Особливу увагу приділяє учений у своїй концепції ролі релігії і держави, називаючи їх найвищим критерієм оцінки історичного процесу, навіть вищим за державу. Людина, за Липинським, не член держави, а, передусім самостійна самоцільна вартість. Над інтересами держави і нації вчений ставить засади етики і моралі, до яких завжди закликала і які освячувала релігія та церква. І в кінці-кінців, оскільки будь які потрясіння на релігійному грунті можуть бути особливо небезпечними для майбутньої української державної будови, вчений вважає за необхідне усім релігіям надати рівні права. Монархізм випливає з класократії, класократія – з християнського ієрархічного погляду на світ, і все це сполучається між собою органічно – у цьому суть політичної доктрини Липинського.
Використана література:
1. В’ячеслав Липинський. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна, Київ-Філадельфія, 1994
2. Листи до братів-хліборобів. В’ячеслав Липинський, Київ-Філадельфія, 1995
3. Розбудова держави. Гордієнко М., Київ, 1998
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Реферат на тему:
“Суть політичної доктрини В’ячеслава Липинського”
студента 2 курсу
філософського факультету
відділення “політологія”
Костенка Олександра
Київ – 2001р.