Скажімо, якщо вони, прослухавши музику, зможуть визначити назву народних танців, значить розуміють їх характерні особливості. Коли учні відсувають забруднення у правильній відповіді, вчитель, застосовуючи метод порівняння. Допомагає їм зрозуміти і засвоїти подібність і відмінність прослуханих танців (доцільно чергувати грамзапис і “живе” виконання учителем).
Умови вікторини розробляються спільно всім класом. Клас поділяється на кілька команд: по рядах, або хлопчики – дівчатка. Визначається кількість очок, одержаних за правильну відповідь, доповнення і таке інше.
Для запису очок на дошці та спостереження за швидкістю реакції учнів від кожної команди обирається по одному асистенту, які допомагають вчителеві. Згадані варіанти уроку – вікторини базуються на слуханні музики. Такий урок можна застосувати і в процесі співу.
Наприклад, яка команда знає більше пісень у ритмі вальсу (або пісень про Україну, наше місто). Тут оцінюється не тільки якість виконання. А й ерудиція: вміння назвати композитора, поета, історія написання творів тощо.
Для уроків такого типу важливим є те, щоб вчитель вільно володів інструментом, оскільки він мусить грати пісні з зручному для дітей діапазоні. Урок-вікторина може бути проведений як з попередньою підготовкою, так і без неї. У першому випадку учні наперед знають тему вікторини, а прагнення набрати більше очок спонукає їх багато читати про музику, запозичувати щось у дорослих, - таким чином сумнозвісна проблема домашніх завдань з предмета “Музика” розв’язується просто і природно.
Цей урок іноді проводиться і за спеціально заготовленими запитаннями з метою закріплення теми, що вивчається. Тоді він проходить по типу телевізійної гри “Що? Де? Коли?
2.Урок-концерт, - бажано проводити в кінці півріччя, навчального року.
Програма планується завчасно: учні на такому уроку можуть виконувати пісні, які навчилися за півріччя. Різновид цього уроку – концерт на замовлення: на прохання учнів вчитель виконує різні твори. Можливе і спільне виконання (учні з учителем) : у кожному класі є учні, які вчаться в ДМШ). Значимість таких уроків велика: це і повторення вивчених пісень і розширення музичного світогляду учнів. Солісти, що беруть участь у концерті вчаться поводити себе на сцені. Особливо цінним є те, що в процесі таких уроків у школярів формується просвітницький інтерес, тобто бажання виконати музику і розповісти про неї своїм однокласникам. А цей інтерес може стати стимулом до подальшої музичної освіти учня, розвитку мовлення, артистизму.
Також слід пам’ятати про складні психологічні особливості підліткового віку і про те, що кожному учневі треба дати можливість самоутвердитися. Якраз ці уроки і допоможуть в цьому. До таких уроків призначається ведучий (конферансьє).
3.Урок-інтерв’ю виник на основі концерту, який доповнюється бесідою з виконавцями.
Добре, щоб участь в уроці взяв хтось із професійних музикантів (учнів музичних закладів). У ролі інтрев’юєрів виступають самі учні. Вони не раз слухали інтерв’ю в різних телевізійних програмах, тому можуть зорієнтуватись і на уроці. Програму концерту на таких уроках необхідно узгодити з темою, що вивчається.
Уроки-інтерв’ю корисні і для тих, хто ставить запитання, і для тих, відповідає, і для тих, хто слухає. Такі уроки сприяють розвиткові мовлення, мислення вміння спілкуватися, вихованню культури поведінки.
4.Урок-конкурс базується на музично-виконавській діяльності учнів: співі грі, на музінструментах. Це може бути конкурс як виконавських колективів (класного хору, оркестру), так і солістів, співаків – інструменталістів:
Є діти, котрі люблять керувати співом, грою на інструмента – юні диригенти також можуть брати участь у конкурсі. З учнів класу обирається спеціальне журі, яке оцінює і коментує якість виконання музики. Учитель роз’яснює критерії оцінки: гарний ансамбль (ритмічний, тембровий та ін.), чітка дикція виразність виконання. Оригінальність аранжування. На цих уроках виконавці знову зазнають радості творчості, а їхні судді мають можливість проявити самостійність, уміння оцінити почуте та грамотно висловлювати свої судження.
З виховної точки зору, бажано, щоб склад журі на різних уроках змінювався.
На урок-конкурс можуть бути подані і власні творчі роботи учнів – адже у кожному класі є свої поети і композитори. В цьому разі критерії оцінки поповнюються ще й відповідальністю музики і літературного тексту. Дехто, створюючи свої пісні виконують їх під власний акомпанемент (гітара, ф-но), Оцінюючи творчість учнів, треба бути вкрай тактовним, щоб не образити їх необережною реплікою.
5.Урок-подорож можна проводити у різних варіантах. Іноді він вибудовується на відображенні в музиці картин природи. Наприклад, “Подорож по морях та океанах” передбачає слухання музичних творів відповідної тематики, виконанням пісень про море... За основу уроку можна взяти факт з біографії того чи іншого композитора, що подорожував по різних країнах. Учні мовби разом з ним “відправляються в подорож” і слухають музику, яку створив композитор.
Деякі уроки корисно присвятити виникненню та розвиткові певного музичного жанру – школярі “мандрують” по різних епохах і країнах, слухаючи і виконуючи відповідні музичні твори.
6.Урок “круглий стіл” – це як правило слухання музики і бесіди про неї. Традиційне опитування на уроках музики не дає бажаних результатів, оскільки для нього характерний деякий формалізм, що заважає формуванню в учнів власних думок про емоційний вплив музики.
Сприйняття музики – складний і тонкий психологічний процес. Тому бесіда про музику має бути невимушеною, щоб створити умови для комфортного і неформального спілкування в класі. Цьому сприятиме урок “Круглий стіл”. Можливість висловитися кожному учневі, стимулюється на уроках такого типу не тільки завдяки довірливому тону вчителя, а й навіть розміщенню парт (у формі кола), що дозволяє кожному бачити всіх. Під час бесіди учні можуть звертатися безпосередньо до когось з присутніх, дивлячись на нього і називаючи його ім’я (на звичайних уроках не прийнято спілкуватися у такий спосіб).
Ведучим “круглого столу” може бути не тільки вчитель, а й учень. На таких уроках можуть виникнути цікаві дискусії. В кінці уроку ведучий дякує учасникам “круглого столу” за бесіду. Такий урок допоможе активізувати пасивних, байдужих учнів, а також виховати культуру спілкування. А школярам так її бракує.
7. Урок самопізнання.
Не всі учні, сприймаючи музику, “пропускають її крізь себе” – а сутність художнього пізнання мистецтва полягає саме у виникненні цілком особистого ставлення до нього. Важливо, щоб з приводу музики, яка прозвучала, в учнів з’явилися власні думки. Однак, з різних причин, деякі діти затрудняються (чи встидаються) розповісти про враження від почутої музики. Тому доцільно запропонувати їм зробити це письмово. Піддаючи аналізу думки і почуття від прослуханої музики, учень пізнає себе, свої можливості.
Процес самопізнання може відбуватися на різних уроках музики. За бажанням учня, його письмову роботу, творчу роботу, може прочитати хтось з однолітків (“про себе”) . Дуже відрадно, якщо учень довірить свої потаємні думки й почуття вчителю.
Уроки самопізнання дають ефективні результати в тих класах, де в учнів відсутній достатній досвід сприйняття музики. Спостерігаючи за своїми вихованцями вчитель визначає у яких класах письмові роботи можна проводити рідше, пропонуючи учням свої думки й почуття висловити усно.
8.Урок-захист, - можна проводити так: у класі звучить незнайомий музичний твір і, комусь з учнів пропонується висловити своє враження від почутої музики. В ньому може бути виражене як розуміння об’єктивних характеристик музики (жанр, форма, стиль...), так і індивідуальне сприйняття художніх образів (своєрідна програма твору). За узгодженням з класом призначаються два “опоненти”, що ставлять до учня запитання, а, можливо, і вступають з ним у дискусію.
Коректність запропонованих запитань, ерудицію того, хто відповідає і його “опонентів” оцінює, “вчена рада”.
Такий “Захист” є імпровізованим і проводиться в тих класах, де школярі вже досягли достатнього рівня музичного та загальнокультурного розвитку. В інших класах подібні уроки слід проводити тільки після самостійної домашньої підготовки учнів.
9.Урок-картинна галерея, - має різні варіанти. Наприклад, під час звучання незнайомого музичного твору учням пропонується розглянути репродукції 2-х – 3-х картин, що висять у класі, і вибрати ту, яка, на їхню думку, найбільш відповідає музиці. Потім вони аргументують свій вибір. Вчитель прагне, щоб школярі усвідомили, що в пошуках аналогій важливий не стільки зовнішній зв’язок (коли збігаються образи, сюжети), скільки внутрішній, тобто подібність емоційного настрою.
Розглядаючи репродукцію однієї з картин, учні пригадують найбільш підхожі до неї музичні твори. Такі завдання допоможуть розвинути музичну пам’ять, внутрішній слух.
Вчитель прагне передбачити, які твори назвуть школярі. Після їх слухання проводиться бесіда, в якій учні аргументують свої судження. Якщо вони затрудняються назвати відповідні музичні аналогії, вчитель пропонує два-три твори. Порівнюючи їх, кожен вибирає найбільш підхожий.
В основі подібних уроків – синтез музики та образотворчого мистецтва. При цьому вчителеві не слід нав’язувати власні асоціації. Доцільно підвести школярів до розуміння багато значимості творів мистецтва та суб’єктивності їх сприйняття.
Такі уроки сприяють вихованню культури емоцій, розширенню світогляду, більш глибокому сприйняттю мистецтва.
10.Урок-КВД доцільно проводити під Новий рік або присвятити до 1 квітня. Проводити його слід за зразком телевізійного КВД – з командами учасників, ведучим, журі. Для підлітків цікавими є всі традиційні етапи КВД: розминка, виїзний конкурс, конкурс творчих праць (тут – конкурс юних композиторів), конкурс капітанів, домашнє завдання.