Смекни!
smekni.com

Психологізація навчального процесу на уроках математики (стр. 3 из 5)

- В кінці уроку запропонуйте учням відтворити послідовність роботи на уроці з відповідним аналізом основних її етапів (+ формування рефлексивних вмінь);

- На дошці з‘явилися незнайомі абстрактні математичні терміни, до осмислення яких доведеться приступити. Запропонуйте учням пов‘язати ці абстрактні назви з деякими асоціативними малюнками. Що разом сприймається, те разом і запам‘ятовується (+ розвиток уяви);

- Познайомилися із зображенням деякої фігури. Запропонуйте учням описати це зображення рукою у повітрі ( на парті) (майже необхідно для кінестиків);

- На дошці схематично зображені, наприклад, ознаки рівності трикутників. Запропонуйте “озвучити” їх окремим рядам учнів, слідкуючи за рухом вашої руки, що вказує на малюнку відповідні елементи трикутників;

- При вивченні будь-якої теореми пропонуйте учням формулювати її в узагальненій формі: якщо ..., то... . Пропонуйте формулювати обернену теорему і з‘ясувати чи правильна вона (+ гнучкість мислення);

- При вивченні означень (типу через рід і видові відмінності) пропонуйте учням визначати ключове слово і вказувати видові відмінності;

- При введенні нових понять, термінів обов‘язково записуйте їх назви на чистій дошці великими чіткими буквами, найскладніші моменти написання слів виділяйте за допомогою підкреслення або кольором (наприклад, бісектриса, гіпотенуза);

- З метою засвоєння деякої теореми пропонуйте учням під час роботи з підручником визначити, які вже відомі їм знання застосовувалися при її доведенні. Наприклад, при доведенні теореми косинусів – формула квадрата різниці двох виразів, віднімання векторів і скалярний добуток векторів у векторній формі. Перед початком доведення теореми пропонуйте учням відновити в пам‘яті зазначені знання і вміння;

- Пропонуйте учням вправу “Сонечко”. В центрі записане основне поняття, яке необхідно осмислити. На промінцях “сонечка” записати ряд термінів, що певним чином пов‘язані з цим поняттям;

- Пропонуйте учням (по можливості) виконувати обчислення в усній формі;

- Рекомендуйте учням слідкувати за режимом дня, недосипання згубно впливає на пам‘ять;

- Перш , ніж щось пропонувати запам‘ятовувати , переконатися в тому, що учень зрозумів матеріал правильно.

Кожен вчитель–предметник, обов‘язково повинен бути ознайомлений з результатами діагностування переважаючого типу запам‘ятовування учнів певного класу, які проводить шкільний психолог. Він же і формулює методичні поради. Так, наприклад, в моєму “піддослідному 3 (7) класі під час досліджень було з‘ясовано, що для 12 учнів найбільш ефективним типом запам‘ятовування є зоровий; для 5 учнів – слуховий, для 3 учнів – моторно-слуховий, для решти 6 -учнів змішаний (зоро-слухо-моторний). У деяких учнів домінують декілька типів запам‘ятовування. Досить цікавим виявився той факт, що в одного учня Олександра С. всі чотири типи мають високий рівень сформованості.

Як же ми, вчителі, повинні використовувати ці дані психологічних досліджень? Варто прислухатися до порад психолога, таких, як:

- учням із слуховим типом пам‘яті можна рекомендувати обов‘язково читати матеріал підручника вголос;

- учням із руховим типом пам‘яті особливо корисно робити під час слухання короткі нотатки;

- учні, в яких домінує зоровий тип пам‘яті, якими б уважними вони не були під час сприймання, як би не напружували свою волю, але сприйняти матеріал на слух навряд чи зможуть. Таким учням треба дозволити під час осмислення матеріалу користуватися підручником. Їм варто самостійно складати відповідні діаграми та графіки, навіть виконувати ілюстрації у вигляді малюнків;

- Учні, що мають змішаний тип пам‘яті з однаковим успіхом запам‘ятають і відтворять інформацію, сприйняту через будь-який аналізатор.

3. М И С Л Е Н Н Я.

Найважливіше місце в структурі всіх пізнавальних психічних процесів займає мислення. До особливостей, що визначають його рівень, відносяться типи мислення – емпіричний (художній) і теоретичний (логіко-аналітичний). В.О.Сухомлинський так характеризував “теоретиків” і “художників”: “Теоретики заглиблюються в деталі явищ, докопуються до їх суті; в їхніх думках помічений потяг до розмірковувань, логічних доведень.

Мрійники , поети бачать предмет або явище в загальних його рисах; на них справляють велике враження краса заходу сонця, грозова хмара, вони захоплюються грою барв, тоді як “теоретики” ставлять запитання: чому небо в одному й тому самому місці в один час буває блакитним, а в іншій червоним? Чому сонце в зеніті золоте, а над горизонтом багряне? “ (вибрані твори в 5 томах, т.4, К., 1977.- с.240).

За даними психодіагностики в 3 класі маємо такий набір типів мислення: “теоретики” – 3 учні; “художники” – 3 учні; “змішаний тип” – 20 учнів (характеризується гармонійним поєднанням рис як логіко-аналітичного, так і художнього типів). З них 8 учнів – ближче до логіко-аналітичного, 12 учнів – до художнього типу.

Однією із характерних рис сучасної освіти є глибока індивідуалізація та диференціація навчального процесу. Щоб успішно розвивати всі якості мислення учнів (швидкість, глибина, вміння виділяти суттєве, гнучкість, узагальненість, оборотність операцій мислення тощо), треба знати реальні можливості та наявний рівень його розумового розвитку. Тому вчителю корисно мати результати психологічних обстежень учнів за методикою ШТРР. Кількісний аналіз даної діагностики учнів 3 (7) класу (листопад 2003 року) має такий вигляд:

К.Л.

С.Л.

С.О.

М.Р.

Г.О.

К.А.

Р.О.

Ч.А.

86

84

77

75

73

70

65

63

Ж.С.

Ф.І.

С.А.

М.О.

Є.О.

К.П.

Д.К.

У.А.

63

61

58

53

52

50

49

47

М.А.

С.С.

Б.І.

С.І.

Д.В.

Н.Т.

М.М.

О.С.

45

43

41

41

40

38

37

33

Т.О.

М.А.

32

25

Як бачимо з таблиці, результати досліджень такі: високий рівень – 0 учнів, вище середнього – 4 учні, середній – 16 учнів, низький – 6 учнів. До цих кількісних показників можна ставитися по-різному, адже цей тест учні виконували вперше (і всього один раз), тому ці дані можуть бути неточними.

У мисленні виділяють ряд взаємопов‘язаних процесів: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, абстрагування. З одного боку, це мислительні операції, а з іншого – основа формування загальнонавчальних (інтелектуальних) вмінь і навичок. Тому розглянемо умови формування деяких з них.

Володіння сукупністю основних загальнонавчальних вмінь і навичок називається вмінням вчитися. При їх формуванні одна навчальна тема дозволяє більш успішно розв‘язувати одні завдання, інша – інші. Але досить часто виникає необхідність діагностики сформованості того чи іншого вміння. Якщо на прохання вчителя виконати класифікацію, наприклад, трикутників фронтальним методом декілька учнів усно назвуть їх поділ за довжинами сторін чи величинами кутів, то це ще не може означати, що всі учні класу добре володіють цим вмінням: визначати критерій класифікації, здійснювати поділ об‘єктів на групи. Діагностичні дані будуть більш об‘єктивними, якщо таке обстеження проходитиме у оптимальних умовах.

Так, наприклад, учням нашої гімназії на уроці було запропоновано здійснити класифікацію об‘єктів, назви яких були записані на дошці: ЛЕМА, СТЕРАДІАН, КЛИН, ОБЕЛІСК. Умови протікання психологічного експерименту були досить обмеженими. Ми з учнями домовилися, що вони не можуть ставити вчителю жодного питання. Зрозуміло, що у кожного учня їх з‘явилося досить багато, адже лексичного значення жодного з цих слів вони не знали. З іншого боку, така строга форма роботи привчає дітей до дисциплінованості й організованості.

Результати цього дослідження виявилися не такими, як я сподівалася. Мені здавалося, що класифікація – це найпростіший прийом розумової діяльності і для учнів гімназії досить знайомий. Але відповіді зустрічалися різні: від “я не знаю, що таке класифікація” до самих оригінальних способів її виконання, таких як:

- ім‘я (Лема, Стерадіан) ; дерево (клин); щось святкове (обеліск);

- фігури (лема, стерадіан); рослини (обеліск, клин);

- слова, що складаються з 4 букв (лема, клин); слова, що складаються більше, ніж з 4 букв (стерадіан, обеліск);

- речі (обеліск, клин); щось інше (стерадіан, лема);

- слова, що починаються голосною буквою (обеліск); слова, що починаються приголосною буквою (стерадіан, клин, лема);

- слова, що містять літеру К (клин, обеліск); слова, що її не містять (лема, стерадіан);

- знайомі мені терміни (обеліск, клин); незнайомі мені терміни (стерадіан, лема);

- абстрактні поняття (лема, стерадіан); те, що можна потрогати (обеліск, клин) тощо.