Смекни!
smekni.com

Методика формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні (стр. 2 из 4)

· Фонетичні труднощі пов’язані з інтонацією, логічним наголосом і темпом мовлення (Єлухіна, 1989, с. 28 – 36; Миролюбов, 1967, с. 184 – 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 – 128; Шатілов, 1977, с. 114 – 117);

3. Труднощі, зумовлені умовами сприймання (Єлухіна, 1989, с. 28 – 36; Миролюбов, 1967, с. 184 – 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 – 128; Шатілов, 1977, с. 114 – 117).

На відміну від С.Ю. Ніколаєвої, Л.А. Єпіфанцева виокремлює наступні труднощі навчання аудіювання.

- Труднощі фонетичного порядку, зокрема, наявність в французькій мові фонем, які відсутні в рідній мові: [r], [с];

- лексичні труднощі проявляються у відмітних від рідної мови способах сполучуваності лексичних труднощів, у підвищеній порівняно з українською мовою омопімічності й багатозначності;

- граматичні труднощі зумовлені відмінностями в структурному оформленні граматичних явищ, розвиненою системою часів, наявністю граматичних явищ, відсутніх у рідній мові;

- графічні труднощі пов'язані з відмінністю між написанням і вимовою. Так, наявність у свідомості учнів графічного образа слова, що відрізняється від звукового, часто перешкоджає упізнаванню цього слова в усному мовленні через більшу чіткість і міцність першого.

В той же час С.Ю. Ніколаєва вирізняє ще чотири види труднощів: пов’з мовною формою (фонетичні, лексичні, граматичні), пов’язані зі змістом (розуміння предметного змісту; розуміння логіки викладу; розуміння загальної ідеї, мотивів, вчинків, дійових осіб), пов’язані з умовами пред’явлення (кількість прослуховувань; темп мовленнєвих повідомлень; джерело аудіювання; опори та орієнтири), пов’язані зі сприйманням виду мовлення (монологічне мовлення; діалогічне мовлення).

Вважаємо необхідним конкретизувати труднощі розуміння аудитивного повідомлення учнями шостого класу, застосувавши системний підхід, що дасть можливість виокремити основні і другорядні труднощі.

Вважаємо, що основними труднощами аудіювання для учнів шостого класу є фонетичні труднощі, адже учням шостого класу важко зорієнтуватися, якщо темп мовлення дуже швидкий, і тоді вони можуть не зрозуміти зміст повідомлення взагалі.

Відповідно другорядними труднощами розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення можемо вважати граматичні, лексичні труднощі та труднощі, зумовлені умовами сприймання.

Таким чином, ми уточнили труднощі розуміння аудитивного повідомлення для учнів шостого класу та на їх основі виділили фонетичні труднощі у якості основих, а в якості другорядних – граматичні, лексичні та труднощі, зумовлені умовами сприймання.


Розділ ІІ. Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

2.1 Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу

Навчання аудіювання як діяльності передбачає формування адитивних навичок та вмінь, а також удосконалення механізмів рецептивного плану, які обслуговують цей вид діяльності. Етапи навчання аудіювання визначені в Державному освітньому стандарті з іноземної мови і в працях С.Ю. Ніколаєвої.

Вважаємо необхідним узагальнити етапи навчання аудіювання, тому розглянемо конкретно це питання. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі етапи навчання аудіювання:

1. Етап навчання аудіювання на рівні фрази передбачає дії, спрямовані на:

- розуміння повідомлень даного рівня, побудованих на знайомому матеріалі; реакція на почуте - невербальна (дії, символи);

- розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте - вербальна (з допомогою засвоєних мовленнєвих зразків, що відповідають темі чи ситуації);

- розпізнавання початку повідомлення і його завершення.

2. Етап навчання аудіювання на понадфразовому рівні передбачає дії, що забезпечують:

- розуміння монологічного повідомлення даного рівня, побудованого на повністю знайомому матеріалі; реакція на почуте - невербальна або коротка вербальна;

- розуміння мікродіалогів з наступним визначенням характеру взаємодії партнерів шляхом віднесення сприйнятого діалогу до одного з відомих учням комунікативних (структурно-функціональних) типів мікродіалогів: діалогу-обміну думками, діалогу-волевиявлення, ритуалізованого діалогу.

3. Етап навчання аудіювання на рівні цілого тексту передбачає дії, за допомогою яких досягається:

- розуміння зв'язного (монологічного) мовлення, побудованого на повністю знайомому матеріалі, шляхом членування тексту на смислові частини або виділення інформаційних точок; реакція на почуте - невербальна (дії, символи і т.і.);

- розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте - невербальна або вербальна як у процесі слухання, так і після нього;

- розуміння зв'язного тексту, побудованого тільки на знайомому матеріалі, але такого, що передбачає антиципацію змісту повідомлення по його заголовку, придумування іншого заголовку чи вибір із даних "готових" заголовків найбільш прийнятного, вибір із даних після тексту речень, що відповідають або не відповідають його змісту і т.п.;

- розуміння діалогічного тексту, побудованого на знайомому матеріалі, із завданням на виявлення кількості учасників бесіди, їх характеристик; реакція вербальна або у вигляді відповіді на запитання, тесту множинного вибору і т.п.;

- розуміння зв'язного тексту, що містить деякі незнайомі елементи: слова, словосполучення, про значення яких можна здогадатися на підставі співзвучності з рідною мовою (опора на здогадку, мовний досвід); розуміння можна перевірити за допомогою тесту множинного вибору, відповідей на запитання і т.п.;

- розуміння зв'язного тексту з деякими незнайомими елементами, але здогадка про їх значення здійснюється за формальними ознаками з опорою на знання та асоціативні зв'язки в іноземній мові;

- розуміння зв'язного тексту з наявними незнайомими елементами; здогадка про їх значення здійснюється за контекстом, з опорою на смислові зв'язки;

- розуміння зв'язного тексту, побудованого переважно на незнайомому матеріалі, але з виділенням спеціальних перешкод з метою подолання їх шляхом перепитувань, прохання уточнити сказане і т.п.

Усі ці дії формуються в цілісній системі вправ.

Проаналізувавши методичну літературу С.Ю. Ніколаєвої, вияснили, що виділені у ній етапи навчання аудіювання підходять для навчання аудіювання учнів шостого класу. Необхідним вважаємо конкретизувати етапи навчання аудіювання учнів шостого класу, для цього уточнимо їх за допомогою схеми:

Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу

Рівень фрази Понадфразовий рівень Рівень тексту

Отже, ми розглянули та проаналізували етапи навчання аудіювання та визначили етапи навчання аудіювання для учнів шостого класу.

2.2 Комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

Проаналізувавши підручник Ю. Клименка, зробили висновок, що у ньому недостатня кількість вправ для навчаня аудіювання учнів шостого класу. І тому ми вирішили розробити комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Вважаємо необхідним зобразити за допомогою таблиці систему вправ для навчання аудіювання учнів шостого класу.

Система вправ для навчання аудіювання учнів 6-го класу

Підсистема І Підсистема ІІ
Вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання. Вправи для розвитку вмінь аудіювання.

Група 1
Група 2 Група 3 Група 1 Група 2
Вправи для формування фонетичних навичок аудіювання Вправи для формування лексичних навичок аудіювання Вправи для формування граматичних навичок аудіювання Вправи, що готують учнів до аудіювання текстів Вправи в аудіюванні текстів

Мета вправ І підсистеми – сформувати в учнів слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. До І підсистеми входять не комунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи.

Наведемо приклади вправ І підсистеми:

А. Вправи, що спрямовані на формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок аудіювання.

· Вправи на диференціацію звукової форми слова та його розуміння.

Fois – voix

Doigt – toi

Code – cote

Cage – cache

· Вправи на семантизацію похідних і складних слів.

Machine а йcrire, voir – prйvoir, construction – destruction, charger – dйcharger.

· Вправи на розуміння фраз з незнайомими лексичними одиницями і багатофункціональними граматичними структурами.

Il fait frais. Il y a des fleurs. Les oiseaux chantent.

Б. Вправи, що спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.

· Вправи на розвиток імовірного прогнозування.

Йcoutez la premiиre phrase et inventez la suite:

Quand il fait chaud…

Йcoutez la caractйristique de la personne et devinez vers quelle profession lui se rapporte:

Chaque matin je vais а l’йcole.

Ecoutez les titres et devinez le sens de ces texts:

“Les saisons”, “Les repas des Franзais”, “Les fкtes d’automne”.

Ecoutez le dйbut de l’histoire et devinez le sens de ces texts:

“En automne les Franзais not quelques fкtes…”

“Je suis allйe а Paris. Je suis montйe sur la Tour Eiffel…

· Вправи на розвиток уваги та адитивної пам’яті.

Йcoutez les mots et les rйpйtez:

Blanc, gris, violet, rose, roux, vert, noir.

Йcoutez deux phrases et les rйpйtez

C’est le printemps. Ilfait beau.

Йcoutez les mots et dйfinissez quel d'eux se rapportent а notre sujet:

Automne, soleil, cotton, fleurs, vкtements, chocolat, orage.

· Вправи на розвиток механізму осмислення.

Йcoutez le dialogue et dites qui parle:

- Allo, c’est l’hфtel?

- Oui, c’est bien зa.

- Je voudrais parler а ma fille Yulia.

- Allo, maman, bonjour!...

Йcoutez les phrases et dites oщ il y a une action:

“Il fait un temps magnifique: 26 degrйs а l’ombre.”

Мета вправ ІІ підсистеми – розвинути в учнів уміння аудіювання. До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні та комунікативні рецептивні вправи.

Розглянемо приклади вправ ІІ підсистеми:

· Вправи на передбачення змісту тексту і розвиток уяви.

Йcoutez le dйbut de la phrase et la finissez:

Le ciel est noir…

Йcoutez le dйbut du texte et inventez la suite:

Dйcembre, janvier, fйvrier. C’est l’hiver. Il fait froid. Il neige.

· Вправи на визначення логічної послідовності подій.