Смекни!
smekni.com

Процес підготовки спеціаліста за спеціальністю Апаратник широкого профілю у професійно (стр. 8 из 12)

- другий рівень характеризує алгоритмічну (репродуктивну) діяльність по пам’яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для рішення завдань по заданому алгоритму. У когнітивній області – інтерпретація і перетворення навчального матеріалу, усвідомлення взаємозв’язків між процесами і явищами, переказ і відтворення навчального матеріалу. В афективній області – це пригадування окремих фактів, методів, відтворення термінів, основних понять, правил і принципів. Другий рівень характеризується розумовими діями пов’язаними з розумінням, усвідомленням, формулюванням основних понять. Ключовим у цьому випадку є процес запам’ятовування, що реалізується у відтворенні навчального матеріалу.

- третій рівень характеризує етап продуктивної дії в розумовій і матеріальній формі. Цей етап формує творче мислення. У когнітивній області – узагальнення, систематизація, алгоритмізація навчального матеріалу, зіставлення варіантів дій і вибір оптимального, використання понять і принципів у нових ситуаціях, застосування законів і теорій для рішення конкретних завдань, виділення головного, поділ на складові частини. В афективній області – це побудова власних планів, поява власної точки зору, виникнення потреби в діяльності. Головна роль на цьому етапі приділяється вмінням вирішувати завдання. Розумові дії здобувають творчий характер.

- четвертий рівень характеризує продуктивну дію і науково-дослідну діяльність. На цьому етапі формулюються вміння самостійно отримувати нову інформацію. В когнітивній області – оцінка логіки, побудова навчального матеріалу, рішення нестандартних завдань із подальшим аналізом помилок, оцінка мети і отримання результату, вибір шляхів удосконалення. В афективній області – це поява самовизначення, самостійності, ініціативи в діяльності.

Проаналізувавши виділені рівні засвоєння навчального матеріалу, можна зробити висновок, що в нашому випадку формуються лише перші три рівні.

Виділивши рівні засвоєння навчального матеріалу ми можемо поставити оперативні цілі:

Таблиця 2.1 - Постановка оперативних цілей за темою «Сировина в хімічному виробництві»

№ рівня Цілі, які виражені в переліку дій учня Еталони
Умови Результат Критерії оцінки
1 З переліку визначень впізнавати основні поняття теми «Сировина в хімічному виробництві», такі, як сировина, відходи, викопна сировина – рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна, збагачення сировини, флотація, комплексне використання сировини, фізичні та хімічні властивості води, природні води. Знання класифікації сировини, принципів збагачення сировини, фізичні та хімічні властивості води. Правильно названі основні поняття теми «Сировина в хімічному виробництві», фізичні та хімічні властивості води, природні води. 80% правильних відповідей, 20% допущені неточності при визначенні видів збагачення сировини.
2 Вміти описувати особливості збагачення сировини, вміти класифікувати на підвиди всі існуючі види сировини, вміти описувати особливості використання води у хімічному виробництві. Виконання дій першого рівня: правильно названі основні поняття теми «Сировина в хімічному виробництві» . Правильно описані особливості збагачення сировини, описані особливості використання води у хімічному виробництві 90% правильних відповідей;10% допущені недоліки при описуванні особливостей збагачення сировини.
3 Вміти підбирати згідно класифікації принципи збагачення сировини, та промислової водопідготовки Виконання дій першого та другого рівнів: правильне описання основних понять теми, правильно описані особливості збагачення сировини, описані особливості використання води у хімічному виробництві Правильно виконаний опис сировини, якості води, правильно виконані такі операції: гравітаційне збагачення, флотація, термічне та хімічне збагачення. 75% правильних відповідей;25% допущені недоліки при виконанні операцій.

2.1.2 Проектування плану викладення теми

Після відбору навчально- та науково-технічної літератури по темі робота прямує безпосередньо з її інформацією, в результаті чого складаються план викладення теми та контурний конспект по темі.

План теми - це послідовне коротке найменування розділів, підрозділів або логічно завершених частин, що відбивають логічну послідовність вивчення навчального матеріалу.

На підставі плану складається текст навчального матеріалу теми, що включає основну та додаткову інформацію, побудовану шляхом конструювання суджень і умовиводів, що перебувають у певній залежності. Під логічною структурою навчального матеріалу розуміється його схематична побудова, що включає всі вхідні поняття, розташовані в порядку зменшення обсягу.

Логічний аналіз виконується на початковому етапі конструювання навчального матеріалу, коли необхідно виділити і дати найменування темам розділів і підрозділів. Далі на основі отриманої структури здійснюється формування плану теми.

Для складання плану теми варто перетворити логічну структуру навчального матеріалу у форму послідовного найменування його розділів і частин, іншими словами, скласти його «зміст».

Тема «Сировина в хімічному виробництві » не містить складного матеріалу та не має великого обсягу викладення, тому ми обираємо просту структуру плану.

План теми:

1. Характеристика та запас сировини.

2. Принципи збагачення сировини.

3. Комплексне використання сировини.

4. Вода – сировина хімічного виробництва.

5. Промислова водопідготовка.

2.1.3 Проектування контурного конспекту по темі «Сировина у хімічному виробництві»

До контурного конспекту висувають певні вимоги. Викладений навчальний матеріал повинен бути переконливим і послідовним, простим у викладі й доступним, раціональним і доказовим, він повинен бути не тільки інформативним, але логіко-змістовним. У контурному конспекті повинні міститись тільки ключеві положення головної інформації, які виражені у виді таблиць, алгоритмів або графіків. При відборі необхідного матеріалу потрібно спочатку проаналізувати всю необхідну інформацію з даної теми. Зміст контурного конспекту повинне залежати від характеру діяльності фахівця, технологічних процесів, обсягу технологічного обладнання. Таким чином вихідними даними є отримані раніше дані:

- Характеристика трудових процесів;

- Характеристика діяльності фахівця;

- Навчальний план;

- Програма підготовки;

- Документальні та інформаційні джерела.

Таблиця 2.2 - Контурний конспект по темі «Сировина у хімічному виробництві»

Назва теми Основні поняття Зміст
1. Характеристика та запас сировини - Характеристика сировини Викопна, рослинна та тваринна
- Викопна сировина - Рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна
2.Принципи збагачення сировини - збагачення твердої сировини - розсіювання, гравітаційне збагачення, електромагнітне та електростатичне збагачення, флотація, термічне, хімічне.
- основні показники збагачення - витягання корисного компоненту у концентрат, вихід концентрату, якість концентрату, ефективність флотації
- збагачення рідини - екстракція
3.Вода – сировина хімічного виробництва - природні води - атмосферна води- поверхнева води- підземні води
- жорсткість води - тимчасова- постійна- загальна
4. Промислова водопідготовка - Основні операції - відстоювання- фільтрування- пом’якшення

2.2 Аналіз базових умов навчання

2.2.1 Аналіз базових знань учнів

В результаті аналізу та діагностики стану процесу навчання повинні буті отримані способи корекції навчальних вимог до навчальної групи та способи удосконалення засобів навчання.

Корекція базових умінь в учнів припускає:

- визначення базового матеріалу;

- встановлення міжтемних (МТ) зв’язків навчального матеріалу по розроблюваній темі із базовим матеріалом;

- визначення способів реалізації МТ зв’язків у навчанні;

- вибір способів (методів, форм та засобів) контролю базових знань учнів;

- вибір способів формування базових знань.

Базовий матеріал – це всі ті відомості, які за змістом пов’язані із даною темою та знання яких учнями робить для них новий матеріал доступним.

Міжтемні зв’язки – це ті зв’язки, які існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метою їх визначення є наступне:

- представлення можливості учням визначити та прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки явищ та закономірностей об’єктивного миру;

- створення єдиної системи знань в учнів;

- забезпечення зв’язку між дисциплінами та темами і визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;

- виключення дублювання на одному рівні;

- формування вмінь комплексного використання знань та вмінь, отриманих при вивченні різних дисциплін;

- забезпечення єдиного підходу до навчання професійним дисциплінам.

Базовий матеріал з новим створює той або інший зв'язок. Встановлення виду МТ зв’язків дозволяє обрати спосіб його реалізації в навчанні, і тим самим, підійти до вибору способів контролю та формування базових знань в учнів.

Таблиця 2.3 - МТ зв’язки та способи їх реалізації в навчанні

Ознака класифікації МТ зв’язку Найменування МТ зв’язку та його характеристика Спосіб реалізації МТ зв’язку
Об’єктивна ознака: за послідовністю вивчення Попередня: проявляється в пам’яті учня у вигляді сформованих знань Повторення учнем вивченого матеріалу
Супутня: проявляється при вивченні однієї теми в суміжних дисциплінах Виконання учнем суміжних завдань. Встановлення відповідного порядку організації навчального процесу
Перспективна: проявляється за допомогою відображення змісту навчального матеріалу в наступній діяльності спеціаліста Мотивація навчальної діяльності
Об’єктивна ознака: за змістом За єдністю трактувань Узгодження між викладачами суміжних дисциплін формулювань, визначень, умовних позначень величин, дотримання вимог ДСТУ
За вибором навчального матеріалу Дотримання викладачем єдиних підходів при складанні планів уроків, тексту та опорного конспекту
За використанням знань різних предметів Використання знань однієї дисципліни для розв’язання проблем іншої
Суб’єктивна ознака За комплексним використанням знань та вмінь Використання в навчальному процесі комплексних знань за матеріалом окремих уроків
За єдністю методів викладання та контролю Застосування різними викладачами в різних дисциплінах одних і тих самих методів викладання, що залежать від рівня знань та здібностей учнів

Проаналізуємо МТ зв’язки нашої теми «Сировина у хімічному виробництві» та оберемо базовий матеріал.