Останнім часом педагоги України виправляють історичну несправедливість, яка полягає в тому, що козацько-лицарські традиції тривалий час цілеспрямовано не застосовувалися у навчально-виховному процесі.
Одним з перших кроків педагогів має бути пробудження в учнів потреби в знаннях про українське козацтво, формуванню у них інтересу до козацької тематики шляхом ознайомлення їх з історією козацького визвольного руху, науково-популярними і художніми творами А.Кащенка, Я. Кухарка, Лесі Українки, Б.Лепкого, П.Куліша, Б.Грінченка, О.Олеся, І.Франка, Т. Шевченка та інших письменників про козаків, їхні військові походи, визначні перемоги та гіркі поразки та бойове мистецтво.
Зміст освіти, навчальний матеріал гуманітарних, природничо-математичних та інших предметів доцільно наснажувати відомостями про високу духовність козаків, їхні лицарські чесноти, гуманізм і милосердя.
Значний виховний потенціал має вивчення учнями героїчного життя, подвижницької діяльності, високого військового мистецтва гетьманів, кошових отаманів, керівників повстань С.Наливайка, І.Богуна, І.Сірка, М.Кривоноса, І.Мазепи, І.Виговського, П.Орлика, П.Полуботка, П. Калнишевського та ні.
Велике пізнавальне і виховне значення мають вікторини, вечори козацької слави, конкурси козацьких інтелектуалів, лицарів-любомудрів, фестивалі козацької пісні і танцю, організація спортивних гуртків, секцій з метою оволодіння учнями видами козацьких спортивних змагань, зокрема козацьких одноборств.
Доцільно організувати козацькі вечірньо-недільні школи, колегіуми, де учні виховуватимуться на козацьких традиціях. Необхідно стимулювати учнів самоорганізовуватися в коші, курені, гурти, вступати до лав дитячого і юнацького товариства “Січ”, молодіжної організації”, “Молода січ” та ін.
Розвиваючи козацьке краєзнавство, треба організовувати наукові групи, пошукові загони, експедиції козаків, які вивчатимуть пам’ятні місця, з лицарською героїкою, братимуть участь у відновленні історичних пам’ятників, упорядкування козацьких могил кладовищ. Все це повинно робитися систематично і цілеспрямовано згідно програми, розробленої Міністерством освіти України.
Тому що традиції українського козацтва пробуджуватимуть у молоді любов до героїчного, переконуватимуть у тому, що за будь-яких історичних часів в житті завжди є місце для подвигів, вірного служіння рідному народу, Батьківщині.
Використана література
1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. 1998.
2. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – Н: Дніпро 1991.
3. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків – К: Дніпро, 1991.
4. Ващенко Г. Виховний ідеал – Полтава 1994.
5. Ващенко Г. Праці з педагогіки та психології: К: Школяр 2000.
6. Винниченко В. Відродження нації ч. І-ІІІ – К. 1992.
7. Вишневський О. Сучасне українське виховання. – Львів, 1996.
8. Вишневський О. Національно-духовне відродження в українській школі. – Трускавець, 1992.
9. Впроваджуємо козацьку педагогіку, - Рівне, 1992.
10. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В. 11-ти-т. Т.1 К Наук. думка, 1992.
11. Державна національна програма “Освіта” К: Райдуга, 1994.
12. Каюков В.І. Виховуємо патріотів України. – Кіровоград. 2000.
13. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. Основи національного виховання – К: Центр, 1993.
14. Сухомлинський В.О. Як виховувати справжню людину // Вибр.твори: В 5-ти. – К: Рад.школа. 1976 – Т.2 – с. 158-416.
15. Національна програма “Виховання дітей та учнівської молоді”. Проект/ Осв. Укр.-2004. 3 грудня. стор. 6-10.
16. Петренко. Національно-патріотичне виховання. Поч.. школа 2004 № 1 стр.28-29.
Додаток
Тема: Складання розповіді за планом і опорними словами на тему: “Моє село”
Мета: вчити складати тексти-розповіді за планом та опорними словами на визначену тему;
розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, творчість;
виховувати любов до рідного краю, тобто села, почуття гордості за свою Вітчизну;
розвивати у дітей прагнення бути свідомими громадянами України, її патріотами.
Обладнання і матеріли: фотографії про визначні місця рідного села;
картини природи села;
картини України, квіти, сердечка, плакат із зам.
присл.
І. Організаційний момент.
Сонце усміхається землі, людям,
Давайте і ми усміхнемося один одному, тому, що з доброю усмішкою краще працювати.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.Вступна бесіда.
- Діти, зараз у нас весна...
Все починає оживати. Завтра прилетять журавлі.
Облітав журавель сто доріг, сто земель.
Ми спитали журавля:
“Де найкращая земля?”
Журавель відповідає:
“Краще рідної немає!”
- Чому повертаються журавлі?
2.Узагальненя відповідей учнів.
3.Павутинка
Україна | ||
| Родина |
| Земля батьків |
| Казки | Рідне село | |
| Поля | Батьківська хата | |
| Мальовнича природа | Ліси | |
| Історія | Люди | |
| Українські пісні | Звичаї і обряди | |
Мила сторона | ||
Високов вчителя.
Отже, рідна земля – це дорога серцю земля батьків і прадідів наших.
Рідний дім. Дорога батьківська хата, гостинна ласкава оселя, місце, де ти народився, вперше побачив світ, зробив свій перший крок. Рідне село.
4. Гра “Розгадай зашифроване прислів’я” (На дошці плакат, на якому в віночках квіти зашифровані прислів’я:
а) З рідної сторони і ворона мила.
б) Рідна землі і в жмені мила.
Поясніть їх значення. Які ще прислів’я і приказки про рідний край ви знаєте:
- Рідний край – земний рай.
- Кожному мила своя сторона.
- За рідний край життя віддай.
- Всюди добре, а дома найліпше.
ІІІ. Підготовка до повідомлення теми уроку.
Прочитати вірш Марійки Підгірянки “Що я люблю”, а ви подумайте і скажіть:
- Що любите ви і чи ваші думки збігаються з думками Марійки Підгірянки.
Люблю матусю, батька люблю,
Люблю хатину рідну свою,
І рідну школу, і вчителів,
Село, де вперше сонце зустрів,
Люблю в криниці блакитну глиб,
І лан, що родить для тебе хліб,
Садок, з якого грушки несу,
Горбок, де білі вівці пасу,
Бо ті горбочки, лани, ліси, -
Для мене повні добра й краси,
Бо все, що бачу навколо я, –
То люба, рідна моя земля.
Відповіді дітей.
ІV. Оголошення теми і мети уроку.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми поговоримо про рідне село. Коли воно утворилося, звідки пішла його назва, які визначні місця, що цікавого можна розповісти про наше село. Уявимо себе екскурсоводами. До нас приїхали гості. Будемо їм розповідати про наше село так, щоб їм дуже сподобалось. А потім про все, що розповідали, складемо розповідь і запишемо її.
V. Фізкультхвилинка.
VІ. Робота над складанням розповіді про свою село.
1. Розгляд картин про природу нашого села.
2. Відповіді на запитання.
а) Як називається наше село?
б) Де воно розташоване?
в) Яка природа нашого села?
г) Які установи є в селі?
д) Що є окрасою нашого села?
ж) Що ти робиш, щоб овіє село стало ще кращим?
3. Словникова робота Лівий берег річки Прут, вулиці Незалежності, сільська рада, поштове відділення зв’язку, медпункт, дитячий садок, Народний дім, могила Січових стрільців, Пам’ятний знак жертвам голодомору, церква Пресвятої Богородиці, мальовнича природа.
4. Усне складання розповіді (2-3 учні).
5. Диференційований запис розповіді.
Червоні квітки – розширена розповідь.
Білі – відповіді на запитання.
Жовті – списування готового тексту.
На дошці записані три заголовки.
Вибір за учнями.
Моє рідне село. Моє село. Рідне село.
- Перед записом повторюємо: з чого складається текст?
6. Перевірка написаного
Читання розповіді (2-3 учнів)
VІІ. Підсумок уроку.
- Що ви зробите, щоб ваше село стало кращим?
- А що треба робити учням, щоб відчувати себе справжніми громадянами своєї Вітчизни, її патріотами?
Учні дають свої відповіді.
А зараз ми зробимо ось що: на ваших партах є вирізані сердечка, які ви так гарно прикрасили. Тепер ми розмістимо ці сердечка на карті України, щоб наша Батьківщина була захищена теплом наших сердець, наче дівчина у вінку.
Цю карту ми повісимо у класі і будемо завжди пам’ятати, що ми громадяни своєї милої України, ми її патріоти, а тому ми все робимо для того, що Вітчизна наша процвітала і куди б життя нас не закидало, ми завжди будемо пам’ятати своє рідне село.
(Всі разом)
Хоч сторони всі світу
Чотири я зійду,
Та сторони такої
Як рідна – не знайду.
На північ чи на південь
На захід, схід піду –
У рідну сторононьку
Я завжди шлях знайду.