Мета першого етапу (ознайомлюючого) полягає в збиранні досить повної і об’єктивної інформації, в її систематизації для аналізу. Зміст цього етапу складає мотивацію, постановку мети аналізу, формування завдань.
Мета другого етапу (оцінюючого) – об’єктивна оцінка кожного елементу заняття. Змістом даного етапу є аналіз інформації, зібраної на першому етапі, на основі її систематизації, зіставлення і порівняння, визначення причинно-наслідкових зв’язків окремих елементів аналізованого об’єкту. Це важливий етап аналізу навчально-виховного процесу, він дає можливість об’єктивної оцінки бачення і виділення успіхів та недоліків.
Мета третього етапу (перевірочного) полягає у визначенні шляхів ліквідування виявлених недоліків, закріпленні позитивного, формуванні висновків, які містять оцінку занять в цілому, з позиції його кінцевого результату, тобто визначення ефективності розвивальної, навчальної і виховної функцій у зв’язку з виділеним програмовим змістом. На основі висновків пропонуються рекомендації, які спрямовані на ліквідування причин, що негативно впливають на результат. Змістом даного етапу є синтез отриманих характеристик і оцінок.
Необхідно відзначити, що поділ процесу навчання педагогічного аналізу на етапи є умовним. Оскільки формування аналітичних умінь в діяльності педагога проходить поступово, охоплюючи різноманітні види педагогічної діяльності в різній мірі, неможливо відокремити один етап від іншого. Але поетапний розгляд дозволяє намітити основні цілі і зміст управління процесом навчання педагогічного аналізу в залежності від рівня аналітичної діяльності педагогів і визначити конкретні шляхи досягнення мети.
Відповідно до моделі формування аналізу педагогічної діяльності складена програма. Важливим принципом побудови програми є зв’язок теорії з практикою, який простежується в тому, що, з одного боку, педагогічна теорія виступає засобом пізнання та прогнозування педагогічної практики, а з іншого – педагогічна практика є перевіркою теоретичних рішень. Програма розрахована на один рік. На весь курс відводиться 40 годин. Запропонована програма є орієнтовною. Залежно від рівня розвитку аналітичних умінь керівників можна змінювати зміст тем, бюджет часу на їх вивчення.
На другому етапі нашого дослідження ми проводили спеціальну роботу з навчання керівників педагогічного аналізу. Робота будувалася в таких напрямках: 1) формування цілісного уявлення про структуру педагогічної діяльності, зміст професійних умінь, сутність педагогічного аналізу; 2) демонстрування способів виконання педагогічного аналізу; 3) удосконалення та закріплення аналітичних умінь в процесі самостійного виконання завдань (аналіз педагогічної ситуації, діагностика розвитку дітей, розв’язання педагогічних завдань та ін.); 4) практичне виконання керівниками дій з аналізу педагогічної діяльності.
Програма передбачала проведення лекцій і практичних занять. На лекціях розглядалися теоретичні питання з проблем: завідуючий в системі управління дошкільним освітнім закладом; педагогічний аналіз як функція управління; методологічна основа педагогічного аналізу; педагогічна діяльність як об’єкт аналізу; основні етапи педагогічного аналізу та формування аналітичних умінь; значення педагогічного аналізу в підвищенні професійної майстерності вихователів; роль науково-методичної роботи в дошкільних освітніх закладах як засобу формування аналітичних умінь. Практичні заняття складалися з двох частин: перша – конкретизація теоретичних положень, обговорення шляхів та засобів формування умінь аналізувати педагогічну діяльність; друга – перегляд окремих видів педагогічної діяльності та її аналіз. Така комплексна робота з керівниками сприяла, з одного боку, творчому усвідомленню ними педагогічної теорії, а з іншого – формуванню вмінь використовувати теоретичні знання в своїй педагогічній діяльності. До кожного заняття пропонували список психолого-педагогічної та методичної літератури. До кожної теми був визначений перелік основних понять, а також конкретні вміння, які необхідно сформувати (вміння спостерігати педагогічний процес, одержувати необхідну інформацію; вміння виділяти в педагогічному процесі елементи та аналізувати кожний з них окремо; вміння вивчати особистість та діяльність дітей, педагога; вміння встановлювати взаємозв’язок між елементами педагогічного процесу; вміння виявляти причини успіху або недоліків в роботі; вміння робити висновок про стан педагогічної діяльності, подавати конкретні та доцільні пропозиції з його покращення, документально оформляти результати педагогічного аналізу).
Практичні заняття мали різноманітний характер: перегляд та аналіз навчально-виховного процесу, завдання яких полягало в показі зразка аналізу різних його елементів або корекції процесу формування аналітичних умінь; заняття-консультації, в процесі яких керівник відповідав на питання; заняття-співбесіди за вивченою літературою з проблем педагогічного аналізу; заняття методичного характеру з метою уточнення та поглиблення знань про ті чи інші методи та прийоми педагогічного аналізу.
Весь навчальний процес ми будували на основі вільного обміну думками. Саме це дає більш широку можливість керівникові реалізувати право на власні думки. Альтернативність думок, їх обґрунтування давало змогу не лише прийти до правильного рішення, а й сприяти формуванню самооцінки, самовизначенню особистості. Робота проблемного семінару дозволила зробити ряд, на наш погляд, цікавих спостережень і висновків. На початку роботи семінару керівники в процесі аналізу в основному орієнтувалися на позитивні результати: всі діти повинні добре засвоїти програмний матеріал, відповідати і робити все правильно. На нашу думку, це наслідок нерозуміння макроструктури заняття, того, що дане заняття є тільки ланкою, елементом всієї навчально-виховної роботи і вимоги до його результату диктуються місцем, яке воно займає в педагогічному процесі. Спостерігався формальний підхід до розуміння конкретних порад за результатами аналізу. Конкретною вважалася та порада, в якій указувалося, що необхідно зробити. Конкретність порад не була пов’язана зі змістовою стороною, з тим, наскільки вона може служити керівництвом до дії. Причиною цього, на наш погляд, є відсутність постійного співвідношення якості аналізу з рівнем навчально-виховної роботи в конкретній групі.
Проведена робота з керівниками дошкільних освітніх закладів показала, що процес формування педагогічного аналізу значно активізується такими педагогічними умовами: 1) формувати психологічну готовність керівників до свідомого оволодіння аналітичними вміннями; 2) знайомити керівників із суттю та змістом педагогічного аналізу, формувати в них потребу в його оволодінні; 3) дотримуватися послідовності й етапності у формуванні умінь аналізувати педагогічну діяльність; 4) озброювати керівників еталонами, зразками педагогічного аналізу; 5) розуміти педагогічний процес у дошкільному освітньому закладі як систему, яка потребує системного підходу до його вивчення; 6) планувати науково-методичну роботу в дошкільному освітньому закладі з урахуванням закономірностей управління процесом підвищення кваліфікації, зосереджуючи увагу на питаннях формування педагогічного аналізу.
Важливе значення мала для нас оцінка учасників проблемного семінару ефективності експериментальної роботи з навчання педагогічного аналізу. 85% керівників схвалили програму навчання педагогічного аналізу. Загальна думка більшості педагогів була виражена у тому, що, навчання педагогічного аналізу має бути не епізодом, а постійною частиною науково-методичної роботи в дошкільному освітньому закладі.
Таким чином, педагогічний аналіз стає ефективним засобом управління дошкільним освітнім закладом за умови навчання керівників педагогічного аналізу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Колодяжная Т.П. Управление современным дошкольным образовательным учреждением. – Ростов – Н/Д: Учитель, 2002. – 128 с.
2. Конаржевский Ю.А. Функция педагогического анализа и ее роль в процессе управления школой. – Магнитогорск, 1976. – 52 с.
3. Крижко В.В. Теорія та практика менеджменту в освіті. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – 272 с.
4. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. – К., 2001. – 608 с.
5. Организация деятельности дошкольного образовательного учреждения / Авт.-сост. А.А.Федорова. – М.: Астрель, 2003. – 189 с.
6. Поздняк Л. Заведующий в системе управления // Дошкольное воспитание. – 1993. – №1. – С. 12-16.
7. Троян А.Н. Функция педагогического анализа в управлении работой дошкольного учреждения: Дис. …канд. пед. наук. – М., 1984. – 173 с.