- чи враховує педагог на уроці індивідуальні особливості й стан дитини;
- що робить для активізації вольової сфери у дітей;
- чи помічає учнів з агресивним і депресивним станом.
5. Психологічна саморегуляція вчителя на уроці:
- яке творче самопочуття вчителя на уроці;
- який контакт з учнями;
- як реагує вчитель на аналіз уроку.
СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
1. Які форми співпраці вчитель використовує на уроці.
2. Які стосунки між педагогом і учнями на уроці (доброзичливі, натягнуті, напружені, врівноважені, штучні, стримані, непевні, агресивні, депресивні тощо);
3. Як виконують учні доручення або вказівки вчителя (нервово, спокійно, щиро, насильно, байдуже, ввічливо-коректно);
4. Як спілкуються діти між собою на уроці. Чи допомагають один одному.
Чи захищають один одного.
5. Хто з дітей займається випереджувальним навчанням. Що вивчив наперед. Яку мету під час цього прагне досягти.
6. Що особливо сподобалось учням на уроці. Яку б вони поставили йому оцінку, якби оцінювали за 10-бальною системою.
7. Чи дістали діти задоволення від уроку. А від чого вони із задоволенням відмовилися б.
8. Який педагогічний такт учителя. Чи завжди педагог на уроці ввічливий, тактовний, доброзичливий. Якщо не завжди, то чому.
9. Як інакше хотіли б учні побудувати урок і стосунки з учителем.
10. Які скарги має вчитель на учнів. Що хотів би змінити у стосунках із дітьми.І
АНАЛІЗ УРОКУ З ПОЗИЦІЙ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ
Мета (щодо оволодіння вміннями).
Структура (співвідношення частин).
Інструктування (орієнтовна основа дій).
Постановка мети.
Пояснення теоретичного блоку.
Перевірка готовності.
Практична робота.
Організація початку і кінця.
Диференційований та індивідуальний підходи. Самостійність.
Поточний контроль і самоконтроль.
Робоче місце.
Підготовка результатів.
Аналіз результатів.
Ступінь виконання роботи.
Підсумковий контроль (аналіз роботи).
Дотримання нормативних умов.
Узагальнення, підбиття підсумків.
АНАЛІЗ УРОКУ З ПОЗИЦІЙ
РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Розвивальна мета.
Методи і прийоми.
Проблемні, дослідницькі, творчі, діалогічні, колективні, ігрові. Формування знань, умінь, навичок.
Поняття, змістове узагальнення, робота зони найближчого розвитку, від абстрактного до конкретного, укрупнення дидактичних одиниць, підвищений темп, орієнтовна основа дій.
Формування способів розумових дій.
Доцільна навчальна діяльність, узагальнення, класифікація, судження, висновки, аналіз, синтез, формування самоорганізаційних механізмів особистості, творчість, пізнавальна мотивація, вольова мотивація, самонавчання, самоствердження (Я-концепція), саморегуляція.
Принцип обліку індивідуальних особливостей. Індивідуальний підхід.
Рівнева диференціація.
Інші якості особистості.
АНАЛІЗ ВИХОВНИХ АСПЕКТІВ УРОКУ
Світоглядний напрямок
Особистість учителя (приклад), оптимізм, стосунки з людьми, ставлення до речей, до довкілля.
Навчальна праця на уроці.
Робоче місце, планування, активність, самостійність, повага до істини, старанність.
Виховання дисципліни.
Виховання учнів, дотримання порядку, відповідальність, уміння слухати, вимоги на уроці, тактовність, аргументованість. Вимоги, які грунтуються на: довірі, успіхові, інтересах.
Особистий підхід на уроці.
Педагогічна любов, розуміння дітей, допомога дітей, оцінювання дітей.
СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
1.Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правильно, недостатньо чітко, неконкретно, дидактично виправдано).
2.Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов'язані, недостатньо логічно послідовно, не послідовно, обумовлені темою і метою уроку, не обумовлені змістом уроку та поставленим дидактичним завданням).
3.Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефективні, передбачають ознайомлюючий, стандартизуючий, варіантний, комбінований характер мовної діяльності школярів).
4.Прийоми (вступу, активізації, практичного застосування фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу, різноманітні, доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні, доцільні, нестимулюючі).
5.Учитель застосував (хорові, парні, індивідуальні, комбіновані форми роботи, які сприяли, не сприяли формуванню мовнихумінь і навичок).
6.Використання аудіовізуальних способів навчання (магнітофон, програвач, діафільми, епідіаскоп, кінофільм, таблиці, картини і т.д.).
7.Зворотний зв'язок (достатній, достатній частково, незадовільнии).
8.Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоплені (всі учні класу, більша частина, менша, окремі учні).
9. Мовна діяльність школяра (повністю, частково) спрямована на (формування, активізацію, автоматизацію) умінь та навичок (вимови, аудіювання, діалогічного мовлення, монологічного, читання) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній метіуроку).
10. Мовлення учнів має (рецептивний, репродуктивний, умовнопродуктивний, продуктивний характер), комунікативне (повністю, частково) обумовлене, необумовлене.
11. Учні оперують (фонетичним, лексичним, граматичним) матеріалом на рівні (слова, речення, репліки, зв'язного висловлювання) з використанням (без використання) навчальної опори (логічних: аналогій, алгоритмів, схем, таблиць; зорових, складових і слухозорових: картин, ілюстрацій, озвучень картини та діафільмів і т.д.).
12. Учні проявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння і навички під час оперу вання лексичними одиницями, граматичними структурами в (алогічних, відмінних) ситуаціях усного спілкування, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).
13. Типовими недоліками в мовній підготовці школярів є (недосконала вимова, відсутність фонематичного слуху, мовної інтуїції, обмежений лексичний запас, незнання або недостатнє усвідомлення граматичних структур, недостатні навички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стимулюючими до розмови репліками, уповільнена мовна реакція і т.д.).
14. Інтерес учнів до вивчення іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній).
15. Урок проведений на високому, невисокому, незадовільному (науковому рівні); методично: грамотно, недостатньо грамотно, незадовільно).
Вчителю потрібно:
. дотримуватись вимог програми;
. ознайомитись із рекомендаціями інструктивно-методичних матеріалів і методичних посібників із питань;
. вивчити досвід розв'язання таких методичних проблем у практиці роботи вчителів;
. звернути увагу на підготовку учнів до уроку, наявність у них підручників, словників, зошитів, організація гуртових і парних видів роботи, чіткість і лаконічність формування завдань учням, естетичний вигляд наочних посібників та ін.;
. відвідати уроки вчителів у класах;
. поглиблено самостійно вивчити тему (проблему).
СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ МА ТЕМАТИКИ
1. Підготовка учителя до уроку (записи на дошці, обладнання,таблиці).
2. Обладнання робочого місця школяра (чи є все необхідне для уроку), підготовка учнів до уроку.
3. Чи правильно визначені вчителем навчальні, виховні, розвиваючі цілі? Які конкретно навчально-пізнавальні завдання ставивучитель перед учнями на уроці? Чи досягнув учитель мети на уроці?
4. Відповідність змісту уроку програмі. Місце серед інших уроків щодо вивчення всієї теми.
5. Виконання основних принципів дидактики (науковість, наочність, доступність, єдність теорії з практикою).
6. Як визначено структуру уроку, види, прийоми і методи роботи відповідно до мети, змісту уроку і рівня підготовленості учнівкласу?
7. Як здійснювався диференційований підхід у навчанні школярів? Попередження неуспішності учнів.
8. НОП на уроці, раціональне використання часу на уроці.
9. Контроль за знаннями учнів. Форми контролю. Види опитування. Об'єктивність оцінювання.
10. Способи розвитку розумової діяльності школярів.
11. Система повторення.
12. Види перевірки домашнього завдання.
13. Усвідомлення у засвоєнні учнями правил, математичних понять, математичної символіки.
14. Розвиток математичної мови.
15. Як розв'язувалося завдання - озброїти учнів методами самостійної роботи (проведення спеціальних індивідуальних завдань, самостійна робота з підручником, літературою, навчаючих само стійних робіт)?
16. Прищеплювання інтересу до предмета.
17. Міжпредметні зв'язки.
18. Спілкування вчителя з учнями (такт, вміння володіти класом, бажання допомогти учневі).
19. Домашні завдання (рівень, обсяг, інструктаж, врахування індивідуальних можливостей).
20. Підбиття підсумку уроку.
СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ БІОЛОГІЇ
1. Чи правильно визначена мета уроку.
- Які нові питання, закони передбачається вивчити.
- Як розкриваються навчальні й виховні завдання уроку.
- Який навчальний матеріал планується повторити.
- Які поняття формуються, які закріплюються відповідно до програми.
ІІ. Доцільність розподілу навчального часу на певні етапи уроку, чи відповідає хід уроку наміченому плану.
Ш. Зміст уроку:
1. Відповідність змісту уроку програмі.
2. Наукова спрямованість уроку.
3. Уміння вчителя виділити основне в навчальному матеріалі, не перевантажувати урок другорядним матеріалом.
4. Дотримання принципу науковості та доступності.