Смекни!
smekni.com

Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (стр. 28 из 62)

щодо організації навчального процесу спеціальностей напряму 0902 «ІНЖЕНЕРНА МЕХАНІКА» ПЕРШИЙ СЕМЕСТР

Тривалість семестру – 18 тижнів. Два підсеместри:

1) 9 тижнів з 1.09.04 по 2.11.04 р.; 2) 9 тижнів з 5.11.04 по 4.01.05 р.

Контрольні тижні: 27.10.04 – 2.11.04 р.; 29.12.04 – 4.01.05 р.

Дисципліна

Кредити ECTS

1.09.04 – 2.11.04 р.

3.11.04 р. – 4.01.05 р.

аудитор.

годин на тижд.

форма

контролю знань

аудитор.

годин на тижб.

форма

контролю знань

Історія України

3

6

СК - е

-

-

Іноземна мова

5

5

П1

5

СК - з

Вища математика

5

5

П1

5

СК - з

Хімія

3

8

СК - е

-

-

Інформатика

3

-

-

8

СК - е

Нарисна геометрія, інженерна комп’ютерна графіка та

3

-

-

8

СК - е

Історія інженерної діяльності

2

2

СК - з

-

-

Вступ до фаху

2

2

СК - з

-

-

Фізичне виховання

1

2

П1

2

П2

Всього:

27

30

е - 2; з - 2; П - 3

28

е - 2; з - 2; Пі 1

-

ДРУГИЙ СЕМЕСТР

Дисципліна

Кредити ECTS

19.01.05 – 29.03.05 р.

30.03.05 – 7.06.05 р.

аудитор. годин на тижд.

форма

контролю знань

аудитор.

годин на тижд.

форма

контролю знань

Іноземна мова

6

5

П1

5

СК - е

Українська мова

(за професійним спрямуванням)

2

2

СК - з

-

-

Вища математика

6

6

П1

6

СК - е

Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка

3

-

-

8

СК - з

Теоретична механіка

3,5

-

-

8

СК - з

Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство

2,5

4

СК - з

-

-

Фізика

3

8

СК - е

-

-

Інформатика (курсова робота)

3

4

СК - КР

-

-

Фізичне виховання

1

1

П1

1

СК - з

Всього:

30

30

е - 1; з - 2; КР - 1, Пі - 3

28

е - 2; з - 3

СКі — семестровий контроль знань (е – екзамен; з – залік),

Пі — підсумок поточного контролю знань за рейтинговою системою.

РЕАЛІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Анатолій КОЛОТ, проректор з навчальної роботи,

Київський національний економічний університет

Розглядаючи комплекс питань, у який спосіб має здійснюватися імплементація Болонського формату в освітню діяльність в цілому і в освітню діяльність по підготовці фахівців економічного профілю зокрема, хочеться поділитися досвідом Київського національного економічного університету (КНЕУ), нашим баченням щодо реалізації цього завдання.

Варто відзначити, що КНЕУ з перших кроків по приєднанню до Болонського процесу брав і бере активну участь у всіх заходах, що проводяться під егідою Міністерства освіти і науки України, зокрема у діяльності робочої групи. Наш університет є учасником педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу і немало вже зробив в організаційному, методичному та інституціональному плані.

Усю підготовчу роботу по приєднанню до Болонського формату ми розпочали з комплексного порівняльного аналізу системи освіти в провідних європейських університетах та власної системи освітньої діяльності.

Такий порівняльний аналіз з огляду на вимоги Болонської декларації дозволив нам відповісти на принципово важливі питання, а саме:

1) якими є наші конкурентні переваги і в чому вони полягають;

2) де ми не «дотягуємо» до кращих європейських взірців, у чому ми програємо Європі і де не маємо конкурентних переваг;

3) що маємо робити в інституціональному плані (кредити, модулі, інформаційні пакети тощо) та в плані щодо покращення змістових характеристик освітньої діяльності.

Як засвідчили результати аналізу, ми маємо певні конкурентні переваги, зокрема:

- значно кращу гуманітарну підготовку порівняно з багатьма зарубіжними ВНЗ і за будь-яких заходів щодо входження до загальноєвропейського освітнього простору не повинні її втрачати;

- ґрунтовнішою, глибшою, більш предметнішою є фундаментальна підготовка, яка закладає підвалини подальшої міжпрофесійної мобільності, створює передумови для високої конкурентоспроможності не лише на момент випуску фахівців, а й на тривалий час практичної діяльності.

Є й інші конкурентні переваги, але є й потреба удосконалення освітньої діяльності.

Невідповідності з освітою європейського формату залишаються досить суттєвими, тому й заходи щодо імплементації європейського досвіду, гармонізації національної та європейської освіти мають бути і комплексними, і багатими за змістом, і включати одночасно як зміни інституціонального характеру, так і змістового та науково-методичного.

Саме таким за структурою є план заходів по приєднанню до Болонського формату, що затверджений Вченою радою КНЕУ і нині успішно реалізується.

У себе в університеті ми не схильні стверджувати, що де-факто вже повністю доросли до європейських стандартів в освіті і приєднання, про яке йде мова, це справа суто формального характеру. Переконані, що за цілого ряду напрямів ми ще не вписуємося у Болонський процес, а по окремих — до останнього часу навіть здавали позиції, які мали до початку перебудовчих процесів (як це, наприклад, наукова робота).

Ми виходимо з того, що освітня діяльність відповідно до вимог Болонської декларації — це не тільки і не стільки рівні, модулі, експерименти, кредити, рейтинги. Це, перш за все, нова філософія освітньої діяльності, це нові принципи організації навчального процесу, це новий тип відносин між викладачем і студентом, це нові «технології» опанування знань, це унеможливлення репродуктивних методів навчання, це прозорість навчального процесу і ще багато іншого.