Документи часто складались в двох або трьох екземплярах, а записи поділялись на чорнові та офіційні. Облік вівся за певною визначеною системою, але без застосування грошового вимірника, тільки в натуральних показниках за допомогою зважування (визначення ваги) і відображення даного певним числом.
Окрім обліку майна фараонів, значного розвитку і Єгипті він здобув в храмах язичників, де були зосереджені значні кошти та майно. Облік проводився безпосередньо жерцями язичеських храмів, котрі й самі були носіями знань облікового мистецтва.
Значні облікові роботи проводилися в приватних господарствах великих землевласників. Особи, підготовлені в школах для ведення «обліково-господарської діяльності», як правило, ставали управителями, економами таких великих господарств, вели в них облік і подавали звіти про усі доходи і видатки маєтку.
Можна зробити висновок про те, що в Єгипті також зародилось державне рахівництво, тобто облік доходів і видатків на державному рівні. Дані про таке рахівництво датовані XV ст. до н.е.
Висновок
Країни стародавнього світу, зокрема Єгипет, як бачимо з вище зазначеного, зробили певний історичний внесок у розвиток облікової культури. Сучасна облікова наука зобов'язана їм появою оборотних відомостей, матеріальних балансів, інвентаризації, аналітичного та синтетичного обліку, обліку підзвітних сум, обліку кредитних операцій.
В Стародавньому Єгипті бухгалтер вів облік землі, матеріальних та інших цінностей. В цей час слово «бухгалтер» не слід було розуміти в буквальному значенні, оскільки облік ще не сформувався як самостійна галузь людської діяльності, зумовлена суспільними проблемами. а звідси він не поділявся на окремі види, та й сам термін «обліковець-рахівник» виник значно пізніше – в епоху Середньовіччя. І не дивний той факт, що багато вчених-економістів вважають виникнення писемності насамперед потребою бухгалтерського обліку.
У напрямі бухгалтерії, виходячи з вимог виробництва, розвиток господарського обліку особливо прискорився в період вдосконалення процесів обміну та зародження торговельної справи. Саме це визначило потребу в застосуванні подвійного запису як відображення юридичного та економічного факту вибуття одного продукту та появи іншого. Внаслідок цього виникла потреба виміру констатації їх. Тому з'являються примітивні рахунки речей: «прихід, видатки, залишок».
Автори мають намір здійснювати подальші дослідження в напрямі розвитку бухгалтерського обліку в окремих країнах та періодах часу історичного розвитку цивілізації.
Список використаної літератури
1. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах.Ч.1: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»/ 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 328с.
2. Даньків Й.Я. Остап'юк М.Я. Бухгалтерський облік: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 220с.
3. Швець В.Є. Розвиток обліково-аналітичних систем суб'єктів господарювання: Підручник. – Львів, 2010. – 448с.
4. Соколов Я.В., Соколов В.Я. Історія бухгалтерського обліку: Підручник. – М.: Фінанси і статистика, 2004. – 638с.