регистрация / вход

Професійно-творче мислення як предмет розвитку у навчально-пізнавальній діяльності студентів

Засєкіна Л.В., Остапчук Н.Й. ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ РОЗВИТКУ У НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ В умовах відродження національної школи України проблема розвитку професійно-творчого мислення та інтелектуальних можливостей майбутнього вчителя надзвичайно актуальна, хоча й не нова, проте вона до цього часу до кінця ще не досліджена.

Засєкіна Л.В., Остапчук Н.Й.

ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ РОЗВИТКУ У НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

В умовах відродження національної школи України проблема розвитку професійно-творчого мислення та інтелектуальних можливостей майбутнього вчителя надзвичайно актуальна, хоча й не нова, проте вона до цього часу до кінця ще не досліджена.

Розвиток науки і культури в нових умовах ставить нагальне завдання - формування творчого потенціалу вчителя. Для успішного вирішення цієї проблеми потрібне вдосконалення системи народної освіти, раннє виявлення, навчання і виховання творчо обдарованої особистості майбутнього вчителя.

З цією метою розглянемо більш детально і системно навчально-пізнавальну діяльність студентів на заняттях з іноземної мови. Для чого проаналізуємо дані нашого експерименту, де були виявлені загальні особливості розвитку інтелекту, творчого мислення майбутніх вчителів та ознайомимося з конкретними прийомами організації їх пізнавальної діяльності. Педагог-дослідник Г.П.Мільруд вважає, що ці компоненти складають зміст розвиваючого аспекту навчання іноземної мови у вузі.

На думку ряду авторів (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, І.Л.Бім, В.С.Коростильова, Г.В.Рогова, Р.П.Мільруд та ін.) на засвоєння, накопичення і застосування спеціальних лінгвістичних знань впливають загальні інтелектуальні особливості студентів (4; 5; 6; 8; 11). Однією з таких особливостей є інтелектуальна сприйнятливість. Ця властивість по-різному характеризує студентів і проявляється у тому, що вони в різній мірі виділяють, впізнають і засвоюють нове. Такі студенти чітко відрізняють представлений їм навчальний матеріал за ознакою новизни, запам’ятовують його характерні особливості, легко пізнають даний навчальний матеріал в загальному потоці інформації і активно застосовують його при розв’язуванні навчальних і позанавчальних завдань.

Сприйнятливість інформації безпосередньо пов’язана з розвитком інтелектуальних і творчих потреб. При високому рівні розвитку творчих потреб студенти цікавляться системою мови, захоплюються краінознавством, літературознавством, мистецтвознавством, самостійно поповнюють знання з історії, внутрішньої та зовнішньої політики країни, мову якої вивчають, знайомляться з подіями культурного життя.

Розвиток особистості майбутнього вчителя невіддільно пов’язаний з аналітичністю інтелекту та розумінням. Як показало наше дослідження, саме ці властивості дозволяють студентам виділяти в доступній їм інформації суттєві ознаки, визначати головне, узагальнювати і диференціювати предмети і явища, дії і процеси, вчинки і відношення. Такі студенти відрізняються глибиною мислення, вони швидко, легко і в повному об’ємі засвоюють зміст інструкцій до вправ, можуть точно слідувати заданому правилу, перебудовують свою діяльність у відповідності з новим завданням. Розуміння дозволяє швидко, без труднощів і правильно сприймати репліки у спілкуванні, виконувати складну послідовність команд, реагувати на невербальні засоби спілкування.

Однією з умов розвитку творчого мислення на заняттях з іноземної мови є кмітливість. Вона дає можливість студентові формулювати установку для себе і для інших, приймати рішення, самостійно перебудовувати діяльність у змінених умовах, бачити перепони на шляху до досягнення мети, знаходити шляхи їх подолання. Кмітливість особливо важлива в умовах навчального мовного спілкування, коли студентам необхідно орієнтуватися у змінній мовній ситуації, приймати рішення, спонтанно реагувати на репліки партнерів і самому бути ініціатором в обміні висловлюваннями.

Розвиткові особистості майбутнього вчителя допомагає також творча уява. Ця якість дозволяє вийти за межі “видимих” обставин, творчо уявити ситуацію, діяти не в явних, а в уявних умовах. Уявними можуть стати ситуативні обставини, сюжети рольового спілкування іноземною мовою, проблема групової дискусії, зміст реплік і немовних дій. Творча уява потрібна для організації мовного спілкування в навчальних умовах, коли реальних обставин спілкування недостатньо і вони істотно поповнюються уявними, творчими.

Творче мислення і уява виражаються в продуктивності їх інтелекту. Ця властивість проявляється в кількості ідей, проектів і пропозицій, які висуваються студентами у проблемних ситуаціях. На заняттях з іноземної мови майбутні вчителі з різною продуктивністю інтелекту по-різному беруть участь у мовному спілкуванні. Вони з неоднаковою активністю придумують ситуативні обставини спілкування, з різним ступенем захоплення розробляють сюжети рольових ігор, ставлять запитання, шукають відповіді. Від інтелектуальної продуктивності залежить в кінцевому результаті продуктивність мови студента.

Творче мислення найбільше впливає на результати пізнавальної діяльності, якщо поєднується з гнучкістю, тобто різноманітністю способів розв’язування проблеми, якими володіє студент. Гнучкі студенти без труднощів перебудовують раніше намічений план висловлювання, їм не заважають зустрічні репліки, зауваження, запитання викладача або студентів, вони вільно входять в систему взаємовідносин між учасниками мовного спілкування. Ці студенти не відтворюють в незмінному виді приклади, зразки, пояснення, а демонструють власну ініціативу, знаходять свої власні шляхи розв’язування завдань.

Ми помітили, що розвиток професійно-творчого мислення стає можливим при інтелектуальній допитливості, наполегливості, ретельності і глибини в подоланні мислительних труднощів. Ці якості є психологічною умовою змістовної, інформативної і усвідомленої мовної діяльності студентів на іноземній мові. Вони необхідні для роботи як над змістом, так і над формою висловлювання.

Загальні особливості творчого мислення тісно пов’язані з домінуванням вербального інтелекту над наочно-дійовим. Якщо у студента домінує вербальний інтелект, він схильний працювати з мовною інформацією, активніше користується мовою, як засобом мислительної діяльності, завдяки чому створюються сприятливі умови для оволодіння іноземною мовою.

Дослідження підтвердило, що результати навчання з іноземної мови, рівень розвитку творчого мислення залежать від прийомів пізнавальної діяльності. Одним з таких прийомів є впізнавання і запам’ятовування. При навчанні практичному оволодінню іноземною мовою студентам важливо впізнати знайому по навчальній діяльності, життєвому досвіду мовну ситуацію, умови виникнення і шляхи розв’язання обговорюваної проблеми, лексико-граматичні засоби мовного спілкування, засоби масової взаємодії партнерів, немовні засоби спілкування.

Найбільш ефективно творчому розвиткові особистості вчителя сприяє запам’ятовування (логічне, мимовільне і опосередковане). Таке запам’ятовування можливе, якщо організована мовомислительна діяльність студентів на іноземній мові. Тоді мовний матеріал засвоюється як засіб розв’язування мислительних завдань і увага студентів спрямована на те, щоб запам’ятати результати колективної творчої діяльності (країнознавчу чи іншу інформацію зведення про видатних діячів літератури і мистецтва, відповіді на побутові, морально-етичні та інші питання).

Для розвитку професійно-творчого мислення на заняттях з іноземної мови надто важлива стереотипізація і варіотипізація висловлювання. Якщо стереотипні “заготовки” полегшують розв’язування завдання формулювання думки, то користуючись варіотипізацією студенти по-своєму комбінують мовні засоби для вираження власного задуму. Таке комбінування стає можливим, якщо в його основі лежать гнучкість та багатообразність мислительних асоціацій, рухливість уявлень, інтелектуальна винахідливість студентів.

В своїх самостійних творчих мислительних діях майбутні вчителі можуть використовувати прийом аналогії, тобто виявляти подібність між мовомислительними задачами і способами їх розв’язування, знаходити знайоме в незнайомому. Прийом аналогії мас великі переваги, тому що зберігає повторюваність мовного матеріалу, яка потрібна для засвоєння в аналогічних, але не в одних і тих же мовомислительних задачах.

Проведене дослідження свідчить, що творче мислення можна розвивати евристичними прийомами, які полягають у вмінні студентів приймати для себе нове рішення, діяти в обставинах, які не зустрічались раніше. Цей пізнавальний прийом формується, якщо в основу навчання покладена не репродуктивна, а творча навчальна діяльність студентів, проблемна за способом пред’явлення матеріалу, ситуативно-практична за способом його застосування, інтелектуально навантажена за змістом, оновлена по формі.

Розвиток творчого мислення студентів супроводжується систематизацією мовних засобів. Систематизація формується у них в міру розвитку системності їх мислення, потреб і вмінь групувати мовний матеріал у зв’язку з конкретними і частотними ситуаціями спілкування, виділяти фразеологізми і прислів’я, відбирати, як приклади, типові фрази з найбільш важливих граматичних моделей, звертати увагу на синоніми, антоніми.

Результати розвитку творчого мислення залежать від наявності мовних здібностей - психічних функцій, які забезпечують успішне оволодіння мовною діяльністю на іноземній мові, що впливає на навчання студентів. Одним з основних компонентів мовних здібностей є мовомоторна сприйнятливість. Вона впливає на вимову окремих звуків мови, на з’єднання фонем, складів і слів, на оволодіння ритмом і інтонацією висловлювання. Основними ознаками доброї мовомоторної сприйнятливості є наближення вимовлення до природнього і увага студента до характеру звучання іноземної мови.

Для розвитку творчого мислення майбутнього вчителя потрібна мовослухова чутливість і мовне орієнтування (вони є структурними компонентами лінгвістичних здібностей). Досвід сприймання іншої мови підвищує мовослухову чутливість студентів. Тому не випадково в зарубіжних методичних концепціях велика увага надається розвиткові вміння слухати оголошення диктора на залізничній станції, повідомлення по телефону, останні вісті по радіо і т.п. Відповідно для хорошого мовного орієнтування потрібна розвинена мовна здогадка, чітке сприймання суті повідомлення, критичність змістовного сприймання. Ці властивості допомагають знизити залежність від незнайомих лексико-граматичних явищ, правильно і адекватно сприймати мовний задум, підтримувати розмову, швидко приймати рішення про зміст відповідної репліки, розвивати мовну ситуацію.

Рівень розвитку творчого мислення багато в чому залежить від присутності в ній мовної варіативності. Ця функція особистості виражається у вмінні висловлювати одну й ту ж думку в різній мовній формі, сміливо будувати потрібні для висловлення думки, словосполучення і структури самостійно і творчо варіювати мовну форму висловлювання.

З творчим мисленням безпосередньо пов’язані такі функції як мовне кодування і мовне прогнозування. На думку С.Л.Рубінштейна, І.А.Зимньої, в процесі висловлювання думки проходить також її формування. Пошук і вибір мовної форми думки по-різному проявляється у студентів і свідчить про неоднакову спрямованість у них даного компонента мовних здібностей.

Успішність розвитку творчого мислення на заняттях з іноземної мови залежить від мовної рефлексії, тобто від того, як студент усвідомлює свою мову, турбується про те, щоб вона була сприйнята співбесідником, представляє собою систему мови в цілому. Щоб усвідомити свою мову, необхідно розвинене мовне мислення, узагальнення мовних форм, диференціація мовних засобів за їх ознаками. Такий підхід по-різному сформований у студентів, і в результаті вони проявляють неоднаковий інтерес до мовних явищ, по-різному можуть формулювати мовні правила, у них спостерігається індивідуально виражене “почуття мови”.

Для активізації творчої мислительної діяльності студентові потрібна розвинена мовна біжучість - здібності до динамічного формування думки засобами іноземної мови. Високий розвиток мовної рухливості полягає у тому, що студент може вільно вибирати і будувати форму висловлювання, все більша кількість мовних форм починає регулюватись підсвідомо. Якщо на початку студент думає над кожним словом, то поступово стійкі звороти мови і, накінець, самостійно побудовані смислові групи вимовляються як достатньо тривалі смислові одиниці. В цьому і проявляється рівень мовних автоматизмів, які складаються з фонетичних, лексичних і граматичних автоматизмів, і в основі яких лежить розвинена мовна біжучість.

У своїх творчих висловлюваннях майбутні вчителі виявляють мовну продуктивність. Ця властивість полягає в ініціативності висловлювання на іноземній мові, самостійності суджень і їх відносній незалежності від зразку, інформативності і розгорнутості повідомлень. У кожний конкретний момент одні і ті ж мовні форми можуть вимагати більшого чи меншого обдумування. Це перш за все залежить від ясності в даний момент мислительного змісту для студента, що висловлюється іноземною мовою.

Отже ми розглянули змістовні компоненти розвитку професійно-творчого мислення та інтелекту в цілому при навчанні іноземної мови.

Порівнюючи отримані дані з матеріалами наукових досліджень, бачимо, що спеціалісти в галузі освіти (З.Воронка, С.Каплан, Д.Сиск) притримуються думки, що повинні бути розроблені спеціальні навчальні програми чи завдання для розвитку професійно-творчого мислення вчителя (1;2;3;8).

Наприклад, американський професор Сандра Каплан запропонувала току методику спеціального навчання творчому мисленню: Поле діяльності: студенти поставлені в такі умови, при яких запропонований їм матеріал якісно виходить за рамки загально-прийнятої навчальної програш і містить щось нове та оригінальне.

Можливості: студентам дається можливість більш глибоко вникати в завдання із звичайної навчальної програми на основі виділення додаткового часу і матеріалів, більш широкого поля діяльності і можливості самостійного дослідження.

Розвиток: студенти навчаються за таким курсом навчання, який перш за все відповідає їх інтересам і потребам.

На думку американських педагогів І.Старквезер, Д.Треффінгер, велике значення для розвитку творчості має створення на занятті атмосфери, яка сприяє появі нових ідей та думок (7;10;12). Перша сходинка на шляху створення такої атмосфери - розвиток почуття психологічної захищеності. Викладач повинен заохочувати студентів у спробах брався за складні завдання, розвиваючи там самим їх мотивацію та наполегливість.

Дж.Фельдхузен відзначає важливе значення обставин і фізичного середовища у розвитку творчого мислення. Аудиторія повинна бути влаштована таким чином, щоб у відповідності з обраним заняттям студенти мали можливість переміщуватись із однієї частини кімнати в іншу, не питаючи дозволу викладача. Аудиторія повинна бути обладнана різними матеріалами і обладнанням, які надаються в повне розпорядження студентів.

Американський педагог К.Калахан запропонував такі фактори навчання, які будуть стимулювати розвиток творчого мислення:

- забезпечення сприятливої атмосфери;

- збагачення оточуючого студента середовища різноманітних новими для нього предметами і стимулами з метою розвитку його допитливості;

- заохочування висловлювання нових оригінальних ідей;

- заохочування можливостей для вправ і практики, широке використання запитань дивергентного типу;

- використання особистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем;

- надання студентам можливості активно ставити запитання.

Таким чином, як свідчать матеріали нашого дослідження і вивчення наукової літератури, втілення в практику вузу запропонованих методів навчання іноземної мови дасть велику можливість розвивати творче мислення майбутнього вчителя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Воронка З., Романовсьна Ю., Рудник Г. Підручник для школярів. Частина І,Частина II. - К.,1993.

2. Воронка З., Романовська Ю., Рудник Г. Підручник для студентів. К., 1992.

3. Воронка З., Романовська Ю., Рудник Г. Посібник для вчителів. К.,1993.

4. Ильницкая И.А. Проблемные ситуации и пути их создания на уроке // Педагогика и психология.- 1985. - № 1.

5. Ковровский Г.Г. Розвиваюче навчання монологічного мовлення при вивченні другої іноземної мови у школі // Іноземні мови. 1995. - № 2.

6. Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. - К.: Радянська школа, 1983. - 94 с.

7. Онищенко К. І. Ігровий компонент у навчанні читання англійською мовою // Іноземні мови. - 1995. - № 1. - с. 115-17.

8. Сиск Д. Изучение будущего (концепция образовательного курса) // Вопр. психологии. - 1991. - № 4.- С. 5-10.

9. Щебланова Е.И. Индивидуальные особенности развития творческого мышления у младших школьников при специальном обучении // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. 1991. - № 2. - С.34-39.

10. Ярошевский М.Г. История психологии. М.: Мысль, 1985. - 575с.

11. Trachenko R., Rodovskaya B., Carlile C. Games // Иностранные языки в школе. - 1990. - № 3. - С. 80-83.

12. Carole Wade, Carole Tavres. Psychology - New York, 1987. - 980.

АНОТАЦІЯ

У статті аналізується проблема розвитку професійно-творчого мислення та інтелектуальних можливостей майбутнього вчителя в процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні іноземної мови. Розглядаються функції і особливості професійно-творчого мислення вчителя та прийоми і умови його розвитку в умовах педагогічного процесу вузу.

ANNOTATION

The problem of the future teacher’s professional creative thinking and intellectual potential in the process of students’ learning foreign languages is considered in the article. The functions and pecularities of a teacher’s creative professional thinking and conditions of his development in the higher educational institution teaching process are regarded.

© Засєкіна Лариса Володимирівна, викладач кафедри іноземних мов гуманітарних дисциплін, аспірант ІІІ року навчання.

© Остапчук Наталія Йосипівна, пошукач ВДУ.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 1.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий