Види об'єднань громадян (стр. 1 из 4)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра державно – правових дисциплін

Контрольна робота № 1

з дисципліни

“Адміністративне право України”

на тему:

“Види об’єднань громадян”

Виконала: студентка

заочної форми навчання

спеціальності 6601

7 групи 2 курсу

Ткаченко О.І.

026135

Перевірив(ла): викладач

Братель О.Г.

Київ – 2003

ВСТУП

Суб’єкти адміністративно-правових відносин реалізують свої права і обов’язки не тільки індивідуально, але й відповідним чином об'єднуючись в організації (асоціації). Колективна форма задоволення потреб громадян — звичайне у світовій практиці явище. Це достатньо самостійні утворення, у справи яких держава, як правило, втручається найменшим чином. Об'єднання громадян органічно вплітаються в тканину суспільних і, перш за все — адміністративно-правових відносин. Без них неможливо уявити саму організацію суспільства, механізм здійснення народовладдя в Україні. Іншими словами, демократія без різноманітних об'єднань громадян неможлива. До недавніх пір такі об'єднання не мали належного розвитку: їх перелік був занадто обмежений, діяльність формальна, оскільки їх соціальне призначення, цілі й завдання були повністю підпорядковані вимогам тоталітарної командно-адміністративної системи.

Своє основне соціальне призначення — задоволення потреб та інтересів громадян — вони не виконували. Їх діяльність йшла врозріз із нормами міжнародного права, хоч право громадян на об’єднання – їх невід’ємне конституційне право.

ПОНЯТТЯ І ВИДИ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

Право громадян на свободу передбачено і гарантовано Конституцією та законодавством України, Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Конвенцією Міжнародної організації праці №87 «Про свободу асоціацій і захист права на організацію».

У відповідності з цими документами свобода асоціацій включає право громадян створювати їх за своїм вибором без попереднього на те дозволу; право вступати до таких організацій і право організацій самостійно виробляти свої статути; організовувати свій апарат, мати широкі контакти з міжнародними організаціями тощо.

Стаття 36 Конституції України закріплює право громадян Украї­ни на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політич­них, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. При цьому ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єд­нання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

Форми суспільної активності громадян виражені в діяльності їх різних об'єднань, тому поняття «об'єднання громадян» є узагальню­ючим, що відображує різноманітність цих форм у реальному житті суспільства.

Діяльність об'єднань громадян носить найрізноманітніший ха­рактер. Вона може бути спрямована на участь у розробленні держав­ної політики, розвиток науки, культури, відродження духовних цін­ностей, розв'язання конкретних соціальних проблем окремих кате­горій та груп громадян, здійснення благодійної діяльності, охорону навколишнього природного середовища, обумовлюватися спіль­ністю професійних та інших інтересів громадян тощо.

Усі ці надзвичайно важливі засади знайшли своє втілення в преамбулі Закону України від 16 червня 1992 року «Про об'єднання громадян», що повністю узгоджується з положеннями Конституції України.

До речі, Закон дає офіційне визначення об'єднань громадян, під яким розуміється добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Іншими словами, це — нормативна, конституційно-правова основа для реалізації прав громадян на вільне об'єднання, тобто гарантована державою можливість громадян вільно об'єднуватись з іншими громадянами для задоволення своїх політичних, економічних, соціальних, професійних інтересів.

Природа громадських об'єднань характеризується такими трьома ознаками: добровільне членство, самоуправління і стабільність у часі.

Об'єднання громадян — це добровільна, самодіяльна, постійно діюча асоціація людей, яка не має на меті отримання прибутків.

З огляду цього можна сказати, що законодавець не може втручатись в діяльність громадських організацій, крім трьох випадків:

— при їх легалізації;

— при набутті ними прав юридичної особи;

— при здійсненні фінансового контролю за їх діяльністю і оподаткуванні.,

Об'єднання громадян створюються і діють на основі таких принципів як добровільність, рівноправність, самоврядування (самоуправління), законність і гласність.

Змістом їх діяльності є реалізація прав членів об'єднань, основою яких є їх особиста зацікавленість, особистий інтерес, який виникає і реалізується на ґрунті поєднання особистих і громадських інтересів. Їм притаманна організаційна єдність, їх члени приймають участь у виробленні основних напрямків діяльності об'єднань, у виборах керівного складу, здійснюють контроль за діяльністю всіх підрозділів об'єднань.

Завдання громадських об'єднань тісно поєднується з завданнями, які стоять перед суспільством на кожному етапі його розвитку. В умовах розбудови громадянського суспільства в Україні громадські організації повинні стати дієвим елементом механізму здійснення повновладдя українського народу.

Закон України «Про об'єднання громадян» зазначає, що об'єднання громадян визначаються або політичною партією, або громадською організацією.

Найбільш повну характеристику об'єднань громадян дозволяє дати їх класифікація за організаційно-правовими властивостями, згідно з чим виділяються:

- масові об'єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки та ін.);

- органи громадської самодіяльності (народні дружини по охо­роні громадського порядку);

- органи громадського самоврядування (ради і колективи мікро­районів, домові; вуличні комітети та ін.).

Об'єднання громадян можуть класифікуватися і за масштабами діяльності. Згідно з цим критерієм можна виділи­ти об'єднання громадян, які діють у масштабах всієї держави, мас­штабах окремих адміністративно-територіальних одиниць та їх частин, а також об'єднання громадян, діяльність яких носить міжнародний характер і поширюється на територію не тільки України, а й інших держав. При цьому політичні партії діють тільки в державному масштабі. Масштаб діяльності органів громадської самодіяльності та органів громадського самоврядування обмежений кордонами конк­ретних адміністративно-територіальних одиниць.

Об'єднанням громадян притаманні ознаки, що відрізняють їх від державних організацій. При цьому можна виділити загальні ознаки, характерні для всіх об'єднань громадян, а також окремі специфічні ознаки, притаманні тим чи іншим об'єднанням громадян.

До загальних ознак слід віднести:

1) добровільність об'єднання. Це відображується у добровіль­ності вступу та виходу з об'єднання громадян, методах роботи, сут­ністю яких є досягнення певної мсти внутрішньоорганізаційними методами, особливих формах примусу, з яких найвищою є виключен­ня із членів об'єднання громадян;

2) організаційні заходи, якими в діяльності об'єднань громадян виступають самоврядування та саморегуляція;

3) відсутність у об'єднань громадян внаслідок їх природи дер­жавно-владних повноважень (за винятком випадків, коли держава делегує окремі повноваження такого роду і закріплює їх законодавчо, наприклад, закріплення за громадськими інспекторами охоро­ни природи права складати протоколи про адміністративне право­порушення).

Окремими ознаками, характерними для окремих об'єд­нань громадян, є:

1) членство в об'єднанні та відносини членства, що випливають звідси;

2) обов'язковість участі членів об'єднання громадян в його ро­боті та створенні матеріальної бази об'єднання шляхом внесення членських внесків;

3) наявність статуту об'єднання громадян. Як правило, в діяль­ності об'єднань громадян відсутні комерційні цілі або одержання при­бутку. Виняток становить лише діяльність кооперативних організацій. Крім того, допускається господарська або інша комерційна діяльність об'єднань громадян для виконання їх статутних завдань та цілей.

Взаємовідносини держави та об'єднань громадян носять вик­лючно правовий характер. Це проявляється в законодавчому закрі­пленні правового статусу об'єднань громадян низкою нормативно-правових актів. Основними серед них є Закон України «Про об'єд­нання громадян», а також закони України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про профспілки». Діяльність деяких об'єд­нань громадян,, в тому числі кооперативних організацій, комерцій­них фондів, органів громадської самодіяльності, регулюється відпо­відними законодавчими актами.

Партія політична – добровільне об'єднання людей, котрі прагнуть домогтися здій­снення ідей, які вони поділяють, задоволення спільних інтересів; організована певним чином час­тина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати і захи­щати інтереси цієї спільноти, до­магатися їх дотримання і виконання, бути її політичним “голосом”, “уособленням” окремих групо­вих інтересів.

Громадські організації та рухи – добровільні масові об'єднання громадян, що виника­ють внаслідок їхнього вільного во­левиявлення на основі спільних інтересів і завдань.

Громадські організації являють собою масові об'єднання громадян, котрі виникають за їхньою ініціативою для реалізації довгостроко­вих цілей, мають свій статут і харак­теризуються чіткою структурою. Найбільш поширеними різновида­ми громадських організацій в сучасному світі є: профспілки; організації інвалідів; вете­ранські, жіночі, молодіжні, дитячі організації; наукові, технічні, культур­но-просвітницькі, фізкультурно-спортивні та ін. добровільні т-ва; творчі спілки; різноманітні земляц­тва; фонди, асоціації, товариства та ін. Характерною ознакою громадських організацій, як засвідчує вищенаведене визначення, є документальне офор­млення мети й завдань і організаційно-структурне забезпечення.


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.