регистрация / вход

Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Кафедра педагогіки та психології Курсова робота з дисципліни «Методика Викладання Економіки»

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Кафедра педагогіки та психології

Курсова робота з дисципліни

«Методика Викладання Економіки»

На тему:

«Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці»


Вступ

Глава 1 Економічна освіта школярів: основні завдання соціально-економічної адаптації (соціалізації) учнів

1.1 Характеристика державних і суспільних вимог до реалізації економічної освіти

1.2 Професійне орієнтування учнів при вивченні економіки

1.3 Соціально-психологічні особливості групи навчання

Глава 2. Характеристика ринку послуг в економічній освіті: діяльність навчальних закладів (та корпоративних підрозділів) у поширенні економічних знань

2.1 Огляд організації позасистемної роботи з навчання економіки

2.2 Програма навчальної дисципліни «Економіка». Активізація і мотивація навчальної діяльності учнів при вивченні предмета

Глава 3. Методична розробка теми

3.1 Актуальність, значимість, мета, завдання вивчення даної теми

3.2 Модель засвоєння бази знань з теми. Проектування професійних умінь учнів

3.3 Матеріали для проведення заняття з теми: засоби наочності, словник основних понять, презентація теми, завдання самостійної роботи

3.4 Контроль засвоєння теми, завдання критерії успішності

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Економіка – складна, багатогранна наука, що охоплює майже всі сфери суспільного життя. Кожен має певне уявлення про економіку, незважаючи на те, чи правдиве воно, чи оманливе. І лише вивчення такого предмету, як економіка допоможе сформувати об’єктивний погляд на неї.

Але, щоб викладати будь-який предмет, потрібне врахування його особливостей.

В українських школах можна спостерігати тенденції хаотичного введення курсу «Економіка» . В деяких школах економіку викладають з перших класів, а в деяких – не вивчають взагалі. Тому постає питання про введення в навчальний процес єдиної неперервної концепції викладання економіки, що включатиме в себе навчання протягом всього шкільного курсу.

Але, оскільки ця концепція існує тільки на папері, то я, адаптуючись до практики шкіл, що проводиться сьогодні, розглядатиму курс «Економіка» для 10 класу. Вивчаючи при цьому вікові особливості учнів старших класів, що безпосередньо впливають на ефективність роботи викладача.

Так, учні старших класів являються майже дорослими людьми, сформовані фізіологічно і психологічно. Вони прагнуть робити складні завдання, цікавляться політикою і суспільним життям. Але вік учнів не єдиний фактор від якого залежить успіх подання матеріалу. Навчальний курс, який вивчається, послідовність тем, а також їх взаємозв’язок і методи їх прочитання аудиторії відіграють вирішальну роль.

Протягом написання курсової роботи я спробую дослідити і навчитися ефективно розробляти і готувати уроки, враховуючи усі необхідні аспекти викладання для результативного здійснення практики.

методика урок економіка школяр

Глава 1 Економічна освіта школярів: основні завдання соціально-економічної адаптації (соціалізації) учнів

1.1 Характеристика державних і суспільних вимог до реалізації економічної освіти

Економічна освіта стала потребою сьогодення. Вона покликана сформувати в громадян України не тільки знання, діловитість, підприємництво, а й найголовніше — економічну культуру. Економічна освіта сприяє розвитку економічного мислення на основі глибокого розуміння економічних процесів, що дає змогу аналізувати факти і явища економічного життя, фактори та способи вирішення економічних завдань, установлювати зв’язки й відношення між ними. Саме вона уможливлює створення та функціонування ефективного ринкового простору, який є важливою складовою суспільного життя країни.

Дуже важливою є наявність особистих рис (навичок, задатків, здібностей, умінь).

Зокрема таких як: аналітичне мислення, наявність власної думки, гнучкість мислення, новаторство, прагнення до самовдосконалення, уміння зрозуміло викласти інформацію, чіткий усний і письмовій виклад думок, працьовитість, відповідальність, ентузіазм, інтуїтивність.

Є такі державні вимоги до економічної освіти, як:

· Інноваційність змісту економічної освіти

· Суспільна корисність економічних знань

· Соціальна обґрунтованість економічного мислення в кожній сфері економічної діяльності

· Адаптація світового досвіду та збереження кращих вітчизняних освітянських традицій, розширення міжнародного співробітництва

Мета економічної освіти - підготувати відповідальних громадян, які прийматимуть ефективні рішення за допомогою економічних знань. Ефективні економічні рішення прийматимуться тоді, коли, крім знання основних понять і характеру їхнього взаємозв'язку, учні усвідомлюватимуть широкі соціальні цілі, що найчастіше використовуються для оцінки результатів розвитку економіки та політики уряду та володітимуть точними обґрунтованими методами прийняття економічних рішень. Введення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах було викликане насамперед перетвореннями, що відбуваються у суспільстві при переході до ринкових відносин, економізацією соціальних зв'язків, а також необхідністю формування свідомості населення з урахуванням ринкового досвіду багатьох розвинутих країн світу. Особливо важливо готувати молодь до життя і праці в непростих умовах ринку.

1.2 Професійне орієнтування учнів при вивченні економіки

Виходячи з державних та особистісних потреб предмет “Економіка” з 2001 р. включено до інваріантної частини навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів.

Опанування його змістом значно поширює життєві можливості випускників школи:

• Формує економічну і правову культуру, завдяки чому вони можуть швидше адаптуватися в умовах ринкової економіки;

• Надає інформацію про професії на ринку праці

• Надає загальні та спеціальні економічні знання і формує навички, вчить компетентно приймати рішення, обговорювати й оцінювати отримані результати. Прогнозувати наслідки прийнятих рішень;

• Навчає працювати індивідуально і в групі, пізнавати особливості власного характеру і виробляти у себе бажані риси;

• Сприяє формуванню самодостатньої та соціально адаптованої особистості

Отже, після вивчення економічної дисципліни в школі, учні будуть краще розбиратися в ринковій економіці. Інформація буде корисною для учнів не лише у випадку, якщо вони оберуть професію економіста, а і просто у їх подальшому житті, тому що вони ознайомляться з основами економіки, це допоможе їм планувати їхній особистий бюджет. Але якщо учні у подальшому вирішать вивчати економіку у вищому навчальному закладі, то вони вже матимуть базові знання, знатимуть основні економічні поняття і зможуть більш легко та ефективно навчатися, вже не витрачаючи час на вивчення основних термінів.

Також учні зможуть прогнозувати наслідки прийняття рішень, навіть на побутовому рівні.

Також ця дисципліна ознайомить їх з фінансовим ринком, вони будуть знати, як вигідно використовувати свої заощадження, вони будуть знати про фінансових посередників, які можуть допомогти їм економити час.

1.3 Соціально-психологічні особливості групи навчання

Для забезпечення успіху при проведенні уроку, поданні нової інформації і для ефективного її засвоювання необхідно враховувати психологічні особливості учнів, для яких викладається матеріал.

Оскільки, я розробляю уроки для учнів 10 класу, то розглянемо особливості даної вікової категорії.

Старшин шкільний вік - вік переходу до дорослості. Перед учнями 10 класу постає питання успішного закінчення школи і вибору майбутньої професії. Вони являються повністю сформованими дорослими людьми у психологічному плані, і майже всі психологічні зміни досягають свого завершення. Так, розвиток пізнавальних процесів старшокласників досягає такого рівня, що вони виявляються практично здатними до виконання всіх видів розумової праці дорослої людини, включаючи самі складні. Пізнавальні процеси школярів набувають таких якостей, які роблять їх досконалими і гнучкими, причому розвиток засобів пізнання випереджує особистісний розвиток деталей.

Значна частина учнів повністю оволодіває своїми пізнавальними процесами: сприйняттям, увагою, пам'яттю, уявою, мисленням, підпорядковуючи їх завданнямдіяльності. Увага все частіше стає постдовільною. Зростає роль словесно-логічного запам'ятовування.Дослівне заучування непопулярне, учні користуються планами, схемами, конспектами. У мисленнєвій діяльності спостерігається високий рівень узагальнення і абстрагування, схильність до причинного пояснення явищ, аргументування, доведення, зв'язуванняматеріалу у систему. Вдосконалюється мова, збільшується словниковий запас. Старшокласникипрагнуть самостійності суджень, несхильнідовіряти авторитетам, часом переоцінюють свої можливості і виявляють критиканство.

Старші школярі можуть мислити логічно, займатися теоретичними роздумами і самоаналізом. У старшокласника виділяється здатність робити загальні висновки на основі особистих посилань і, навпаки, переходити до особистих посилань на базі загальних, тобто здатність до індукції і дедукції. Найважливіше надбання цього віку – це уміння оперувати гіпотезами.

До старшого шкільного віку учні засвоюють багато наукових понять, навчаються користуватися ними в процесі рішення різних задач. Це означає сформованість у них теоретичного чи словесно-логічного мислення. Одночасно спостерігається інтелектуалізація всіх пізнавальних процесів.

Таким чином ті види діяльності, які раніше виконували провідну роль, наприклад гра, починають себе не виправдовувати і відходити на другий план, натомість активно здійснюється самоконтроль діяльності, являючись спочатку контролем за результатом. Отже, переважаюча частина вільного часу старшокласників повинна бути заповнена самостійним навчанням – надбанням знань не лише за стандартною шкільною програмою. Тому можна використовувати в навчальному процесі такі навчальні завдання як: тести, реферати, дослідження, термінологічні диктанти, логічні блок-схеми і так далі.

Характерною особливістю даного віку є готовність і здатність до багатьох різних видів навчання, причому як в практичному плані (трудові уміння і навички), так і в теоретичному (уміння мислити, розмірковувати, користуватися поняттями). Ще однією рисою, яка вперше повністю розкривається в цьому віці, є здатність до експериментування, що проявляється в небажання все приймати на віру. Учні проявляють широкі пізнавальні інтереси, що пов’язані з прагненням все самостійно перевірити, особисто впевнитися в правдивості.

Юнацький вік відзначається своєю підвищеною інтелектуальною активністю, яка стимулюється не лише природною віковою цікавістю, а і бажанням розвинути, продемонструвати навколишнім свої здібності, отримати високу оцінку з їх сторони. В зв’язку з цим старшокласники на людях намагаються брати на себе найбільш складні і престижні задачі, нерідко проявляють не лише свій інтелект, а і свої особливі здібності. Занадто прості задачі вони відмовляються виконувати через уявлення престижу.

Старшокласники можуть формулювати гіпотези, розмірковувати припущено, досліджувати і порівнювати між собою різні альтернативи при рішенні одних і тих же задач. Сфера пізнавальних, в тому числі навчальних, інтересів учнів виходить за межі школи і набуває форму пізнавальної самодіяльності – прагнення до пошуку і придбання знань, до формування корисних вмінь і навиків. Прагнення до самоосвіти – характерна особливість даного віку. В останніх класах школи складується нове відношення до навчання. Випускників приваблюють предмети і види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань в них виробляється особливо приємне відношення. Разом з теоретичним відношенням до світу, предметам і явищам у старшокласника виникає особливе пізнавальне відношення до самого себе, що виступає у вигляді бажань і уміння аналізувати і оцінювати власні вчинки, а також здатність вставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати світ з інших позицій, ніж свої власні.

Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Старшокласники приймають лише те, що їм здається розумним, доцільним і корисним.

В юнацькому віці виразно проявляється потреба у формуванні світогляду, тобто розумінні закономірностей оточуючого світу і створенні системи поглядів, тому нормально розвинений старшокласник (не інфантильний, якийза інтелектуальним розвитком швидше належить до підліткового віку) цікавиться досить широким колом явищполітики, економіки, мистецтва тощо. Важливою частиною світогляду е моральні переконання. Старшокласники прагнуть самостійно розібратися у моральних проблемах і не люблять, коли дорослі пропонують їм готові і категоричні формулювання. У багатьох старшокласників є прагнення до чесного життя, самовдосконалення, служіння суспільству - це те, що називають юнацьким романтизмом. Проте ці прагнення часто мають поверховий характер і в реальному житті поєднуються з вузькимпрактицизмом і навіть безпринципністю.

Зростання інтелектуальних і фізичних можливостей старшокласників визначає найбільш помітну рису їхньої поведінки- прагнення до самоствердження. Ним мотивуються залежно від умов сімейного виховання і успіхівяк позитивні,такі негативні вчинки. Позитивні форми самоствердження полягають у досягненнях в навчанні,спорті,мистецтві тощо. Негативне самоствердження найчастішездійснюється через дотримання норм юнацької субкультури.

Психологія старшокласників відзначається суперечливими явищами. З одного боку - зростання інтелектуальної і моральної зрілості, пошуки світогляду, спрямованість на майбутнє, юнацький романтизм, довіра до авторитетних дорослих. З іншого - тенденції негативізму, який виступає у вигляді юнацької субкультуриз її небезпечним ухилом у бік зневаги до моралі.

Уміння викладача зрозуміти потреби учнів, зацікавити своїм предметом і зробити бажаним вивчення матеріалу – можливість для старшокласників проявити свої здібності, вибрати майбутній шлях і самореалізуватися як особистість.

Глава 2. Характеристика ринку послуг в економічній освіті: діяльність навчальних закладів (та корпоративних підрозділів) у поширенні економічних знань

2.1 Огляд організації позасистемної роботи з навчання економіки

Позасистемна робота – це форма організації індивідуального (колективного) вивчення учнями навчального матеріалу в аудиторний і поза аудиторний час. Її метою є сприяння формуванню самостійності як риси особистості, яка реалізується у вміннях систематизувати матеріал, планувати, контролювати свою діяльність в навчанні і практичному житті.

У викладанні економічних дисциплін головне: спиратись на суть основних понять і явищ, зміст і приклади наближати до реалій сучасного соціально-економічного життя. Це може стимулювати учнів до самостійної роботи в поза аудиторний час, до поглибленого вивчення матеріалу.

Для учнів, більшість з яких ще не зовсім розуміють всю важливість навчання, потрібно встановлювати строки на виконання самостійної роботи, тому що через свою лінь вивчення матеріалу може дуже затягнутися.

Для того, щоб виконання домашніх завдань було найбільш ефективним, можна застосувати такі поради фахівців:

· Починайте виконувати домашнє завдання тільки після того, як вам будуть зрозумілі всі умови і вимоги;

· Виконуючи тренувальні завдання, покладіть перед собою аркуш з підказками;

· Не допускайте вписування неправильних відповідей;

· Чим ближче до кінця навчання, тим менше спирайтесь на записи, використовуйте їх для підстраховування

Форми активізації самостійної роботи різноманітні, майже невичерпні. Наприклад: задачі та вправи; тренінги; спеціальні розвивальні нестандартні запитання; рольові ігри та вправи; тести на поглиблене розуміння матеріалу; реферати; програмоване навчання та контроль; комп’ютерні ігри тощо.

Самостійна позасистемна робота є дуже важливою частиною навчання, тому що коефіцієнт корисної дії деяких уроків не перевищує 20%. Це пов’язано з витратами часу, розкладом занять, низькою компетентністю викладача.

2.2 Програма навчальної дисципліни «Економіка». Активізація і мотивація навчальної діяльності учнів при вивченні предмета

Одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти в Україні є підвищення якості економічної освіти школярів, оновлення форм та методів організації навчально-виховного процесу, використання інноваційних та інформаційних технологій з урахуванням інтеграційних процесів європейського освітнього простору. Економічна освіта у загальноосвітній школі покликана сформувати систему раціонального мислення і поведінки сучасної людини в умовах ринкових відносин, розвивати підприємницькі здібності, виховувати майбутніх громадян, які стануть носіями національної та людської гідності, патріотизму, порядності, ділової культури, активними творцями матеріальних і духовних цінностей.

Ще донедавна у системі шкільної освіти не було спеціальних економічних дисциплін, а в школах навіть через міжпредметні зв'язки не вивчалися та не застосовувалися економічні поняття. Сьогодні зроблено вже чимало: підготовлено навчально-методичне забезпечення для учнів і вчителів (навчальні програми, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, підручники і посібники, практикуми, збірники завдань і задач, запроваджено різні форми проведення державної підсумкової атестації і тематичного обліку навчальних досягнень, розроблено інтегрований електронний комплекс тощо), розроблено і запроваджено навчальну програму курсів підвищення кваліфікації вчителів, видано навчально-методичний посібник, організовано регіональні центри економічної освіти, за допомогою яких проводиться підготовка вчителів у курсовий і міжкурсовий період, створено асоціацію вчителів економіки, видаються фахові журнали. Незважаючи на великий доробок, шкільна економічна освіта стримується відсутністю підготовлених вчителів економіки, особливо в сільській місцевості. Навчання взяли на себе вчителі географії, історії, математики тощо. Залучення викладачів вузів теж не повністю вирішує проблему. Тому важливою потребою сьогодення є поєднання теоретичних знань з економіки, методики і досвіду шкільного вчителя.

Базовий навчальний курс з основ економіки вивчається у 10-му класі старшої школи і є обов'язковим для всіх школярів. У класах суспільно-гуманітарного профілю економіка вивчається протягом двох років в 10 класі - 2 години на тиждень, в 11-му одна година.

Реалізація профільного навчання економіки у 10-11 класах забезпечується системою курсів за вибором, факультативів, спецкурсів, гуртків. Курси за вибором повинні задовольняти інтереси учнів. Цей тип навчальних курсів має входити до обов'язкової частини розкладу. Курси за вибором можуть обиратись не тільки згідно з обраним профілем, а й за власним бажанням учня, який хоче поглибити власні знання з певних дисциплін. Наприклад, учень, що обрав поглиблений гуманітарний профіль, може обрати курс за вибором з економіки, інформатики тощо. Необхідно враховувати можливість змінювати учням курси за вибором. У такому разі ці курси можуть пропонуватись у формі навчальних модулів та інтегрованих курсів.

Факультативні курси не входять до основної сітки годин і можуть обиратись чи не обиратись учнями. Ці курси спрямовані на додаткове та поглиблене вивчення економіки. Школа має надати право кожному учневі обрати факультативний курс. Метою факультативних курсів може бути поглиблене вивчення предметів, професійна орієнтація, вирівнювання знань тощо.

Спецкурс це поглиблена розробка спеціальної теми за програмою. Він складається з невеликих за змістом навчальних модулів, враховує різноманіття інтересів і можливостей учнів даного профілю, який поглиблює та розширює основний курс економіки відповідно до профілю навчання; організацію самостійної творчої роботи учнів, систему індивідуальних завдань, спрямованих на розвиток професійних схильностей учнів.

Зміст курсів "Власна справа" й "Основи малого бізнесу" органічно пов'язані зі змістом основного навчального матеріалу шкільного курсу економіки і водночас мають самостійний прикладний характер. При виборі даних курсів (у 10 або 11 класах) доцільно не включати у поурочне планування розділ ІІІ "Підприємство та підприємництво" у базовий навчальний курс "Основи економіки", так як він повторює матеріал курсів, а зекономлений час використати на вивчення інших тем, рішення задач, виконання практичних робіт.

У класах суспільно-гуманітарного профілю економіка викладається протягом двох років: у 10 кл. - 2 год., в 11 кл. - 1 год. Доцільно спланувати роботу так, щоб у 10 класі закінчити вивчати базовий навчальний курс "Основи економіки", так як учні беруть участь в олімпіадах, турнірах, конкурсах і для цього їм необхідно розглянути економічні концепції за повний курс.

В 11 класі з метою поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання пропонуються такі економічні курси за вибором: "Фінансова математика", "Україна і ринок", "Власна справа", "Основи підприємницької діяльності", "Основи менеджменту", "Основи сімейного господарювання", "Основи споживчих знань" тощо.

Особливу увагу слід приділяти допрофільній підготовці, яка здійснюється у 8-9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Основними формами її реалізації є введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі. У 8-9 класах за рахунок годин варіативної частини навчального плану рекомендується вивчати курс "Моя економіка" за редакцією Л. Крупської.

У 7-х класах можуть вивчатися курси "Підприємництво у дії", "Ділова активність", "Прикладна економіка" тощо.

У 5-6 класах доцільно вивчати курс "Подорож у світ економіки".

Економіка в початковій школі реалізується на основі знань, умінь і навичок, які учні отримали в дошкільних закладах, сім'ї. У 1-2-х класах знання мають інтегруватись у зміст інших предметів (математика, читання, трудове навчання, "Я і Україна"), оскільки молодший шкільний вік - це період набуття базових життєвих знань, навичок і формування процесів розуміння, усвідомлення власного життєвого досвіду та оточення.

Для учнів 3-4 класів можливим є запровадження курсу "Економіка для молодших школярів", який має навчально-методичне забезпечення. Він залучає учнів до азів економічної грамотності, формує в них нове економічне мислення, ознайомлює з навколишнім життям людей і тварин, їхніми потребами та способами їх задоволення, економічними законами, створює підґрунтя для подальшого вивчення економічних дисциплін в основній та старшій школі. Програма курсу передбачає залучення літературного матеріалу, засобів образотворчого мистецтва, проведення екскурсій, рольових ігор, дискусій, роботи у малих групах, у парах, інших методів активного навчання, що розвиває в дітей спостережливість та вміння порівнювати, аналізувати, зіставляти, пояснювати причини виникнення економічних явищ, робити висновки та узагальнювати побачене.

Дата

К-сть годин

Зміст теми

Навчальні досягнення

1(1)

Тема 1. Господарювання та економіка.

Необхідність господарської діяльності людини. Економічні блага та ресурси, їх роль у задоволенні потреб людини. Проблеми вибору. Альтернативна вартість.

Учень

Знає поняття: господарська діяльність, благо, ресурси, товари, послуги, альтернативна вартість

Пояснює необхідність господарської діяльності та чинники, які її визначають;

Вміє обґрунтовувати проблему вибору, визначати альтернативну вартість

1(1)

Тема 2. Потреби людей – основа економічної діяльності.

Потреби та їх вплив на розвиток економічних відносин у суспільстві. Групи потреб і їх відмінність між собою. Споживче благо. Роль товарів та їх корисність в економічній поведінці споживача

Учень

Знає поняття: потреби, споживчі блага;

Розрізняє групи потреб;

Характеризує особисті й суспільні,, матеріальні й духовні потреби;

Пояснює механізми задоволення потреб;

аналізує проблему безмежності потреб та її вплив на розвиток людства

1(2)

Тема 3. Економічні ресурси.

Сутність економічних ресурсів та їх види. Характеристики економічних ресурсів: праця, земля, капітал, підприємливість. Чинники виробництва та власність

Учень:

знає поняття : виробництво, економічні ресурси, чинники виробництва, земля, праця, капітал, підприємливість;

характеризує основні ознаки економічних ресурсів;

пояснює проблему обмеженості ресурсів і наводить приклади;

аналізує вплив обмеженості ресурсів на господарську діяльність людини

1(3)

Тема 4. Ринок і його основні елементи: попит, пропозиція, ціни.

Взаємодія суб’єктів господарювання: як бажання споживачів матеріалізуються в товари і послуги. Попит і чинники, що на нього впливають. Корисність товару. Пропозиція та чинники, від яких вона залежить. Еластичність попиту та пропозиції. Роль ціни у взаємодії попиту та пропозиції

Практична робота:

1. Характеристика умов ринкової рівноваги

Аналіз кривих попиту та пропозиції

Визначення ринкової ціни та чинників, які на неї впливають

Учень:

знає поняття: ринок, попит, пропозиція, ціна, еластичність попиту;

пояснює дію законів попиту та пропозиції;

вміє розраховувати коефіцієнт еластичності;

характеризую значення коефіцієнта еластичності для різних видів товарів

обґрунтовує чинники, які визначають дію законів попиту та пропозиції;

пояснює механізм встановлення ринкових цін і ринкової рівноваги

1(2)

Тема 5. Конкуренція.

Конкуренція та її види. Монополія та олігополія. Методи цінової і нецінової конкуренції. Нечесна конкуренція. Рівні ринкової конкуренції.

Учень:

знає поняття: конкуренція, монополія

розрізняє різні типи конкурентних структур

пояснює, які чинники визначають рівень конкуренції; вплив конкуренції на якість життя людей;

обґрунтовує сутність і необхідність антимонопольного законодавства;

наводить приклади конкуренції у різних галузях господарства;

характеризує конкуренцію в своєму населеному пункті

1(3)

Тема 6. Гроші

Сутність грошей та їх походження. Форми грошей і їх зміни з розвитком людства. Функції грошей. Грошова маса. Інфляція. Електронні гроші

Учень:

знає поняття: гроші, монета, бартер;

обґрунтовує роль грошей в економіці;

розрізняє види грошей; пояснює функції грошей;

характеризує етапи розвитку грошей з розвитком людства

1(2)

Тема 7. Економічний процес та економічні системи.

Основні суб’єкти економічного процесу. Економічний кругообіг. Власність економічних суб’єктів. Форми та об’єкти власності. Сутність економічної системи.

Учень:

знає поняття: суб’єкт господарювання, домашня господарство, підприємство, державні установи, економічна система;

розрізняє основні типи економічних систем;

характеризує відносини власності та роль суб’єктів господарювання в різних економічних системах

пояснює відмінності, позитивні та негативні особливості різних типів економічних систем

Розділ ІІ. МАЛЕ КОЛО ЕКОНОМІЧНОГО КРУГООБІГУ: ДОМАШНІ ГОСПОДАРСТВА ТА ПІДПРИЄМСТВА

1(1)

Тема 1. Домашнє господарство.

Поняття домашнє господарство, його основні особливості. Зміна ролі домашнього господарства в економічному житті країни. Просте коло економічного кругообігу: взаємодія підприємств і домогосподарств. Домашнє господарство в сучасній економіці. Домогосподарство як сфера споживання. Основні форми економічних відносин домогосподарств і держави. Добробут сім’ї. Сімейний бюджет. Структура доходів і видатків сім’ї

Практична робота

2. Характеристика бюджету домогосподарства

Аналіз структури доходів і витрат домашнього господарства ( за статистичним матеріалом). Визначення чинників добробуту сім’ї. Складання кривої Лоренцо. Опис доходів і витрат умовної сім’ї.

Учень

знає поняття домашнє господарство;

пояснює роль домашнього господарство в економічній системі;

характеризує роль домашніх господарств у сучасній економіці;

розрізняє домашні господарства за структурою доходів і витрат, за складом сім’ї;

аналізує бюджет умовного домогосподарства, основні джерела доходів і витрат сім’ї;

пояснює чинники добробуту сім’ї.

1(1)

Тема 2. Виробництво

Виробництво та його основні чинники. Форми організації виробництва. Основні показники ефективності виробництва: продуктивність та інтенсивність

Учень

знає поняття: виробництво, продуктивність та інтенсивність праці;

розрізняє матеріальне і нематеріальне виробництво;

характеризує структуру виробництва в національній економіці, відмінності виробництва в різні періоди розвитку людства;

пояснює відмінності між первинним, вторинним і третинним виробництвом;

визначає чинники, які впливають на технологічні процеси

1(4)

Тема 3. Підприємництво та підприємство (фірма).

Підприємець. Підприємництво та основні види підприємницької діяльності. Підприємство. Організаційні типи підприємств. Підприємство та власність

Учень

знає поняття: підприємець, підприємництво;

характеризує види підприємницької діяльності й типи підприємств;

пояснює роль підприємця та значення підприємницької діяльності в розвитку економіки

наводить приклади підприємств у своїй місцевості

обґрунтовує якості людини, необхідні для підприємницької діяльності

2(6)

Тема 4. Витрати виробництва та прибуток підприємства.

Витрати виробництва та їх види. Закон зменшення продуктивності чинників виробництва. Собівартість продукції і доходи підприємства. Сутність і значення прибутку, його зв’язок з виручкою від реалізації. Види прибутку. Господарський прибуток підприємства. Рентабельність виробництва.

Практична робота

3. Визначення умов прибутковості підприємства

Складання калькуляції витрат і визначення собівартості виробництва продукції (за вибором). Визначення показників прибутку та рентабельності виробництва. Аналіз чинників ефективності виробництва.

Учень

знає поняття: витрати, собівартість, прибуток;

розрізняє поняття: доходи і прибуток, види витрат, наводить їх приклади;

перелічує чинники, які впливають на структуру витрат виробництва та визначають його прибутковість.

Вміє розраховувати собівартість продукції, рентабельність виробництва;

Характеризує за допомогою статистичного матеріалу прибутковість різних галузей господарства України

1(1)

Тема 5. Ринкова інфраструктура та торгові посередники.

Ринкова інфраструктура. Діяльність торгових посередників на сучасному ринку. Електронна торгівля в сучасному інформаційному суспільстві

Учень

Знає поняття: ринкова інфраструктура, називає її складові елементи;

Розрізняє види торгових посередників;

Пояснює значення торгового посередництва для розвитку ринкової економіки;

Наводить приклади торговельних установ своєї місцевості

1(2)

Тема 6. Фінансово-кредитніустанови.

Сутність поняття фінансовий ринок та його функції. Фінансово-кредитні посередники. Роль банків у ринковій інфраструктурі. Ринок цінних паперів. Види цінних паперів

Учень

Розрізняє основні фінансово-кредитні установи в ринковій економіці (банк, фондова біржа, довірче товариство, фонд), види цінних паперів (акції, облігації);

Пояснює значення цінних паперів для розвитку ринкової економіки;

Характеризує роль банків у економіці;

Наводить приклади фінансово-кредитних установ своєї місцевості

1(2)

Тема 7. Доходи від використання економічних ресурсів.

Основні форми доходів від економічних ресурсів. Заробітна плата. Держава та оплата праці. Рента. Позичковий відсоток. Прибуток підприємця

Учень

Знає поняття: заробітна плата, позичковий відсоток, рента;

Характеризує види доходів від використання економічних ресурсів;

Пояснює різні види оплати праці, перелічує чинники, які їх визначають;

Вміє розраховувати суми виплат за кредит з урахуванням ставки позичкового відсотка;

Пояснює необхідність земельної ренти та її залежність від якості землі

1(1)

Тема 8. Менеджмент.

Сутність менеджменту. Складові діяльності менеджера. Рівні менеджменту. Особисті якості сучасного менеджера

Учень

Знає поняття: менеджмент, управління, менеджер.

Пояснює сутність діяльності управління

Обґрунтовує роль менеджменту для розвитку організації

Характеризує основні функції менеджера

Називає прізвища менеджерів, курівників підприємств своєї місцевості;

Визначає якості, необхідні для менеджера

1(1)

Тема 9. Маркетинг.

Сутність маркетингу та його цілі. Основні об’єкти маркетингу. Стимулювання реалізації товарів і послуг. Маркетингове середовище фірми. Ціна товару

Учень

Знає поняття: маркетинг, реклама, стимулювання збуту;

Розрізняє види маркетингових заходів;

Обґрунтовує роль маркетингу в сучасній економіці

Характеризує основні напрями маркетингової діяльності;

Наводить приклади маркетингових заходів у підприємницькій діяльності

Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА.

1(2)

Тема 1. Економічний потенціал суспільства.

Показники економічного та людського розвитку. Структура господарства країни. Етапи економічного кругообігу. Основні макроекономічні пропорції: показники скупного попиту та пропозиції. Основні особливості макроекономічної рівноваги

Учень

Знає показники, які характеризують економічний розвиток країни;

Розрізняє поняття: сукупний попит і сукупна пропозиція;

Характеризує складові елементи структури господарства країни, головні риси макроекономічної рівноваги та умови її становлення

1(2)

Тема 2. Система показників господарювання.

Система національних рахунків. Основні показники національного багатства. Національний дохід і чинники його зростання

Учень

Знає поняття: система національних рахунків (СНР), національне багатство, ВВП, додана вартість;

Розрізняє основні показники національного багатства країни;

Пояснює значення СНР для зіставлення показників економічного розвитку різних країн;

Вміє розраховувати показники економічного розвитку країн;

Характеризує основні чинники зростання національного доходу країни

1(2)

Тема 3. Роль держави у ринковій економіці.

Держава і сучасний ринок. Функції держави в сучасній економіці. Економічна політика держави. Державне регулювання економіки. Держава і сталий розвиток країни

Учень

Знає поняття економічний цикл та його фази;

Називає причини циклічних коливань у економіці;

Обґрунтовує роль держави та пояснює її функції у сучасній економіці;

Характеризує різні фази економічного циклу;

Визначає основні напрями економічної політики держави

1(2)

Тема 4. Фінансово-бюджетна система країни.

Фінанси та їх функції. Фінансова система країни. Фінансова діяльність держави. Бюджетна система

Учень

Знає поняття: фінанси, бюджетна система;

Розрізняє поняття: доходи і видатки державного бюджету та місцевих бюджетів;

Пояснює функції фінансів у економіці;

Обґрунтовує роль фінансів домашніх господарств і підприємств у ринковій економіці;

Називає основні джерела доходів держави

1(3)

Тема 5. Податки і доходи держави.

Основні джерела доходів держави. Класифікація податків і система оподаткування. Вплив податків на ринкову рівновагу

Практична робота

4. Характеристика податкової системи України

Складання переліку податків, що їх сплачують громадяни України (фізичні особи). Характеристика пільг в оподаткуванні доходів громадян та інших видів податків (за вибором). Складання переліку податків, що їх сплачують підприємства (юридичні особи). Розрахунок показників різних видів оподаткування підприємств (за вибором учителя). Характеристика єдиного податку.

Учень

Знає поняття: податки, неподаткові надходження;

Розрізняє прямі і непрямі податки, їх види;

Пояснює роль податків у фінансовій системі країни;

Обґрунтовує необхідність податків для забезпечення функцій держави;

Вміє розраховувати суми податкових платежів у конкретній ситуації

1(2)

Тема 6. Грошово-кредитна політика держави.

Сутність грошово-кредитної політики, її цілі та об’єкти. Грошовий ринок. Грошовий обіг і його регулювання. Становлення грошової системи країни.

Учень

Знає поняття: грошовий ринок, попит і пропозиція грошей, інфляція, грошово-кредитна політика;

Розрізняє методи здійснення грошово-кредитної політики;

Обґрунтовує необхідність грошово-кредитної політики держави;

Пояснює причини та наслідки інфляції;

Вміє розраховувати рівень інфляції та індекс споживчих цін;

Характеризує етапи становлення грошової системи України

1(2)

Теми 7. Соціальна політика держави.

Соціальний захист населення в ринковій економіці. Роль видатків бюджету в соціальній політиці держави. Безробіття, його форми та причини. Соціальне партнерство на ринку праці

Учень

Знає поняття: соціальний захист, соціальна політика, зайнятість, безробіття та його форми;

Називає складові соціального захисту населення;

Обґрунтовує необхідність соціального захисту громадян і роль держави в його забезпеченні

Розділ ІV. СВІТОВА ЕКОНОМІКА.

1(2)

Тема 1. Міжнародні економічнівідносини та світове господарство.

Основні форми міжнародних економічних відносин. Світове господарство. Міжнародний поділ праці як чинник розвитку світового господарства. Глобалізація світової економіки

Учень

Знає поняття: світове господарство, глобалізація економіки;

Розрізняє основні форми міжнародних економічних відносин;

Пояснює чинники розвитку світового господарства;

Називає спеціалізацію країн у світовому господарстві та чинники її становлення

1(2)

Тема 2. Міжнародна торгівля.

Сутність і значення міжнародної торгівлі. Світовий ринок і міжнародні торговельні організації. Правила міжнародної торгівлі. Торговельний баланс країни

Учень

Знає поняття: експорт, імпорт, тарифи, мито, демпінг

Називає основні напрями регулювання міжнародної торгівлі;

Пояснює чинники виникнення міжнародної торгівлі в розвитку світового господарства;

Характеризує за допомогою статистичного матеріалу складові (статті) експортно-імпортних операцій в Україні

1(2)

Тема 3. Міжнародні валютні відносини.

Валюта та її види. Визначення валютного курсу та його значення для міжнародної торгівлі. Світова валютна система та її складові елементи. Світовий грошовий товар і міжнародна ліквідність. Статус країни в міжнародних економічних відносинах. Роль фінансово-кредитних організацій у міжнародній економічній сфері.

Практична робота

5. Характеристика валютного курсу гривні

Визначення валютного курсу гривні до інших валют (на час виконання роботи). Розрахунки ціни товарів (за вибором) у валютах інших країн. Визначення курсу гривні за певний період (за допомогою статистичного матеріалу) Пояснення чинників валютного курсу.

Учень

Знає поняття: валюта, валютний курс, конвертованість валюти;

Називає етапи розвитку міжнародної валютної системи та її складові елементи;

Пояснює здійснення міжнародних розрахунків;

Характеризує діяльність міжнародних валютно-фінансових організацій;

1 (2)

Тема 4. Міжнародна економічна інтеграція. Міжнародна економічна інтеграція, її види і чинники. Міжнародні економічні об’єднання.

Учень:

знає поняття міжнародна економічна інтеграція;

розрізняє види міжнародної економічної інтеграції;

називає провідні міжнародні економічні об’єднання;

пояснює чинники розвитку міжнародної економічної інтеграції;

обґрунтовує доцільність міжнародних економічних об’єднань;

виявляє їх переваги та недоліки;

Розділ V. Україна і світ.

1 (2)

Тема 1. Економічні системи країн світу.

Суспільний лад країни та її економічна система. Командно – адміністративна та ринкова економіка. Змішана економіка. Керована державою економіка.

Учень:

знає поняття: економічна система, суспільний лад країни;

розрізняє ідеології індивідуалізму та колективізму, які притаманні різним типам економічних систем;

пояснює сутність демократичного і тоталітарного суспільств;

характеризує значення фундаментальних складових ринкової економіки; конкуренції і власності, свободи і стабільності;

1 (2)

Тема 3. Перехідна економіка в Україні.

Особливості перехідної економіки в країнах світу. Перехідна економіка в Україні, її особливості та проблеми. Економічна стратегія України в перехідний період.

Учень:

знає поняття перехідна економіка та її основні риси;

розрізняє поняття: роздержавлення, приватизація, лібералізація;

пояснює проблеми перехідного періоду в економіці України;

називає заходи, необхідні для розвитку економіки України;

1 (2)

Тема 4. Україна в світовій економіці.

Індекс людського розвитку та економічний потенціал України. Зовнішньоекономічні зв’язки підприємств України. Інтеграція України в світову економічну систему.

Учень:

знає особливості економічного потенціалу України серед інших країн світу;

характеризує місце нашої країни в світовій економіці за різними показниками;

обґрунтовує необхідність розвитку

зовнішньоекономіних зв’язків між підприємствами України;

характеризує зв’язки України з іншими країнами (5).

1 (2)

Резерв часу (для проведення практичних робіт, ігор, вправ)

Активізація — постійний процес управління діяльністю студентів, спонукання до енергійного, цілеспрямованого навчання, подолання спаду, пасивності й стереотипності.

Сукупність різноманітних методів, прийомів і засобів активізації називають узагальненим терміном «активні методи навчання» (АМН).Потік інформації, який постійно зростає, стислі строки та потреби збільшення ефективності засвоєння матеріалу через активізацію навчання зумовлюють необхідність і доцільність використання АМН.

Відмінними рисами активного навчання від звичайного є:

· Активізація діяльності думки того, кого навчають, шляхом формування спеціальних умов, що сприяють його активізації незалежно від його бажання.

· Стійкість і безперервність активної діяльності думки учасників навчання шляхом подовження часу одноразового активного включення чи ж спонтанної, але дуже глибокої роботи думки, що дозволяє зберігати активність протягом деякої перерви між активною роботою.

· Формування навичок самостійного, творчого вироблення управлінських рішень в умовах ігрового імітаційного моделювання, підвищеній мотивації й емоційності тих, кого навчають.

· Перманентні взаємні комунікації тих, яких навчають, і викладачів, що розвивають обидві сторони з рефлексивних позицій.

До активних методів навчання відносяться:

1. Мозковій штурм

2. Дискусії

3. Аналіз конкретних ситуацій (case study)

4. Дидактичні ігри

5. Аналіз економічних проблем та виробничих ситуацій

Мотивація – це виникнення активності людини для задоволення відповідної потреби. Шляхи стимулювання мотивації навчання такі:

· заінтересовувати учня в засвоєнні нових дій і понять через їх зв’язок

· уже закладеними в нього трудовою мотивацією і мотивацією навчання.

· забезпечити “проблемну включеність” учня через стимулювання потреби в орієнтуванні, новизні.

· Підтримувати новизну не лише внаслідок засвоєння тієї чи іншої виконавчої діяльності, а також контролю, корекції й оцінки.

Глава 3. Методична розробка теми

3.1 Актуальність, значимість, мета, завдання вивчення даної теми

Тема “Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці” є шостою у другому розділі курсу “Основи економіки”.

Ця тема є надзвичайно актульною в сучасних умовах.

Насамперед тому, що фінансово-кредитні посередники відграють надзвичайно важливу роль у ринковій економіці. Ця тема є актуальою, тому що Україна – країна з ринковою економікою.

А значимою вона через те, що фінансові посередники відіграють одну з найголовніших ролей в сучасній ринковій економіці. Вони допомагають розвиватися економіці.

Також є важливим допомогти зрозуміти, що фінансово-кредитні установи – це не лише банки та кредитні спілки.

Метою даної теми є ознайомлення учнів з такими питаннями:

· Що таке фінансовий ринок?

· Хто є фінансово-кредитними посередниками?

· Роль банків у ринковій інфраструктурі

· Як працює ринок цінних паперів?

Завдання теми

1. Допомогти учню розуміти різницю між основнинми фінансово-кредитними установами.

2. Пояснити роль і значення цінних паперів для розвитку ринкової економіки

3. Охарактеризивати роль банків у ринковій економіці

4. Визначити фінансовий ринок

5. Зрозуміти механізм роботи ринку цінних паперів


3.2 Модель засвоєння бази знань з теми. Проектування професійних умінь учнів

Модель засвоєння бази знань навчальної теми — це перелік елементів змісту навчання з визначенням рівня засвоєння кожного.

Рівні засвоєння елементів бази знань

Мета засвоєння елементів бази знань

Організаційні форми та методи роботи

Форми та методи контролю рівня сформованості умінь

Початковий - понятійний (фактоло-гічний).

Необхідно уміти: назвати такі поняття, як: фінансовий ринок, фінансово-кредитний посередник, цінні папери, фондовий ринок

Лекції, пояснення вчителя із використанням пояснювального і ілюстративного методу та проблемного викладу.

Тести I,II рівнів вхідного та підсумкового контролю, опитування.

Репро-дуктивний.

Давати визначення фінансово-кредитним посередникам пояснити механізм дії фондового ринку , порівняти різні види фінансових-посередників

Семінари, дискусії, конференції із використанням репродуктивного та частково-пошукового методів, самостійна робота1-го, 2-го рівнів.

Тести I,II рівнів поточного та підсумкового контролю, обговорення, усні та письмові опитування, доповіді, реферати.

Алгоритмічно-дійовий (умовно-професійний).

Доветси важливість існування фінансового ринку Проаналізувати роль фінансово-кредитних посередників у розвитку ринкової економіки

Практичні заняття, семінари, імітаційні ігри, аналіз конкретних ситуацій, самостійна робота 2-го, 3-го рівнів із використанням частково-пошукового та дослідницького методів.

Вправи, задачі, ситуації, дискусії, науково-практичні письмові роботи дослідницького характеру, тести 2-го, 3-го рівнів.

Творчий (професійний).

Обгрунтувати функції фінансового ринку

Дискусії, конференції, семінари, практичні заняття, управлінські ігри, самостійна робота 3-го рівня, аналіз конкретних ситуацій.

Ситуації, задачі, тести 3-го рівня, науково-практичні письмові роботи дослідницького характеру, розробка та публічний захист проектів.

На мою думку найкращою моделлю вивчення даної теми школярами буде така модель. Я пропоную розділити вивчення даної теми на два уроки. Перший урок буде у вигляді міні лекції, на якій учні зможуть задати питання стосовно матеріалу. Наприкінці даного заняття можна провести невелике опитування з метою закріплення теми. Потім задати домашнє завдання. А на другому занятті я пропоную провести вже більш практичне заняття, провести ряд опитувань, проконтролювати хто і як засвоїв матеріал.

Можна з метою економії часу провести також письмову роботу, а також заслухати учнів, які виконали вибіркове домашнє завдання. Однак на мою думку, письмову роботу потрібно проводити не у вигляді тесту, а у вигляді відповідей на питання, тому що тести можливо просто вгадати, а коли учень відповідає на питання своїми словами, товчитель має змогу краще оцінити знання учня та зробити це більш ефективно. Також цей вид роботи є дуже корисним для учня, тому виконуючи його, він вчиться правильно і у логічній послідовності викладати власні думки. А коли учень навчиться правильно викладати свої думки у письмовій формі, де у нього є можливість подумати над побудовою речення, то йому буде простіше викладати думки в усній формі, де час на побудову речення дуже обмежений. Тому я пропоную відмовитися від тестів, а письмові роботи проводити виключно у формі питань та відповідей. Але у цього виду роботи є звичайно і недоліки, найбільший – це витрати часу. Зокрема витрати часу вчителя на перевірку робіт, але на мою думку діяльність вчителя полягає саме в тому, щоб забезпечити учня знаннями.

Одним з професійних умінь учнів є чітке та змітстовне викладення своїх думок, на що є вже звернув увагу вище.

3.3 Матеріали для проведення заняття з теми: засоби наочності, словник основних понять, презентація теми, завдання самостійної роботи

Заняття 1

Перевірка попереднього домашнього завдання

Викладання матеріалу заняття

Запитання учнів

Міні-опитування

5 хв

30 хв

5 хв

5 хв

На початку заняття пропоную перевірити домашнє завдання що було задане на минулому занятті. Виявити труднощі, які виникли в учнів при його виконанні.

Потім я пропоную викласти основний матеріал заняття.

Теоретичний матеріал

Сучасний фінансовий ринок – це складна структура з багатьма учасниками – фінансовими посередниками. На ньому продається особливий товар – гроші , які можуть продаватися або надаватися у використання на певний час. Для сучасної ринкової економіки фінансовий ринок є «нервовим центром» господарського організму.

Наприклад, підприємець хоче відкрити нову фірму. Перш ніж бізнес принесе прибуток, підприємцю потрібно залучити кошти для організації справи. Ці кошти можна позичити у знайомих, друзів або родичів. Але якщо сума позики велика, власник грошей захоче отримати за це плату – відсоток за використання грошей або ж частку майбутніх прибутків. Дуже популярним є спосіб позичання грошей за допомогою випуску й продажу цінних паперів.

Отже, товаром на фінансовому ринку є гроші, які надаються у тимчасове використання. Позичена сума має бути повернута обумовлений термін з оплатою позичкового відсотка.

Як відбувається переміщення грошей на грошову ринкові? Як власники вільних коштів і ті, хто їх потребує, знаходять один одного? В цих процесах визначну роль відіграють фінансові посередники. До них належать банки, інвестиційні й страхові компанії, довірчі товариства тощо.

Фінансовий ринок виконує такі функції:

· Переміщення коштів у просторі і часі

· Перерозподіл ризиків

· Здійснення розрахунково-платіжних операцій

Фінансовий посередник – це господарюючий суб’єкт, який перерозподіляє фінансові ресурси шляхом проведення операцій з грошима або цінними паперами.

Банки акумулюють грошові кошти та інші цінності, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки між суб’єктами господарювання, випускають в обіг цінні папери, проводять операції з дорогоцінними металами й валютою.

Інвестиційні компанії та фонди акумулюють кошти приватних осіб або компаній, випускаючи власні цінні папери. Отримані кошти вони з метою одержання прибутків вкладають в акції чи облігації інших підприємств, стають їхніми інвесторами.

Трастові або довірчі товариства здійснюють управління майном підприємств або приватних осіб. Вони вкладають кошти клієнтів у цінні папери, продаючи одні та купуючи інші з метою одержання прибутків.

Страхові компанії надають можливість домогосподарствам і фірмам знизити ризик через продаж контрактів особливого типу – страхових полісів.

Пенсійні фонди акумулюють цільові внески громадян для збільшення їхньої майбутньої пенсії.

Ощадні установи залучають порівняно невеликі заощадження багатьох громадян.

Брокерські фірми – це посередники між продавцями та покупцями цінних паперів на біржі.

Кредитні спілки – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах із метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Але не дивлячись на все розмаїття фінансових посередників, банки є найбільшими та найстарішими. Вони виконують дві основні функції:

· Залучають кошти окремих громадян і підприємств

· Надають позики – кредити

Крім того виконують інші фінансові операції (обслуговують розрахункові операції, здійснюють грошові перекази, випускають та обслуговують кредитні картки, працюють з цінними паперами підприємств і держави тощо).

Важливою складовою фінансового ринку є фондовий ринок (ринок цінних паперів).

Розглянемо види цінних паперів

Акція – цінний папір без встановленого терміну обігу, який засвідчує внесення коштів до статутного фонду акціонерного товариства. Він дає право на пропорційну внескові участь в управлінні товариством та на отримання відповідної частки прибутку у формі дивідендів.

Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою фіксованого відсотка.

Державне казначейське зобов’язання – вид цінних паперів на пред’явника, який засвідчує внесення його власником коштів до державного бюджету й дає право на отримання фіксованого доходу.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після певного терміну визначену суму векселеотримувачу.

Тепер учні можуть задати всі питання, які їм не зрозумілі.

А далі пропоную провести маленьке опитування. І задати учням наступні питання:

· Що таке фінансовий ринок?

· Яких фінансових посередників ви знаєте?

· Які цінні папери ви знаєте?

· Наведіть приклади фінансових посередників?

Ну а тепер вже можна задати домашнє завдання.

Воно є таким: Тема 16 за підручником, підібрати приклади кредитних спілок, страхових компаній та інвестиційних компаній.

3.4 Контроль засвоєння теми, завдання критерії успішності

Заняття 2

Перевірка попереднього домашнього завдання

Проведення опитування

Письмова самостійна робота

Оголошення результатів за роботу на уроці

5 хв

15 хв

20 хв

5 хв

Спочатку перевіримо чи всі виконали домашнє завдання та чи виникли з ним які-небудь труднощі.

Тепер можна провести опитування

Задамо настунпі питання:

· Що таке фінансовий ринок?

· Яких фінансових посередників ви знаєте?

· Які цінні папери ви знаєте?

· Наведіть приклади фінансових посередників?

· Що таке фондовий ринок?

· Яка різниця між акцією та облігацією?

· Хто такий фінансовий посередник?

А тепер проведемо самосійну письмову роботу.

Вона буде включати такі питання:

1. Що таке сучасний фінансовий ринок і які його особливості?

2. Які функції виконує фінансовий ринок Наведіть приклади?

3. Назвіть основних фінансових посередників. Бажано навести приклади реально існуючих.

4. Яка роль банків у ринковій інфраструктурі?

5. Перерахуйте основні види цінних паперів та дайте їм визначення.

Після збору аркушів з самостійними роботами вчитель оголошує результати за роботу на уроці. Педагогічний контроль при вивченні економіки – це виявлення, встановлення тобто оцінка знань учнів або студентів, тобто вивченого матеріалу, виявлення успіхів у навчанні програми економічної дисципліни, в знаннях, вміннях і навичках окремих учнів та всієї групи, внесення в процес навчання економічних дисциплін необхідних корективів для вдосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації. Контроль при вивченні економічних дисциплін сприяє:

· Виявленню успішності навчання кожного згідно з навчальною програмою з економіки;

· Розкриттю причин слабкого засвоєння тих, хто навчається окремих частин викладеного матеріалу;

· Застосуванню раціональних заходів для ліквідації недоліків у процесі вивчення економічних наук у робото як учнів, так і викладачів

Основні елементи контролю:

1. перевірка , тобто виявлення знань, умінь, навичок;

2. оцінка – вимірювання знань, умінь, навичок (ЗУН)

3. облік – фіксація результатів вимірювання у вигляді оцінок, балів, рейтингу

Контроль знань учня здійснюється за наступними критеріями:

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень (учениця) з допомогою вчителя впізнає економічні явища побутового рівня, однослівно відповідає на конкретні питання “так” чи “ні”, його навчальна діяльність на уроках потребує постійної консультації і контролю з боку вчителя

2

Учень (учениця) з допомогою вчителя розпізнає одне із кількох запропонованих явищ, символів, понять побутового рівня, формул, виділивши їх серед інших, однослівно їх називає; відтворює деякі факти побутового рівня; із допомогою вчителя вміє використати знання з математики для розв'язку найпростіших побутових розрахункових завдань

33

Учень (учениця) з допомогою вчителя однослівно відповідає на питання, відтворює незначну частку теми в тому вигляді і в тій послідовності, в якій вона була представлена на попередньому уроці; вміє при постійному контролі і допомозі вчителя виконати розрахункові в одну дію задачі побутового рівня; в тестових завданнях співвіднести категорії, явища та їх властивості

ІІ. Середній

4

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює словами, близькими до тексту підручника, означення економічних термінів, правил, законів; частково відтворює текст підручника, у процесі відповіді допускає окремі видозміни навчальної інформації, ілюструючи відповідь прикладами, що наводив вчитель; вміє виконати задачу в одну дію за відомою формулою і усно її пояснити; правильно обрати і використати необхідні математичні формули

55

Учень (учениця) з допомогою вчителя дає правильне визначення окремих економічних понять, правил, законів; словесно описує економічні явища, вказує на деякі їх властивості; відтворює всю тему або її основну частину, ілюструючи відповідь власними прикладами; учень (учениця) вміє правильно виконати завдання в одну дію, оформлюючи її без висновків; за інструкцією і з допомогою вчителя намагається розв”язати обчислювальні або графічні задачі у дві дії з простим обґрунтуванням результату

6

Учень (учениця) відтворює тему відповідно до її викладу в підручнику, ілюструючи власними прикладами; розкриває суть економічних понять, формул, законів, допускаючи у відповідях незначні неточності; намагається співвіднести економічні явища з їх характеристиками застосовувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок); вміє правильно розв'язувати задачі на дві дії, при потребі звертаючись за консультацією до вчителя, робить правильні висновки; може здійснити частковий аналіз і порівняння економічних явищ побутового рівня; прийняти рішення щодо власних економічних інтересів і обгрунтувати його

ІІІ. Достатній

7

Учень (учениця) без помилок відтворює зміст теми, наводячи власні приклади; правильно розкриває суть економічних понять, формул, законів; вміє самостійно розв'язувати типові економічні графічні і розрахункові задачі в одну - дві дії та вирішувати якісні економічні завдання: робить аналіз, порівняння, висновки, при потребі звертаючись до вчителя; користується математичними знаннями для розв'язання економічних задач

8

Учень (учениця) володіє навчальною інформацією, яку вміє аналізувати, узагальнювати і систематизувати; аргументовано відповідає на поставлені питання і намагається відстояти свою точку зору; вміє користуватися економічними законами для розв'язування задач; будувати і читати графіки; відбирати необхідну додаткову інформацію для розв'язування типових завдань; аргументовано, посилаючись на закони, правила, формули, пояснювати деякі економічні процеси, що відбуваються в особистому житті та житті родини

9

Учень (учениця) вільно володіє навчальним матеріалом, наводить аргументи на підтвердження своїх думок; може з допомогою вчителя відповідати на питання, що потребують знання кількох тем; вміє самостійно розв'язувати типові завдання, виправляти допущені помилки; використовувати різні джерела інформації, користуватися статистичним матеріалом; знаходити і висвітлювати практичне значення економічних знань для окремої особи, родини

ІV. Високий

10

Учень (учениця) вільно володіє темою, має ґрунтовні економічні знання; відповідає на питання, що потребують знання кількох тем; оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; судження його логічні і достатньо обгрунтовані; узагальнює і систематизує матеріал в межах навчальної теми; самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності; ілюструє свою відповідь схемами, графіками, прикладами з життя; проводить самоперевірку виконаної роботи; може з найпростішим обґрунтуванням пояснити розв'язування завдань підвищеного (комбінованого) рівня

11

Учень (учениця) має системні знання з економіки; вміє керуватися економічними законами, які впливають на прийняття рішень, прогнозувати соціальні наслідки прийнятих рішень; прогнозувати поведінку окремих людей, груп населення в різних типах економічних систем; знаходити оригінальні (нестандартні) підходи до розв'язання економічних проблем і завдань; порівнювати економічні умови в різних країнах, регіонах; пояснювати розв'язок завдань підвищеного або комбінованого рівня

12

Учень (учениця) глибоко розуміє економічні закони і категорії в межах навчальної програми; подає ідеї згідно вивченого матеріалу, робить творчо обґрунтовані висновки; визначає порядок особистої навчальної діяльності, самостійно оцінює її результати; вміє сформулювати економічну проблему і запропонувати шляхи її вирішення; вести дискусію з конкретного питання; розв'язувати і пояснювати розв'язки задач високого рівня складності; аналізувати економічні і соціальні явища, користуючись відповідними документами (законами, постановами, указами тощо)

Висновок

Економіка – суспільна наука, яку необхідно вивчати в школі з метою формування інтелектуально-розвинених суб’єктів економічних відносин. Але при викладанні слід враховувати такі факти як психологічні особливості учнів, зокрема старшокласників, специфіки курсу і кожної теми окремо.

Курс «Економіка» викладається в школі з метою ознайомлення учнів з економічними поняттями, а також сформувати світогляд повноцінного суб’єкта ринкової економіки.

Розгляд кожної теми направлений на досягнення вищезазначених цілей. Тема «Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці» вивчається з метою ознайомлення учнів з фінансовим ринком, фінансово-кредитними посередниками, механізмом функціонування фондового ринку. Також вона дозволяє учням зрозуміти всю важливість існування фінансово-кредитних установ в сучасній ринковій економіці.

Тема вивчається протягом уроку. На цьому заняття вчитель повинен дати певну чатсину теоретичного матеріалу, визнаити чи усвідомлюють учні цей матеріал, провети якусь самостийну роботу у вигляді або усного опитування або письмової самостійної роботи. Також вчитель повинен відповісти на питання учнів, щоб вони змогли зрозуміти певні незрозумілі для них моменти теми.

Ця тема є дуже важливої і актуальною, тому що в сучасних умовах ринкової економіки, діти вже з шкільних років повинні знати фінансово-кредитних посередників та розуміти, яку роль вони виконують у економіці. Знали, що для ефективної роботи підприємств важлива співпраця з цими посередниками.

Взагалі комунікація відіграє чи не головну роль при ефективній роботі вчителя. І такі рекомендації, як індивідуальний підхід викладача до учня, здійснення в неформальних умовах спілкування, прояв емпатії до учнів будуть доцільними будь-якому викладачу, особливо молодому.

Викладач – це митець, що створює майбутнє, вкладаючи у юні голови доцільні знання, і формує світогляд та свідомість молодого покоління.

Список використаної літератури

1. Аксьонова О.В., Методика викладання економічних дисциплін: Навчальний посібник/ О.В. Аксьонова, - К.: КНЕУ, 2006 – 707 с.

2. Грищенко Л.М., Методика викладання економіки: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. / Під науковим керівництвом Л.М. Грищенко, – К.: КНЕУ, 2003 -

3. Ковальчук Г.О., Активізація навчання в економічній освіті: Навчальний посібник/ Г.О. Ковальчук – Вид. 2-ге доп. – К.: КНЕУ, 2003 -

4. Ковальчук Г.О., Економіка: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів /Г.О. Ковальчук, В.Г. Мельник, В.О Огнев’юк. – 3-тє видання, перероблене і доповнене – К: «Навчальна книга», 2005 – 351 с.

5. Савенкова Л.О., Професійне спілкування майбутніх викладачів як об’єкт психолого-педагогічного управління: Монографія/ Л.О. Савенкова.– К.: КНЕУ, 2005 -

6. Серьожникова Р.К. – Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник/Р.К. Серьожникова, Н.Д. Пархоменко, Л.С, Яковицька. – К: Центр навчальної літератури, 2003.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий