з учнями звільняють процес виховання від примусовості, надуманості, формалізму. При цьому в дію вступають такі емоційно-естетичні фактори, які забезпечують належний хід навчально-виховного процесу без психологічного тиску на дітей. Завдяки українському народознавству вихованці дедалі глибше починають відчувати, що знання про рідний народ - це пізнання себе, свого родоводу, народної культури, історії, і тим самим глибоко усвідомлюють нерозривну єдність із попередніми поколіннями, усім народом, його духовним світом. У процесі навчання учні, як правило. переживають високе емоційне піднесення, часто відчувають злет душевних сил, натхнення. Глибоко зникнувши в народні творчі традиції, вони починають самі творити. Основний смисл і красу свого життя такі учні вбачають у тім. щоб збагнути повноту, глибину й цілісність культури рідного народу, зробити власний внесок в її розвиток. Так створюються сприятливі умови для морального та духовного самовдосконаленні кожного учня. Одним і з шляхів здійснення поставлених перед школою завдань є запровадження, в навчальній практиці факультативних занять, оскільки вони сприяють спеціалізації навчання, формуванню в учнів стійкого інтересу до предмета. Факультативний курс розраховується не менш ніж на 34 години / і година на тиждень протягом року або 2 години на тиждень - на півріччя/. У групи для вивчення факультативного курсу учні зараховуються на бажанням. Групи для вивчення факультативів, як правило, комплектуються з учнів одного або паралельних класів. За відповідних умов можуть створюватися групи з учнів двох або кількох шкіл /міжшкільні факультативи/.

Факультативні заняття передбачаються спеціальним розкладом і проводяться до чи після уроків. Залежно від місцевих умов /відстань від місця проживання до школи/ можна передбачити перерву для відпочинку школярів між обов'язковими заняттями й факультативом. Під час проведення факультативних занять треба застосовувати різні форми й методи навчання та види навчальної роботи учнів, які сприятимуть розвитку пізнавальної Я творчої активності, в тому числі: лекції, семінари, практикуми, лабораторні заняття, екскурсії, реферати, доповіді та інші формисамостійної роботи учнів. Учням, які вивчали факультативний курс, у свідоцтві про восьми річну освіту чи атестаті про середню освіту вказують назву курсу. Факультативні курси проводять учителі, а також викладачі вузів, діячі науки, літератури та мистецтва, спеціалісти виробництва й сільського господарства, які мають відповідну підготовку. Наповнюваність груп визначається директором школи залежно від специфіки факультативних курсів, але не менше 10 чоловік у групі. При комплектуванні груп для вивчення факультативного курсу не допускається проведення будь-яких іспитів чи перевірок. Зарахування учнів до групи з вивчення факультативного курсу проводиться вчителем, який веде факультатив, з урахуванням думки класного керівника й затверджується наказом директора школи не пізніше 10 вересня /або 10 січня/. Керівництво та контроль за організацією та змістом факультативних занять здійснює директор школи /його заступники з навчально-виховної роботи/. Факультативи з народознавства відіграють важливу роль у вихованні молодого покоління, з естетичному та морально-етичному розвиткові дітей, підготовці їх до вибору майбутньої професії, створення здорової сім’ї.

3. ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТЬ З УКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА ДЛЯ 5-11 КЛАСІВ

Пояснювальна записка.

Програма факультативу в 5 класі має на меті забезпечити учнів елементарними знаннями з народознавства - походження назв днів тижня, назви місяців року та їхні характеристики, обрядовість Різдва й Великодня, звичаї й традиції Щедрого вечора, Водохреща. Стрітення, Дня Матері. В шостому класі триває поглиблене вивчення народного календаря. Широко вивчаються й пропагуються такі відомі свята як Різдво Пресвятої Богородиці, Покрова, Проводи осені, Школи. Семикласники залучаються до пошукової краєзнавчої роботи, вивчають історію та культуру своєї місцевості. Важливим є освоєння ними традиційного в Україні мистецтва - писанкарства. У восьмому класі планується забезпечення учнів знаннями з народної педагогіки та вмінням господарювання в домі й на подвір’ї. Паралельно вивчаються традиції Різдва, Щедрого вечора, Масляної, Великодня, Проводів. Юнаки та дівчата вчаться цікаво організовувати дозвілля. Тематика занять факультативу 9 класу направлена на формування світобачення учнів, уміння спілкуватися з людиною й природою, засвоєння азів народної медицини, методів захисту здоров’я людини від негативних виливів навколишнього середовища, у зв’язку з чим заплановано низку зустрічей і з лікарями. Десятикласники повинні готуватися до сімейного життя, а отже, слід формувати їхню сімейну культуру. З цією метою вивчаються родинні звичаї, традиції й обряди /весілля, чекання дитини, родини, хрестини, спровадження дитини "на свій хліб", пострижини, особливості взаємостосунків між братами та сестрами, між дітьми та батьками. З метою навчання пошануванню сім’ї проводиться свято "Сім’я - ключ від щастя".

В одинадцятому класі дівчата та юнаки повинні мати вже міцно сформовані погляди на особистість, як чоловічу, так і жіночу, знати суто національні риси обох статей українців. Тому вивчається життєвий досвід відомих в історії України чоловіків та жінок. Плануються зустрічі з людьми старших поколінь, які допоможуть випускникам впевненіше вибирати професію, шлях у житті, сприятимуть їхньому патріотичному вихованню.